На пороге эры "зеленого" строительства

Дах над головою — одна з трьох першочергових потреб людини разом з їжею та одягом. Сучасна людина проводить у закритому приміщенні 80-90% свого часу.

З іншого боку, будівлі — це унікальний продукт людської праці з довгим терміном служби: ними, як правило, користується кілька поколінь.

Теперішні будівлі проектують на 80-100 років експлуатації. Відповідно, від якості їх проектування та виконання залежать комфорт і здоров'я жителів.

Переосмислення архітектури

Безпосередньою рушійною силою новітньої світової революції в архітектурі й будівництві стала не стільки турбота про здоров'я, скільки економічний і кліматичний чинники: щораз вищі рахунки за енергію та глобальна зміна клімату.

Будівельна галузь загалом поглинає понад третину світових природних ресурсів. Будівлі споживають 40% виробленої у світі енергії, 12% прісної води, відповідають за 40% глобальних викидів парникових газів та 40% сміття на звалищах. 90% енергії та 80% викидів газів будівлями припадає на період їх експлуатації.

Тимчасом світовий фонд будівель внаслідок прогнозованого збільшення населення планети може зрости до 2050 року на 90%.

Паризька конференція ООН з питань клімату визнала будівлі ключовим сектором, без радикальних змін у якому скоротити до 2050 року глобальні викиди вуглецю на заплановані 60% порівняно з 2012 роком буде неможливо.

Стаття 9 директиви ЄС про енергетичне функціонування будівель вимагає від країн-членів забезпечити перехід будівельної галузі на обов'язковий стандарт "будівля з майже нульовим споживанням енергії". Для нових житлових будівель — з 31 грудня 2020 року, для громадських — з 31 грудня 2018 року.

Глобальна зміна клімату вдарила бумерангом і по будівництву: будівлі перегріваються, руйнуються внаслідок лісових пожеж, ураганів, опадів, повеней, зсувів ґрунту. Не випадково в оновленій Угоді мерів, магістральній європейській ініціативі, основну мету — протидію зміні клімату — недавно доповнили нормами щодо будівель.

Вихід є

Ці рішення спираються на переконливий теоретичний і практичний доробок ентузіастів-фахівців за останні чверть століття. Усвідомлюючи потенційні загрози та не чекаючи вказівок, архітектори і будівельники працюють на випередження.

За цей час у світі зведено чимало будівель, які можна згрупувати у три категорії: будівлі з низьким споживанням енергії, з низькими викидами та сталі будівлі.

З погляду енергоспоживання основну увагу при їх проектуванні було спрямовано на пошук способів мінімізації енергетичного марнотратства, передовсім — під час експлуатації. Споживання енергії тут можна скоротити на 75-90%.

Творці так званих зелених будівель взяли за основу принцип "від колиски до колиски". Згідно з ним, продукт наприкінці життєвого циклу переробляють в інший продукт, тож у підсумку нема відходів — так, як це відбувається в живій природі.

Це означає, що "зелену" будівлю після завершення терміну служби не будуть зносити, а розберуть на частини. Ці деталі використають для нового будівництва.

Ця найсучасніша філософія будівництва, крім енергоефективності, включає інші важливі для людини і довкілля аспекти: оптимальний вибір місця для будівлі, використання нешкідливих матеріалів, ефективне споживання води, адекватний повітрообмін, максимальне використання природного освітлення.

"Зелені" будівлі мають низку переваг порівняно з традиційним будівництвом.

Серед екологічних — скорочення споживання ресурсів, нижчий рівень забруднення повітря й води, менша кількість сміття.

Серед економічних — нижча вартість експлуатації, більша прибутковість активів завдяки вищій орендній платі, вища ринкова ціна, краща захищеність від ризиків, пов'язаних із зростанням вартості комунальних послуг.

Серед соціальних — менша захворюваність, задоволення користувачів від вищої якості життя, гуртування місцевих громад на засадах сталого розвитку.

Попри очевидні факти на користь "зеленого" будівництва, навіть у розвинених країнах побутує чимало помилкових уявлень. Ключове упередження — "зелені" будівлі значно дорожчі порівняно з традиційними. Ці страхи справжні чи надумані?

Якщо порівнювати обсяги початкових інвестицій, то при "зеленому" будівництві цей обсяг справді відчутно більший. Сам проект може коштувати в півтора-два рази більше.

Це зумовлено тим, що створення такого проекту потребує більше часу і вимагає командної роботи архітектора, проектувальника, інженера-будівельника, підрядника, фахівця з оцінювання видатків, інших консультантів.

Вони повинні працювати разом. Це застрахує від помилок, виправлення яких вимагатиме додаткових видатків. Втім, плата за проект становить лише близько 3% від загальної вартості будівництва, тому її вплив незначний.

Будматеріали, конструкційні елементи та інженерні системи для "зеленої" будівлі коштують більше. Однак у країнах, де "зелене" будівництво подолало фазу початкового становлення, його загальна вартість перевищує традиційну на 10-15% і продовжує падати. Цьому сприяє посилення вимог до традиційного будівництва.

З іншого боку, експлуатація й обслуговування "зелених" будівель коштує дешевше завдяки більш ефективному використанню енергії, в середньому на 25-35%, води та вищій якості виконання. Як показує практика, за двадцять років експлуатації додаткові витрати на "зелений" проект повертаються у шестикратному розмірі.

Сюди слід додати зниження захворюваності і вищу продуктивність праці користувачів "зелених" будівель завдяки забезпеченню оптимального мікроклімату в приміщеннях, а також зменшення екологічного сліду будівель в результаті скорочення викидів парникових газів і меншого продукування сміття.

Себто за час столітньої експлуатації "зелені" будівлі себе повністю окуплять. Це найрозумніша інвестиція в майбутнє тих, хто прийде після нас.