Пять трансфертных проблем

Експерти Української аграрної асоціації проаналізували запропонований урядом проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення та його вплив на аграрний ринок.

Трансфертне ціноутворення - це прийнятий у світі механізм контролю об'єктивності рівня цін під час здійснення операцій між пов'язаними юридичними особами, які знаходяться в різних податкових юрисдикціях.

Основна мета механізму - запобігти ухиленню від сплати податків.

Втім, на думку асоціації та галузевих компаній, з якими УАА обговорила проект закону, документ містить низку ризиків для українських селян.

1. Ручний контроль за цінами.

Перехідні положення законопроекту дозволяють Кабміну встановлювати індикативні ціни та регулювати ціни у ручному режимі на найважливіші експортні позиції, у тому числі на зерно. За таких умов створюється можливість фактичного блокування експорту сільгосппродукції. Врожай може просто згнити на полях.

2. Виникнення додаткових ризиків при укладенні форвардних контрактів.

Під час підписання форвардних контрактів за основу береться ринкова ціна, актуальна на дату підписання договору, а не на дату фактичної поставки товару.

Оскільки застосування таких контрактів в законопроекті не прописано, податківці отримують можливість вважати об'єктивними ціни, які склалися на день поставки, а не на день укладання контракту, та дораховувати податки на різницю.

Така норма змусить трейдерів відмовитися від укладання форвардних контрактів. За даними ж Мінагропроду, лише у 2013 році на посівну селянам не вистачатиме 8 млрд грн. В результаті площа посівів та врожай зерна в Україні зменшиться.

3. Зайвий контроль всередині країни.

Прописані у проекті принципи трансфертного ціноутворення спотворюють його суть і не відповідають світовій практиці. У світі трансфертне ціноутворення застосовується за наявності одночасно трьох умов: ціна операції не відповідає звичайній, наявність пов'язаних осіб, розташування сторін у різних юрисдикціях.

В українському законопроекті контролюючим органам достатньо лише наявності однієї з цих умов. Контроль за операціями в межах України призведе лише до подання аграріями величезної кількості звітів. Це не матиме економічного сенсу, бо заниження доходів і податків однією особою завищить їх для іншої.

В загальному обсязі держава отримає таку ж суму податкових надходжень, як і у випадках, якби таке заниження не проводилося.

4. Зовнішньоекономічні операції.

Закон поширює норму щодо контрольованих операцій на зовнішньоекономічні операції з резидентами країн, в яких ставка корпоративного податку на 5% менша або більша, ніж в Україні, незалежно від того, чи пов'язані ці особи між собою.

Фото golos.ua

В результаті з 2014 року контрольованими будуть визнаватися операції з Албанією, Андоррою, Боснією і Герцеговиною, Кіпром, Болгарією, Угорщиною, Гібралтаром, Киргизстаном, Македонією, Парагваєм, Катаром, Чорногорією, Узбекистаном, Швейцарією, Туркменістаном, Нідерландами, Великобританією, Панамою, Гонконгом, Мальтою та Новою Зеландією.

Це означає, що покупцям українського зерна з цих країн доведеться надавати українським контролерам документи про ставку податку, який вони сплачують. Така норма зменшить кількість бажаючих купувати зерно в Україні та негативно позначиться на конкурентоздатності українських експортерів.

5. Відсутність чітких процедур та паперові завали.

В законопроекті не прописана процедура допуску податківців до проведення перевірки контрольованої операції. Це створить можливість протизаконного втручання в діяльність платника податків з боку податківців.

Законопроект, даючи можливість великим платникам податків узгодити ціни у контрольованих операціях з податковою, чітко не прописує порядок та процедуру такого узгодження, зокрема, строк розгляду заяви великого платника про ініціювання процедури та граничну тривалість цієї процедури.

Крім того, необхідність подачі копій первинних документів, які підтверджують проведення контрольованої операції, створить надмірне навантаження не тільки для платників податків, а й для податкової, яка буде змушена виділити додаткові приміщення для зберігання документів і створити нові робочі місця.

Нарешті, така вимога суперечить настановам Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для багатонаціональних підприємств та податкових адміністрацій, на які і повинні були орієнтуватися автори законопроекту.