Зелене золото: як авокадо підкорило світ і скільки заробляють країни-експортери
Ґуакамоле і тости з авокадо – хіти Instagram і TikTok. Основний інгредієнт для їх приготування – авокадо – здобув визнання "суперфуду": попри високу калорійність і велику кількість жирів, він сприяє схудненню, підвищуючи почуття ситості та знижуючи апетит. Здається, любов до цього фрукту не знає меж.
Лише в США за останні 20 років його споживання зросло втричі до 3,6 кг на людину на рік. У Мексиці, батьківщині авокадо, фрукт називають зеленим золотом, а його світовий ринок сягнув 18 млрд дол. і продовжує зростати.
Підкорити Сполучені Штати фрукту допомогли тренд здорового харчування та угода про вільну торгівлю між США та Мексикою. Завдяки кулінарній книзі голлівудської зірки Гвінет Пелтроу тости з авокадо привернули увагу споживачів і стали невід'ємним елементом здорового способу життя.
Як випадковий експеримент садівника-любителя створив найпопулярніший сорт авокадо? Як зростало споживання фрукта в Україні та світі? Чому величезні плантації авокадо в Мексиці – це не лише "золота жила" з мільярдами доларів доходу, а й дефіцит води, вирубка лісів та криваві війни місцевих картелів?
Від ацтеків і майя до вишуканого делікатесу
Авокадо походить із Центральної та Південної Америки, де теплий клімат забезпечує ідеальні умови для його вирощування. Світовим лідером ринку є Мексика: там фрукт вирощують з часів майя та ацтеків. Дерево одомашнили 5 тис. років тому, а перша згадка про "ахуакате" ("яєчко") датується 1553 роком.
"Виглядає, як апельсин, а коли готовий до вживання, стає жовтуватим. Ніжний і приємний на смак", – описував у 1519 році авокадо іспанський колонізатор.
Хоча в США цей фрукт як декоративну рослину вирощували з 1830-х років, комерційної індустрії авокадо там довго не було через маркетингові проблеми. Багатьом американцям початку минулого століття було важко вимовляти оригінальну назву "ахуакате", тож у травні 1915 року група фермерів вигадала назву "авокадо", об'єднавшись у Каліфорнійську асоціацію авокадо.
Бізнес на горіхах. Як підприємець з Одещини вирощує фундук та виготовляє тонни солодощів
Попри відсутність масового ринку для обізнаних гурманів у Флориді та Каліфорнії цей фрукт уже тоді був справжнім хітом. Найкращі готелі Лос-Анджелеса та Сан-Франциско продавали його по долару за штуку.
У ті ж роки на околиці Лос-Анджелеса листоноша і садівник-любитель Рудольф Хасс купив кісточку авокадо сорту "Фуерте", плануючи прищепити інший сорт. Після кількох невдалих спроб він думав зрубати саджанець, але діти переконали його врятувати дерево. Його плоди з темно-зеленою горбистою шкіркою згодом виявилися смачнішими, ніж ті авокадо, які можна було знайти на ринку.
Коли врожайність дерева зросла, Хасс продав надлишки плодів співробітникам поштового відділення. У 1935 році він запатентував сорт "авокадо Хасса" та уклав контракт на вирощування і продаж саджанців, який приніс йому 5 тис. дол.
Підкорення США
З часом сорт Хасса поширився серед виробників авокадо, а до 1950-х років ціни впали з 1 дол. до 25 центів за штуку – це зацікавило масового покупця.
Зростанню популярності фрукта сприяв сплеск міграції з Латинської Америки до США. Мігранти привозили з собою пристрасть до авокадо і ця тенденція зберігається: 90% латиноамериканців визнають себе любителями авокадо.
На початку 1970-х років каліфорнійські фермери поїхали до мексиканського штату Мічоакан (нині – світовий центр вирощування авокадо). Їх привабили великі запаси води. "У цій місцевості вода безкоштовна", – йшлося у їх звіті.
На той момент ввезення свіжих фруктів з Мексики до США було заборонене. Проте це не зупиняло американських фермерів, які інвестували в Мічоакан, плануючи продавати плоди в інші країни. Незабаром і американські інвестори, і місцеві фермери зосередилися на вирощуванні винятково сорту "Хасс".
Угода 1994 року про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою (NAFTA) і реклама мексиканського соусу ґуакамоле під час чемпіонату з американського футболу допомогли повернути інвестиції: ціни впали, а споживання зросло.
Завдяки смаку, розміру, терміну придатності та високій урожайності (у деяких районах він плодоносить весь рік), "Хасс" став найпопулярнішим сортом у світі.
Авокадоманія
Авокадо дедалі частіше називають суперпродуктом з винятково високим вмістом антиоксидантів, корисних жирів, вітамінів та мінералів. Яєчня, морозиво, смузі, пюре – існує безліч страв на основі цього фрукта.
Важливим фактором у підвищенні статусу екзотичного фрукта у світі, особливо серед молоді, стало зростання популярності тостів з авокадо. Уперше така страва з’явилася на початку 1990-х років у кав'ярні Сіднея, але поворотним моментом став 2013 рік. Тоді голлівудська зірка Гвінет Пелтроу опублікувала свій рецепт тосту у власній кулінарній книзі It's All Good ("Це все добре").
Рецепт тостів підхопили кулінарні блогери, що дозволило авокадо підкорити Instagram. Популярність тостів привернула ще більше уваги до традиційної страви мексиканської кухні – ґуакамоле.
Як функціонує світовий ринок
Світове виробництво авокадо у 2022 році перевищило 8 млн тонн. Мексика залишається найбільшим гравцем, вирощуючи 2,3 млн тонн продукту на понад 90 тис. га плантацій. За прогнозами аналітиків, світовий ринок екзотичного фрукта зросте з 18,33 млрд дол. у 2023 році до 38,71 млрд дол. у 2031 році.
У 2023 році в США ввезли рекордні 1,25 млн тонн авокадо – на 11% більше, ніж у 2022-му. Мексика була основним постачальником з часткою 90%. Очікується, що США та ЄС залишаться найбільшими імпортерами. Серед фірм-постачальників лідирують американські Mission Produce, Del Rey Avocado та Calavo Growers.
Найшвидше ринок авокадо розвиватиметься в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Основний фактор – ріст популярності західної кухні у великих містах Китаю та інших країнах регіону. "Азійський імпорт у 2023 році зріс на 29% порівняно з попереднім роком, а лідером є Китай", – заявив аналітик Девід Маганья.
Феномен Crocs: як "потворні" гумові капці захоплюють світ останні 20 років
Через високий попит на авокадо у Євросоюзі, переважно в Іспанії, зростає кількість плантацій. Проте через брак води розширення площ не очікується.
Площі розширюються і в Африці: Кенія та Марокко зберігають висхідну траєкторію експорту. "В Азії та Латинській Америці є безліч можливостей для розвитку, нові ринки теж готові до зростання. Хоча авокадо сорту Хасс домінуватиме, будуть завойовувати позиції схожі сорти", – очікує Маганья.
Україна підхопила світовий тренд: у 2016-2020 роках середньорічні темпи зростання імпорту авокадо становили 45%.
За цей період імпорт зріс у шість разів у натуральному вираженні і у вісім – у грошовому. Якщо у 2018 році компанії ввезли 4 тис. тонн, то у 2020 році – майже 11 тис. тонн на 28,4 млн дол. Ключовими постачальниками у 2020 році були Перу (23%), Ізраїль (16%), Кенія (15%), ПАР (12%) та Іспанія (10%).
У 2022 році, після початку великої війни, імпорт усіх видів фруктів скоротився на 33% порівняно з 2021 роком. У 2023 році ринок авокадо почав відновлюватися.
Екологічний тягар
Стрімке зростання попиту на авокадо призвело до потроєння світового виробництва за останні 20 років. Однак популярність фрукта викликає дедалі більше суперечок через вплив на навколишнє середовище.
Більшість власників плантацій авокадо значною мірою покладаються на добрива, що сприяє зростанню викидів парникових газів. Урожайність авокадо менша, ніж у багатьох інших культур, тож вуглецевий слід на кілограм плодів вищий. У середньому вуглецевий слід при вирощуванні авокадо становить 2,5 кг еквіваленту CO₂ на 1 кг плодів. Це в понад п’ять разів вище, ніж у яблук (0,4 кг).
Зазвичай плоди перевозять морем. Їх транспортування призводить до викидів лише 0,2 кг CO₂ на кілограм продукту. Це набагато менше, ніж при вирощуванні.
Аномальна спека та два врожаї за сезон: як глобальне потепління вплине на економіку
Проте транспортування породжує інші проблеми. Надмірна залежність від морських перевезень створила продовольчий ланцюжок, уразливий до потрясінь: блокування Суецького каналу контейнеровозом Ever Given у 2021 році, обстріли хуситами цивільних суден, голод та війни призводять до перебоїв у постачанні.
Ще одне болюче питання – доступ до води. Дерева авокадо потребують близько 1 тис. літрів води на кілограм плодів. Це більше, ніж більшість інших фруктів та овочів, але менше, ніж, наприклад, рис. Головна проблема в тому, що авокадо вирощують у регіонах, які вже відчувають дефіцит води.
Мексика переживає тривалі періоди посухи, тому зрошення плантацій, кількість яких зростає, може підірвати доступ місцевого населення до води. Очікується, що проблема справедливого розподілу води загостриться в найближчі десятиліття.
Дерева авокадо традиційно висаджували на ділянках з іншими культурами, а врожай збирали для щоденного вжитку і лише надлишки експортували. Ця практика кардинально змінилася із збільшенням попиту в США та Європі.
Зараз авокадо вирощують переважно як експортну культуру із ставкою на великі монокультурні плантації для максимізації продуктивності. Однак такі поля вразливіші до шкідників та хвороб. Доводиться використовувати більше пестицидів та добрив, що негативно впливає на якість ґрунту та здоров’я людей.
Крім того, заради створення нових плантацій часто вирубують ліси. Так, у мексиканському штаті Мічоакан щороку вирубують 25 тис. га лісу. Тамтешні ліси є домівкою для ягуарів, пум та койотів, які перебувають під загрозою зникнення.
Криваві плантації Мексики
Хоча торгівля авокадо може приносити чималий дохід фермерам, саме вони відчувають основний тягар екологічних проблем. Плантації в Мексиці та Гватемалі часто асоціюються з організованою злочинністю та порушенням прав людини, тож деякі міста й села почали оголошувати авокадо поза законом.
"Розширення плантацій у Мічоакані – це історія жадібності, амбіцій, корупції, дефіциту води, боротьби картелів та запеклого опору місцевих жителів. Конкуренція між картелями за контроль над авокадо та ресурсами для його вирощування стає більш жорстокою та кривавою", – пише The Guardian.
Так, у 2019 році наслідком війни картелів за вплив на багатомільярдний ринок авокадо стало жорстоке вбивство 19 людей у місті Уруапані.
Король війни. Історія Lockheed Martin – виробника F-16, Himars і Javelin
У сусідньому містечку Черані насильства не було, але там нема й авокадо. У 2011 році мешканці влаштували бунт, завадивши місцевому картелю та корумпованим чиновникам вирубувати ліси для плантацій. Лісорубів узяли в заручники, а вантажівки спалили. Невдовзі містяни вигнали корумповані поліцію та владу.
Через кілька місяців протестів містяни обрали нову керівну раду, яка почала кампанію з лісовідновлення, та сформувала військовий підрозділ для захисту дерев і водопостачання міста. Також запустили найсучасніші в країні програми фільтрації та переробки води, а авокадо оголосили поза законом.
Посилаючись на конституцію Мексики, яка гарантує корінним громадам право на автономію, Черан звернулося до центральної влади з відповідним проханням.
У 2014 році суди підтвердили це право і відтоді муніципалітет щороку отримує мільйони доларів державного фінансування. Тепер це незалежна економічна зона, де панує войовничий екологізм.
Бунт у Черані призвів до повстань: групи самооборони стали до зброї, згодом з'явилися ініціативи з охорони громадського порядку. Проте досягти успіху Черана вдалося не всім. До груп проникли члени картелів і почали продавати наркотики, щоб зібрати гроші на зброю. До 2018 року рух поглинули картелі.
Утім, приклад Черана успішно наслідувало сусіднє місто Арантепакуа. Після протестів нова влада зробила захист довкілля своїм пріоритетом, заборонивши вирощування авокадо на комунальних лісових землях.