Псевдолекарства от друга

В Україні щороку народжується 250-300 дітей, хворих на муковісцидоз. При цьому лише один український малюк з десяти доживає до 18 років.

Лікування таких хворих повинно проводитися безперервно протягом усього життя.

Саме доступність та ефективність лікування у ЄС сприяє тому, що середня тривалість життя таких пацієнтів там становить фантастичні для нас 43 роки.

За неофіційними даними в Україні налічується 600-800 дітей та близько 100 дорослих з муковісцидозом. Держава ж забезпечує ліками лише дітей.

Тобто кожен десятий українець-інвалід, який доживає до повноліття, повинен забезпечити себе ліками самостійно за власний кошт. Однак мова не про це.

Для пацієнтів з муковісцидозом украй важливо приймати ферментні препарати, що впливають на порушений процес травлення, зокрема, панкреатин. До 2012 року для маленьких пацієнтів держава закуповувала оригінальний німецький препарат "Креон" компанії Abbott Labs, а з 2012 року - черкаський "Креазим".

Якщо німецький препарат маленькі пацієнти сприймали нормально, то від прийому вітчизняного "Креазиму" пацієнти не отримували клінічного ефекту. Більше того, батьки стверджували, що цей засіб шкодить здоров'ю малюків.

Як наслідок, на початку 2013 року батьки дітей, хворих на муковісцидоз, звернулися до міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової з проханням не купувати для діток "Креазим" виробництва черкаського ПрАТ "Техног".

На реакцію МОЗ чекати не довелося. 25 січня 2013 року на сайті міністерства з'явилася інформація: "Креазим" повністю відповідає оригінальному "Креону".

Чітко і ясно, жодних дискусій. Невдоволених батьків відрядили до Державного експертного центру, який реєструє лікарські засоби, наголосивши, що за шість років скарг на "Креазим" не було.

Одразу ж по цьому за "дивним збігом" у ЗМІ почали масово з'являтися статті щодо ефективності та безпечності "Креазиму". Фірма "Технолог" із сторінок тижневика "Аптека" заявила, що батьки не мають права скаржитися на властивості препарату, адже вони не мають звітів про проведені клінічні випробування.

Виходить, міністерство та виробник офіційно стверджують, що скарги на відмінність вітчизняного препарату від оригінального безпідставні, і брати їх до уваги можна лише у тому разі, якщо батьки матимуть відповідні докази.

Той самий препарат. Фото lekhim.ua

А хіба батьки мають право замовляти проведення клінічних випробувань, не будучи ні виробником, ні державним регулятором? Більше того, звідки у батьків дітей-інвалідів кошти на такі випробування?

Достовірність даних виробника щодо властивостей та показань препарату при його реєстрації повинен був перевірити Державний експертний центр, який підпорядкований... Міністерству охорони здоров'я.

У серпні 2013 року МОЗ нарешті визнало: показання "муковісцидоз" слід вилучити з інструкції "Креазиму" через недоведеність його ефективності. Виробник за власні кошти повинен провести клінічні випробування і довести цю ефективність.

Виникає запитання: а якими документами керувався Державний експертний центр, коли реєстрував "Креазим" як препарат для хворих на муковісцидоз?

Сьогодні громадські організації, благодійні фонди та батьки маленьких пацієнтів радіють перемозі. Проте висновок невтішний: Державний експертний центр, підконтрольний Богатирьовій, завжди буде реєструвати те, що потрібно їй.

Власником ПрАТ "Технолог" є Валерій Печаєв, давній приятель та соратник Богатирьової. Будучи президентом впливового Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, він завжди і всюди готовий підтримати Раїсу Богатирьову.

Раїса Богатирьова. Фото moz.gov.ua

Чи не з вдячності за це препарати його заводів АТ "Лекхім" та ПрАТ "Технолог" реєструються за неіснуючими показаннями і перемагають у мільйонних тендерах?

Допоки в руках однієї особи - Раїси Богатирьової - сконцентрована уся повнота влади в питаннях реєстрації ліків та проведення державних закупівель, ми ще не раз почуємо про дивні індійські, російські чи українські ліки, які за документами лікують від усіх хвороб, а насправді шкодять здоров'ю громадян.

Муковісцидоз - складне захворювання, тому батьки пацієнтів швидко помітили незвичні побічні реакції на псевдопрепарат. Проте ніхто не може відповісти на цілком логічне питання: скільки ще таких лікарських засобів нареєстрував Експертний центр і скільки їх накупило МОЗ України?

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.