"Единое окно" на таможне: почему этот принцип усложнил жизнь бизнеса

Понад півтора року на українській митниці є можливість оформляти розмитнення за принципом "єдиного вікна".

Фактично це отримання електронного рішення про перевірку товарів, які переміщуються через кордон.

Очікувалося, що такий підхід суттєво скоротить час митного контролю та контролю інших державних служб, зменшить фінансові витрати та мінімізує корупцію.

Чи не перетворилася успішна світова практика на чергове розчарування? Ось кілька відгуків від користувачів "Єдиного вікна".

"Усім стало однаково погано. Час митного оформлення і витрати на нього збільшилися. Витрати, звісно, перекладаються на все населення".

"Купа непотрібних рухів, суміжники (представники суміжних контрольних органів. — Авт.) електронну справу бачать — митники не бачать. Зрозуміти ребуси неможливо. При термінових оформленнях змушені друкуватися на бланках".

"Пробували оформити радіологію або СЕС через "Єдине вікно"? Стало гірше".

"Це вони так спростили нам роботу? Нароби скан-копій, відправ електронною поштою, а потім принось ці папери контролерам на митний огляд".

"Узгодити час огляду вантажів можна тільки після живого спілкування з представниками контрольних служб. Електронне листування неефективне".

Підприємці не дуже раді якості роботи нової системи, і ось чому.

Компанії, які займаються міжнародною торгівлею, під час імпортно-експортних операцій чи транзиту повинні подавати багато документів митниці та численним органам контролю. Зазвичай ці органи працюють з власними системами обробки інформації на підставі різних законодавчих та нормативно-правових актів.

Це значно ускладнює процес оформлення товарів і нерідко призводить до корупції. Мета впровадження "Єдиного вікна" — усунення таких перешкод. У світі цей принцип митного оформлення є одним з найефективніших рішень. Він зменшує кількість процесів, спрощує процедури та мінімізує людський фактор.

"Єдине вікно" передбачає наявність централізованої бази даних, до якої бізнес подає документи в електронному вигляді. Митні органи та органи контролю мають одночасний доступ до бази і виконують свої функції. Це теж відбувається онлайн.

Впровадження "Єдиного вікна" в Україні почалося з піару влади без законодавчих та інформаційно-технологічних підстав. Показник використання цього принципу бізнесом у 2016 році становив лише 8%, у 2017 році — майже 20%. За даними ДФС, зараз він зріс до 70%, проте яким чином вдалося цього досягти?

Можливо, саме для штучного підвищення вказаних відсотків уряд ухвалив рішення про обов'язкове використання "Єдиного вікна" з 1 лютого. Лише завдяки критиці з боку бізнесу, експертів та депутатів уряд був змушений відкласти обов'язковість використання цієї системи в передостанній день перед її запровадженням.

Що ця обов'язковість дала бізнесу? Чи спростило це процедуру?

По-перше, бізнес позбавили можливості самостійно обирати порядок проходження контролю: паперові документи чи "Єдине вікно". До того ж компаніям доводиться самостійно налагоджувати взаємодію із суміжними службами.

Електронна система потребувала майже щоденної корекції в ручному режимі. Виникали непорозуміння при взаємодії усіх учасників процесу. Треба віддати належне фахівцям ДФС, які розробляють і впроваджують інформаційні технології в секторі. Вони роблять усе можливе для запровадження нової системи.

Проте чому це відбувалося після нормативного запровадження урядом "Єдиного вікна"? Невже це неможливо було зробити заздалегідь: через розробку, належне тестування та поетапне впровадження продукту? Бізнесу залишилося лише обурюватись, постійно очікуючи чергового оновлення електронної системи.

По-друге, відсутність законодавчого підґрунтя не дозволила встановити чіткі правила спілкування між митницею, службами контролю та бізнесом. У деяких випадках новації, які регламентують дії посадовців, впроваджували без юридичного супроводу та відповідного нормативно-правового забезпечення.

Самі норми контролю з боку суміжних служб ніхто досі не вдосконалив, а вони потребують значного перегляду на предмет відповідності міжнародним нормам.

По-третє, справі шкодила наявність людського фактору. Державні службовці інколи самі не розуміли, що і як треба робити. Відсутні методичні рекомендації і чіткий алгоритм дій "електронного спілкування" бізнесу з державними службами, не проведене навчання, не узгоджені графіки роботи служб контролю та митниці.

Інді можна було бачити відверте небажання працівників суміжних служб переходити до використання електронної системи. Для них це втрата ручного керування процесом контролю і можливості очікувати винагороди за прискорення виконання своїх обов'язків. Простіше кажучи, втрата механізму отримання хабара.

Компанії також скаржаться на відсутність обіцяної економії часу. Скоріше навпаки: час збільшився. Як наслідок, зросли витрати на митне оформлення. Бувало, що митниця примушувала бізнес використовувати "Єдине вікно". Зі слів підприємців, митницям та бізнесу встановили показник використання системи.

Спрощення — це добре, але чи потрібно його нав'язувати бізнесу? Нарікань від бізнесу вистачає. Головне — неможливо підрахувати збитки, яких зазнали підприємці під час впровадження "покращення".

Тим не менше, "Єдине вікно" повільно відчиняється. Саме для нормалізації роботи цього принципу народні депутати зареєстрували законопроект №7010. Він вносить зміни у Митний кодекс і в 36 законів, які регламентують діяльність суміжних служб.

У ньому йдеться про створення єдиного сайту з міжнародної торгівлі, який матиме функцію ведення електронного реєстру документів. У майбутньому бізнесу не доведеться сканувати і передавати державним органам документи. Достатньо буде повідомити, що електронний документ внесений у базу.

Крім того, пропонується накласти часові обмеження на виконання формальностей та контролю під час митного оформлення товарів. На законодавчому рівні запроваджується так звана мовчазна згода щодо митного оформлення товарів у разі бездіяльності чи затягування в оформленні з боку контрольних органів.

Якщо протягом кількох годин посадова особа не внесе жодного рішення до єдиного державного інформаційного порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", то цей портал автоматично формує рішення про закінчення санітарних і фітосанітарних заходів для цілей здійснення митних формальностей.

Це рішення є підставою для подальшого здійснення таких формальностей органом доходів і зборів та ухвалення рішення щодо пропуску товарів через митний кордон України або випуску їх у відповідний митний режим.

Без внесення цих змін у Митний кодекс та профільні закони контролери і надалі будуть робити своє та уникати відповідальності. Будь-які розмови урядовців про обов'язкове використання "Єдиного вікна" до ухвалення цього законопроекту і технічної реалізації його положень є для бізнесу не спрощенням, а ускладненням.