"Укренерго" – без CEO та незалежної частини наглядової ради, керівники ФДМУ і "УОП" перейшли на роботу в Кабмін

Корпоративне управління держпідприємств

Наглядова рада "Укренерго" звільнила голову правління Кудрицького попри заперечення міжнародних партнерів; двоє незалежних членів ради пішли у відставку через політичний тиск. 2 вересня 2024 року численні авторитетні ЗМІ – "Економічна правда" ("ЕП"), "Forbes Україна" та "Суспільне" – повідомили, що наглядова рада "Укренерго" більшістю голосів звільнила голову правління компанії Володимира Кудрицького.

За даними "Суспільного", за звільнення проголосували троє представників держави у наглядовій раді (Юрій Бойко, Юрій Токарський та Олександр Баранюк) і один незалежний член (Роман Піонковскі), тоді як двоє інших незалежних, Педер Андреасен і Даніель Доббені, проголосували проти.

За словами "ЕП", перед засіданням наглядової ради інвестори в зелену енергетику та представники міжнародних організацій (ЄС, ЄБРР, IFC та бізнес-омбудсмен) закликали наглядову раду компанії, президента Зеленського та Кабмін не поспішати з кадровими рішеннями, поки не буде проаналізовано діяльність "Укренерго" та не буде призначено ще одного незалежного члена ради.

[Відповідно до статуту "Укренерго", наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.

Як ми повідомляли в червні 2023 року, Кабмін все ще мав відібрати та затвердити одного незалежного члена наглядової ради "Укренерго". Таким чином, незалежні члени не становили більшості в наглядовій раді, що не відповідало вимогам закону та статуту компанії. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

3 вересня 2024 року Кудрицький підтвердив дострокове припинення своїх повноважень за рішенням наглядової ради. Він повідомив, що рада призначила члена правління Олексія Брехта виконуючим обов'язки голови правління та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового голови правління. Він додав, що 4 вересня 2024 року стане його останнім робочим днем в "Укренерго".

"Я ініціював позачергове засідання наглядової ради, тому що переконаний, що питання звільнення і призначення керівника "Укренерго" – повноваження виключно наглядової ради, – написав Кудрицький на своїй сторінці у Facebook.

За даними "ЕП", під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 30 серпня 2024 року міністр енергетики Герман Галущенко та на той час заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма вимагали звільнення Кудрицького. Приводом для цього став нібито недостатній захист об'єктів "Укренерго" і, як наслідок, проблеми з електрикою, що виникли після російського обстрілу 26 серпня 2024 року. [Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]

Однак Кудрицький заперечує цю причину своєї відставки. "Рішення наглядової ради щодо мого звільнення не має жодного стосунку до питання захищеності підстанцій "Укренерго". Я представив членам ради детальний звіт щодо кожного об’єкту. І до нього у членів ради жодних запитань не було. Я не можу вдаватися в деталі, але на підстанціях "Укренерго" побудовано більше 60 антидронових укриттів, практично на кожній підстанції. Такі інженерні споруди побудовані лише на об’єктах "Укренерго", – написав він.

Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про дострокове припинення повноважень.

"Ми вважаємо, що рішення про дострокове звільнення керівника "Укренерго" є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав", – заявили вони.

"Укренерго" успішно виконала свої основні стратегічні цілі попри російське вторгнення. Компанія – член енергооб'єднання ENTSO-E, енергосистема України – об’єднана з енергосистемою континентальної Європи. Побудувано більше 60 об’єктів унікального комплексного антидронового захисту на високовольтних підстанціях. Темпи відновлення високовольтної мережі після безпрецедентних ракетних і дронових атак дозволяють компанії в повній мірі виконувати функцію оператора енергосистеми.

За час повномасштабної війни "Укренерго" залучило більше ніж 1,5 млрд євро міжнародної підтримки на відновлення енергосистеми, підтримку ліквідності та будівництво інженерного захисту. Це свідчення прозорих закупівельних процесів в компанії та її бездоганної репутації серед міжнародних стейкхолдерів", – додали Доббені й Андреасен.

Вони підкреслили, що з перших днів роботи в наглядовій раді "Укренерго" в грудні 2021 року відчували політичний тиск і "спостерігали постійні спроби в обхід конкурсу призначити в правління компанії людей, професійні якості яких викликали сумніви".

"І сьогодні,… коли корпоративне управління компанією… поставлено під сумнів, ми не бачимо можливості продовжувати свою роботу в наглядовій раді "Укренерго". Порушення принципів корпоративного управління та прийняття рішення про звільнення керівника [компанії] без доказу неналежного управління є неприйнятним, і може позначитися на подальшій співпраці "Укренерго" з операторами-членами ENTSO-E", – заявили Доббені й Андреасен.

6 вересня 2024 року посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що Україна має доукомплектувати наглядову раду "Укренерго" після того, як незалежні члени пішли у відставку на знак протесту проти звільнення Кудрицького.

Брінк підтвердила, що США порушують це питання у діалозі з українськими посадовцями, хоча й не уточнила, якими саме сигналами США обмінюються з Україною. Однак вона пов'язала розвиток цієї ситуації з обсягом інвестицій в український енергетичний сектор.

"Наша рекомендація – заповнити три вільні позиції в наглядовій раді і обрати нового керівника компанії у відповідності до стандартів ОЕСР", – підкреслила вона.

Нова наглядова рада "Енергоатому" не працює вже три місяці. За даними Forbes Україна, наглядова рада "Енергоатому", призначена у червні 2024 року, мала запрацювати до кінця липня 2024 року, але цього досі не сталося.

[Як ми писали раніше, 21 червня 2024 року Кабінет Міністрів призначив усіх п'ятьох членів наглядової ради – Тімоті Джона Стоуна, Майкла Елліотта Кірста та Ярека Неверовича як незалежних членів, а Віталія Петрука та Тимофія Милованова – як представників держави за поданням Міністерства енергетики. – SOE Weekly.]

Forbes Україна звернулось до пресслужби "Енергоатому" з проханням пояснити, чому наглядова рада досі не розпочала роботу, але компанія не відповіла у встановлений законом п'ятиденний термін. Заступник міністра економіки Олексій Соболєв, який брав участь у процесі формування наглядової ради, переадресував інформаційний запит до пресслужби міністерства, яка так і не надала відповіді, додало видання.

За даними Forbes Україна, контракти підписали лише українські члени наглядової ради, тоді як іноземні незалежні члени вважають, що перше засідання може відбутися лише після підписання контрактів. Щоб не порушувати закон, перше засідання було розпочато протягом 30 днів після призначення членів ради, але рада не ухвалила жодного рішення і не може завершити засідання – воно досі має статус відкладеного, повідомило джерело видання.

[Під час засідання Верховної Ради 6 вересня 2024 року міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що наглядова рада "Енергоатому" збиралася – є відкрите засідання. За словами Галущенка, відбувається фіналізація контрактів, а наглядова рада є правомочною. – SOE Weekly.]

"Іноземні члени наглядової ради не розуміють наших контрактів, тому що в Україні інше законодавство. Вони бояться, ставлять запитання, просять щось змінити, а змінити часто неможливо", – розповів співрозмовник видання. Вони неохоче приступають до роботи, тому що ще не мають надійної страховки від наслідків своїх можливих неправильних рішень, додав він. "Вони звикли до цивільного права, а у нас – кримінальне. А страховки від кримінального права немає", – пояснило джерело. Іноземним учасникам знадобиться щонайменше ще місяць, щоб "зрозуміти і змиритися з українським законодавством" і почати працювати, підсумував співрозмовник видання.

У серпні колишній гендиректор "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") Сергій Макогон припустив, що в.о. голови правління "Енергоатому" [Петро Котін – SOE Weekly] і його керівник [міністр енергетики Герман Галущенко – SOE Weekly] не дуже задоволені обраними членами наглядової ради, тому "Енергоатом" саботує підписання контрактів з ними. Зокрема, винагорода, запропонована в проєктах їхніх контрактів, була значно нижчою, ніж та, що обговорювалася на етапі відбору.

Цю версію підтвердив один з народних депутатів. "Можливо, сюрприз з винагородою підготували спеціально, і процес загальмував. У разі початку роботи нової наглядової ради треба оголошувати конкурс на посаду керівника "Енергоатому", і в. о. керівника Петро Котін може не пройти, а Галущенку невигідна зміна лояльного керівника", – припустив він.

Голова ФДМУ Коваль пішов у відставку, щоб очолити Мінагрополітики. 3 вересня 2024 року голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Віталій Коваль подав до Верховної Ради заяву про відставку. Наступного дня Рада не змогла її затвердити, але зробила це з другої спроби 5 вересня. Того ж дня Верховна Рада призначила Коваля новим міністром аграрної політики та продовольства.

За словами джерел "Української правди" ("УП") в команді президента Зеленського, Коваль є креатурою керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За даними "УП", Коваль також має ділові зв'язки з Тимуром Міндічем, колишнім партнером олігарха Ігоря Коломойського та співвласником "Кварталу 95" [співвласником якого до президентства також був Володимир Зеленський. – SOE Weekly].

Як ми писали раніше, 21 листопада 2023 року Верховна Рада призначила екс-очільника Рівненської ОВА Віталія Коваля головою ФДМУ замість Рустема Умєрова.

[За даними "Чесно", Віталій Коваль обіймав посаду очільника Рівненської області з 2019 року. У 2020 році він був кандидатом на виборах у мери міста Рівне від "Слуги народу", де в першому турі набрав 13,52% голосів вибоців, посівши третє місце.

У 2020 році Коваля обрали депутатом Рівненської міськради від "Слуги народу".

Також Коваль є членом Національного олімпійського комітету України та першим віцепрезидентом Федерації греко-римської боротьби України.

У 2006-2019 роках він очолював та був співзасновником підприємств в аграрній, транспортній та будівельній галузях: ТОВ "Атлант-транс", ТОВ "Інвесттрейдсервіс", ТОВ "РГС-Логістикгруп", ТОВ "ВВВ Монтаж" та ТОВ "Санако". – SOE Weekly.]

Сметанін залишив "УОП", щоб очолити Мінстратегпром. 4 вересня 2024 року наглядова рада "Української оборонної промисловості" ("УОП") припинила повноваження гендиректора компанії Германа Сметаніна та призначила т.в.о. гендиректора Олега Гуляка.

За словами "УОП", Гуляк служить у Збройних силах України (ЗСУ) з 1993 року. У 2021-2024 роках був командувачем Сил логістики ЗСУ. З 1 липня 2024 року працював радником гендиректора з питань військового співробітництва "УОП", зміцнюючи зв’язки компанії із Силами оборони.

Наглядова рада компанії також заявила, що якнайшвидше оголосить конкурсний відбір на посаду нового гендиректора.

5 вересня 2024 року Верховна Рада призначила Сметаніна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості замість Олександра Камишіна, який пізніше перейшов на посаду радника президента зі стратегічних питань.

[Як ми писали в червні 2023 року, держконцерн "Укроборонпром" було ліквідовано, а замість нього створили акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" ("УОП").

Ми також повідомляли, що гендиректор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв подав у відставку, а Кабмін призначив Германа Сметаніна гендиректором новоствореної "УОП". Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Голова правління "ПриватБанку" Герхард Бьош піде з посади 1 листопада 2024 року, повідомили Forbes Україна в пресслужбі банку. За словами банку, контракт з Бьошем буде розірвано 1 листопада 2024 року на підставі Кодексу законів про працю України: звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку з припиненням повноважень.

"Протягом наступних двох місяців голова правління продовжуватиме повноцінно виконувати свої обов'язки до плавної передачі управління банком", – додали у пресслужбі банку.

Як ми повідомляли наприкінці червня 2024 року, Герхард Бьош подав заяву про відставку з посади голови правління "ПриватБанку". За даними ("ЕП"), неофіційною причиною стала невідповідність поставлених перед ним завдань реальному стану справ: коли у травні 2021 року Бьоша було обрано головою правління "ПриватБанку", до його завдань входила підготовка до приватизації банку. Однак під час повномасштабної війни цей процес був призупинений, писала тоді "ЕП".

Джерела Forbes Україна також підтвердили цю причину. Ще однією можливою причиною є вік Боша і той факт, що його родина живе в Австрії, також повідомило видання. "Мені вже понад 67 років, і я згоден, що "ПриватБанку" потрібна свіжа кров. До речі, змінювати CEO мого віку – це цілком нормальна практика корпоративного управління в Європі", – сказав Бьош у коментарі Forbes Україна.

За даними Forbes Україна, якщо до 1 листопада 2024 року не буде визначено переможця конкурсного відбору на посаду нового голови правління, один із членів правління почне керувати банком як в.о голови правління. [Окрім Бьоша, до складу правління "ПриватБанку" наразі входять шість членів: Антон Разумний, Марюс Качмарек, Євген Заіграєв, Дмитро Мусієнко, Солвіта Деглава та Лариса Чернишова. – SOE Weekly.]

"Думаю, цього разу є запит на обрання українського, а не іноземного CEO", – припустив співрозмовник видання.

Три джерела Forbes Україна, знайомі з процесом конкурсного відбору, назвали Антона Тютюна, заступника голови правління "Ощадбанку", відповідального за роздрібний бізнес, одним з кандидатів. Сам Тютюн не підтвердив і не спростував свою участь у конкурсному відборі, додало видання. Одне з джерел також повідомило, що в конкурсному відборі беруть участь чинні співробітники "ПриватБанку", але не уточнило, про кого саме йдеться.

[Своєчасне оголошення про заплановані зміни у вищому керівництві є стандартною корпоративною практикою, що дозволяє забезпечити передбачуваність і плавний перехід управління.

Наведені вище оголошення також говорять про те, що "ПриватБанку" може й не знадобитися тимчасовий в.о. голови правління, якщо конкурсний відбір нового голови правління буде завершено вчасно.

Зазначимо також, що розголошення імен потенційних кандидатів на посаду голови правління було би поганою практикою, яка шкодить конкурсному відбору. По-перше, потенційний роботодавець повинен забезпечити конфіденційність кандидатів, оскільки кандидати рідко хочуть, щоб їхній нинішній роботодавець знав про те, що вони претендують на іншу роботу. По-друге, інформація про кандидатів, як правило, є чутливою для ринку. – SOE Weekly.]

Банки

У січні-липні 2024 року українські банки отримали сукупний прибуток у розмірі 120 млрд грн (2,8 млрд євро), з яких 63% припадає на держбанки, повідомляє Opendatabot. Платформа також повідомила, що на 10 найбільших банків ринку припадає 86% загального прибутку – 80,13 млрд грн (1,8 млрд євро за середнім обмінним курсом за відповідний період).

П'ять державних банків отримали 63% загального прибутку українських банків:

• Як завжди, найбільше заробив "ПриватБанк" – 37,16 млрд грн (874 млн євро), або 63,2% від суми прибутків держбанків. "ПриватБанк" заробив на 8% більше, ніж за перші сім місяців 2023 року, додає Opendatabot. [Як ми писали раніше, у 2023 році банк отримав чистий прибуток у розмірі 37,8 млрд грн (956 млн євро). Згодом ми повідомляли, що "ПриватБанк" сплатив 50 млрд грн (1 264 млн євро) податків та дивідендів. Це 3% від загальних прогнозованих доходів державного бюджету на 2024 рік. – SOE Weekly.]
• На другому місці – "Ощадбанк" з 11 млрд грн (259 млн євро), або 18,7% прибутку держбанків [Як ми повідомляли раніше, "Ощадбанк" заробив рекордні 6 млрд грн (152 млн євро) прибутку у 2023 році. Також ми писали, що "Ощадбанк" сплатив державі першу половину дивідендів за 2023 рік – 0,7 млрд грн (18 млн євро). – SOE Weekly.]
• "Укрексімбанк "посідає третє місце з 4,74 млрд грн, або 111 млн євро (8,1%).
• "Укргазбанк" заробив 3,73 млрд грн, або 88 млн євро (6,3%).
• Нещодавно націоналізований "Сенс Банк" посідає п'яте місце з 2,21 млрд грн, або 47,5 млн євро (3,8%). [Як ми повідомляли раніше, "Сенс Банк", який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову, був націоналізований наприкінці липня 2023 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. Також ми писали, що у першому кварталі 2024 року українські банки отримали сукупний прибуток у розмірі 40 млрд грн (965 млн євро), причому 60% від загальної суми припало на держбанки. – SOE Weekly.]

Інфраструктура

Збитки "Укрзалізниці" у липні-серпні сягнули 600-700 млн грн (13-15,5 млн євро), компанія очікує на незначний збиток за підсумками 2024 року, повідомив голова правління "Укрзалізниці" Євген Лященко виданню Forbes Україна.

У першому півріччі 2024 року "Укрзалізниця" отримала прибуток до 3 млрд грн (70,5 млн євро), але в липні 2024 року втратила 600-700 млн грн (13-15,5 млн євро) через зниження прибуткових видів вантажів, пояснив Лященко.

За його словами, збільшення експорту зернових могло би покращити ситуацію, але це не врятує від збитків за підсумками року. "Якщо піде зерно на експорт, тоді вирівняються обсяги перевезень і ми вийдемо на невеликий збиток за підсумками року. У будь-якому разі ми збільшуємо обсяги перевезень, але збільшуються й збитки за деякими перевезеннями", – також зазначив голова "Укрзалізниці".

Раніше ми повідомляли, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн (318 млн євро на той час). Збиток від пасажирських перевезень сягнув 13,3 млрд грн (391 млн євро), що свідчить про те, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, отримали прибуток у розмірі 2,5 млрд грн (73 млн євро).

Згодом ми писали, що після призначення на посаду у березні 2023 року Лященко отримав кілька ключових завдань, серед яких – виведення компанії на беззбитковість.

Як ми писали у вересні 2023 року, Лященко заявив, що "Укрзалізниця" виходить на беззбитковість і завершить перші дев'ять місяців 2023 року з прибутком. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. Врешті-решт, 2023 рік компанія закінчила з чистим прибутком у 5 млрд грн (126 млн євро). Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

20 листопада 2023 року Кабінет Міністрів затвердив фінансовий план "Укрзалізниці" на 2024 рік, у якому прогнозуються збитки у розмірі 12,6 млрд грн (323 млн євро). Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]