Заміна керівника Банку Росії відправить рубль "у нокаут". Але інших варіантів у Путіна немає
Майже через три роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фінансові санкції Заходу нарешті почали даватися взнаки, спровокувавши запеклу боротьбу всередині Кремля за контроль над Центральним банком РФ.
Російська бізнес-спільнота зберігала мовчання, навіть коли західні санкції спровокували різке зростання реальних процентних ставок. Однак в останні тижні керівники великих компаній почали відкрито критикувати голову Центробанку РФ Ельвіру Набіулліну, яка обіймає свою посаду з 2013 року і, як повідомлялося, хотіла піти у відставку на початку великої війни у 2022 році.
Хоча позиція Набіулліної виглядає дедалі більш хиткою, Кремль продовжує наполягати на тому, що західні санкції лише зміцнили економіку, зробивши її самодостатнішою. Це твердження явно не відповідає дійсності, про що свідчать неодноразові заклики російських чиновників до Заходу скасувати обмеження.
Підвищення ставок дало зворотний ефект
З моменту анексії Криму у 2014 році економічні санкції спровокували в РФ три великі валютні кризи: у березні-квітні 2014 року, лютому-березні 2022 року та липні-серпні 2023 року. Щоразу Набіулліній вдавалося стримувати їхні наслідки, щоразу підвищуючи відсоткові ставки.
Однак ситуація змінилася. 25 жовтня Банк Росії підвищив облікову ставку з 19% до 21%. У своїй заяві ЦБ РФ зазначив, що "інфляційні очікування продовжують зростати" і що зростання внутрішнього попиту "значно випереджає" здатність економіки розширювати пропозицію товарів та послуг.
У тій же заяві зазначається, що збільшення державних видатків і зростання дефіциту бюджету мають "проінфляційний ефект", що вимагає подальшого посилення монетарної політики.
З офіційною інфляцією на рівні 9% і реальною процентною ставкою 12% у Росії вперше за тривалий час розгортаються дебати про економічну політику. Проте цього разу в них уже не домінують голоси справжніх економістів, оскільки більшість незалежних експертів втекли з країни, щоб уникнути ув'язнення.
Що з російською економікою?
Натомість троє відомих російських олігархів недавно виступили проти підвищення відсоткових ставок Банком Росії. І якщо відверта критика Олега Дерипаски навряд чи викликала здивування, то Алєксєй Мордашов, який володіє металургійним конгломератом "Северсталь", зазвичай ретельно добирає слова. І Дерипаска, і Мордашов мають широку підтримку серед російської бізнес-еліти.
Наприкінці жовтня Мордашов визнав, що "необхідність підвищення ставок для обмеження інфляції очевидна", але попередив: "Ми наближаємося до ситуації, коли ліки можуть стати більш небезпечними, ніж хвороба".
Однак справжній шок стався, коли Сєргєй Чемєзов, генеральний директор державного гіганта в галузі озброєнь і технологій компанії "Ростех" під час виступу в Раді Федерації (верхня законодавча палата) дорікнув Набіулліній, що повторне підвищення ставок призведе до банкрутства більшості підприємств.
Він також попередив, що підвищені відсоткові ставки можуть змусити "Ростех" припинити експорт високотехнологічної продукції.
Кілька інших відомих бізнесменів висловили подібні побоювання – уперше з моменту початку великої війни Росії проти України. Так Владімір Путін зіткнувся з відкритою опозицією своїй економічній політиці.
Нові впливові люди
З 2004 року Путін і його оточення накопичили статки, маніпулюючи державними контрактами і систематично розкрадаючи активи енергетичного гіганта "Газпром". Свого часу це задокументували нині покійний Борис Нємцов і Володимир Мілов у своїй брошурі "Путін і Газпром", виданій у 2008 році.
Проте європейські санкції перетворили колись величезні прибутки "Газпрому" на не менш масштабні збитки, зменшивши фінансовий вплив давніх союзників Путіна – "газпромівських паразитів", серед яких Михайло та Юрій Ковальчуки і Геннадій Тімченко.
Як недавно стверджував Мілов, Чемєзов став домінуючою фігурою серед бізнес-союзників Путіна. Хоча в нього мало кваліфікації, окрім його минулої служби в КДБ разом з Путіним у Дрездені, він використав ці відносини для забезпечення контролю над російською оборонною промисловістю, яка зараз об'єднана в межах компанії "Ростех".
Росія легалізувала криптовалюти. Чи допоможе це обійти західні санкції?
Остання за підтримки федерального фінансування (хоча її фінанси залишаються державною таємницею) контролює близько 80% російського оборонного виробництва.
Чемезов також є головним бенефіціаром війни в Україні. Недавні кадрові перестановки в уряді, зокрема звільнення міністра оборони РФ Сергія Шойгу, зіграли на користь Чемєзова, оскільки Шойгу більше не наважується скаржитися на неякісну продукцію "Ростеха".
Тимчасом головного протеже Чемєзова Дениса Мантурова підвищили до посади першого віцепрем'єра. І Мантуров, і Олексій Дюмін – ще один союзник Чемєзова – тепер посідають місця у впливовій Раді безпеки.
Заміна Набіулліної
У 2013 році в найближчому оточенні Путіна розгорілася запекла боротьба за те, хто очолить Центральний банк: ліберал чи державник.
Головними претендентами тоді були Олексій Кудрін, ліберальний ексміністр фінансів, і Сергій Глазьєв, прихильник жорсткої монетарної політики. Як економічний радник Путіна Набіулліна привела лібералів до перемоги. Цьому сприяв страх правителя Кремля перед повторенням фінансової кризи 1998 року, яка призвела до падіння уряду прем'єр-міністра Сергія Кирієнка.
Поточні пріоритети Набіулліної полягають у контролі над інфляцією, зменшенні відпливу капіталу, стабілізації рубля і підтримці зростання ВВП. Проте економіка продовжуватиме зростати мляво: за прогнозами, у 2025 році темп зростання знизиться до 0,5-1,5% порівняно з очікуваними цьогоріч 3,6%.
Проте Набіулліну, яка не зуміла приборкати інфляцію, найімовірніше, відправлять у відставку.
Її довірену першу заступницю Ксенію Юдаєву у 2023 році понизили в посаді та перевели до Міжнародного валютного фонду. На недавньому саміті БРІКС у Казані Путін навіть жорстоко пожартував на адресу Набіулліної, чим явно її засмутив.
Наразі головне питання в тому, чи замінить Путін Набіулліну на беззастережного лояліста, який знизить відсоткові ставки, дозволить різко зрости інфляції, призведе до відпливу капіталу і відправить рубль у "нокаут".
Враховуючи, що економічна криза в Росії – прямий наслідок вторгнення Путіна і подальших західних санкцій, єдиний спосіб стабілізувати російську економіку – це закінчити війну і вивести війська з України.
Андерс Ослунд – шведсько-американський економіст і дипломат, міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР. Професор Джорджтаунського університету, старший науковий співробітник Центру Євразії Атлантичної ради, старший науковий співробітник Інституту Петерсона.
Copyright: Project Syndicate, 2024