Уклавши революційно невигідну угоду з купівлі газу, прем'єр повернулася до атак на НБУ.

Вже два дні поспіль Юлія Тимошенко вимагає від президента відставки Володимира Стельмаха з посади голови правління Національного банку.

Офіційно прем'єр спирається на рішення Верховної Ради, яка висловила недовіру діям Стельмаха.

Проблеми з ліквідністю банківської системи, висока амплітуда коливання валютного курсу - все це, на її думку, - пряма і виключна провина керівництва НБУ в цілому, і Стельмаха безпосередньо.

Нагадаємо, ще наприкінці грудня Тимошенко зробила гучну заяву про те, що керівництво НБУ "кришує" спекулятивні операції банків з валютою.

Вона обіцяла оприлюднити всі відомі їй факти, але натомість лише покритикувала олігарха Дмитра Фірташа та банк "Надра". А потім близькі до прем'єра парламентські сили звернулись до президента з вимогою зробити подання про звільнення голови НБУ.

Але що ж стоїть за прем'єрськими пасквілями, які лунають дедалі частіше?

До "Економічної правди" потрапила інформація про стан виконання державного бюджету станом на ранок 22 січня. З документів Міністерства фінансів напрошується висновок.

Джерело: Міністерство фінансів 

Насправді Тимошенко хоче усунути Стельмаха з посади тому, що їй дуже потрібні гроші. Вже у січні в бюджеті немає коштів для працівників державних закладів. Зарплати та пенсії вони отримають за рахунок находжень, які уряд збере лише в лютому.

Гроші сьогодні має лише Національний банк, він може дати їх скільки завгодно. У фінансовій мові для цього є термін "увімкнути друкарський верстат". Але на шляху до керування верстатом є одна перешкода. Це - Стельмах, який є людиною президента, і не погоджується спонсорувати уряд.

Отже, його треба усунути. А на посаду Стельмаха призначити свою людину.

У Тимошенко немає грошей

Бюджет-2009 затверджений з дефіцитом 31,1 мільярд гривень. Крім цього, існує прихований дефіцит - ще 44 мільярди, які необхідні на капіталізацію держбанків, або на стабфонд. Ці гроші планується отримати за рахунок розміщення державних цінних паперів (облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позики).

Тобто, з 286,3 мільярдів гривень видатків держави майже 30% планується профінансувати за рахунок запозичень.

Реально, "дірка" у бюджеті може бути ще більшою. Макроекономічні показники, на яких розраховано бюджет, не є реальними. Уряд вважає, що ВВП зросте на 0,4%. І навпаки, незалежні експерти, включаючи МВФ, прогнозують падіння щонайменше на 5%. Як результат, близько 19 мільярдів гривень доходів бюджету матимуть віртуальний характер.

Є ще один фактор. Разом з бюджетом уряд пропонував Раді затвердити цілу низку законів. Парламент не погодився. Але ніхто не помітив, що бюджет зроблений з урахуванням цих відхилених законів. Отже, реально зібрати заплановані кошти неможливо.

За даними Міністерства фінансів, "дірка" виникла вже у січні. За даними, що наведені до цього тексту, доходів не вистачало ще у грудні 2008 року. І це незважаючи на те, що податок на прибуток підприємств за січень 2009 було зібрано авансом.

Але уряд, замість того, щоб зупинити держзакупівлі, роздав минулого року максимальну кількість грошей.

Станом на 21 січня зібрано лише 35,4% плану. Звичайно, ще не кінець місяця, і надходження можуть бути навіть в останній день січня. Податківці зібрали 40,2%, митники - 31,5%. Але у січні 2008 року за 21 добу бюджет зібрав 55,2% грошей. Це гарантує, що цього місяця держава не отримає запланованих доходів.

Але гроші має нацбанк

Отже, виникне великий дефіцит бюджету - нестача коштів на видатки. У законі зазначено, що для покриття дефіциту бюджету цього буде зроблено зовнішні (18,8 млрд. грн.) та внутрішні (70,04 млрд. грн.) запозичення. Але продати ОВДП на внутрішньому ринку у сьогоднішніх умовах зовсім неможливо.

Головні покупці державних облігацій в усі часи - іноземці та банки. У жодного з них сьогодні немає коштів навіть для себе. Вже стали нормальними випадки затримки платежів та повернення депозитів. Та навіть якби знайти такі ресурси, це б означало, що банки скоротять кредитування економіки, яка саме зараз потребує підтримки.

Отже, залишається єдиний покупець - Нацбанк. За традицією, від друкує гроші, щоб купувати ОВДП. За спеціальним сленгом, він робить емісію.

Саме вона спричинила гіперінфляцію на початку 1990-х років. 1991 року індекс інфляції склав 390%, 1992 року - 2100 %, 1993 - 10256 %. Ціни на товари змінювалися по декілька разів на день. Тому емісія грошей НБУ для фінансування уряду була офіційно заборонена.

Щоб не порушувати законодавство і не фінансувати Мінфін напряму, розробили нескладну схему. На один день НБУ надає кредит комерційним банкам. Ті купують ОВДП, і наступної миті несуть їх до Нацбанка. Той викуповує облігації, і надає банкам ще гроші. Ті погашають перший кредит.

Як результат, в економіці залишаються гроші на суму проданих ОВДП. Отже, єдиним джерелом фінансування дефіциту бюджету в таких обсягах є опосередкований викуп ОВДП Нацбанком. І немає жодної гарантії, що уряду вистачить "лише" 70 мільярдів.

Стельмаха "здав" Савченко?

Ще влітку Тимошенко та Стельмах дружили. Вони разом проводили політику боротьби з інфляцією. На вимогу прем'єра, Нацбанк провів укріплення гривні з 5,05 до 4,6 гривні, а також забрав гроші з економіки, щоб банки не могли кредитувати.

Але у грудні між керівниками Кабміну та НБУ виник конфлікт. Про це розповіла сама прем'єрка.

"Уряд України звернувся до банківської системи, щоб через реалізацію цінних паперів уряду профінансувати плановий бюджетний дефіцит, який було закладено в проекті бюджету на 2008 рік. До кінця року потрібно було профінансувати близько 6 мільярдів гривень. Але Національний банк замість 6 мільярдів купив цінних паперів уряду всього на 600 мільйонів гривень. Це значить, що банку "Надра" - 7 мільярдів, а уряду України замість 6 мільярдів - 600 мільйонів гривень", - казала вона 18 грудня.

З початку нового року Стельмах вдруге відмовився фінансувати видатки уряду. Точніше, він сказав, що надасть гроші лише у межах, дозволених МВФ - у межах 10% грошової бази, або близько 19 мільярдів гривень. Хоча у нього були добрі підстави для згоди - голові НБУ обіцяли припинити атаки з боку БЮТ.

Мабуть, Тимошенко це передбачила. Тому ще 18 грудня вона зробила гучну заяву щодо спекуляцій, які "кришує" НБУ. За словами джерела у Міністерстві фінансів, виступ прем'єра базувався на інформації, яку надав один із заступників Стельмаха.

"Після цього він пішов у відпустку. Зараз сподівається, що Стельмаха знімуть раніше, ніж йому доведеться повертатися", - підкреслив фінансист.

Ми спробували з'ясувати, про якого заступника йде мова. У НБУ сказали, що, насправді, у відпустці ще з кінця грудня знаходиться Олександр Савченко, який безпосередньо опікувався питаннями валютного ринку. Робочий телефон самого заступника у четвер не відповідав.

На питання, чи це Савченко надав інформацію для виступу Тимошенко, один з керівників НБУ надав дивну відповідь: "Колись він здасть усіх, і Юлю також". Що саме він мав на увазі, залишилось незрозумілим.

22 січня загадковий заступник був згаданий ще раз.

"Ми хочемо розглянути відсторонення пана Стельмаха від виконання обов'язків голови Національного банку. Крім того, відсторонення пана Шаповалова, який є його правою рукою в цих всіх корупційних махінаціях, і покладання права виконання обов'язків на одного з гідних заступників голови Національного банку", - сказала Тимошенко 22 січня.

Чи це не Савченка вона мала на увазі?

У п'ятницю Олександр Савченко у коментарі "Економічній правді", не зміг підтвердити або спростувати цю інформацію. "Я не коментую це", - повідомив він.

На питання, чи знаходиться він робочому місці, він відповів: "Так", і поклав слухавку.