Шаткий мораторий

Недавно відбулася подія, яка в Україні залишилася майже непоміченою. Зате вона спричинила чимало публікацій і коментарів за кордоном.

Мається на увазі продовження Верховною радою мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2016 року.

Майже три роки поспіль всі гілки влади заявляли про необхідність зняття мораторію і прийняття закону "Про ринок земель". При цьому юридично для цього було зроблено майже все необхідне.

Спершу депутати прийняли закон про земельний кадастр, потім розробили закон щодо розмежування земель державної та комунальної власності і внесли зміни до закону про банки і банківську діяльність щодо державного Земельного банку.

Навіть виділили гроші в бюджеті для початку роботи цієї установи і формально провели часткову інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення. Й от тобі на! Так що ж насправді відбулося або відбувається?

Як відомо, наприкінці 2011 року влада форсувала закон "Про ринок земель" аж до того, що Верховна рада готова була розглядати даний законопроект в надзвичайно "продуктивний" період - з 2 по 5 січня 2012 року. В останню секунду все-таки схаменулися і вирішили дочекатися хоча б кворуму.

В будь-якому випадку знаменитий законопроект "Про ринок земель" прийняти не вдалося. Відповідно, деякі основні положення даного законопроекту були прийняті окремими законами, наприклад, законом "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів".

Здавалося, зупинити процес буде неможливо, та продовження мораторію викликало ще більше запитань, ніж його скасування. В чому ж тут справа? Є кілька пояснень даному броунівському руху.

1. Політична складова. Очевидно, що дозволити собі прийняти закон "Про ринок земель" і спровокувати земельні майдани по всій країні влада, особливо після скандальних парламентських виборів 2012 року, дозволити собі перед виборами президента в 2015 році просто не може. Тому і продовжили мораторій до 2016 року.

Фото tsn.ua

2. Піар-складова. Влада так і не змогла донести ні до виробників, ні до власників земельних паїв всі переваги земельної реформи. Несприйняття ринку землі населенням стабільно високе - понад 70%. Тому закон "Про ринок земель" назвали законом "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".

До речі, таким шляхом йшла свого часу і Росія. Ринок землі на початку 2000-х років вона запровадила досить успішно - без жодних соціальних конфліктів.

Оскільки депутати не надто поглиблено вивчають "профільні" законопроекти, влада розраховує, що закон "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" можна буде прийняти тихцем, без суттєвого суспільного резонансу.

3. Аграрне лобі. Законопроект "Про ринок земель" консолідував проти нього зусилля всіх гравців ринку - від фермерів і до холдингів. Якщо додати фінансові установи та іноземних інвесторів, то вимальовується картина, схожа на серію картин Василя Сурикова про Степана Разіна. А такі картини у вітчизняних музеях зараз не висять.

4. Макроекономічна складова. Очевидно, що влада планувала збільшити надходження до бюджету шляхом продажу державних та комунальних земель. Малювалися навіть цифри, близькі до 10 млрд грн на рік.

Оскільки ідея з продажем державних земель на аукціонах, а формально - і можливість наповнення держбюджету, була майже повністю нівельована роллю, відведеною Земельному банку, скоріше всього, дехто в Кабміні побачив: за таких умов жодних гарантій позапланового наповнення бюджету нема.

5. Інвестиційна складова. Якщо 2011 року ще хтось мав ілюзії щодо збільшення інвестицій в сільське господарство винятково на тлі введення ринку землі, то тепер, здається, таких оптимістів майже нема.

Всі розуміють: при такому іміджі держави, не говорячи про макроекономічне становище України, запровадження ринку аграрних земель не дасть нічого, крім можливого падіння виробництва в АПК внаслідок хаосу на ринку оренди ріллі.

6. Форс-мажорна складова. Всі прийняті законодавчі зміни щодо ринку землі можуть бути скасовані будь-коли. Тобто продовження мораторію до 2016 року не означає, що фермери можуть спати спокійно і планувати сівозміни за технологічними картами.

Фото УП

Нема жодної гарантії, що під впливом якихось факторів влада не "протягне" закон "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", а непримиренна опозиція в той день випадково забуде заблокувати трибуну.

Під впливом багатьох факторів влада відклала зняття мораторію, частково задовольнивши вимоги лобі та селян з метою запобігання соціальним конфліктам.

Що буде із Земельним банком, і чи будуть прийняті якісь виняткові положення щодо державних земель, аби дана установа почала працювати, - невідомо. Скоріше за все, до цього питання учасникам процесу доведеться повертатися ще не раз.

Більше ніж 300 аграрних виробників, які зберуться 6 грудня 2012 року в Києві на форумі Українського клубу аграрного бізнесу "Ведення аграрного бізнесу у 2013 році", хочуть почути чіткі відповіді на питання щодо ринку землі. Якщо ці відповіді, звичайно, існують в природі.