Что нового в регулировании FinTech-индустрии в Украине и мире

5 липня Національний банк України оприлюднив оновлену редакцію "Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року".

З точки зору FinTech-індустрії особливо цікавими є два пункти.

Перший — розвиток інфраструктури платіжного ринку України відповідно до вимог "Другої платіжної директиви ЄС".

Другий — створення інкубаторів для стимулювання розвитку FinTech-компаній.

Це показує посилений інтерес НБУ до стимулювання створення та розвитку гравців FinTech-індустрії з урахуванням регуляторних тенденцій у ЄС.

У ЄС, де вже набула чинності "Друга платіжна директива", зараз в активній фазі перебуває низка регулятивних ініціатив. Так, 15 березня 2018 року Європейська банківська агенція — ЕВА — оприлюднила дорожню карту для FinTech-індустрії в Європі, у якій вона визначила пріоритети на 2018-2019 роки.

3 липня ЕВА оприлюднила перші результати цієї дорожньої карти: звіт щодо впливу FinTech-індустрії на бізнес-модель кредитних установ і звіт щодо пруденційних ризиків та можливостей, які виникають для цих установ у зв'язку з діяльністю FinTech-індустрії.

Видається, що висновки ЕВА також стосуються вітчизняних банків.

Зокрема, автори першого звіту роблять висновок, який підтверджує зміну поглядів на FinTech-індустрію. Раніше її активний розвиток вважався загрозою для банків. Тепер рекомендованим типом взаємин вважаються партнерські стосунки між банками та представниками FinTech.

Це дозволить банкам адекватно реагувати на численні виклики: розвиток цифрової економіки, застарілі системи, здатність запроваджувати численні зміни до систем банку. Цим установам потрібно переосмислити своє місце в новій екосистемі і подумати, як FinTech може допомогти їм досягти поставлених цілей.

Автори першого звіту наголошують: якщо банки гратимуть роль пасивних спостерігачів і не будуть активно реагувати на можливості співпраці з FinTech-індустрією, вони ризикують залишитися позаду ринку.

У той же час банки, які активно імплементують нові технології, також можуть піддаватися ризику, якщо вони не мають чіткої стратегії, заснованої на відповідній структурі управління, операційних та технічних змінах.

Тож істина, як завжди, десь посередині, і банкам слід активніше співпрацювати з новими гравцями, аби вчасно посісти своє місце у новій цифровій економіці.

Як пише Бретт Кінг у книзі "Банк 3.0", у секторі простежується зміна: банки перестають сприймати як певне місце чи простір — банк стає функцією. Іншими словами, банк — це не те, чим він є, а те, що він робить, яку надає послугу.

У цьому контексті важливо розуміти: FinTech-індустрія може допомогти банкам залишатися потрібними клієнтам з точки зору тих послуг, які вони можуть їм запропонувати у цифровій екосистемі, що бурхливо розвивається.

Кінг наголошує на суттєвій зміні у поведінці клієнтів: вони все менше звертаються до відділень банків і віддають перевагу спілкуванню через дистанційні канали.

Другий звіт агенції також наголошує на цих змінах у поведінці клієнтів і зазначає, що даний важливий фактор посилює інтерес банків до FinTech-індустрії. Звіт аналізує застосування деяких нових технологій і пруденційні ризики та можливості, які виникають у зв'язку з їх використанням банками.

Хоча співпраця з FinTech-індустрією збільшує регулятивні ризики, але потенційне покращення сервісів є суттєвою перевагою, яку створює FinTech-індустрія.

У цьому контексті також варто згадати оприлюднений 9 липня звіт Економічного комітету Європейського парламенту щодо потенційних застережень до роботи FinTech-індустрії з точки зору захисту економічної конкуренції.

Звіт так само наголошує на перевагах, які можуть виникати для клієнтів у результаті діяльності FinTech-гравців: зниження вартості, покращення ефективності, прозорість, залучення до індустрії нових користувачів.

Основним викликом з точки зору конкурентного права є тісне переплетіння послуг традиційних фінансових установ та нових гравців. При цьому звіт наголошує, що діяльність нових гравців може привертати увагу регуляторів.

Так, звіт визначає низку сфер, які можуть створювати нові виклики з точки зору антимонопольного законодавства: визначення нового ринку, потенційні мережеві ефекти, доступ до великих масивів даних, стандартизація  та алгоритми.

При цьому автори відзначають, що FinTech-індустрія надто розрізнена і надто швидко розвивається, щоб однозначно підтвердити наявність проблем з точки зору захисту конкуренції. Отже, на даному етапі, перш ніж починати активні розслідування на ринку, пропонується спочатку пильно спостерігати.

Банківський регулятор у США — OCC — тепер уповноважений ліцензувати FinTech-компанії на федеральному рівні. ОСС буде приймати заяви від гравців, які хочуть надавати послуги в межах країни. Зараз федеральне регулювання відсутнє, і компанії змушені звертатися за ліцензіями у кожному штаті.

Попри опір цій ініціативі з боку банківської спільноти, Казначейство США вважає, що це сприятиме розвитку цього сектору і появі нових робочих місць.

Тут простежується певна аналогія з дискусією в Україні щодо проекту закону №7270, який передбачає ліцензування гравців на ринку фінансових послуг.

Видається, що НБУ наслідує регулятивні тренди у ЄС та світі щодо FinTech-індустрії. При цьому основним каталізатором змін повинні, мабуть, залишатися учасники ринку, щоб вчасно посісти місця у новій цифровій екосистемі.