Чтобы решать проблемы общества, не обязательно быть министром
В останні чотири роки українське суспільство змінюється так швидко, як ніколи раніше.
Разом з ним "дорослішає" і бізнес, який усе частіше бере на себе відповідальність за вирішення соціальних проблем.
Соціальна сфера в Україні фінансується державою за залишковим принципом, тоді як соціально-вразливих груп та людей, які до них потрапляють, через кризу в економіці та бойові дії з кожним роком більшає.
На жаль, у нашій країні неможливо жити і добре себе почувати лише на ту допомогу, яку виплачує держава. Пенсіонери та інваліди часто не можуть прожити лише на пенсію, водночас їм складніше знайти роботу.
Спеціалізовані організації працюють над тим, аби люди із вразливих категорій мали гідний рівень життя. Благодійні організації допомагають людям, що потрапили у кризу і втратили житло, дітям-сиротам, колишнім наркозалежним. Однак безповоротна допомога тимчасова, а можливості донорів не безмежні.
У ситуації, коли держава і громадський сектор безсилі, лідерство може і повинен взяти на себе бізнес. Він уже це робить. З'являються підприємства, які фінансують соціальні проекти або надають роботу вразливим групам населення. Дехто з таких людей задумується і про створення власного бізнесу.
Критерії соціального бізнесу
В Україні юридично відсутнє поняття "соціальне підприємство".
За організаційно-правовою формою соціальні підприємства в Україні діють у вигляді приватних підприємств, фізосіб-підприємців, підприємств об'єднань громадян, товариств з обмеженою відповідальністю, кооперативів, фермерських господарств і навіть громадських чи благодійних організацій.
Це нормальна ситуація: у багатьох країнах соціальні підприємства обирають організаційно-правову форму виходячи з бізнес-потреб та зручності.
Ми у програмі соціального інвестування запровадили власні критерії соціального підприємства. Соціальними підприємствами ми вважаємо організації, які відповідно до своїх установчих документів вирішують соціальні або екологічні проблеми і водночас відповідають хоча б одному з таких критеріїв.
1. Працівники з уразливих груп населення (ветерани АТО, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, багатодітні сім'ї, реабілітовані люди із залежностями) становлять не менше 50% від персоналу підприємства.
2. Щонайменше 20% прибутку виділяється на фінансування послуг для соціально вразливих груп або на підтримку соціальних, культурних чи екологічних ініціатив.
3. Комбінація першого та другого пунктів: від 10% працівників підприємства — представники вразливих груп і принаймні 10% прибутку йде на соціальні цілі.
Зауважу, що ці критерії не є універсальними та єдино правильними, хоча деякі організації в Україні їх запозичають.
Що це дає
Вплив соціального підприємства — це усе те, завдяки чому буде зростати якість життя людей, що належать до цільової групи. При реєстрації компаній у Каталогу соціальних підприємств у 2016 році ми ставили компаніям питання про те, як вони вимірюють власний соціальний вплив.
Виявилося, що якогось більш-менш поширеного підходу, який би використовувала більшість підприємств, не існує. Одні компанії вимірюють соціальний вплив за кількістю людей уразливої групи, що отримали їхню підтримку.
Інші — за кількістю успішно реалізованих проектів. Багато підприємств зазначають, що не знають, як виміряти соціальний результат. Є зовсім молоді компанії, які поки що не мають конкретного вимірюваного результату.
Наша програма постала перед необхідністю ретельно вимірювати соціальний вплив підприємств, коли ми запускали програму кредитів під низький відсоток для соціального бізнесу. Так само, як раніше мусили винайти визначення і критерії соціального підприємства. Ми виходили з того, що саме хочемо оцінити.
Наприклад, ми надаємо підприємцю кредит — він купує обладнання або більше сировини, і його прибуток зростає. Це значить, що соціальні проекти отримають більшу частку прибутку, або підприємець зможе створити більше робочих місць.
За цими напрямками ми й оцінюємо вплив: кількість працевлаштованих людей з уразливих груп та обсяг коштів, витрачених на вирішення соціальних проблем.
Це можуть бути порівняно невеликі суми: наприклад, підприємство купило канцтовари для дітей-переселенців до початку навчального року. У той же час в нас є приклади підприємств, які утримують соціальну інфраструктуру.
Зазвичай це підприємства, які приймають на роботу людей з вадами зору або слуху, у них на балансі є спеціальна бібліотека або вони фінансують гуртки.
При грошовому вимірюванні соціального ефекту можна також враховувати зарплату працівників з уразливих груп, яким підприємство надало роботу. Усе це разом складається у значні суми соціальних інвестицій.
За два роки існування програми соціального інвестування ми надали кредити дев'ятьом соціальним підприємствам на загальну суму майже 8,5 млн грн.
Отримувачі позик щоквартально надають нам звіт про соціальний ефект — збільшення витрат на допомогу або створення робочих місць для працівників цільової групи. За нашими підрахунками, соціальні видатки реципієнтів становили 38% (3,2 млн грн) від наданого кредитування і продовжують зростати.
Деякі підприємства отримали позики зовсім недавно, тож ми очікуємо побачити перші позитивні результати від них уже в наступні місяці.
Інновації — ключ до успіху
Соціальний ефект бізнесу значною мірою залежить від його інноваційності.
Наприклад, за традиційного підходу на виробництві чи в інших сферах продуктивність працівників з інвалідністю може бути нижчою, ніж в інших робітників. Тоді підприємства повинні віднайти якусь ідею, яка б могла повноцінно конкурувати з іншими бізнесами, а це вже питання інновацій.
Чи можна вигадати щось таке, чого ще ніхто ніколи не робив? Можна.
Німецький ІТ-розробник SAP запрошує людей з аутизмом на роботу тестувальниками програмного забезпечення, у чому вони можуть бути значно ефективнішими за інших працівників. А незрячих жінок, які читають шрифтом Брайля, у Німеччині залучають до діагностування раку грудей на ранніх стадіях.
Дослідження показують, що вони перевершують у цьому досвідчених лікарів. Так особливість людини стає не обмеженням, а її перевагою на ринку праці.
В Україні також є подібні приклади соціальних інновацій. Наприклад, харківське соціальне підприємство Word Art залучає підлітків із соціально нестабільних сімей до креативного бізнесу: виготовлення об'ємних літер для брендування заходів.
Київський бізнес ветеранів Regata Club виготовляє зручну та якісну чоловічу білизну, перевірену чоловіками у складних польових умовах.
Студія бельгійського шоколаду Pan Chocolatier з Миколаєва запустила виробництво цукерок ручної роботи. Вона надає робочі місця батькам, що виховують дітей з особливими потребами, проводить майстер-класи для дітей і надає стипендії випускникам інтернатів для навчання у кулінарних школах.
Держава не може вирішити всі проблеми громадян. Ресурс фондів також не безкінечний. Натомість для бізнесу соціальна ідея й соціальна інновація може стати не навантаженням, а додатковим стимулом для розвитку і зростання.