Сколько стоят сигареты

Економічна історія знає безліч випадків, коли нібито прості та зрозумілі рішення призводили до небажаних наслідків.

Наприклад, підвищення соціальних стандартів у Європі створило прошарок громадян, які живуть лише на допомогу з безробіття.

Інший приклад - запровадження допомоги одиноким матерям у США зворотним наслідком зростання підліткової злочинності.

Що вже говорити про "сухі закони" у США та СРСР.

Усі такі історії економісти називають "ефектом кобри", натякаючи на сумнозвісний досвід англійських колоністів, які вирішили знищити рептилій, встановивши винагороду за кожну голову вбитої кобри.

Насправді ж таким рішенням вони досягли протилежного ефекту: індуси почали вирощувати змій на продаж, і популяція рептилій тільки збільшилася.

В Україні "ефект кобри" давно став добрим супутником державної політики. Вирішити те, що "болить", тут і зараз - це основний пріоритет в роботі чиновника. У таких умовах довгострокові наслідки та побічні ефекти лягають на плечі когось "не з нашого району" чи навіть прийдешніх поколінь.

Приблизно такою логікою користувався уряд, коли після кризи 2008 року в запалі пошуку додаткових коштів для бюджету серед інших заходів почав стрімко підвищувати акцизні податки.

Це стосувалося і алкогольних виробів, і нафтопродуктів, однак найбільш показовим виявилося зростання акцизів на тютюн та сигарети.

Важко сказати, чому урядовці поблажливо поставилися до виробників алкоголю (можливо, досвід "сухого закону" дещо стримував запал) і до виробників та імпортерів нафтопродуктів (можливо, мали місце інфляційні побоювання).

Однак саме тютюнова галузь, де працюють здебільшого міжнародні компанії, серед усіх підакцизних галузей зазнала 13-разового зростання податкового навантаження і за п'ять років стала ключовим джерелом акцизних доходів.

Структура акцизних надходжень, млн грн

Джерело: Мінфін

Акцизні збори для деяких видів товарів, грн

Джерело: законодавство

Звісно, зростання акцизних доходів не могло не тішити урядовців. Вони вважали, що прийняли правильне рішення. Так, за п'ять років з урахуванням цінового фактора бюджет додатково отримав 27,7 млрд грн.

Однак вже за кілька років проявився побічний ефект: безпрецедентне зростання контрабанди та контрафакту тютюнових виробів. У 2013 році цей сегмент досягнув 8,8% усього ринку, а це близько 1,4 млрд грн бюджетних втрат щороку.

Здавалось би, цифри говорять самі за себе. Однак у 2014 році Україна знову опинилася у скрутному фінансовому становищі і знову почалася дискусія про потребу агресивно підвищувати акцизні ставки.

Аргументація, яку наводять прихильниками агресивної акцизної політики, має право на існування. Це і європейський досвід, і боротьба з тютюнопалінням. Тим не менш, перед прийняттям нібито очевидних рішень слід ретельніше розглянути проблему, щоб не повторювати давніх помилок.

Золота середина

Українські акцизні ставки далекі від "європейського рівня". Навіть після 13-кратного підняття акцизів мінімальний акцизний податок в Україні залишається в рази меншим, ніж у країнах ЄС: 16 євро проти 64 євро у країнах Євросоюзу.

Втім, бажання невідкладно стати європейською країною хоча б з питання акцизного оподаткування є недалекоглядним. Причина полягає у непорівнянності українських та європейських доходів. Навіть при існуючих акцизних ставках доступність сигарет в Україні на порядок нижча, ніж у країнах ЄС.

Подальше стрімке підвищення акцизних ставок в Україні створить неймовірно сприятливі умови для нелегального ринку тютюну.

Цінова доступність сигарет у ЄС та Україні, 2010 рік

Джерело: Oxford Economics

Крім того, сам європейський досвід акцизного оподаткування досить суперечливий. Деякі країни Східної Європи, наприклад Болгарія, після тривалого адаптаційного періоду та запровадження законодавства ЄС були змушені знижувати акцизні ставки на тютюн через стрімкий притік контрабандних сигарет.

Схильність до споживання нелегального товару залежить від доходів споживачів. Відтак, підвищення податків повинно відбуватися з огляду на доступність запланованих акцизних ставок. Інакше є ризик, що найбідніші покупці не оцінять державну турботу про їх здоров'я і будуть курити щось дешевше та менш якісне.

Податок на бідність

Тютюнопаління шкодить здоров'ю, а підвищення ціни є одним з елементів зменшення кількості курців. Це всім відомо. Здавалось би, якщо попередити людей і запровадити високі податки, то проблема вирішиться.

Втім, як показує практика, шкідлива звичка так просто не викорінюється. Хтось став залежним від тютюну через моду, комусь подобається вдихати дим. Боротьба з цим явищем має моральну дилему, нічим не легшу, ніж питання евтаназії.

У цьому контексті акциз на тютюн є податком на бідність. Обстеження умов життя людей показує: в Україні нема чіткої залежності між рівнем доходу та схильністю до споживання тютюну, тобто тютюнопаління не є ознакою бідності.

Втім, ці ж дані свідчать: чим бідніша людина, тим більше грошей вона витрачає на згубну звичку. Отже, розрубати гордіїв вузол підвищенням податків не вийде. Через цю властивість акцизу на тютюн і відбувається стрімкий розвиток контрабанди та контрафакту тютюну у будь-якій країні, де підвищують акцизи.

Саме споживачі дешевих сигарет, тобто незаможні, обирають контрабандний товар після подорожчання тютюну. Нелегальні сигарети часто мають завищений вміст шкідливих речовин, тому виходить, що підняття акцизів шкодить здоров'ю.

Частина доходів, яка йде на сигарети залежно від рівня добробуту. Витрати на тютюн у  структурі доходів - вісь У, доходи на місяць на людину - вісь Х

Джерело: обстеження умов життя домогосподарств, 2011 рік

Оптимальна політика

Підвищувати акцизи потрібно та корисно. Цифри показують, що підвищення акцизів є ефективним інструментом наповнення бюджету і зниження рівня споживання тютюну. Однак для багатьох людей доступність сигарет - це не питання вибору, а питання частини сімейного бюджету.

Відтак, підвищення акцизів потрібно робити з огляду на вартість такої політики. У цьому процесі європейська практика повинна бути основним орієнтиром.

При окресленому зовнішньоекономічному орієнтирі Україна за рівнем податкового навантаження на підакцизні товари поступово досягне акцизних ставок ЄС.

Однак стрімке перетворення пострадянської країни на європейську має багато побічних наслідків. З огляду на це було б доцільно орієнтуватися на чіткий план поступового підвищення акцизів протягом достатнього адаптаційного періоду.

Дохід українців повинен бути ключовим маркером при розробці графіка підвищення акцизів. Найбільш оптимальний варіант - зростання акцизів відповідно до темпів зростання середніх доходів громадян.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.