Нацкомиссия связи лоббирует интересы монополистов?

Протікає дах, зламані перила, підтопило підвал у вашому будинку?

Це лише краплі в морі проблем мешканців старих будинків.

У ЖЕКах в останні років 20 завчено відповідають: "Нема грошей".

На жаль, в більшості випадків комунальники праві. Мінімальна потреба на ремонт житлового фонду тільки міста Києва сягає майже 3,2 млрд грн.

Деколи, втомившись чекати від держави допомоги, мешканці збирають гроші самостійно або використовують кошти від оренди нежитлових приміщень будинку.

Все логічно, справедливо і законно. Але там, де є мінімальний грошовий потік, знаходиться той, хто хоче його привласнити.

Те, що, м'яко кажучи, мене дуже здивувало, називається новою редакцією Тимчасових правил доступу операторів, провайдерів телекомунікацій до об'єктів житлового фонду з метою надання телекомунікаційних послуг, в тому числі забезпечення доступу споживачів до інтернету.

Розробила його група авторів з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації - НКРЗІ.

Комісія стверджує, що мета Тимчасових правил - універсальний доступ споживачів до телекомунікаційних мереж загального користування. Проте уважний аналіз цього документа свідчить про дещо інше.

Із змісту проекту випливає, що державний орган дбає не про "забезпечення універсального доступу споживачів до телекомунікаційних мереж", а про забезпечення вільного доступу великих телекомунікаційних компаній до об'єктів житлового фонду. За рахунок мешканців, звичайно.

Найодіознішою новацією, запропонованою НКРЗІ, є пропозиція замінити щомісячну плату за використання об'єктів комунального майна, яка сплачується операторами та провайдерами телекомунікацій, на одноразову. Таке рішення НКРЗІ викликає подив та не піддається логічному аналізу.

Сьогодні ефективно діє система, при якій плата за користування комунальним майном операторами та провайдерами телекомунікацій сплачується щомісячно.

Так, у Києві відповідно до постанови Київської міської Ради від 14 липня 2011 року №378/5765 "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій" плата за розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності щомісячно у формі попередньої оплати перераховується суб'єктами господарювання згідно з умовами договору на поточний рахунок комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

У тому ж рішенні зазначається, що отримані кошти використовується на фінансування робіт, пов'язаних з утриманням житлового та нежитлового фонду, та на відшкодування витрат з утримання місць розміщення мереж.

Таким чином, оператор, розміщуючи свої мережі у будинку, допомагає підтримувати його в належному стані. На мою думку, це цілком справедливо.

Чи викликана пропозиція НКРЗІ замінити щомісячну плату на одноразову турботою про інтереси громадян? Навряд чи.

Голова НКРЗІ Петро Яцук. Фото nkrz.gov.ua

Оператори розташовують будинкові розподільчі мережі надовго: на роки і навіть на десятиріччя.

Сплатити ж за це за новими правилами треба буде лише раз. До того ж, скоріше за все, цей внесок швидко "з'їсть" інфляція.

Весь цей довгий час компанії будуть користуватися комунальним майном, тобто майном мешканців будинку, безкоштовно.

Рішення щодо можливого запровадження одноразової плати абсолютно нелогічне і шкідливе.

Неозброєним оком видно, що такі норми корисні лише великим компаніям.

Саме їх інтереси лобіюються правилами, підготовленими НКРЗІ. І справа не обмежується лише оплатою за використання комунального майна.

Відповідно до проекту, який так старанно намагається "протиснути" НКРЗІ, прийняття в експлуатацію будинкової розподільної мережі здійснюється власником будинкової розподільної мережі. У перекладі з юридичної мови це означає, що власник мережі сам її встановлює і сам у себе приймає її в експлуатацію.

Таким чином, оператори та провайдери отримають безперешкодну та фактично безкоштовну можливість використання житлових будинків комунальної власності. При цьому міська влада буде повністю позбавлена права впливати на зазначені компанії та контролювати готовність мереж до експлуатації.

Це ставить під загрозу збереження житлового фонду. Не варто сподіватися, що у гонитві за надприбутками компанії у сфері телекомунікацій, сумновідомі своїми завищеними тарифами, будуть дбати про технічні стандарти, регламенти і норми.

Порушення таких норм може зашкодити всьому будинку. Міському бюджету доведеться виділяти додаткові гроші на усунення пошкоджень житлового фонду завдяки безконтрольній діяльності операторів та провайдерів телекомунікацій.

Хто ж оплатить жадібність телекомунікаційних компаній? Я написав запит до Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у якому і поставив зазначене питання.

Відповідь була приголомшуючою. НКРЗІ, ні крапельки не соромлячись, відверто заявила: витрати на ремонт, зокрема, заподіяний монтажем телекомунікаційних мереж, повинні погашатися за рахунок тарифів на комунальні послуги.

Тобто оплачувати пошкодження будуть не компанії, а мешканці будинку. В умовах більш ніж тяжкого матеріального стану українців такі дії можна вважати абсолютно безвідповідальними та такими, що перебувають на межі законності.

Можливо, НКРЗІ має у цій ситуації свій зиск?

У деяких спірних ситуаціях чиновники цього органа можуть грати вирішальну роль. Так, якщо за результатами переговорів з'ясовано, що сторони не можуть дійти згоди та укласти договір, розбіжності сторін оформляються протоколом.

Зацікавлена сторона може надіслати НКРЗІ протокол розбіжностей разом із зверненням про надання консультацій щодо можливості врегулювання спірних питань. За результатами розгляду звернення саме НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо можливості розв'язання спору.

Таким чином, свою вигоду, у разі прийняття нових правил, матимуть всі: і чиновники з НКРЗІ, і великий бізнес, що спеціалізується на телекомунікаціях. Всі, крім простого українця, який мешкає у багатоквартирному будинку.

Фото all.biz

На щастя, поки що ці "новаторські" правила не прийняті, незважаючи на всі зусилля НКРЗІ. 22 травня 2013 року на засіданні Кабміну даний проект був направлений на доопрацювання. Зокрема - через принципову позицію Мін'юсту, яке вказало на суперечність правил чинному законодавству.

Проте вже 2 липня 2013 року НКРЗІ вносить фактично той же проект з усіма положеннями, спрямованими на лобіювання інтересів телекомунікаційного бізнесу.

12 липня 2013 року я направив звернення віце-прем'єр-міністру Олександру Вілкулу щодо недоліків та можливих наслідків від практичної реалізації положень проекту Тимчасових правил у редакції НКРЗІ і вніс наступні пропозиції.

1. Встановити щомісячну плату за використання об'єктів комунального майна, яку сплачують оператори та провайдери телекомунікацій.

2. Передбачити затвердження Типової форми договору між балансоутримувачем об'єкта житлового фонду та оператором чи провайдером телекомунікацій.

3. Виключити з проекту Тимчасових правил положення щодо невластивої функції НКРЗІ - впливати на господарські взаємовідносини між балансоутримувачем об'єкта житлового фонду та оператором чи провайдером телекомунікацій.

Я народний депутат, а не співробітник правоохоронної системи, тому не хочу робити безпідставних припущень про те, що саме спонукало НКРЗІ проігнорувати свої обов'язки і лобіювати інтереси великого бізнесу.

Проте я знаю інше: державні органи повинні дбати про інтереси всіх громадян, а не лише про власників тугих гаманців. Я зроблю все можливе, щоб відстояти державні інтереси і не дати лобістам заробити надприбутки за рахунок людей.

P.S. 3 вересня 2013 року із своїх джерел в Кабінеті міністрів я дізнався, що НКРЗІ проігнорувала мої зауваження та доручення уряду в частині внесення змін до Тимчасових правил і знову внесла старий варіант проекту урядового рішення.

За дорученням керівництва уряду зазначений проект документ був знову повернутий до НКРЗІ для доопрацювання.