О ремонтных страстях и правах застройщиков

Недавно ірпінська будівельна компанія BGM розіслала експертну думку свого керівника Ігоря Вишнякова.

За його словами, найближчим часом забудовники, які обслуговують "свої" багатоповерхівки після закінчення будівництва, будуть обмежувати доступ до цих будинків сторонніх ремонтних бригад.

Йдеться про те, що забудовник та його управляюча компанія вимагатимуть у ремонтників спеціальний сертифікат, що засвідчує їх кваліфікацію, або ж пропонуватимуть страхувати свою відповідальність перед третіми особами.

Управляюча компанія буде ставити умову, що власники квартир можуть замовляти ремонт тільки у підрядника, який входить до структури компанії-забудовника. В іншому випадку бригаду просто не пустять до будинку.

Щиро кажучи, аргументи, які наводить Вишняков для обґрунтування таких обмежень, справді важливі. Згадані ним пошкодження або спотворення фасадів під час установки кондиціонерів чи склінні балконів, на жаль, буденна річ.

Про шкоду, яку горе-ремонтники можуть завдати сусіднім помешканням, можна складати легенди. Причому стосується це усіх різновидностей "фахівців".

Найбільш банальний приклад - коли заради краси всі труби в квартирі наглухо замуровують, а зверху кладуть дорогі кахлі, або ж роблять підлоги з водяним підігрівом замість електричного, а зверху кладуть дорогий ламінат.

Після такого "покращення" замовники здебільшого почувають себе добре. Навіть коли замуровані труби в санвузлі або підлозі починають текти, вони можуть помітити це не одразу або взагалі ніколи.

Однак протікання помітять сусіди. Тоді починається битва між тими, кого заливають, і власником замурованих труб, якому шкода псувати ремонт. Може трапитися так, що зусилля, витрачені потерпілими на суперечку з байдужим сусідом, будуть коштувати їм значно більше, ніж будь-який ремонт.

Трапляються геть оригінальні випадки. В одній київській новобудові власники квартири змінили опалювальний контур так, що теплоносій з батарей зливався в каналізацію. У господарів з опаленням все було гаразд, проте їх сусіди скаржилися на холод, а "Київенерго" - на величезні втрати теплоносія в цьому будинку.

Навіщо власникам квартири знадобилося зливати теплоносій у каналізацію, так ніхто і не дізнався. Проте мешканцям будинку довелося сплатити за позачергову перевірку будинкового лічильника тепла і за надлишок використання теплоносія. Лише після цього фахівці встановили справжню причину втрат.

На думку Вишнякова, забудовники повинні унеможливити такі випадки. Для цього, вважає він, треба перевіряти ремонтні бригади і вимагати від них відповідальності. Ця теза слушна, адже передбачити політ фантазії непрофесіоналів важко. Проте на шляху до втілення таких заходів є кілька великих "але".

Фото ЕП

По-перше, хоча Вишняков і застерігає, що забудовники повинні забезпечувати конкуренцію між ремонтниками, аби унеможливити завищення цін, навряд чи можна сподіватися, що до цієї поради прислухаються всі забудовники. Конфлікти між управляючими компаніями і мешканцями на цьому ґрунті - не рідкість.

По-друге, на якій підставі забудовник або його управляюча компанія будуть обмежувати доступ когось до будинку, який їм навіть не належить? Відповідно до норм Цивільного кодексу власниками будинку є власники квартир у цьому будинку.

Тільки вони за спільною згодою можуть вирішувати, кого в цей будинок пускати, а кого - ні. Забудовники, які хоча б частково продали квартири, повинні враховувати думку решти власників. Тим більше, ніяка управляюча компанія не має для цього жодних підстав, бо їй взагалі у будинку нічого не належить.

Щось забороняти у будинку можуть лише його співвласники. Тож якби такі ініціативи виходили від їх більшості, у цьому не було б нічого протизаконного.

Практика таких заборон з боку співвласників - усталена практика в багатьох країнах світу. Яскравий приклад - цей нью-йоркський житловий кооператив.

Співвласники будинку встановили силу-силенну правил та обмежень для себе і тих, хто бажає купити в будинку квартиру. Наміри українських забудовників обмежувати доступ ремонтних бригад тьмяніють на тлі цього переліку.

"Ви мусите мати страховку на квартиру незалежно від того, хочете ви цього чи ні. Всі дії здійснюються лише з письмового дозволу правління будинку. Навіть купити квартиру у цьому будинку ви можете тільки тоді, якщо правління вас затвердить.

Не можна робити перепланування, не можна ніяк прикрашати або захаращувати балкони, навіть не можна використовувати на вікнах антимоскітні сітки, які відрізняються від тих, що погоджені правлінням.

Не можна жити більшою кількістю людей, ніж передбачено. 80% підлоги у квартирі має бути заслано ковроліном або паркетом із звуконепроникною підстилкою. Не можна завішувати вікна простирадлом або покривалом. Не можна встановлювати у квартирах пральні або сушильні машинки.

Фото ЕП

Не можна гучно вмикати музику, галасувати, палити на сходах, смітити. Навіть домашню тварину можна завести в помешканні лише з письмового дозволу правління. За будь-яке порушення або недотримання правил - штраф.

Зрозуміло, що всі ці заборони та обмеження спрямовані винятково на благо мешканців. У вас гарантовано не буде галасливих сусідів, або таких, що тупотять підборами по паркету, ніхто не стане свердлити стіну дрилем о сьомій ранку у неділю або грати за стіною на фортепіано", - пише автор блогу.

Це далеко не повний перелік, бо переїжджати, робити ремонт, здавати в оренду помешкання там можна тільки за певними правилами і з дозволу правління. До речі, ремонтні бригади теж погоджуються з правлінням і повинні мати страховку.

Проте увесь цей жахливий для українського вуха список обмежень встановили самі власники будинку з власної ініціативи. Вони усвідомлюють, що завдяки цьому будуть мати спокійне життя, і їх будинок ніхто не зруйнує.

Якщо комусь з членів кооперативу набридне все це, він може переконати співвласників переобрати правління і змінити правила проживання в будинку. Якщо це вдасться, будинок буде жити по-іншому. Без зовнішніх впливів чи то забудовника, чи то управляючої компанії.

Проте - це в Америці.

В Україні ж на прихильників самоврядування у багатоповерхівках очікує ще жирніше "але". Власники квартир зазвичай байдужі до сусідів і власного будинку. Їм начхати, що комусь заважає гучний звук дрилю, що через руйнування несучих стін може рухнути будинок. Їм шкода зривати кахлі, щоб полагодити трубу.

Коли йдеться про конфлікт між двома співвласниками, зазвичай ніхто не втручається. Коли ж під загрозою опиняється весь будинок, потрібно щось робити. От забудовники і роблять, адже більше нікому.

Співвласники не готові ні обмежувати себе в чомусь заради загального блага, ні самостійно керувати будинком, створивши юридичну особу. Розплачуються вони за це тим, що позбуваються можливості бути господарями у власному домі.

Фото livejournal.com

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.