Законопроект 7115: возрождение площадок Януковича-Клименко
Спроби поновлення податкової міліції, створення олігархічного реєстру відшкодування ПДВ, блокування реформи митниці, жодного результату роботи антиофшорної групи, мільярдні дотацій "куриним" олігархам, спроби прийняття корупційних схем з ПДВ-облігаціями, тепер поновлення роботи податкових майданчиків Януковича-Клименка — ось такі результати за три роки голови податкового комітету Верховної ради.
Після революції гідності і перед початком російської окупації режим Януковича залишив не тільки порожній бюджет, а ще добре організовану систему обкрадання кожного українця, через податкові майданчики.
Завдяки ним (оборот яких досягав сотні мільярдів гривень) державний бюджет не доотримував майже третину ПДВ, а конвертаційні центри справно забезпечували готівкою своїх клієнтів для виплат зарплат у конверті.
Внаслідок їх "роботи" була спотворена економічна конкуренція, що змушувала бізнес, або переносити свої підприємства в інші країни, або ставати їх клієнтами і справно сплачувати хабарі, щоб відкупитися від перевірок і судових процесів.
Замість підвищення якості продукції, ефективності виробництва та якості обслуговування клієнтів, українські підприємства були змушені конкурувати наявністю зв'язків у податковій, органах влади, СБУ, ГПУ, МВС, судах тощо, кращими схемами податкового шахрайства, які ціла армія "консультантів податкової оптимізації" забезпечували юридичною підтримкою.
Ця суміш корупції і податкового шахрайства знищувала українську економіку, перетворювала багату країну, що має унікальні ресурси, на найбіднішу країну в Європі.
Після окупації ситуація лише погіршилася, агресор почав активно використовувати підприємства, що лишилися на окупованій території, для ведення економічної війни проти України: мільярди гривень фіктивного кредиту щомісячно "продавалося" українським підприємствам.
Саме тому, в 2015 році була запроваджена СЕА ПДВ, яка також мала недоліки у вигляді вимивання обігових коштів підприємств, але загальний результат був досягнутий — потік фіктивного ПДВ був зупинений, а ті катастрофічні наслідки, що пророкували з її введенням, не справдилися.
Проте ще лишалися дві глобальні проблеми.
Перша — це використання скруток, схем податкового шахрайства, коли реально товар продавався за готівку без сплати податків, а фіктивно, разом з податковим кредитом, оформлювався на податкову яму.
Друга — це відшкодування ПДВ.
Щодо відшкодування ПДВ, то український експорт постійно потерпав від свавілля податківців: з одного боку, наближені до влади підприємства не тільки надшвидкими темпами отримували відшкодування ПДВ, а ще мали можливість красти його з бюджету, заявляючи до відшкодування фіктивний ПДВ, а з іншого боку, решта бізнесу часто для отримання свого законного ПДВ за екпортуємий ними товар мусили чекати роками, або прискорювати цей процес відкатом у розмірі до 30-40%.
Це вбивало український експорт, роблячи його ціну, що включала невідшкодований ПДВ, неконкурентною на світових ринках, що в свою чергу, призводило до відмови інвесторів створювати нові виробництва в Україні, перетворюючи нас на сировинний придаток до успішних країн.
Перед урядом і експертами стояла задача: як покращити інвестиційну привабливість країни, забезпечивши автоматичне відшкодування ПДВ всім експортерів без виключення, і при цьому не допустити відшкодування фіктивного ПДВ.
Щоб гарантувати відсутність фіктивного відшкодування, необхідно було забезпечити тотальну перевірку всього ланцюга формування податкового кредиту, що з одного боку є складним процесом і затягувало процес відшкодування, а з іншого, мало підвищений ризик корупції.
Щоб гарантувати прозорість відшкодування був запущений публічний реєстр заявок на відшкодування ПДВ на сайті Мінфіну, який дозволяє кожному підприємству відслідкувати дотримання його законодавчих прав з одного боку, а з іншого, забезпечує рівність всіх при поверненні коштів.
У свою чергу, система зупинки ризикових податкових накладних дозволила реалізувати некорупційний механізм забезпечення гарантованого податкового кредиту, визнавати фіктивним який після реєстрації податкової накладної законодавчо заборонено.
При запуску цієї системи виникли об'єктивні проблеми, що пов'язані з неможливістю врахувати всі особливості технологічних процесів і ланцюжків, але не зважаючи навіть на це, кількість заблокованих податкових накладних у перший місяць роботи системи не перевищила декілька відсотків, а сьогодні цей показник був зменшений до декількох десятих відсотків.
Тут виникає просте запитання: чи могли ці 1%-0,2% заблокованих податкових накладних призвести до зростання надходжень від ПДВ з 9,8% від ВВП у 2016 році до 11,7% в 2017 році, тобто на 1,9% від ВВП, або майже на 20%?
Це може значити лише одне: автоматична система блокування податкових накладних успішно запобігає схемам податкового шахрайства.
Звичайно впровадження СМКОР не відбулося ідеально, багато представників реального бізнесу стикнулися з необгрунтованими блокуванням, але значний відсоток розблокування і постійне зменшення обсягів заблокованих податкових накладних свідчить про ефективність роботи робочої групи, яка доопрацьовує систему, відносну об'єктивність роботи комісії і те, що обраний алгоритм в цілому є правильним.
Запропонований Мінфіном законопроект 7240 забезпечить законодавче обмеження терміну розгляду документів до 5 днів, що дозволить суттєво зменшити негативні наслідки помилкового блокування.
На противагу цьому законопроекту, в законопроекті 7115 пропонується повернення до ручного блокування податкових накладних керівниками ДФС.
І, враховуючи те, що керівництво ДФС було безпосередньо причетне до функціонування податкових майданчиків Януковича-Клименка, а деякі з них уникли люстрації за допомогою корумпованих суддів, то можна не сумніватись, що призупинена діяльність податкових майданчиків і конвертаційних центрів поновиться у повному обсязі і за це в законопроекті 7115 завчасно не передбачено жодної відповідальності.
Також, це поставить під загрозу автоматичне відшкодування ПДВ, так як система не буде гарантувати, що сума, заявлена до відшкодування не сформована в результаті податкових схем.
Як наслідок, з часом повернуться і вже підзабуті бізнесом "листи-щастя", коли податковою буде зніматися податковий кредит, так як його контрагент виявився податковим майданчиком.
Виникає просте запитання: чи саме це потрібно українському бізнесу?