Уряд Тимошенко готує "прорив"

У другу каденцію уряду Юлії Тимошенко висвітлення діяльності Кабміну набуло винятково форми анонсу порядку денного чергового засідання. З офіційних заходів для ЗМІ на засіданнях уряду постійним залишилося тільки вступне слово прем’єрки, яка переважно переповідає порядок денний та, залежно від важливості питання, що розглядає уряд, - доповіді окремих міністрів.

Дізнатися ж оперативно про те, що саме вирішив уряд, без порушення встановленого нині для преси регламенту просто не реально, адже традиційні раніше брифінги за підсумками засідання ризикують стати великою рідкістю. Журналістам просто не дозволяють дочекатися закінчення зборів, просячи залишити прес-центр КМУ. Дізнатися з перших рук про рішення уряду тепер можливо здебільшого тільки якщо пощастить "виловити" в коридорах Будинку уряду міністрів, які йдуть із засідання.

Такий собі новий формат спілкування зі ЗМІ демократичного уряду демократичної коаліції.

На першому у новому 2008 році засіданні уряду під головуванням Юлії Тимошенко головною "стравою", призначеною для преси, стало обговорення програми діяльності уряду "Український прорив: для людей, а не політиків".

Куди хоче "прорватися" уряд

Засідання почалося з оголошення прем’єр-міністра про те, що наразі програму діяльності уряду лише приймуть за основу, але вона ще не ухвалена остаточно. Також Юлія Володимирівна повідомила, що вже на наступному засіданні уряду, 16 січня, цей документ ухвалять остаточно і передадуть на розгляд ВР. Адже 17 січня минає 30 денний термін (після затвердження нового складу Кабіну), в який уряд має подати його до парламенту.

Також до цього моменту мають обговорити документ у міністерствах і влаштувати громадські слухання, завершальний раунд яких повинна провести сама Тимошенко в "Українському домі" 13 або 15 січня. До документа мають внести пропозиції президента Ющенка, які той найближчим часом оголосить у своєму посланні до ВР.

До того ж, як з’ясувалося, голова уряду особливо пишається самим фактом наявності цієї програми, на відміну від попередників – команди Віктора Януковича.

"Я думаю, наш уряд витримає всі терміни і процедури (щодо затвердження програми діяльності – ЕП), і, на відміну від попереднього уряду, який узагалі працював без жодної програми діяльності, ми з вами будемо рухатися так, як домовилися: половину часу надаватимемо поточним справам, котрі потребують термінового вирішення, а решту – стратегічному реформуванню життя нашої країни", - проголосила Тимошенко.

Щодо відсутності документа, який би зафіксував програму діяльності уряду Януковича, то його й справді - чи то не існувало, чи то його поява, так би мовити, не афішувалася. Зокрема, колишній перший віце-прем’єр Микола Азаров на питання журналістів ЕП про те, коли ж нарешті оприлюднять цю програму, свого часу чомусь дуже обурювався.

Відповідь високопосадовця зводилася приблизно до такого: ну хіба це зараз головне? Ви ж бачите, що уряд працює, і робить він це за програмою діяльності, хіба цього не досить? Що ж до самого документа, то був момент, коли, за словами Азарова, до нього вносилися "останні літературні правки", проте коли саме він побачив світ, судячи з усього, залишилося за кадром.

Але уряду Юлії Тимошенко також поки що нічим пишатися, окрім самого факту існування проекту документа за назвою "програма діяльності".

По-перше, із самої програми, попередній варіант якої опубліковано на урядовому сайті, навряд чи можна дізнатися, що саме збирається робити уряд, тому що більшість її положень не містять жодної конкретики. Остання, за словами першого віце-прем’єра Олександра Турчинова, має з’явитися в так званому Плані дій уряду, проте коли саме цей документ побачить світ, не відомо.

По-друге, виконання деяких засад цього документа наразі є дещо сумнівним. Наприклад, програма зберегла один із найгучніших лозунгів Помаранчевої революції про відокремлення бізнесу від влади. Але вже сьогодні на деякі ключові посади в державі, наприклад керівників Податкової адміністрації та Митної служби, призначили відомих бізнесменів Сергія Буряка та Ігоря Хорошковського.

Що ж до пропозицій до програми, які вносили на засіданні міністри, то всі вони вписувалися у загальний "одобрямс" і не містили якихось суттєвих зауважень. Єдиним, хто виступив зі змістовними пропозиціями, – був міністр ПЕК Юрій Продан, проте він, зіштовхнувшись із гострою критикою своєї доповіді, напевно, швидко пожалкував.

Про шахтарів, вкладників Ощадбанку, Нафтогаз, кадри тощо

Також під час засідання прем’єр-міністр повідомила, що уряд має намір поновити програму "Контрабанда – Стоп!"; розглянути кілька постанов та розпоряджень стосовно зобов’язань (забезпечення житлом, відпочинку, оздоровлення дітей, виплат пенсій тощо) держави і підприємства перед родинами шахтарів, загиблих або постраждалих під час останніх аварій на шахті ім. Засядька; розглянути постанову про порядок виплати заощаджень вкладникам Ощадбанку; ухвалити низку кадрових рішень.

І, нарешті, Тимошенко анонсувала створення урядом міжвідомчої комісії з перевірки діяльності та фінансового стану НАК "Нафтогаз", а також доповідь нового керівника компанії Олега Дубини щодо аналізу роботи НАК за останні 7 років.

"Ви побачите в динаміці, що зробили із найпотужнішою газотранспортною системою України, і, думаю, десяток таблиць, які ми розглянемо на найближчих засіданнях уряду будуть для вас просто вражаючими, – пообіцяла Юлія Володимирівна. – Гадаю, ми були, можливо, в кількох тижнях від того, щоб раз і назавжди втратити цю потужну державну власність, яка має геополітичне значення".

Про те, що вирішив уряд із приводу всіх цих питань, журналісти дізнавалися від міністрів, яких намагалися потурбувати в урядових коридорах після засідання.

Зокрема, вдалося дізнатися у міністра палива та енергетики Юрія Продана, що на посаду голови НАЕК "Енергоатом" призначили колишнього віце-президента цієї компанії Юрія Коврижкіна. Міністр транспорту Йосип Вінський повідомив, що на посаду першого заступника міністра транспорту уряд призначив Василя Шевченка, а першого заступника директора Укрзалізниці - нинішнього заступника міністра транспорту Володимира Корнієнка. Крім того, звільнено начальників Одеської, Придніпровської та Донецької залізниць.

В ухваленій постанові про виплату знецінених вкладів Ощадбанку, за словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, передбачено 5,67 млрд грн для виплати по 1 тис. грн на вкладника. Зокрема, ще 240 млн грн виділять для повернення коштів спадкоємцям померлих вкладників. Порядок видачі цих коштів передбачає, що всіх вкладників мають занести до спеціального реєстру, після складання якого визначать точні обсяги необхідних коштів, і гроші буде перераховано на рахунки вкладників.

Загалом спілкування з урядовцями (доступними для представників мас-медіа) залишило по собі більше питань, аніж відповідей. Хотілось би вважати, що цей осад – тимчасовий.