Энергосбережения не будет

Попереднє керівництво України планомірно збільшувало російську частку у структурі імпортованого газу.

За останні п'ять років цей показник зріс з 58% до 99%, зробивши державу заручником північного сусіда.

Дешевий газ сприяв відмові від твердого палива для опалення, старі котли демонтувалися.

За кілька місяців до опалювального періоду виявилося, що достатньої кількості газу у сховищах накопичити не вдалося.

Кабмін прийняв постанову про скорочення споживання газу теплопостачальними підприємствами на 30% порівняно з минулим сезоном. Від бюджетних установ з власними котельнями вимагається скоротити споживання газу на 10%. Оскільки минулий опалювальний сезон був теплим, зменшити споживання буде непросто.

За останні десять років в країні діяли кілька загальнодержавних програм з різними назвами, але єдиним призначенням - досягти економії енергетичних носіїв. Планований відсоток економії становив 10-15% за п'ять-сім років або 2-3% на рік.

У згаданій постанові уряду пропонується зменшити споживання газу на 10-30% за півроку, що не видається здійсненним. Однак минулі держпрограми передбачали зменшення споживання енергоносіїв, а не заміну одного енергоносія іншим.

Кабмін зробив наголос саме на останньому. Постановою №36 на фінансування відмови від газу виділено 500 млн грн, які розподілені між областями. Лише у Рівненській області від газу відмовляться близько 45 об'єктів.

Однак ці мільйони не скоротять споживання енергії. Причина проста: найбільші втрати - у мережах та у споживачів, а не при виробництві тепла. Перш ніж замінювати одні котли іншими, потрібно усунути втрати тепла.

Подібний ажіотаж щодо твердого палива можна було спостерігати десять років тому у Польщі. Там спочатку вклали кошти у повне оновлення систем постачання тепла - котельні та мережі - і лише згодом взялися утеплювати будинки.

В результаті потужності котелень сталі перевищували потребу у теплі. Котел працює найефективніше при номінальній потужності, а із зниженням потужності падає і його ККД. Через це довелося повторно замінювати і котельні, і теплові мережі. Україні можна і не робити цієї помилки.

Якби ці 500 млн грн були витрачені на енергоефективність, вдалося б створити 200-800 робочих місць - окрім економії енергії. Не варто забувати, що у разі масового переходу на опалення деревиною, її може не вистачити усім бажаючим. Нове дерево не виростає за три місяці.

Фото УП

В Україні щороку є 4,4 млн куб м дров для спалювання. Котел для опалення середньої школи використовує за сезон близько 1 тис куб м деревини. Нескладно порахувати, що деревини вистачить для 4 400 котлів. Лише шкіл в Україні 19 тис, тобто опалення деревиною навіть третини з них неможливо забезпечити.

Щодо спалювання "некомерційної деревини", то далеко не всю її можна споживати. При видаленні з лісу мертвої деревини його біологічне розмаїття зменшується і він поступово перетворюється на парк.

Відмова від природного газу стала серйозним викликом для України, однак уряд відповів на нього лише короткотерміновим порятунком.

Заміна котлів не вирішує проблеми надмірного споживання енергії в житлово-комунальному та бюджетному секторах. Якщо уряд не почне її вирішувати, ситуація з "гарячковою економією" повториться ще не раз.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.