Как решить проблему незаконного строительства
Проблема незаконного будівництва в Україні набуває масштабів загальнонаціонального лиха, від якого страждають усі.
Жителі обурені роботами у себе під вікнами, які ведуться без дотримання будівельних норм.
Над інвесторами нависає загроза втратити свої гроші, але так і не отримати житла.
Нарешті, довіру, а отже, й контракти втрачають порядні забудовники, адже будівельні аферисти дискредитують цілу галузь.
Щоб відповісти на питання, хто винен, слід озирнутися і глянути в минуле.
У 2011 році законодавство невиправдано розділило об'єкти будівництва трьох класів — значні, середні та незначні — на п'ять категорій складності та встановило для них різний порядок оформлення дозвільної документації.
Наприклад, об'єкти середнього класу — багатоквартирні житлові будинки, лікарні, школи, дитсадки, торговельно-розважальні, офісні комплекси — можна будувати як за декларативним, так і за дозвільним принципом. Саме це в результаті створило простір для зловживань та будівельних афер.
За статистикою, лише в одному випадку із 150 забудовник обирає дозвіл, в інших випадках віддає перевагу декларативному принципу. Хоча пакети документів для реєстрації декларації третьої категорії та для отримання дозволу ідентичні.
Горе-забудовники користуються декларативним принципом і вносять у документи недостовірні дані. Наприклад, щодо права власності на землю чи наявності містобудівних умов та обмежень забудови, стосовно категорії складності.
Під виглядом третьої категорії складності часто зводять величезні житлові комплекси. Як результат — відсутність прибудинкової території, місць для авто, пандусів, протипожежних під'їздів, сумнівна якість будівельних матеріалів.
У процесі перевірок Держархбудінспекція виявляє такі маніпуляції та переводить будівництво в розряд незаконних. Однак нерідко забудовник встигає розгорнути будівельні роботи, а іноді — навіть вийти на їх фінальну стадію. В результаті тисячі інвесторів стають заручниками будівельних аферистів.
Це підвищує рівень соціальної напруги, провокує конфлікти і навіть силові сутички на будівельних майданчиках. Фактично 20% будівництв в Україні, які віднесені замовниками та проектувальниками до третьої категорії, — у зоні ризику.
Слід виправити законодавчі прорахунки та впорядкувати дозвільну систему. Політики та управлінці мають чимало пропозицій: починаючи від цілковитого скасування дозвільної системи й закінчуючи її суттєвим посиленням.
Проте замість крайніх заходів країні потрібен розумний баланс між потребами будівельного бізнесу та інтересами громадян. Баланс, коли забудовник без зайвих бюрократичних перепон зможе почати будівництво, але й громадянин отримає право перевірити його законність і в разі потреби зможе покарати порушника.
Процес підготовки таких законодавчих змін уже стартував. Група депутатів спільно з Держархбудінспекцією розробили відповідний законопроект. Він пропонує відмовитися від категорій складності будівництва та перейти до набуття права на виконання будівельних робіт за класами.
Натисніть для збільшення |
Цей акт суттєво спростить дозвільну систему будівництв з незначними класами, які становлять до 80% від загальних обсягів будівництва в Україні. Громадяни подаватимуть лише повідомлення, після чого зможуть починати будівництво. Процедура повернення документів на доопрацювання буде скасована.
Зведення великих ЖК, офісних центрів, складних промислових споруд, як і раніше, буде відбуватися після отримання дозволу. На сегмент будівництва середнього класу також пропонується поширити систему видачі дозволів. Це стане запорукою безпечної експлуатації споруд та зменшить кількість проблемних будівництв.
Отже, ми маємо шанс розплутати складний вузол проблем галузі. Запропоновані зміни комплексні і створюють чітку дозвільну систему. Вони пропонують механізм виявлення аферистів ще на стадії оформлення дозволів і дають "зелене світло" громадянам, які бажають будувати законно. Законопроект містить європейський досвід регулювання будівництва, який, зокрема, апробований в Польщі.
Ухвалення парламентом законопроекту стане в нагоді громадам, які перебирають на себе функції Держархбудконтролю. Вони матимуть реальні важелі впливу, аби навести лад на своїй території. Тепер слово за Верховною Радою.
Сподіваюся, депутати підтримають згаданий законопроект, і позитивний ефект від комплексних реформ у сфері містобудування відчує кожен громадянин.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.