Реформа упрощенного налогообложения: преимущества и недостатки

Реформа спрощеної системи оподаткування - ССО - викликає найбільше дискусій порівняно з іншими частинами податкової реформи, запропонованої Мінфіном.

Зміни у ССО обґрунтовуються прагненням створити рівні умови діяльності для всіх суб'єктів підприємництва.

Запропоновані міністерством вирівнювання ставок та зниження максимального обороту покликані зменшити зловживання спрощеним оподаткуванням.

Реформа, найвірогідніше, стимулюватиме зростання конкуренції, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності малого бізнесу в цілому.

Водночас реформа наблизить ССО до загальної системи оподаткування та спонукає частину компаній перейти на цю систему.

Однак реформа буде успішною лише за умови усунення репресивної та здирницької системи адміністрування податків. В іншому випадку наслідки наближення можуть бути негативними для малого бізнесу.

Найважливіші зміни у ССО

Основним елементом реформи ССО є зміни у рівні оподаткування бізнесу, який використовує цю систему. Податкове навантаження - ПДФО з підприємницької діяльності та єдиний соціальний внесок - знизиться для частини підприємців, які мають найнижчі доходи - виручка до 50-60 тис грн на рік.

Водночас, як свідчать розрахунки на основі оприлюднених Мінфіном матеріалів, для значної частини ФОП податкове навантаження зросте: з поточних 0,5-6% до 6-8% від виручки, яка у Податковому кодексі називається доходом, у 2016 році та до 12-16% від виручки у 2017 році. У разі скасування єдиного соціального внеску - ЄСВ - з 2018 року рівень оподаткування знизиться до 10-12% від виручки.

Рівень оподаткування може бути нижчим для ФОП, які відповідатимуть двом умовам. Перша - ФОП будуть вести облік видатків додатково до обліку доходів, який ведуть всі користувачі ССО. Друга - частка видатків перевищуватиме певні нормативи: 80% виручки у 2016 році, 60% - у 2017 році, 40% - з 2018 року.

Податкове навантаження на ФОП, що використовують спрощену систему оподаткування

Примітки

1. Розрахунки були здійснені на основі інформації про реформу, оприлюдненої Мінфіном до 18 вересня 2015 року.

2. Розрахунки суми податків та ЄСВ базуються на припущенні, відповідно до якого мінімальна зарплата протягом восьми місяців року становить 1 218 грн на місяць, протягом чотирьох місяців - 1 378 грн на місяць. При зміні мінімальної зарплати суми податків та ЄСВ будуть мінятися.

3. Для розрахунку суми ЄСВ при поточній ССО використана мінімально можлива сума.

4. База оподаткування ПДФО розрахована за формулою: база оподаткування = виручка - витрати - мінімальна зарплата. Витрати за непрямим методом оцінки становлять 80% від виручки у 2016 році, 60% - у 2017 році та 40% - у 2018 році.

5. База оподаткування ЄСВ розрахована за формулою: база оподаткування = виручка  витрати. Обсяг витрат визначається таким же чином, як і при визначенні бази оподаткування ПДФО.

6. Результати підрахунків округлені до цілих чисел.

Джерело: власні розрахунки на основі матеріалів Мінфіну

Приклад розрахунку суми податків

Розрахунки здійснені з використанням даних та припущень, зазначених у примітках до попередньої таблиці.

Джерело: власні розрахунки на основі матеріалів Мінфіну

Фактично реформа передбачає розширення застосування у податковій системі України принципів горизонтальної справедливості - підприємства, що мають однакові доходи, сплачують однаковий податок - та вертикальної справедливості - підприємства, що мають різні доходи, сплачують податки у різному розмірі.

При оцінці податкового навантаження потрібно також врахувати, що реформа Мінфіну передбачає зниження, а згодом і скасування ЄСВ. Це означає, що підприємці, які мають найманих працівників, отримають можливість сплачувати менше платежів державі з фонду оплати праці.

Запропонований Мінфіном проект реформи також передбачає обов'язкове застосування касових апаратів користувачами ССО, адже за відсутності ефективного контролю за обсягом виручки ФОП можуть самі знижувати податкове навантаження до бажаного рівня, і величина ставок не матиме значення.

Як свідчать оприлюднені Мінфіном матеріали, для більшості платників касові апарати повинні стати обов'язковими з 2016 року, для частини - нинішня перша група платників єдиного податку - з 2019 року.

Крім того, проект забороняє юридичним особам використовувати ССО, вона буде доступною тільки для фізичних осіб-підприємців - ФОП. У 2014 році платниками єдиного податку були 97,9 тис активних юридичних осіб. Це становило 33,4% від загальної кількості активних малих підприємств.

Інші зміни у ССО

Максимальний обсяг виручки, за якого ФОП має право використовувати ССО, знижується з 20 млн грн до 2 млн грн на рік. Максимальна кількість найманих працівників обмежується десятьма особами.

Користувачі ССО не зможуть бути платниками ПДВ, проте зазначені обмеження стосуються невеликої частини користувачів ССО.

У 2014 році лише 0,6% ФОП-платників єдиного податку задекларували виручку понад 2 млн грн і тільки 0,9% були платниками ПДВ.

Переваги реформи

1. Зменшення зловживань системою спрощеного оподаткування.

Серед таких зловживань - реєстрація фіктивних ФОП для зменшення зобов'язань із сплати податку на прибуток та ПДВ, оформлення працівників як ФОП для скорочення зобов'язань із сплати ПДФО та ЄСВ, приховування виручки, використання платників єдиного податку як конвертаційних центрів, виплата зарплат "в конвертах" співробітникам, які працюють на платників єдиного податку.

Є непоодинокі випадки, коли ССО використовується для податкової оптимізації чи ухилення від сплати податків середніми та великими підприємствами.

Кроки з вирівнювання ефективних ставок оподаткування зменшать потребу у застосуванні ССО для економії на податках, особливо враховуючи те, що паралельно з реформою ССО Мінфін пропонує знизити, а пізніше скасувати ЄСВ.

Можливості для зловживань будуть звужені і в разі використання касових апаратів. Облік витрат, здійснення якого стимулює запропонований проект реформи, також ускладнює можливості для використання платників єдиного податку як конвертаційних центрів та ускладнює виплату ними зарплат "у конвертах".

2. Зменшення спотворень конкуренції, пов'язаних з оподаткуванням.

Паралельне існування податкових режимів, що передбачають значну різницю у рівні оподаткування, стимулює підприємства приділяти увагу оптимізації та ухиленню від сплати податків. Саме такі дії, а не зниження вартості та підвищення якості товарів та послуг, часто стають способом здобуття конкурентних переваг.

Податкові пільги, що надаються за критерієм розміру, дають можливість неефективним підприємствам залишатися на ринку, в результаті чого середній рівень продуктивності знижується, в тому числі у малому бізнесі.

Вирівнювання податкового навантаження повинне посилити конкуренцію, витіснити з ринку неефективні підприємства та прискорити зростання ефективних підприємств. Як наслідок, середній рівень продуктивності у малому бізнесі повинен підвищитися, що означатиме збільшення його конкурентоспроможності.

3. Зниження бар'єрів для зростання малих підприємств.

Дослідження свідчать, що надання пільг за критеріями розміру створює перешкоду для зростання підприємств понад розмір, який дає право на отримання пільг.

Відповідно до проекту реформи, зниження бар’єру відбудеться двома шляхами: податкове навантаження зменшиться для підприємств, що використовують загальну систему оподаткування, а зросте для частини інших користувачів ССО.

4. Часткове усунення дискримінації найдрібніших підприємців, в тому числі тих, хто тільки починає діяльність.

Діюча ССО регресивна і невигідна для сотень тисяч дрібних ФОП, проте цей факт часто ігнорується при аналізі ССО. Фіксований розмір єдиного податку - у першій та другій групах - та мінімального ЄСВ призводить до того, що ефективна ставка для найдрібніших підприємців є високою - 10-20% від виручки і більше.

У 2014 році 28% ФОП, що використовували ССО, задекларували дохід до 50 тис грн на рік. У першій групі їх було 56%, у другій - 19%, у третій - 29%.

В результаті реформи податкове навантаження на дрібних підприємців частково знизиться. Для найдрібніших ФОП другої та третьої груп - з 2016 року, для ФОП першої групи - після скасування ЄСВ. Це дозволить знизити бар'єр для входу на ринок і сприятиме легалізації існуючого бізнесу.

5. Можливість зменшення податкового навантаження у періоди збитків.

Якщо підприємець веде облік витрат, і ці витрати перевищують виручку, він не платитиме ПДФО та, ймовірно, ЄСВ.

6. Збільшення прозорості ведення бізнесу.

Запровадження касових апаратів та стимулювання обліку витрат зроблять більш прозорою діяльність ФОП, що застосовують ССО. Це спростить отримання суб'єктами мікробізнесу - користувачами ССО зовнішнього фінансування, в тому числі за рахунок зменшення ризиків для банків при наданні позик.

Недоліки реформи

1. Частина платників єдиного податку буде вимушена піти з ринку або перейти в "тінь", оскільки вони не зможуть здійснювати прибуткову діяльність в результаті зростання витрат на сплату податків та зростання конкуренції.

Це стосується не всіх платників єдиного податку. Для частини користувачів ССО збільшення витрат на податки призведе лише до зниження прибутковості, а інша частина зможе компенсувати їх за допомогою підвищення цін на товари та послуги чи зниження неподаткових витрат.

2. Спосіб вирівнювання податкового навантаження може бути неоптимальним: у деяких випадках навантаження буде надмірним.

Рівень оподаткування підприємств, які використовують загальну систему оподаткування - ПДВ та податок на прибуток, зазвичай становить 5-15% від їх виручки. Тому підняття рівня оподаткування для ФОП у 2017 році до 12-16% виручки може бути надмірним для ФОП, структура витрат яких є подібною до витрат підприємств, і які продають товари чи послуги платникам ПДВ.

Однак ця проблема може частково вирішитися з 2018 року, на який заплановано скасування ЄСВ. З 2018 року ССО знову стане частково пільговою - для ФОП, клієнти яких не є платниками ПДВ, хоча розмір економії на податках буде істотно меншим за поточний.

3. Витрати бізнесу та держави на придбання та обслуговування касових апаратів, а також витрати бізнесу на облік можуть знизити позитивний ефект від зменшення податків для підприємців з найнижчим доходом.

Ризики реформи

1. Можливе збільшення тиску на малий бізнес. Загальна система оподаткування у поточному стані має численні недоліки, головним з яких є несприятлива для розвитку бізнесу практика адміністрування податків. Тому однією з переваг ССО зараз є захист малого бізнесу від зловживань працівників податкових органів.

Такий захист зменшує ризики ведення бізнесу та створює більш стабільні умови розвитку користувачів ССО. Реформа Мінфіну наблизить ССО до загальної системи оподаткування, і якщо адміністрування податків не буде реформоване, наслідки цього наближення можуть бути негативними для малого бізнесу.

Йдеться, зокрема, про розширення можливостей необґрунтованого втручання податкових органів у діяльність ФОП, які будуть вести облік витрат, а також про зловживання в процесі контролю за використанням касових апаратів. Такі зловживання не є неминучими, проте загроза їх виникнення існує.

2. Можливі надмірні витрати бізнесу на облік видатків. Якщо вимоги до обліку будуть жорсткими, це може спричинити необґрунтовані витрати бізнесу та створити перешкоду для його розвитку.

3. Можливий спротив частини підприємців проти підвищення рівня оподаткування та проти запровадження більш жорсткого обліку, що може стати фактором політичної нестабільності та ускладнити проведення податкової реформи.

Висновки та рекомендації

Одним з основних завдань запропонованого Мінфіном проекту податкової реформи є створення рівних умов діяльності суб'єктів бізнесу, що означатиме підвищення податків для значної частини користувачів ССО.

З одного боку, реформа покликана усунути спотворення конкуренції, знизити бар'єри для входу на ринок та для зростання підприємств, що використовують ССО, а також полегшити їх доступ до зовнішнього фінансування.

З іншого боку, посилення конкуренції може спричинити вихід з ринку або перехід у "тінь" частини платників єдиного податку і збільшити витрати підприємств на облік.

Безумовно позитивним результатом реформи стане зниження рівня оподаткування найдрібніших підприємців - з оборотом до 50-60 тис грн на рік у другій і третій групах платників єдиного податку, що має соціальне значення.

Однак загальна оцінка впливу реформи на ринок праці та інших соціальних ефектів є складним завданням, бо припинення діяльності одних підприємств може бути компенсоване за рахунок прискорення зростання інших, більш ефективних.

Оцінюючи потенційні наслідки реформи, слід враховувати, що користувачі ССО становлять лише частину малого бізнесу. У 2014 році загальну систему оподаткування застосовували 66,6% малих підприємств та 31,2% фізосіб-підприємців. У 2013 році частка платників єдиного податку у загальній виручці малого бізнесу становила 30,7%.

Головним ризиком при реалізації реформи є можливе збільшення адміністративного тиску на суб'єкти підприємництва, що використовують спрощене оподаткування. Якщо адміністрування податків не буде реформоване, наслідки реформи для малого бізнесу можуть бути негативними.

Реалізація реформи може бути складним завданням з огляду на ймовірний спротив частини платників єдиного податку. Щоб усунути ризик збільшення тиску та підвищити шанси на реалізацію податкової реформи, включаючи реформу ССО, уряду доцільно якнайшвидше здійснити реформу адміністрування податків.

Також варто передбачити закупівлю касових апаратів для найдрібнішого бізнесу за кошти держави і продовжити мораторій на здійснення перевірок малого бізнесу.

Крім того, Міністерству фінансів та іншим урядовим установам слід приділити більше уваги оцінці фіскальних та економічних наслідків реформи для малого бізнесу та активніше інформувати громадськість про результати такої оцінки.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.