Поки в країні тривали вихідні, де політичний та природний клімат мінявся зі спеки до прохолоди, активні бойові дії навколо ЗАТ "Укртатнафта", про які писала "ЕП", дещо вщухли.

Чим так цікавий цей конфлікт? Справа в тому, що він набагато більше стосується кожного громадянина, ніж розборки навколо генпрокуратури чи будь-яких інших владних будівель.

Ідеологічне значення

Як би не йшли політичні баталії, можна бути впевненим, що в результаті країною буде намагатися розпоряджатися всім відома група осіб, штучно поділена на помаранчевих та "біло-голубих". Лише такий невеличкий нюанс, як розподіл повноважень всередині цієї групи, і є предметом нинішнього псевдосилового протистояння.

Що ж до "Укртатнафти", то це питання дещо більш прагматичне – який процент грошових потоків, що циркулюють навколо цього підприємства, будуть потрапляти у бюджет держави.

Мова йде про сотні мільйонів доларів щороку. Тому "ЕП" виступає за прагматичний підхід до політики і намагається більше спостерігати за конфліктами, які безпосередньо впливають на добробут громадян.

"Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ) цікава не тільки можливістю вивести значні фінансові потоки з тіні. Також потенційно цей завод може бути базою для реалізації вистражданої ідеї вертикально інтегрованої нафтової компанії (ВІНК).

ВІНК, у формі потужного постачальника нафтопродуктів для внутрішнього ринку, потрібна для того, щоб посилити конкуренцію на українському ринку нафтопродуктів, який зараз сильно страждає від монополізму російських нафтових компаній, що виливається у неадекватності ціни палива його якості.

Юридичний аналіз

Нині багато громадян країни розбирається в юридичних аспектах роботи генпрокуратури, конституційного суду, центральної виборчої комісії. Продовжуючи традицію, поки в конфлікті триває пауза, "ЕП" зробила правовий аналіз ситуації навколо підприємства. Наскільки відомо авторам, аналізу в такому форматі раніше не робив ніхто.

На початку червня 1999 року в "Укртатнафті" відбулася зміна акціонерів, сумнівна з юридичної тчоки зору. Зі списку акціонерів зникли власники дрібних пакетів акцій. Зате в списку з'явилися американська корпорація "SEA GRОUP International inc" (9,960%), швейцарська компанія "AmRUZ TRADING AG" (8,336%) і український "МТ-банк" (1,154%).

Специфічний розмір пакетів (менше, ніж 10%) обумовлений тим, що така операція не потребувала згоду Антимонопольного комітету України на відчуження акцій.

1 червня 1999 року був підписаний контракт № 02-1-99 між "Укртатнафтою" і компанією AmRUZ TRADING AG, відповідно до якого AmRUZ купив в "Укртатнафти" прості іменні акції останньої номіналом в 0,5 гривні в кількості 123 477 166 штук.

Причому, дані акції були оплачені не грішми, а 30 векселями, емітованими AmRUZ TRADING AG номіналом в 1 мільйон доларів кожний. 2 червня в Кременчуці був підписаний акт прийому-передачі векселів. Від імені "Укртатнафти" його підписав перший заступник голови правління В. Демехін. 30 травня 2000 року була підписана додаткова угода до договору, відповідно до якого векселя дозволялося оплатити не грішми, а поставками нафти (на підставі окремих контрактів).

Аналогічною була ситуація і з відчуженням акцій "Укртатнафти" на користь SEAGROUP International, Inc

В очі впадає проблемність цієї операції з точки зору корпоративного законодавства - акції підриємтсва продавав не їхній власник, а менеджер підприємства. Доручень від колишніх акціонерів підприємства на продаж приналежних їм акцій ніхто не бачив.

Дана підозріла операція з векселями була затіяна під прикриттям необхідності забезпечення поставок сировини на Кременчуцький НПЗ. Але, як і замислювалося організаторами оборудки, збільшення обсягів поставок нафти на "Укртатнафту" не відбулося, завантаження виробничих потужностей у той час становило близько 30%.

По обох вищезгаданих контрактах були погашені всього лише три векселі на суму 30 мільйонів доларів. Непогашені векселі, що залишилися, були з величезним дисконтом продані ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія". Додатковим цікавим моментом є те, що корпорація SEAGROUP International, Inc 1 серпня 2001 року передала згадуваній вище ЗАТ "Кременчуцька нафтова компанія" право власності на компанію AmRUZ TRADING AG. Це є ще одним свідоцтвом того, що AmRUZ TRADING AG та SEAGROUP International, Inc були афілійованими структурами й управлялися однієї й тією же групою осіб.

Відповідно до Цивільного кодексу, що діяв на той момент, УРСР, якщо угода зроблена з метою, що свідомо суперечить інтересам держави й суспільства, і при наявності наміру в діях договірних сторін, у випадку, якщо зобов'язання по угоді виконані обома сторонами, то всі отримані в її результаті доходи вилучаються на користь держави. Даний контракт може бути визнано таким, що суперечить інтересам держави і може бути анульований у зв'язку з наступними обставинами:

"Укртатнафта" була заснована відповідно до Указу Президента України від 29 листопада 1994 року й Указом Президента Республіки Татарстан від 13 грудня 1994 року, у яких було відзначено, що підприємство створюється на паритетних основах.

Ні про які паритетні основи пілся відчуження акцій на користь AmRUZ TRADING AG та SEAGROUP International, Inc уже й мови бути не могло. Україна була позбавлена паритетності в правах власності на підприємстві, втратила частину прав в питаннях корпоративного контролю над "Укртатнафтою". До речі, подібні операції стали можливі в силу відсутності паритетності в розподілі керівних посад в "Укртатнафті" - більшість у Наглядацькій Раді становили (і становлять) представники татарської сторони. Чому так сталося – треба було спитати Кучму і його менеджерів, але вже пізно.

Є ще одна, більш слабка, юридична зачіпка. У процесі угоди по відчуженню акцій "Укртатнафти" на користь AmRUZ TRADING AG було порушено валютне законодавство України.

Операції з іноземною валютою на території України можливі лише при наявності індивідуальної ліцензії Нацбанку, якої ні в "Укртатнафти", ні в AmRUZ TRADING AG не було.

Відповідно до діючого законодавства, цінні папери, номіновані в іноземній валюті, вважаються іноземною валютою. Таким чином, розрахунки в іноземній валюті, проведені між "Укртатнафтою", з одного боку, і AmRUZ TRADING AG, з іншого боку - є порушенням.

Довідково. Наскільки приваблива була "Укртатнафта" в 1998 році для іноземних і вітчизняних інвесторів? За офіційною статистикою, в 1998 році підприємство впевнено випереджало всіх своїх вітчизняних конкурентів, виробляючи бензину - 51,5%, дизельного палива - 45,1% і мазуту - 42,4% від загального виробництва в Україні. В тому ж році "Укртатнафта" мала найбільший товарообіг у цій галузі промисловості - $614 млн. з урахуванням ПДВ та акцизного збору і $475,5 млн. без обліку цих податків, що склало 70% від загального товарообігу нафтопереробної промисловості України. Підприємство також мало найбільший у галузі доход до оподатковування - $32,4 млн.

Наразі ж позиція про те, що акції, що відійшли офшорним компаніям, потрібно повернути через суд у державну власність – консолідуюча позиція серед української еліти, про це говорять всі, від Юрія Луценка до Юрія Бойка. Є юридичні можливості визнати недійсним Договір між "Укртатнафтою" й AmRUZ TRADING AG про відчуження акцій "Укртатнафти" і претендувати на вилучення всіх отриманих в рамках даного договору доходів на користь держави.

Хоча не виключено, що татари знайдуть собі високих заступників і протримаються ще довго. На жаль, персональні конфлікти між угрупованнями українського правлячого класу для пересічних громадян важливіші, ніж наведення ладу.

"ЕП" досі не отримало відповідь на налісланий тиждень тому запит до татарської сторони з приводу їх погляду на викладені проблеми. Як тільки така відповідь надійде, сайт готовий її оприлюднити.

"ЕП" висловлює подяку юридичній компанії DLL Top Consulting за допомогу у тлумаченні українського законодавства.