Село-2010: як посіяти без грошей

Через сніг та морози весняна сівба в Україні почалася на три тижні пізніше, ніж зазвичай. Отож, аграріям доведеться працювати дуже швидко, аби впоратися з роботами до травня.

Водночас, треба встигнути зібрати врожай озимих, які добряче пошкодила холодна зима. За даними Мінагрополітики, у поганому стані знаходяться 25-30% площ, частину з яких доведеться пересівати.

На все це знадобляться немалі гроші - 24 мільярди гривень. Аграрії ж, вважають чиновники, мають 12 мільярдів гривень. Профінансувати посівну буде складно, адже позики надто дорогі, а держава не має грошей, бо працює без бюджету.

Готовність номер два

Цьогорічні снігові кучугури викликали у селян неоднозначні почуття. З одного боку, вони раділи додатковій волозі, але з іншого - нестабільна погода перетворювала сніг на лід, який не давав посівам дихати. Коли ж настала весна, великі сніги затримали початок оранки.

За даними Мінагрополітики, під ярові потрібно посіяти щонайменше 15-15,9 мільйона гектарів площ. У 2009 році в середині березня було посіяно 600 тисяч гектарів, зараз завершив сівбу лише Крим.

На півночі та сході трактори лише вийшли на поля. Фактично, в аграріїв залишилося трохи більше місяця, адже основні роботи треба закінчити наприкінці квітня. У травні можна сіяти лише буряки, кукурудзу і соняшник.

Паралельно доведеться пересівати 1 мільйон гектарів озимих, для чого слід знайти 2 мільярди гривень. Особливо постраждав ріпак. За даними Національної академії аграрних наук, постраждало кожне друге поле або 250 тисяч гектарів.

Але де для цього взяти гроші? Говорити про банківські кредити не доводиться, бо їх видає лише кілька установ, та й ті просять драконівські 25-33% річних. До кризи позики були значно дешевші, бо держава покривала половину банківської ставки. Тепер грошей немає, бо немає державного бюджету.

Врожай на воді

Фінансовий голод може призвести до численних порушень технологій, а це погіршить врожайність. Якщо торік врожайність зернових становила 29,7 центнера з гектара,  то 2010 року вона може знизитися до 28 центнерів з гектара.

Через це експерти прогнозують зниження врожаю зерна з 46 мільйонів тонн у 2009 році до 43,5 мільйона тонн у 2010 році. Мінагрополітики, навпаки, прогнозує збільшення врожаю до 49 мільйонів тонн.

Головна підстава для оптимізму - забезпеченість ґрунтів вологою. Якщо в останні роки на 1 березня у метровому шарі ґрунту було 120-140 міліметрів вологи, то на початок березня 2010 року - більше 200 міліметрів. Тобто такі пізні культури, як цукровий буряк, кукурудза і соняшник, мають гарні можливості пережити посуху.

Щоправда, оптимізм чиновників розвіяли вчені з академії аграрних наук. За словами науковців, пізня весна призвела до значного потепління, внаслідок чого волога стрімко випаровується. Стрімко вимиваються підземними водами і поживні речовини, що вимагає додаткового внесення мінеральних добрив.

За даними МінАП, аграрії забезпечені міндобривами на 90%. Селітра коштує 2100 гривень за тонну, але може подорожчати, якщо будуть рости ціни на газ. Уряд планує заморозити вартість міндобрив, обіцяючи хімікам дешевий імпортний газ.

В аграрному відомстві кажуть, що споживання міндобрив в Україні за п'ять років виросло більш ніж удвічі - з 24 кілограмів на гектар до 59 кілограмів на гектар. Однак господарства вносять здебільшого азотні добрива, що може погіршити якість землі. Калійних та фосфатних добрив роблять мало, і їх треба імпортувати.

Ще складніша ситуація з гербіцидами. За даними науковців, 2010 року очікується зростання забур'яненості ґрунтів через високу вологість, а також посилення активності комах-паразитів. Наразі 90% засобів захисту рослин імпортується, однак через бюрократичні перепони ввезення продукції фактично зупинилося.

Мінприроди вимагає доводити, що засоби не шкодять озоновому шару. За словами імпортерів, це може призвести до втрати 30% врожаю.

Ще одна проблема - дизельне пальне, яке у березні раптово подорожчало з 6,6-6,95 гривень за літр до 7-7,35 гривень за літр під впливом зростання світових цін на нафту. В Антимонопольному комітеті підозрюють картельну змову, і якщо доведуть це, то можуть оштрафувати торговців на суму, рівну 10% виручки.

Скупа держава

Аграрії сподіваються на допомогу держави. Та готова виділити 1,3 мільярда гривень на форвардні закупівлі, що дозволить селянам отримати живі гроші. На здешевлення позик у вигляді компенсації ставок планується виділити таку ж суму. Очікується, що це допоможе "збити" ставки до 18-20% з нинішніх 25-30%.

Також планується виділити 90 мільйонів гривень для компенсації придбання полісів страхування аграрних ризиків, що дозволить селянам убезпечити врожай. Щоправда, всі ці гроші мають з'явитися у державному бюджеті, який досі не ухвалили. Почалося фінансування лише форвардних закупівель Аграрного фонду.

Кредитування теж доволі слабке. Наразі банки позичили селянам 160 мільйонів гривень при потребі 5 мільярдів гривень. Чи даватимуть вони позики під низькі відсотки, залежить від того, чи відновить держава програму компенсації ставок.

Через відсутність кредитування завмерло і аграрне страхування. Як наслідок, сума премій від аграріїв 2009 року порівняно з 2008 роком скоротилася утричі до 42 мільйонів гривень, а застраховані площі зменшилися удвічі до 510 тисяч га.

Інший головний біль - неповернення боргів за ПДВ. За даними Української зернової асоціації, борг перед експортерами зерна сягає 5 мільярдів гривень.

За словами президента УЗА Володимира Клименка, в разі неповернення податку експорт стане невигідним. На 1 червня 2010 року на балансі буде рекордний обсяг зерна. Разом з перехідними залишками він сягатиме 10 мільйонів тонн, що "тиснутиме" на закупівельні ціни. Отже, селяни зазнають збитків і скоротять посіви.

Соя forever

Уряд визначив норми сівозміни у різних кліматичних зонах, а також нормативи вирощування культур на одному і тому ж полі. Згідно з ними, земля може бути "під паром" рік, ріпак можна сіяти раз на три роки, соняшник - раз на сім років.

Чиновники хочуть, аби аграрії менше сіяли соняшнику, бо він виснажує ґрунт, і більше сіяли цукрового буряку, якого не вистачає на ринку. Уряд планує жорстко слідкувати, аби селяни дотримувалися норм сівозміни.

Однак у аграріїв інші плани. За даними агенції "Украгроконсалт", пізня посівна може стати однією з причин скорочення площ під ячменем на користь кукурудзи і соняшнику. Ячменю посіють 3,4 мільйона гектарів, кукурудзи - 2,4 мільйона гектарів, соняшника - 4,4 мільйона гектарів.

Посіви сої виростуть на 180 тисяч гектарів до 800 тисяч гектарів. Україна за її посівами 2009 року вийшла на перше місце в Європі, причому на кожному другому полі вирощувалися генетично-модифіковані сорти. Отож, аграрії вирощуватимуть, насамперед, ті культури, експортні ціни на які ростуть. Ринок є ринок.

Експортні ціни на зерно, березень, доларів за тонну

Джерело: консалтингова агенція ААА

Загалом, попри відсутність фінансування, селяни все одно посіють, сподіваючись покрити затрати високими цінами на врожай. Однак якщо через дії держави або примхи світової кон'юнктури котирування впадуть, посівні площі скоротяться, підприємства розоряться, а селяни знову мігруватимуть до міст.