Когда мораторий на проверки бизнеса снова заработает

Парламентарі дружно пішли у виборчі "відпустки" - жодного голосування у Верховній Раді до початку листопада не варто навіть чекати.

А між тим у Верховній Раді лежить купа проектів, прийняття яких для малого та середнього бізнесу було б ціннішим за гречку.

По-перше, це мораторій на перевірки підприємців, який було скасовано у липні.

Річний захист малого та середнього бізнесу від надмірної уваги контролюючих органів довів свою ефективність, і жодних сумнівів щодо його подовження не було.

З січня до травня 2015 року контролери провели в 72 рази менше планових та удвічі менше позапланових перевірок, ніж у 2014 році. Тобто бізнесмени в 72 рази менше відволікали ресурс від справи.

Для розуміння важливості мораторію цього факту більш ніж достатньо.

За три місяці, поки мораторій не діяв, бізнес, особливо малий та середній, знову згадав, як працювати під пресом контролерів.

Між тим, хочу нагадати депутатам, що очікуванням середнього класу треба відповідати. Малий та середній бізнес є потужною силою, це 7,34 млн осіб або 70% українців, що працюють на підприємствах. Саме вони повинні стати рушійною силою економіки і витягнути країну з кризи.

Продовження мораторію на перевірки бізнесу до 30 червня 2016 року - предмет проекту №3153, який став результатом спільної праці парламентарів та урядовців.

З вересня, коли документ нарешті зареєстрували у Верховній Раді, ми в очікуванні голосування спочатку рахували години, а зараз рахуємо дні та тижні.

Разом з мораторієм малий та середній бізнес чекає на прийняття законопроекту 2531а про державний нагляд та контроль. За задумом, проект поширить персональну відповідальність на посадових осіб органів контролю. Тепер усі їх дії фіксуватимуться у єдиній базі перевірок.

Кожна компанія, кожен привід для перевірки та кожна накладена санкція стануть прозорими. Проекти 2418а та 2422а поширюють ці норми і на ДФС.

Щоби бізнес повірив державі, не можна змушувати його працювати лише на контролерів. Це стосується не тільки ДФС. В Україні загалом 51 контролюючий орган. Їх потрібно перетворити на сервісні центри для бізнесу і громадян.

Зі свого боку Мінекономрозвитку діє за стратегією, головна мета якої - полегшення життя бізнесу. Мін'юст анонсував можливість реєстрації нового бізнесу у себе на порталі за кілька хвилин. Ми ж налагодили онлайн-обмін інформацією в електронному вигляді між органами статистики, податковою та Пенсійним фондом.

Це скорочує "пішохідні" маршрути підприємця і мінімізує його контакти з чиновниками, а отже - й можливість виникнення корупційних чинників. Таких послуг повинно ставати все більше, відповідно, поле для корупції меншатиме.

Водночас, Мінекономрозвитку оновило та розширило функції Єдиного державного порталу адміністративних послуг poslugy.gov.ua. Тут є не тільки повна інформація майже про 1 тис послуг центральних органів влади, але й можливість замовити та отримати до 70% послуг, що надає міністерство, у форматі онлайн.

Звісно, у кожному правилі є винятки: специфічні види бізнесу все ще потребують отримання додаткових сертифікатів та ліцензій. Ми працюємо і над цим. Все, що законодавство дозволяє перенести в електронний вигляд, ми переносимо за допомогою наявних ресурсів. Безумовно, ресурсів потрібно більше.

Потрібні зміни в законодавство, програмне забезпечення і час.

Сподіваюся, що запропоновані Мінекономрозвитку законопроекти з дерегуляції парламентарі проголосують пакетом у День економічного розвитку та дерегуляції, який ми хотіли б провести в Верховній Раді у першій декаді листопада. Бо саме на це чекає від влади малий та середній бізнес.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.