Аномальна спека та два врожаї за сезон: як глобальне потепління вплине на економіку
Земля нагрівається. Ледь не щомісяця у світі фіксують температурні рекорди, а кліматичні аномалії завдають збитків на мільярди доларів. Зміни, які ще недавно були предметом суперечок між вченими та скептиками, стали очевидним фактом.
У 2024 році українці сповна відчули наслідки глобального потепління: переживати спеку складніше, коли не працюють кондиціонери через відключення світла.
Спекотне літо, м'яка безсніжна зима, посухи, повені та інші стихійні лиха поступово стають частиною життя людей, попереджають кліматологи.
Що відбувається з погодою
Клімат стає теплішим майже у всьому світі. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, протягом останніх 13 місяців були зафіксовані нові рекорди середньомісячної температури у світі, а липень 2024 року був одним з найтепліших місяців за всю сучасну історію спостережень – з 1850 року.
Довгий час кліматичні зміни в Україні не відчувалися. Зокрема – через відносну стійкість місцевого клімату, пояснює очільниця лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська.
"Україна перебуває в дуже комфортних кліматичних умовах. Мабуть, ми відчули на собі зміну клімату одними з останніх на континенті, тому й почали адаптовуватися із запізненням", – каже вона.
Проте навіть тут, у стійких та помірних кліматичних умовах, фіксуються нові погодні аномалії. З початку 2024 року температура в Україні майже щомісяця била рекорди. Під час липневої спеки лише в столиці їх було понад десять.
В Україні також почастішали бурі, смерчі, повені та засухи, які завдають чималих збитків економіці. На жаль, тренд збільшення частоти таких явищ буде посилюватися, а погода ставатиме більш непередбачуваною, додає Краковська.
Учені кажуть, що причиною зміни клімату є діяльність людини. Вуглекислий газ та інші речовини, якими людство забруднює атмосферу, спричиняють парниковий ефект. Гази затримують на Землі теплову енергію, яка надходить від Сонця, немов у теплиці. Таке нагрівання атмосфери спричиняє низку інших наслідків, зокрема призводить до танення льодовиків та підняття рівня світового океану.
Зникнення полярних льодовиків ще більше порушує кліматичні процеси. Білі льодовики відбивають у космос багато сонячної енергії, а зменшення вкритої снігом площі призводить до сильнішого нагрівання планети.
Тала прісна вода з льодовиків порушує глобальну систему циркуляції води у світовому океані, зокрема впливає на океанічні течії у північній Атлантиці, які забезпечують теплом та вологою переважну частину Європи.
Оскільки концентрація парникових газів в атмосфері доволі висока і лише збільшується, то подальші зміни клімату виглядають неминучими.
Якою буде погода в Україні
Хоча глобальне потепління перебуває у фокусі уваги вчених і політиків світу, в Україні йому приділяли мало уваги. Донедавна майже не було ґрунтовних досліджень, які б описували, яким може бути український клімат у майбутньому.
Проте напередодні за підтримки ЄС кліматологи розробили стратегії адаптації до змін клімату в Миколаївській, Львівській та Івано-Франківській областях. Зокрема вчені спрогнозували, яким може бути клімат в Україні до 2100 року.
Очікується, що до 2040 року середньорічна температура повітря в Україні зросте на 1 градус, а до кінця століття – на 2-4 градуси залежно від обсягів викидів парникових газів. Це означає, що літо ставатиме дедалі спекотнішим.
У Миколаївській області в середині століття кількість днів з екстремальною спекою зросте на 20-26 днів, а максимальна добова температура влітку підвищиться на 1,7-2,4 градуса. Те саме очікує і західні області.
Зростання середньорічної температури означає не лише посилення літньої спеки, а й пом'якшення зими. Кількість морозних днів зменшиться, а мінімальна температура буде вищою, ніж зараз. Опадів узимку стане суттєво менше. До 2040 року на Миколаївщині випадатиме снігу на 3,4-12,9 мм менше, у західних областях – на 7,8-45,2 мм, а до кінця століття на заході – на 20 см.
Загалом опадів в Україні випадатиме більше, але вони будуть нерівномірні. Тривалих періодів, коли дощ може йти протягом кількох днів, ставатиме менше. Натомість почастішають різкі зливи, грози та град. Посушливих періодів буде більше. На Миколаївщині тривалість безперервних посух становитиме 46-70 днів.
Детальніше спрогнозувати інтенсивність опадів складно, каже Краковська. За її словами, Україна розташована між двома кліматичними зонами. Та, що на півдні, з часом ставатиме сухішою, а та, що на півночі, отримуватиме більше опадів.
"Спрогнозувати, де буде майбутня межа між цими зонами, украй складно. Наразі похибка становить до 200 кілометрів", – додає вона.
Як це вплине на економіку
Зміни клімату впливають на світову економіку. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, погодні аномалії, спричинені глобальним потеплінням, завдають світу в середньому по 16,3 млн дол збитків щогодини.
Проте зміни клімату мають і більш довгострокові економічні наслідки. Їх зазвичай поділяють на фізичні (прямі) та перехідні (вплив на економіку регуляцій, покликаних запобігти подальшим змінам клімату).
Сільське господарство – це сфера, на яку зміни клімату впливають безпосередньо. Тут глобальне потепління матиме двоякі наслідки.
З одного боку, тепліша погода в перспективі може підвищити ефективність українських земель. Так, вегетаційний період (з температурами повітря +5 градусів і вище) до 2040 року подовжиться на 10-12 днів, а до кінця століття – на три місяці. У перспективі це дозволить збирати кілька врожаїв за сезон.
З іншого боку, цьому можуть завадити посухи та аномальна спека. Ці ж причини можуть стимулювати агрокомпанії згортати діяльність на певних територіях.
"У довгостроковому періоді для України характерне зміщення природних зон з півдня на північ. Земля і погодні умови стають менш придатними на півдні", – розповідає менеджерка із сталого розвитку Kernel Марта Трофімова.
Ще одна причина для переходу агробізнесу в північні області – великі інвестиції в іригацію, яких потребуватиме сільське господарство на півдні, додає вона.
Крім аномальної спеки та посухи, які ставатимуть звичними на всій території країни, сільське господарство страждатиме і від інших стихійних лих, наприклад, граду, більшого за тенісний м'яч, злив і навіть смерчів. Ці ж стихійні лиха впливатимуть на роботу інших секторів, зокрема енергетики.
Так, град, діаметр якого перевищує 2,5 см, може вивести з ладу сонячні панелі. Ба більше, ефективність їх роботи суттєво падає під час аномальної спеки.
"Підвищення температури повітря спричиняє деградацію кремнієвих елементів, погіршення їх коефіцієнта корисної дії. Оптимальна температура для роботи СЕС – близько 25 градусів", – пояснює генеральний менеджер з організації консультативних послуг із "зеленого" переходу DiXi Group Вячеслав Панов.
Страждатиме від змін клімату і атомна генерація, оскільки внаслідок вищих температур нагріватиметься вода в ставках-охолоджувачах. Через це доведеться зменшувати потужність реакторів. Менша кількість снігу взимку негативно впливатиме на весняне водопілля, а отже, буде потерпати гідроенергетика.
Коливання температури навколо нуля взимку, коли вночі спостерігається незначний мороз, а вдень – уже плюсова температура, сприятиме частому обледенінню дротів енергомереж, що буде призводити до аварій.
Такий температурний режим негативно впливатиме і на якість доріг та іншої інфраструктури. Влітку через аномальну спеку на дорогах почне плавитися асфальт. Це явище вже спостерігається в українських містах. Аби вберегти покриття доріг, там обмежують рух вантажівок. Справжнім випробуванням для транспортної інфраструктури стануть інші стихійні лиха, зокрема часті повені.
На туристичну сферу глобальне потепління впливатиме неоднозначно. З одного боку, тепліша погода здатна подовжити пляжний сезон, а з іншого – менша кількість снігу може поставити хрест на гірськолижному відпочинку в Україні.
Вплив кліматичних змін відчуватимуть й інші сектори економіки. Витрати бізнесу та держави на локалізацію наслідків стихійних лих зростатимуть, при цьому ефективність роботи працівників може скорочуватися через спеку. Додатковим тягарем для економіки стане регулювання, яке впроваджуватимуть уряди.
"Реагування на зміни клімату здійснюється через впровадження регулювань та ринкових механізмів, які мають на меті стимулювати приватний сектор зменшувати викиди парникових газів шляхом встановлення вартості кожної утвореної тонни вуглекислого газу", – пояснює Трофімова. Приклад такого регулювання – торговельні обмеження ЄС щодо "брудних" товарів.
"На великий меткомбінат фізичні зміни клімату майже ніяк не впливають. Хіба що в нього можуть виникнути проблеми з нестачею води для технологічного процесу. Однак перехідні кліматичні ризики впливають набагато більше. Уже з 2026 року Україна зіткнеться з тим, що ЄС запровадить додаткове мито на експорт українського металу, при виготовленні якого здійснювалися значні викиди парникових газів", – каже директор з розвитку DiXi Group Андрій Кітура.
Ще одна важлива європейська регуляція, яку доведеться імплементувати Україні, – ринок карбону. Кожне підприємство в ЄС має певну квоту на обсяги викидів. Якщо компанія провела модернізацію і продукує менше викидів, ніж становить її квота, то надлишок дозволів вона може продати на ринку. Якщо ж обсяги викидів підприємства більші за дозволену квоту, то йому такі дозволи потрібно придбати.
"У ЄС це ринок, де укладають біржові контракти, є деривативи. Вартість тонни карбону становить 50-100 євро. Для порівняння: в Україні є екологічний податок на викиди CO2, розмір якого не перевищує 1 євро за тонну", – каже Кітура.
Що з цим робити
Жорстких регуляцій ЄС недостатньо для зупинки глобального потепління. Кліматична система інертна, тому навіть значні скорочення викидів парникових газів, зокрема ті, що відбулися під час пандемії у 2020 році, не мають на неї короткострокового впливу. Хоча це не означає, що нічого робити не потрібно.
"Уявіть, що ви в потязі, який на повній швидкості їде в прірву. Хіба ви не спробуєте натиснути стоп-кран та зупинити його?" – розмірковує Краковська.
Поки успіхи в боротьбі з глобальним потеплінням мінімальні, людству необхідно пристосовуватися до життя в нових кліматичних реаліях. Наприклад, сільське господарство в Україні потребуватиме значних інвестицій у розвиток систем зрошування та виведення більш стійких до спеки культур. Інвестицій також потребуватимуть охорона здоров'я, інфраструктура та енергетика.
Наразі Україна мимоволі опинилася серед світових лідерів з декарбонізації. Після розпаду СРСР численні промислові потужності зупинилися, а під час великої війни частину металургійних комбінатів і теплоелектростанцій знищила Росія.
Важливо, щоб під час повоєнної відбудови питання впливу на довкілля залишалося у фокусі уваги держави та бізнесу. Якщо це і не допоможе відвернути кліматичні зміни, то принаймні зробить їх не такими катастрофічними.