Потребитель заплатит дважды. Что не так с платой за присоединение к электросетям

14 лютого народний депутат Віктор Галасюк оприлюднив лист компанії "Делойт", що був надісланий у відповідь на його депутатське звернення.

Серед іншого в листі містилася наша позиція стосовно спірних принципів формування вартості нестандартного приєднання до електромереж, ухваленого НКРЕКП наприкінці 2016 року.

Зміна вартості торкнеться підключення до мереж електроустановок потужністю від 160 кВт до 5 МВт, що включає об'єкти альтернативної енергетики, підприємств малого та середнього бізнесу, промислових та сільськогосподарських підприємств, об'єктів соціальної сфери. Вартість підключення, за підрахунками операторів ринку, збільшиться принаймні у п'ять-шість разів.

Компанія "Делойт" не залучалася до розробки змін ані в цілому, ані у будь-яких їхніх складових.

Однак, беручи до уваги суттєві наслідки ухваленого рішення для енергетики та економіки, зважаючи на запити бізнесу та політиків, ми провели критичний аналіз змін до порядку розрахунку плати за приєднання до електромереж і вважаємо за доречне детальніше зупинитися на наших висновках та ключових аргументах.

Про неправомірність посилань на методику оцінки

НКРЕКП у пресі сповістила, що підставою для такого суттєвого підвищення плати за приєднання є затверджена Фондом державного майна "Методика оцінки активів суб'єктів природних монополій, суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії".

Згідно з нею оцінювачі, у тому числі "Делойт і Туш", виконували оцінку. Однак методика оцінки, на яку посилається державний регулятор, не стосується питання розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, на що прямо вказує перший пункт цієї методики.

"Ця методика застосовується виключно для оцінки активів суб'єкта природних монополій, суб'єкта господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної і теплової енергії, які використовуються для сфери діяльності, що підлягає регулюванню відповідно до закону "Про природні монополії", з метою визначення регуляторної бази таких активів під час переходу до стимулюючого регулювання".

Тобто ця методика оцінки призначена лише для оцінки вартості активів суб'єктів природних монополій з подальшим її використанням для розрахунку тарифів за послуги з постачання електроенергії в рамках системи стимулюючого ціноутворення.

Відповідне застереження щодо неможливості використання оцінки, яка виконується згідно з цією методикою, для будь-якої іншої мети, повинна міститися у відповідних звітах про оцінку. У звітах, виконаних ТОВ "Делойт і Туш", такі застереження містяться.

На жаль, ні НКРЕКП, ні будь-яка інша установа жодного разу не зверталася до нас за консультацією та не інформувала нас про наміри використовувати нашу оцінку з метою розрахунку плати за приєднання до електромереж.

Принцип розрахунку — споживач сплачує двічі?

Головне нововведення до порядку розрахунку плати за приєднання до електричних мереж таке. Крім вартості витрат, безпосередньо пов'язаних з приєднанням електроустановок до мереж, споживач повинен сплачувати "питому вартість нестандартного приєднання".

Ця складова плати за приєднання розраховується як частина вартості всіх активів суб'єкта природних монополій (обленерго), помножена на потужність електроустановки, що приєднується до мережі. Саме для розрахунку цієї складової НКРЕКП використовує оцінки, виконані згідно з "Методикою оцінки суб'єктів природних монополій…".

Таким чином, споживач сплачуватиме обленерго частину вартості активів обленерго на момент приєднання до мережі та компенсацію вартості активів обленерго (амортизацію) у вигляді частини тарифу після переходу на стимулююче регулювання в процесі отримання подальших послуг від обленерго за передавання та постачання електроенергії.

Тобто споживач спочатку сплачує вартість активів, які будуть його обслуговувати, а в подальшому сплачує за них ще раз у вигляді компенсації за втрату їх вартості в процесі експлуатації.

Чинний закон "Про електроенергетику" передбачає, що вартість нестандартного приєднання повинна включати витрати "на розвиток мереж для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності". Навіть враховуючи це, важко погодитися, що такий принцип розрахунку забезпечує виконання цього положення.

Про недоречність показників формули розрахунку

Крім сумнівності загального принципу розрахунку "питомої вартості нестандартного приєднання", більші питання викликають деталі його розрахунку.

Формула проста: вартість активів обленерго, розрахована за згаданою методикою оцінки (чисельник формули), ділиться на загальну номінальну потужність високовольтних трансформаторів цього підприємства, зменшену на потужність трансформаторів, які є резервними та такими, що задіяні в повторній трансформації (знаменник формули).

Показник потужності резервних трансформаторів і трансформаторів, задіяних у повторній трансформації, який впливає на зменшення знаменника формули НКРКП і, отже, збільшує результат розрахунку "питомої вартості нестандартного приєднання", взятий з "Методики оцінки активів суб'єктів природних монополій...", але він взятий та використаний недоречно.

Згадана методика оцінки застосовується при розрахунках коефіцієнта завантаження активів трансформаторної підстанції, де враховуються лише задіяні у роботі активи і не враховуються резервні потужності.

Однак не можна копіювати цей принцип, коли поставлена мета зовсім інша: визначення питомої вартості всіх активів обленерго, і в чисельнику значиться вартість усіх активів. Є ще багато питань до формули та способу розрахунку.

1. Чому у знаменнику використовується потужність лише високовольтних, а не всіх трансформаторів підприємства.

2. Чому до вартості активів включається не лише вартість активів, задіяних у передаванні електроенергії, а й вартість активів, що використовуються в постачанні.

3. Чому для розрахунку в різних областях використані оцінки, виконані на абсолютно різні дати та відповідно до різних редакцій методики оцінки.

Однак сумнівним є сам принцип розрахунку, а не його деталі.

На наше переконання ситуацію навколо розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж ще можна виправити.

Для цього необхідно зробити два термінові кроки. Перший — скасування постанов НКРЕКП №1946 від 7 листопада 2016 року та №148 від 31 січня 2017 року. Другий — організація громадського обговорення із залученням широкого кола фахівців, споживачів та представників енергетичних компаній.