Расширение горизонта бюджетирования: почему это важно?

Бюджетна короткозорість, яка існувала в Україні довгі роки, не дозволяла проводити системні глибокі реформи.

Ми планували витрати тільки на один рік без будь-якої закладеної стратегії розвитку на наступні роки.

Зазвичай казали: заплануємо на рік, а там подивимося.

Так і виходили в нас "недореформи" чи якісь довгострокові стратегії без будь-якого фінансового обґрунтування та забезпечення.

У 2017 році ми відійшли від такої практики бюджетного планування і перейшли до середньострокового планування бюджету.

Це був пілотний проект: ми розробляли бюджетну декларацію на 2018-2020 роки і на її основі формували держбюджет-2018.

Навіщо це потрібно

По-перше, така система дозволяє чітко сформулювати основні пріоритети бюджетної політики. Це наче кістяк держбюджету, на основі якого розроблятимуться його основні положення.

Розуміння основних цілей — перший крок на шляху до налагодження ефективного бюджетного процесу. Він допомагає адекватно оцінити відповідність поточної політики її стратегічним засадам.

По-друге, ми вводимо загальні стелі видатків та стелі для головних розпорядників коштів — міністерств та державних установ. Тобто встановлюємо максимум, більше якого вони не можуть витратити.

Це важливо для посилення бюджетної дисципліни, таргетування дефіциту, розуміння цілей політики та можливостей їх досягнення. Тобто посилюється зв'язок між пріоритетами держави та ресурсними можливостями бюджету.

По-третє, ми змінили фокус бюджетного планування: від утримання бюджетних установ та пустих приміщень до фінансування послуг.

Таким чином ми вже фінансуємо деякі послуги в системі охорони здоров'я та освіти. Якісні державні послуги стануть основним критерієм оцінки ефективності бюджетних програм. 

По-четверте, ми значно посилюємо бюджетну дисципліну і встановлюємо чіткі правила роботи для всіх учасників бюджетного процесу.

Це дасть можливість українцям контролювати діяльність розпорядників бюджетних коштів і розуміти, на що витрачалися і будуть витрачатися гроші.

Не потрібно винаходити колесо

Хочу підкреслити, що явище середньострокового бюджетного планування — не нове поняття у міжнародній практиці. Німеччина та Великобританія перейшли до середньострокового планування бюджету ще у 1960-ті роки. 

В Італії вирішили стати більш передбачуваними у 1980-х роках. Нідерланди, Швеція та Фінляндія запровадили середньострокове бюджетне планування у 1990-х, а Австрія, Естонія, Франція, Польща та Словаччина — у 2000-х.

Потім в ЄС централізовано вирішили, що з 2013 року планувати бюджет потрібно не на один рік, а хоча б на три, щоб забезпечити ефективне використання коштів платників податків та забезпечити бюджетну дисципліну.

В Україні ми два роки поспіль перевіряли, чи готові учасники бюджетного процесу до введення середньострокового бюджетного планування. Зараз можна впевнено сказати: країна готова до переходу на нові бюджетні правила.

Зараз наша мета — запровадити на постійній основі на всіх рівнях бюджетної системи механізм середньострокового бюджетного планування. Для цього ми розробили відповідні зміни до Бюджетного кодексу — законопроекти №8175 та №8044 — і дуже сподіваємося на підтримку парламенту.

Коротко про зміни до Бюджетного кодексу

Цими законопроектами ми створюємо правове підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування на всіх рівнях бюджетної системи. 

На державному рівні вводиться середньострокова Бюджетна декларація, оновлюється бюджетний календар, розширюються бюджетні правила.

На рівні місцевих бюджетів запроваджуються трирічні місцеві фінансові плани, показники яких будуть розроблятися з урахуванням інформації із Бюджетної декларації.

Ми також пропонуємо встановити нові строки підготовки Бюджетної декларації. Зокрема, термін схвалення Бюджетної декларації Кабміном визначено не пізніше 1 червня. До 5 червня уряд повинен подати документ до Верховної Ради.

Підтримка парламентом таких важливих комплексних змін до Бюджетного кодексу — надзвичайно важливий крок бюджетної реформи. Він підвищує прозорість та ефективність використання бюджетних коштів і робить бюджетну політику більш передбачуваною, що особливо важливо у передвиборний рік.

Насамкінець зазначу, що від запровадження середньострокового бюджетного планування значною мірою залежить успішність реформ у країні.

Для нас важливо, щоб ці реформи були не тільки на папері, а давали результат. А для цього потрібне стале та передбачуване фінансування. Гроші є тільки тоді, коли розвивається економіка, а бюджет ми плануємо тільки згідно з прогнозом економічного зростання та наявним ресурсом.

Таким чином, реалістичне планування бюджету на кілька років уперед необхідне і для того, щоб не дискредитувати слово "реформа", коли декларують реформи і ніколи їх не закінчують.