Новые станции метро на Виноградаре: что может помешать успешному тендеру

Офіційно в Києві проживає 2,8 млн осіб. Вони користуються 52 станціями на трьох гілках метрополітену.

Для порівняння: у Парижі з населенням 2,2 млн метро має 16 гілок і понад 300 станцій.

Очевидно, потреба у нових київських станціях зростає, зважаючи на темпи будівництва в місті та на околицях.

Минулого тижня КП "Київський метрополітен" оголосило довгоочікуваний тендер щодо продовження будівництва "зеленої" гілки метро від станції "Сирець" до житлового масиву Виноградар.

Планується звести дві станції — "Мостицька" та "Проспект правди", а також окрему дільницю вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар".

Очікувана вартість тендеру — 6,3 млрд грн — ставить його в ряд найбільших замовлень в історії платформи ProZorro. Тендер метрополітену — другий за вартістю після замовлення газової промисловості. Проаналізуємо більш детально, як було оголошено тендер, і що може завадити успішній реалізації проекту.

Перше місце за критерієм очікуваної вартості посідає тендер ПАТ "Укртрансгаз" на поставку газу — 17 млрд грн. Однак цю закупівлю скасував Антимонопольний комітет України. Власне, можливість скасування тендеру АМКУ — найбільша загроза при проведенні таких масштабних закупівель.

Часто такі закупівлі не можуть сформувати поле для високої конкуренції, бо не так багато бізнесів спроможні виконати повний обсяг робіт. Зазвичай у таких закупівлях беруть участь два-чотири постачальники. Однак ProZorro дозволяє запрошувати до участі іноземних постачальників, що розширює конкурентне поле.

Майданчик SmartTender.biz, на якому було оголошено тендер метрополітену, раніше долучав іноземних постачальників на закупівлі щодо поглиблення дна в порту "Южний". Тоді перемогла китайська China Harbour Engineering company Ltd.

Крім того, недавно міський голова Києва Віталій Кличко підписав меморандум з консорціумом китайських компаній про співпрацю у будівництві гілки столичного метро з Жулян на Троєщину. Отже, можемо прогнозувати участь таких постачальників і в тендері для "зеленої" гілки.

Якщо глянемо на історію закупівель КП "Київський метрополітен", яка налічує понад 4 тис тендерів, то помітимо кілька закономірностей.

По-перше, метрополітен перевів усі закупівлі у ProZorro. Це рідкісне явище для державних та комунальних підприємств, адже так звані допорогові закупівлі, на суму менше 200 тис грн, закон дозволяє проводити за звичайною процедурою.

По-друге, до п'ятірки найбільших закупівель метрополітену належать будівельні матеріали, послуги з ремонту, електроапаратура, клей, друкована продукція.

По-третє, для закупівель, пов'язаних з будівництвом, канцелярією, засобами для прибирання, характерна висока конкуренція. Водночас закупівлі специфічного обладнання інколи ледь знаходять двох учасників через вузькість галузі. Два учасники є мінімальною умовою для легального проведення тендеру у ProZorro.

По-четверте, середній показник економії на закупівлях метро — 9-10%. Це не є рекордним показником у ProZorro, але ці відсотки відповідають мільйонам гривень.

Наприклад, у грудні 2017 року метрополітен оголосив тендер на капітальний ремонт станції "Святошин" з очікуваною вартістю 153 млн грн. Перемогу здобув "Київметробуд" з аналогічною пропозицією. Показово, що наступна пропозиція була більша за переможну лише на 72 тис грн. Втім, за даними КП, на прозорих закупівлях підприємству вдалося зекономити понад 90 млн грн.

На тендерах ProZorro працюють і цінові, і нецінові критерії відбору переможця. Для низькоконкурентних та дорогих закупівель метрополітен набагато частіше, ніж у дрібних закупівлях, звертається до нецінового критерію.

Наприклад, у тендері на будівництво станцій на Виноградар 75% при визначенні переможця відіграє ціна, 25% — строк виконання робіт.

Отже, найвищий шанс матимуть компанії, спроможні виконати роботи за 18 місяців, навіть якщо ціна за їхню роботу буде дещо вищою за ціну конкурентів. В цілому метрополітен очікує завершення проекту 30 квітня 2021 року.

Таким чином, можна прогнозувати, що учасників у тендері буде небагато, а комерційні пропозиції будуть приблизно того ж розміру, що й очікувана вартість.

Однак є ще один ризик для успішного проведення тендеру: поширена практика умисного уповільнення торгів за допомогою механізму оскарження.

Влітку 2017 року таку тактику обрало підприємство "Електротранс", намагаючись відкласти укладання договору на закупівлю 40 трамваїв між "Київпастрансом" і польським концерном Pesa, відстоюючи своє право на перемогу в тендері.

Інколи скарга — не просто механізм уповільнення процедури проведення торгів чи їх заморожування, а й ефективний засіб тиску на організаторів.

Ще однією перепоною для успішного завершення торгів є участь підставних компаній. Їх головна мета — не виграти тендер, а завадити падінню цін.

Такі компанії можуть шантажувати добросовісних учасників, вимагаючи гроші за припинення участі у тендері. Однак у випадку з тендером метрополітену такі інтриги будуть дорогими: сума тендерного забезпечення становить 31,6 млн грн.

Тендерне забезпечення є банківською гарантією того, що постачальник виконає обіцянки, дані у комерційній пропозиції. Якщо зобов'язання не будуть виконані, метрополітен залишиться без нових станцій, але із 31 млн грн компенсації.

Найкращою зброєю проти цих загроз є максимальна прозорість та публічність. За умов дотримання законодавства та максимальної відкритості метрополітен швидко та економічно побудує нові станції.