Бездіяльність чи злочинний умисел? Як НКЦПФР нехтує інтересами українців на користь підсанкційного росіянина
Два роки тому Україна запровадила санкції проти російського бізнесмена з казахським паспортом Тимура Турлова та його брокерської компанії "Фрідом фінанс Україна". Обмеження РНБО залишили тисячі клієнтів компанії в підвішеному стані: усі їхні активи заблоковані.
Ситуація ускладнюється тим, що тисячі українців купували через "Фрідом фінанс" військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та єврооблігації, які напередодні реструктуризував уряд.
Рік тому ЕП писала про бізнес Турлова, санкції проти його української компанії та мільярди гривень, до яких втратили доступ тисячі клієнтів "Фрідом фінансу". За цей час регулятор – Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – не лише не спромігся повернути інвесторам вкладені кошти, а й не розгледів, як бізнес підсанкційної особи продовжив заробляти мільйони гривень на українцях під час великої війни.
Стаття 2 закону "Про державне регулювання ринків капіталу" покладає на НКЦПФР зобов'язання захищати права та інтереси інвесторів. Ця історія про те, як комісія нехтує своїми обов'язками на користь інтересів підсанкційного росіянина.
Санкції, які працюють лише проти українців
19 жовтня 2022 року Рада національної безпеки та оборони (РНБО) запровадила санкції проти низки осіб, пов'язаних з російською агресією. Крім наближених до Кремля олігархів, під немилість української влади потрапили Турлов та "Фрідом фінанс Україна".
Санкції заблокували діяльність компанії, рахунки в якій відкрили 12,7 тис. українців. Загальна вартість активів цих громадян тоді становила близько 3,5 млрд грн, з яких 250 млн грн – вкладення в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Українське законодавство однозначно закриває підсанкційним особам доступ до вітчизняного ринку цінних паперів (ЦП). Отже, логічним втіленням санкцій мала б стати втрата "Фрідомом фінансом" ліцензій та ліквідація компанії з поверненням клієнтам коштів з наявних активів. Проте в НКЦПФР закон прочитали по-своєму і замість анулювання ліцензій вирішили їх призупинити на час дії обмежень, тобто на п'ять років.
З того часу клієнти "Фрідому фінансу України" опинилися в підвішеному стані. Через санкції РНБО та призупинення дії ліцензій вони не можуть ані вивести кошти з рахунків, ані отримати проценти від держави за придбані ОВДП, ані отримати гроші за їх погашення, ані закрити рахунки, ані переказати цінні папери на рахунки в інших депозитарних установах.
Номінально клієнти бачать активи на своїх рахунках у мобільному застосунку брокера, проте доступу до коштів не мають. У такому стані ці інвестори живуть уже два роки.
Держава заблокувала мільярди гривень клієнтів "Фрідом фінанса". Чи отримають українці гроші?
Тимчасом бізнес підсанкційного Турлова продовжує успішно працювати в Україні. Річ у тім, що "Фрідом фінанс Україна" – лише одна з компаній міжнародної групи Freedom Holding Corp. Крім України, холдинг працює в Казахстані, на Кіпрі, у США та інших юрисдикціях.
Українським клієнтам "Фрідом фінанс" міг відкрити рахунки в цінних паперах і в Україні, і на Кіпрі у Freedom Finance Europe. Остання не потрапила ні під обмеження РНБО, ні в санкційні списки жодної іншої країни. Ті, хто відкрили рахунки в цій кіпрській "дочці", вільно розпоряджаються своїми активами.
"Фрідом" не лише обслуговує рахунки українців на Кіпрі, а й, попри санкції РНБО, продовжує працювати в Україні та активно залучає нових клієнтів. Щоб пересвідчитися в цьому, журналіст ЕП завітав у відділення "Фрідому фінансу України", розташоване на вулиці Гончара в Києві. Замість зачинених дверей компанії, яка не має працювати, його зустріли працівники ТОВ "Навчальний центр "Біржовий університет" (НЦБУ).
Ця компанія надає освітні послуги й обіцяє за два тижні та 5-11 тис. грн навчити основам торгівлі цінними паперами. За даними YouControl, нею керує фінансовий директор "Фрідому фінансу України" Руслан Ісмайлов. Власницею компанії є Анастасія Острецька, керівниця відділу маркетингу "Фрідому фінансу України". Сам університет до грудня 2022 року мав назву "Навчальний центр фрідом фінанс".
Працівники НЦБУ повідомили журналісту, що програма навчання передбачає відкриття клієнтам рахунків у цінних паперах у кіпрській Freedom Finance Europe. Ба більше, через університет можна відкрити рахунок у компанії навіть без необхідності проходження навчального курсу. Його менеджери співпрацюють з "Фрідомом фінансом" і за необхідності передають їм контакти нових потенційних клієнтів.
Отже, навіть після запровадження санкцій "Фрідом фінанс" Турлова продовжує працювати в Україні, залучає клієнтів і заробляє на операціях, як і до рішення РНБО. Єдина незручність – заблоковані рахунки клієнтів, відкриті у "Фрідомі фінансі Україні", зокрема придбані ними військові облігації Мінфіну та інші урядові ЦП.
У розмові з ЕП члени НКЦПФР Юрій Бойко та Ярослав Шляхов повідомили, що комісія не може впливати на Freedom Finance Europe та забороняти її, адже ця установа зареєстрована на Кіпрі. За словами чиновників, їм нічого не відомо про діяльність НЦБУ та його зв'язок з підсанкційною компанією "Фрідом фінанс Україна".
ЕП також звернулася до "Фрідому фінансу України", куди НКЦПФР 11 червня 2024 року призначила тимчасового керівника. Там відповіли, що не мають стосунку до НЦБУ, хоча установа працює у відділенні "Фрідому фінансу України", її керівниками є менеджери цього ж брокера, а її працівники пропонують відкрити рахунки у "Фрідомі фінансі".
НЦБУ – не єдиний слід Турлова у фінансовій системі України. Рік тому ЕП писала, що йому може неформально належати ще й "Скай банк". Зрештою, саме в будівлі цієї установи розташовується єдине київське відділення "Фрідому фінансу України", а нині – НЦБУ.
Турлов кілька разів подавав документи до Національного банку для отримання дозволу на купівлю цієї установи, проте банківський регулятор таку операцію не погоджував. Також росіянин через підконтрольну йому Freedom Finance Europe надав "Скай банку" 2 млн дол. та 37 млн грн у вигляді субординованого боргу.
За даними НБУ, кінцевим бенефіціарним власником "Скай банку" є громадянин Казахстану Аріф Бабаєв. Рік тому в регуляторі повідомили, що не вважають Турлова реальним власником банку. З того часу його формальні власники у звітності Нацбанку не змінилися.
Співрозмовники ЕП на фондовому та банківському ринках стверджують, що "Скай банк" не просто контролюється Турловим, а й інтегрований у його брокерський бізнес в Україні. Зокрема, саме в цьому банку зберігаються грошові залишки рахунків клієнтів "Фрідому фінансу України": частина коштів від погашення ОВДП, а також процентні доходи і погашення іноземних та корпоративних облігацій.
Це може означати, що поки діють санкції РНБО і клієнти не можуть зняти із своїх рахунків активи та кошти, банк може використовувати цю ліквідність для заробітків на вкладеннях у депозитні сертифікати НБУ. Тим більше, що це не нова схема для України під час війни.
Співрозмовники ЕП, обізнані із структурою активів "Фрідому фінансу України", кажуть, що на рахунках "Скай банку" є 200-250 млн грн клієнтів підсанкційного брокера. Для банку, сумарні активи якого 1 серпня становили 3,26 млрд грн, це суттєвий фінансовий ресурс. За даними НБУ, у 2023 році "Скай банк" заробив 217,9 млн грн процентних доходів (чистий прибуток після оподаткування – 43,8 млн грн).
Лобіювання на найвищому рівні
У березні 2022 року СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею про фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу. У справі фігурували "Фрідом фінанс Україна" та "Скай банк". СБУ підозрювала брокера у фінансуванні тероризму, концентрації ОВДП в руках російських інвесторів та заведенні російського капіталу в Україну. Найцікавіша деталь справи – імовірний зв'язок "Фрідому фінансу" з деякими українськими посадовцями.
"Встановлено, що у вказаний вище період (2019-2022 роки) інтереси ТОВ "Фрідом фінанс Україна" на фондовому ринку України лобіювали посадові особи НКЦПФР, які сприяли вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензій вказаного товариства попри порушення останніми вимог ліцензійної діяльності на ринках капіталу України", – ідеться в ухвалі Шевченківського суду Києва.
Донедавна НКЦПФР "сприяла вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензії" ще одного бізнесу росіянина – "Української біржі". Турлов – єдина особа, яка має істотну участь у капіталі біржі. Йому через підконтрольну Freedom Holding Corp. належать 24,26% акцій "Української біржі".
НКЦПФР півтора року не помічала, що співвласником однієї з трьох найбільших фондових бірж у країні був підсанкційний російський бізнесмен. Лише після розголосу цієї ситуації в березні 2024 року комісія "помітила" слід Турлова та Мінфіну РФ у фондовій біржі і через три місяці відкликала ліцензію.
Москва торгам не вірить. Що змінять санкції проти найбільшої біржі РФ
Після запровадження РНБО санкцій проти "Фрідому фінансу України" комісія три тижні думала над їхнім втіленням у життя. Зрештою, замість анулювання ліцензії та початку процесу ліквідації брокера вирішила призупинити дію ліцензії на пʼять років (стільки ж діють санкції). Такі дії НКЦПФР лише підтверджують підозри СБУ, що посадовці регулятора можуть лобіювати інтереси бізнесу Турлова. Хто саме цим займається?
Кілька співрозмовників ЕП на фондовому ринку та в банківській сфері стверджують, що з Турловим знайомий голова НКЦПФР Руслан Магомедов. Зокрема, ще до призначення в комісію останній нібито допомагав "Фрідому фінансу" виходити на український ринок. Ба більше, Магомедов у 2019 році намагався допомогти Турлову отримати погодження від НБУ на купівлю "Скай банку". Вочевидь, ці спроби виявилися марними.
Голова НКЦПФР на дзвінки ЕП не відповів. Як і на переглянуті ним запитання про його потенційний зв'язок з Турловим та ймовірну допомогу останньому в отриманні погодження від НБУ на купівлю "Скай банку".
Співрозмовники видання в НКЦПФР стверджують, що після застосування санкцій проти "Фрідому фінансу" керівництво комісії домагалося їх перегляду або скасування. Цієї ж позиції члени комісії дотримувалися в розмові з журналістом ЕП у вересні 2023 року.
Коли це не вдалося, неофіційною стратегією комісії щодо заблокованих активів клієнтів українського "Фрідому" стало очікування моменту, коли мине термін санкцій. Хоча ця стратегія працює, проте бездіяльність НКЦПФР ледве не завдала деяким клієнтам підсанкційного брокера збитків на мільйони гривень.
Від бездіяльності до збитків
У липні 2024 року Мінфін домовився з власниками єврооблігацій про умови реструктуризації зовнішнього держборгу. Інвестори погодилися списати частину боргу України. Для цього старі єврооблігації обміняли на папери нового випуску.
Реструктуризація відбувалася кількома етапами. На першому, який тривав до 23 серпня, інвестори могли надіслати свою згоду на умови реструктуризації та отримати за це винагороду – 1,25% від номінальної вартості своїх цінних паперів. На другому етапі старі євробонди обмінювали на нові безкоштовно.
Власники єврооблігацій є й серед клієнтів "Фрідому фінансу України". Після запровадження санкцій проти брокера вони втратили доступ до цих активів та будь-які права розпоряджатися ними. Зокрема, вони не могли надіслати Мінфіну свою згоду на умови реструктуризації та отримати додаткові 1,25%.
Дефолту не буде. Як Україна домовилася зменшити борг на чверть
Керівник ініціативної групи постраждалих приватних клієнтів "Фрідому фінансу України" Максим Дибенко заявив ЕП, що українські євробонди зникли з рахунків клієнтів брокера, а нові папери за підсумками реструктуризації не нарахували.
Нацбанк пояснив, що він обміняв старі єврооблігації на тимчасові ISIN-коди, проте, імовірно, внутрішні системи "Фрідому фінансу" не відобразили ці зарахування в особистих кабінетах клієнтів. За даними НБУ, якщо клієнти фірми не погодяться обміняти свої єврооблігації в межах реструктуризації, то держава вилучить ці папери та обміняє їх на нові, які продасть на ринку, а отримані кошти зарахує на рахунки цих клієнтів.
Оскільки надання згоди на реструктуризацію залишалося під забороною через санкції РНБО, то клієнти "Фрідому фінансу" ризикували втратити не лише комісію за згоду, а й частину номіналу нових євробондів. Річ у тім, що, найімовірніше, їх продаж відбувався би за ринковою ціною. Наразі, за даними Bloomberg, ці папери торгуються за 16-18% від номіналу, тобто клієнти "Фрідому" могли втратити понад 80% від вартості своїх інвестицій у зовнішній борг України.
Уберегти їх від потенційних втрат могло рішення НКЦПФР дозволити їм погодитися з умовами реструктуризації. До 23 серпня, коли клієнти ще могли отримати комісію за згоду, НКЦПФР не ухвалила це рішення. Лише після публічної критики та звинувачень у бездіяльності комісія 1 жовтня дозволила клієнтам фірми отримати нові євробонди.
За даними Дибенка, клієнти "Фрідому фінансу України" тримали на рахунках єврооблігації загальною вартістю близько 800 млн грн. Отже, запізніла видача дозволу могла коштувати їм 10 млн грн. Показово, що інвестори, євробонди яких зберігалися в кіпрській Freedom Finance Europe, жодних проблем у ході реструктуризації українського держборгу не мали. Постраждали лише клієнти брокера, діяльність якого регулює НКЦПФР.
Дибенко не виключає, що клієнти "Фрідому фінансу України" звернуться до суду для відшкодування збитків, завданих бездіяльністю НКЦПФР. Мова йде не лише про втрачену можливість отримати комісію, а й про втрати, пов'язані з тим, що їх активи протягом двох років залишаються замороженими.
Світло в кінці тунелю
Бойко та Шляхов відмовилися надавати будь-які предметні відповіді на запитання журналіста ЕП, які стосувалися діяльності "Фрідому фінансу України" та перспектив розблокування рахунків її клієнтів. Члени комісії не змогли пояснити, чому так пізно ухвалили рішення про надання дозволу клієнтам компанії отримати нові єврооблігації в межах реструктуризації державного боргу.
"Наш принцип – "не словом, а ділом". Ми не той орган, який вихваляється обіцянками. Ми робимо все по факту. Ми не політичний орган, ми – незалежний регулятор, ми не граємо в політику", – зазначив Бойко.
Обидва члени комісії просили ЕП не публікувати статтю про "Фрідом фінанс Україну", адже, за їх словами, проти регулятора здійснюється "інформаційна акція". Також вони заявили, що протягом наступних кількох тижнів дії НКЦПФР щодо клієнтів підсанкційного брокера стануть зрозумілими, як і майбутнє його клієнтів.
Квартири подорожчають на 18%? Як Нацкомісія з цінних паперів може перекроїти ринок нерухомості
Члени комісії натякнули, що можливе розблокування активів клієнтів "Фрідому фінансу України" лежить не лише в полі повноважень НКЦПФР, а й багато в чому залежить від державної санкційної політики. Уповноважений президента України з питань санкцій Владислав Власюк повідомив ЕП, що перегляду обмежень ані щодо "Фрідому фінансу України", ані щодо Турлова найближчим часом не буде.
Як стало відомо ЕП, значна частина активів, заблокованих на рахунках "Фрідому фінансу", може належати особам, пов'язаним з Турловим. Крім того, до запровадження санкцій компанія випускала різні синтетичні продукти на базі державних облігацій України. Наприклад, пропонувала клієнтам продукт, який дозволяв отримувати купонні платежі за ОВДП не раз на пів року, а щомісяця. Формально такі облігації перебували на балансі "Фрідому фінансу України", а не її клієнтів.
Наразі завдання НКЦПФР та призначеного нею тимчасового керівника "Фрідому" – аудит активів брокера та відкритих у ньому рахунків. За даними джерел ЕП в правоохоронних органах, до цього аудиту комісія хоче залучити СБУ. Імовірно – щоб затягнути час.
Клієнти українського "Фрідому фінансу" побоюються, що за зачиненими дверима НКЦПФР може відбуватися "чергова спроба збереження бізнес-інтересів Турлова". Вони повідомили ЕП, що їхні рахунки нібито можуть перевести в новостворену компанію "Варто брокер". За даними YouControl, її засновниками є працівники "Фрідому фінансу України" Віталій Братошек і Тетяна Новікова, а зареєстрована вона в київському Unit city, нерухомістю в якому володіє "Фрідом".
Джерела видання в НКЦПФР підтвердили, що фірма "Варто брокер" днями подала документи на отримання ліцензій, необхідних для діяльності на фондовому ринку, проте висловили сумнів, що саме цю компанію можуть використовувати для розблокування активів "Фрідому фінансу України".
* * *
Поки 12 тис. українців чекають, коли НКЦПФР "не словом, а ділом" доведе свою здатність регулювати фондовий ринок, із самої комісії масово звільняється персонал. Магомедов і Шляхов проводять реорганізацію, у рамках якої її працівникам запропонували підписати тримісячні контракти без перспектив продовження. Працівники втрачають пільги, які надає держслужба, а деякі – бронювання від мобілізації.
Через масові звільнення керівництво НКЦПФР підготувало лист прем'єр-міністру Денису Шмигалю з проханням розглянути можливість введення органу в простій, кажуть співрозмовники ЕП в комісії та Верховній Раді. Передбачається, що в межах простою Нацкомісія не буде працювати, проте її працівники, зокрема керівництво, продовжуватимуть отримувати дві третини заробітної плати.
Як має працювати ринок без регулятора – невідомо. Проте, враховуючи, як регулятор показав свою "ефективність" на прикладі "Фрідому фінансу", є висока ймовірність, що його відсутність ринок не відчує.