Алло, это ваш коллектор! Уже легальный

Напередодні травневих канікул у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №6417 про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості.

Хоча в пояснювальній записці депутати переймаються захистом прав боржників, цей законопроект легалізує колекторську діяльність.

Історія питання

Якщо не працює легальна юстиція, її місце починає займати тіньова. Ця аксіома знайшла своє підтвердження як у 1990-х роках, коли стягненням боргів займався криміналітет, так і після кризи 2008 року, коли на зміну кредитному буму прийшла криза неплатежів, і на ринку почали масово з'являтися колекторські компанії.

Ситуація не поліпшилася й досі. Завантаженість судів призводить до того, що справи про стягнення заборгованості розглядаються місяцями, а то й роками.

Ефективність Державної виконавчої служби вкрай низька. Запроваджені з 5 жовтня 2016 року приватні виконавці ще не працюють. При цьому у 2016 році рівень виконання судових рішень за сумами стягнення становив 5,3%. Тобто з умовних 100 грн боргу середній кредитор отримає з боржника лише 5,3 грн.

На тлі цих негативних явищ банки, кредитні спілки та підприємства, які працюють із споживачами, активно взаємодіють з так званими колекторськими компаніями.

Діяльність колекторів полягає у психологічному тиску на боржника та постійному нагадуванню йому про сплату боргу. Борг може бути неіснуючим, завищеним, за ним можуть сплинути строки позовної давності, проте колекторів це не зупиняє.

Для роботи з боржником колектору не потрібне рішення суду чи іншого компетентного органу, яке підтверджує законність претензії. Закон "Про захист прав споживачів" забороняє вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, проте у спорі з колектором це не буде аргументом.

Колектори часто телефонують рідним боржника, сусідам та роботодавцям. Нерідко спілкування колекторів з боржником та цими особами зводиться до образ, введення в оману щодо наслідків несплати боргу, погроз життю та здоров'ю.

За примушування до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто за вимогу виконати чи не виконати договір з погрозою або застосуванням насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодженням чи знищенням їх майна, передбачена кримінальна відповідальність.

Проте органи досудового розслідування на заяви боржників майже не реагують, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносять або ж одразу закривають кримінальні провадження.

Колектори існують і в США, і в Європі. Разом з тим, можливості захисту прав від посягання колекторів у цих країнах незрівнянно вищі, ніж в Україні. Важко уявити, щоб населення там потерпало від свавілля колекторських компаній. Колектори за кордоном більше нагадують медіаторів та кредитних посередників, ніж вимагачів.

Що пропонує законопроект

Законопроект пропонує назвати колекторів спеціалістами з повернення простроченої заборгованості та наділити їх певними повноваженнями.

Органи влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і їх посадові особи будуть зобов'язані надавати за запитами колекторів інформацію, необхідну для погашення боржником простроченої заборгованості та визначення місця перебування боржника, а також дані про його майно.

Зараз колектори мають таке ж право докучати телефонними дзвінками або стукати до житла боржника, як і будь-який перехожий з вулиці, тобто ніякого. Законопроект же пропонує узаконити контактування колектора з боржником.

Колектор матиме право звертатися до осіб, пов'язаних з боржником, та зустрічатися з ними для уточнення контактних даних боржника, якщо той ухиляється від погашення заборгованості або проведення переговорів щодо її погашення, проте ці зустрічі можуть проводитися лише за згодою таких осіб.

Принагідно зазначу, що назвати сусіда особою, пов'язаною з боржником, з юридичної точки зору є абсурдом.

Згідно з проектом, спеціалістом з врегулювання простроченої заборгованості може бути громадянин України, який має повну вищу освіту, пройшов навчання і стажування, склав кваліфікаційний іспит та одержав кваліфікаційне свідоцтво. Тобто наявність у кандидата вищої юридичної освіти не вимагається.

Як такий "спеціаліст" буде відрізняти справжній борг від уявного, тобто вирішувати питання, у яких навіть суди інколи не можуть розібратися, незрозуміло.

Замість висновків

Замість легалізації колекторської діяльності законодавцю слід вдосконалювати судочинство і механізм виконання судових рішень, запроваджувати медіацію — позасудову форму врегулювання проблемної заборгованості. Відповідний законопроект парламент ухвалив у першому читанні в листопаді 2017 року.

На питання щодо існування, законності та обґрунтованості боргових зобов'язань може відповісти лише суд у своєму рішенні або нотаріус, вчиняючи виконавчий напис за наявності існування заборгованості, яка є безспірною.

Примусове виконання рішень судів та позасудових органів, які за законом є виконавчими документами, покладене на державних та приватних виконавців.

Допущення у цю сферу "спеціалістів", про яких йде мова у законопроекті, та наділення їх повноваженнями щодо позасудового та позапроцесуального стягнення сумнівних та спірних боргів за цивільно-правовими угодами, призведе до масового порушення прав громадян та соціальної напруги в суспільстві.