Альтернативная энергетика

Відновлювана енергетика останніми роками існувала в Україні не завдяки законам, а всупереч їм.

З огляду на нашу одвічну залежність від колись дешевого російського газу це дуже дивно.

Особливо дивно бачити незрозумілі маневри щодо відновлюваної енергетики зараз.

Перспективи відновлення постачання російського газу в Україну незрозумілі, а привабливий інвестиційний клімат руйнують ешелони з військовою технікою.

Здавалося б, кращого моменту для вмикання зеленого світла тим, хто видобуває енергію з усього - від сонця до біомаси - бути не може.

Після припинення постачання газу в Україну багато хто казав: треба діяти швидко, і до початку опалювального сезону можна перейти на альтернативне паливо.

Однак це не про нас. Такий шлях був би занадто легким і передбачуваним.

Ще в лютому, коли з'явилися перші законопроекти про зниження тарифів окремим видатним діячам сонячної енергетики, експерти вважали, що проектам на заході країни нічого не може загрожувати. На жаль, вони помилялися.

Єзуїтське збочення під назвою "законодавче поле для відновлюваної енергетики" вкотре "покращили".

18 червня Кабмін видав розпорядження № 589-р "Про вдосконалення системи розрахунків за електроенергію з альтернативних джерел енергії", яким обрізав один з коефіцієнтів, що використовуються при підрахунку "зеленого" тарифу.

Для всіх, окрім ГЕС. Начебто самі тарифи не знижені, бо не коригувалися. Ці руки нічого не різали.

Бажання змінити "зелені" тарифи одразу після перемоги Майдану цілком зрозуміле, але не можна рівняти ринок альтернативи під одну гребінку. У галузі присутні інвестори - і великі гравці, і невеликі компанії, які ризикували своїми грошима. Вони не лише інвестували, а й брали кредити на певні проекти.

Величина "зеленого" тарифу більшою мірою залежить від того, скільки коштує обладнання для будівництва електростанції, і ці кошти необхідно повернути. Так само, як і повернути залучені багато років тому позики.

Міністр енергетики Юрій Продан. Фото kmu.gov.ua

В Україні ж ці процеси керуються не логікою, а революційною доцільністю. Гарантії попереднього уряду не є гарантіями наступників. Проміжок між урядами - рік. Такий самий строк придатності державних гарантій.

В уряді вважають, що давати гарантії розробникам нетрадиційного газу на 50 років - це нормально, а для розвитку нетрадиційних джерел енергії - ненормально. Передбачуваність державної політики - справа лише тюхтіїв.

З таким настроєм уряду залишиться лише позувати з черговими облігаціями на фоні кас Ощадбанку. Розраховувати на інвестиції не доведеться. До того ж, від таких революційних маневрів страждають нормальні інвестори. Ті, кому б могла зашкодити революція, свої ризики давно застрахували.

Учасники ринку шоковані. Не лише тому, що НКРЕ ще не застосувала цей коефіцієнт при розрахунках "зеленого" тарифу за останній місяць. Досі не зрозуміло, чи буде він застосовуватися до проектів, які вже здані в експлуатацію, чи які знаходяться на етапі реалізації.

Навіть Мін'юст у своєму висновку відзначив перевищення повноважень Кабміну щодо прийнятого розпорядження. Власне, юридичні висновки провідних юридичних компаній щодо цього акта теж невтішні.

Натисніть для збільшення

Документ прийнято з порушенням усіх процедур і таємно від інвесторів, йдеться у висновку адвокатського об'єднання Arzinger, яке робило його на замовлення Європейсько-українського енергетичного агентства.

На думку юристів агентства, розпорядження у частині зниження пікового коефіцієнта суперечить закону "Про електроенергетику" - порушує надану ним державну гарантію інвесторам. До того ж розпорядження є рекомендаційним.

Фахівці вважають, що розпорядження негативно впливає на ринок відновлюваних джерел енергії. У разі його виконання інвестори можуть застосувати неприємні для уряду способи правого захисту, включаючи адміністративні позови, звернення до інвестиційного арбітражу та Європейського суду з прав людини.

Натисніть для збільшення

Такий крок уряду важко зрозуміти. Можливо, йому треба зекономити гроші на виплатах за "зеленим" тарифом? Це також сумнівно.

Сонячна енергетика становить лише 0,3% енергобалансу країни, і фінансове навантаження від неї невелике. Нібито економія 40-50 млн євро, про що говориться у пояснювальній записці до розпорядження, може призвести до втрат кількох мільярдів євро інвестицій.

Важлива й енергетична незалежність. Особливо коли найбільшим постачальником газу є "ймовірний противник". Особливо коли говорять: якщо звикнути до холодної води у крані, то можна й перезимувати.

Робити непередбачувані кроки відносно інвесторів - не найкраща ідея. Війна колись закінчиться, і нам знадобляться гроші на відновлення.

Суперництво з традиційною генерацією теж можна відкинути. Розраховувати на стабільність постачання енергетичного вугілля зараз не доводиться. Причому його мало видобути - його ще треба вивезти, оминаючи пошкоджені терористами колії.

Законодавство для проектів з відновлюваної енергетики і так складне. Норми про локальну складову - мінімальний відсоток вітчизняного обладнання і робіт - чи не найбільший головний біль, який ніхто не збирається скасовувати. Сама дія цих вимог є великою перепоною на шляху розвитку відновлюваної енергетики.

Особливо з огляду на те, що значна кількість підприємств-виробників, заради яких приймався цей закон, перебувають критично близько до зони АТО.

Різкий маневр уряду технократів невиважений. Він може нашкодити і галузі, і уряду. А затягнути інвестора у післявоєнну країну з партизанами буде непросто.

Фотоелектрична станція "Перове", АРК, увійшла до першої п'ятірки найбільших споруд такого типу у світі. Фото himprom.ua

Фото на головній: Арсеній Яценюк. Фото kmu.gov.ua

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.