Государственные финансы поют романсы

Якщо не закрити дірки в державних фінансах, які співають романси, то криза в Україні переросте в дефолт.

Що саме збирається робити виконавча влада і чи збирається взагалі – достеменно невідомо.

При аналізі звіту Казначейства за 1 квартал 2018-го року ми бачимо такі ознаки фінансової кризи.

Дохідна частина бюджету

Ознака 1. План надходжень до загального фонду держбюджету не виконується на 4,7%.

Державний бюджет недоотримав 8,66 млрд грн. Із планових надходжень у 184,16 млрд грн зібрано лише 175,49.

Провалилися збори по рентній платі за користування надрами, акцизному податку з вироблених в Україні товарів, ПДВ з вироблених в Україні товарів з врахуванням відшкодування, імпортному ПДВ, неподаткових надходжень.

Ознака 2. План фінансування держбюджету за рахунок позик провалений.

Уряд планував залучити на зовнішніх ринках позик на 56,05 млрд грн, більше 2 млрд доларів. По факту залучено нуль, а це – бюджетна діра у 1,6% ВВП 2018 року.

Ситуація на ринку внутрішніх облігацій не краща.

Згідно з планом Мінфіну, викладеного у "Програмі управління державним боргом на 2018 рік", збирались продати середньострокові ОВДП у кількості 31,9% від всіх боргових інструментів, а короткострокові – у кількості 12,9%.

Тобто на середньострокові борги очікувався попит у 2,5 рази більший, ніж на короткострокові.

Довгострокові ОВДП уряд, судячи зі всього навіть не планував залучати. І правильно робив.

Адже фактично ситуація склалася так: короткострокових та середньострокових боргів продано порівну (24,65 та 25,05 млрд грн відповідно), а по довгострокових ОВДП попит настільки низький, що мізерний план із залучення 5 (п’яти) мільйонів гривень був виконаний на 50% і фактично було залучено лише 2,5 млн грн.

Ознака 3. План приватизації держмайна очікувано провалився.

Як уряд до кінця року планує отримати від приватизації 21 млрд грн залишається загадкою, адже в першому кварталі план виконано на 3,4%, отримано 34 млн із запланованих доходів бюджету у 1 млрд грн.

Видаткова частина бюджету

Ознака 4: Видаткова частина загального фонду державного бюджету не виконана на 10,1% (201 млрд грн замість 223)

Недофінансовані майже всі органи влади, але найбільша економія по установах, які традиційно є корупційними годівницями влади: МВС – економія 2,22 млрд грн, Міністерство оборони – економія 2,98 млрд грн. Мінюст зекономив 764 млн грн, Мінагрополітики – 685 млн грн.

Не змовляючись, органи влади знайшли в собі видатні здібності до оптимізації власних бюджетів!

При цьому статті видатків, недофінансування яких може викликати збурення в суспільстві, а саме: субсидії на послуги ЖКГ, перерахування до фондів соціального страхування, фінансування Пенсійного фонду України тощо, виконуються на 100%.

До речі, якщо наш уряд такий соціальний, так дбає про людей, не економить на них, а чиновникам "затягнув пояси", то може і про бізнес та інвест-клімат подбає.

Адже квартальна економія в 22 млрд грн означає річну економію у 88 млрд, що нівелює останні аргументи противників впровадження податку на виведений капітал, адже держава, як виявляється, може собі дозволити зменшити видатки на 20-30 млрд грн.

Ще одне прикре спостереження - сума економії у 22 млрд грн дорівнює сумі недобору дохідної частини (8,66 по податкових та неподаткових надходженнях та 13,44 у категорії фінансування бюджету), а це означає, що жодних додаткових резервів, жодного запасного плану, жодного туза в рукаві уряд не має. 

Все банально просто, є гроші – витрачаємо, а як немає грошей – то немає.

Ознака 5. Є підстави вважати, що Україна вже знаходиться у стані дефолту.

Виконання планових видатків загального фонду державного бюджету України по статті "402200 Зовнішні зобов’язання" виконано на 54%. З планових видатків у 17,23 млрд грн профінансовано 9,31 млрд грн.

Така різниця не може бути пояснена курсовими коливаннями. На жаль, це може означати, що той сценарій, якого всі з острахом очікують, вже є реальністю в Україні останні кілька місяців.

Нагадаю, що лише у 2018-му на обслуговування зовнішніх боргів нам потрібно 118,3 млрд грн, а на погашення тіла кредитів 177,2 млрд грн.

Загалом виплат у 2018 році – 295,5 млрд грн (11,36 млрд долларів). І замість того, щоб подбати про накопичення цих грошей, запустити якісь інвестиційні програми, інфраструктурні проекти, планується знову позичати гроші, робити кожного українця, навіть не народженого, боржником.

Ситуацію у державних фінансах довели до крайнощів. Треба було довгі роки вперто ігнорувати всі рекомендації та застереження вітчизняних та закордонних експертів, треба було до останнього безпідставно сподіватися на якесь диво, і що знову вдасться "проскочити", позичити, щось окозамилювальне розповісти, щоб дійти до такої стадії.

Така ситуація – ознака зневаги до українців, і тих, за кого так турбується наш "соціальний" уряд, адже економічна криза найтяжче б’є по найбідніших, коли бюджетники зіткнуться із затримками зарплат, пенсіонери із невиплатою пенсій, коли продукти в магазинах почнуть дорожчати кожного дня – найбіднішим буде найважче.

У владі так і не зрозуміли, що законами економіки не можна нехтувати так само, як законами України.

На цьому тижні парламент нарешті почав розглядати питання створення Антикорупційного суду.

Але Антикорупційний суд – це не тільки про суд, і не тільки про корупцію, хоча і можна подумати, що влада виконує одну з головних вимог революції та справді вирішила боротися з корупцією.

Антикорупційний суд – це про гроші. Не буде його – не буде грошей МВФ. Розірвання співпраці з МВФ – негативний сигнал для всіх донорів, партнерів та інвесторів, а значить не буде грошей від Світового банку, ЄБРР.

Можливо, президенту разом з парламентською коаліцією все ж краще створити Антикорупційний суд. Це є найкращим з можливих сценаріїв.

Бо вже не залишилось інших варіантів, ніякі відмовки чи перевибори не врятують нас від дефолту.