"Укроборонпром" відкрив перший спільний цех із Rheinmetall, "Укрнафта" виплатила дивіденди "Нафтогазу"

Корпоративне управління держпідприємств

ВАКС продовжив дію процесуальних обов’язків для Коболєва. 11 червня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про продовження процесуальних обов’язків для ексголови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва до 11 серпня 2024 року. Такі процесуальні обов’язки включають:

• прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
• повідомляти про зміну свого місця проживання;
• утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду;
• здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі свої паспорти для виїзду за кордон.

Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП висунули колишньому голові правління "Нафтогазу" Андрію Коболєву підозру у незаконному нарахуванні собі 229 млн грн, які були частиною премії, наданої команді "Нафтогазу" за перемогу над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді у 2018 році (8,8 млн дол. США або 7,6 млн євро на момент прийняття рішення про премії).

Згодом ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення продовжити заставу у 229 млн грн (5,6 млн євро на той момент) ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов'язки для Коболєва, в тому числі запобіжний захід.

25 вересня ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив розмір застави – до фактичної внесеної на той момент суми у 107 млн грн (2,8 млн євро). Докладніше читайте про це в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що 29 листопада 2023 року САП повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Коболєва. 30 листопада 2023 року на першому підготовчому засіданні ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив процесуальні обов'язки для Коболєва до 30 січня 2024 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

14 грудня 2023 року за результатами підготовчого засідання колегія суддів ВАКС відмовила захисту в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта, призначила розгляд справи по суті та розпочала слухання у справі Коболєва. З того часу відбулося щонайменше вісім судових засідань. [Див. справу № 991/10459/23 – SOE Weekly.]

[Зазначимо, що Олексій Носов, головний адвокат захисту Коболєва, який надавав публічні коментарі про перебіг справи, був затриманий за підозрою у спробі дати хабар НАБУ та САП у іншій, непов'язаній справі, після чого ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді застави. Справа стосується ймовірної крадіжки електроенергії "Укренерго" на суму 716 млн грн (16,4 млн євро) групою осіб на чолі з нібито Михайлом Кіперманом – бізнесменом, якого пов'язують з групою "Приват". – SOE Weekly.]

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу з точки зору корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління?" Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

Енергосектор

"Укрнафта" та "Укртранснафта" виплатили дивіденди "Нафтогазу" за 2023 рік. 11 червня 2024 року "Укрнафта" повідомила, що виплатила "Нафтогазу" 3,5 млрд грн (81 млн євро) дивідендів, що повністю покриває її дивідендні зобов'язання за попередній рік.

[Фінансової звітності "Нафтогазу" та "Укрнафти" за 2023 рік у відкритому доступі на момент написання цього дайджесту не було.

Як ми писали раніше, Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,33 млрд євро) у 2022 році. При коефіцієнті виплат 95% дивіденди "Нафтогазу" становлять 21,9 млрд грн (554 млн євро). На "Укрнафту" припадає 16% цієї суми. – SOE Weekly.]

Загалом "Укрнафта" виплатила близько 8 млрд грн (184 млн євро) дивідендів у 2023 році своїм акціонерам – Міністерству оборони та "Нафтогазу", повідомив керівник компанії Сергій Корецький.

["Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти", а Міністерству оборони – 50% - 1 акція.

Раніше "Укрнафта" сплачувала дивіденди на частку "Нафтогазу" безпосередньо до держбюджету, що не відповідало Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств. Це було виправлено законом про корпоративне управління держкомпаній, прийнятим у лютому 2024 року – законом № 3587-IX, раніше відомим як законопроєкт № 5593-д. Основним досягненням закону стало приведення системи корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Керівних принципів ОЕСР, включаючи правило, згідно з яким держкомпанії та їхні дочірні підприємства сплачують дивіденди на консолідованій основі. Докладніше про закон читайте у наших попередніх дайджестах.

Однак вже у травні парламент прийняв законопроєкт № 10168-2, який скасовує це положення щодо консолідованоої виплати дивідендів для "Укрнафти", знову зобов’язавши її сплачувати дивіденди безпосередньо до державного бюджету. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Незважаючи на те, що законопроєкт № 10168-2 було прийнято у другому (тобто остаточному) читанні, його ще ані підписано, ані не ветовано президентом. Це означає, що він (поки що) не набрав чинності, і положення щодо виплати дивідендів на консолідованій основі залишаються чинними. Іншими словами, той факт, що "Укрнафта" виплатила дивіденди "Нафтогазові" на його частку в компанії цього року, є прямим наслідком дії Закону № 3587-IX.

Згідно з рішенням Кабміну, "Укрнафта" має сплатити 30% чистого прибутку за 2023 рік у вигляді дивідендів, а ще 50% прибутку спрямувати на капітальні інвестиції, затверджені Кабміном.

Як ми повідомляли півтора роки тому, акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) були вилучені "для потреб держави" та передані Міністерству оборони. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

12 червня 2024 року інша дочірня компанія "Нафтогазу", "Укртранснафта", оголосила, що виплачує 5,3 млрд грн (122 млн євро) дивідендів за 2023 рік, що є найбільшим показником за всю її історію. Це стало можливим завдяки зростанню чистого прибутку компанії на 40% до 5,6 млрд грн (142 млн євро).

З урахуванням цих дивідендів внесок "Укртранснафти" у консолідовані дивіденди "Нафтогазу" за рік становитиме 24%. Фінансова звітність "Укртранснафти" за 2022 або 2023 роки була недоступна на момент написання цього дайджесту. Додаткової інформації про фактори прибутковості "Укртранснафти" не було надано. Основним видом діяльності компанії є транзит нафти через українську трубопровідну мережу, включаючи транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини нафтопроводом "Дружба". – SOE Weekly.]

Раніше "Нафтогаз" заявляв, що прибутковість його бізнес-напрямків зумовлена значним покращенням фінансових результатів дочірніх компаній групи, не надавши додаткових подробиць. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

"Укренерго" отримає від Німеччини кредит на 30 млн євро та грант на 15 млн євро на підвищення надійності енергетичної інфраструктури України. Відповідні угоди були підписані між "Укренерго" та німецьким банком розвитку KfW 10 та 11 червня 2024 року.

Це інвестиції в стійкість енергосистеми України та стабільну роботу магістральної високовольтної мережі "Укренерго", зазначили в компанії.

"Укренерго" також отримало 40 високовольтних вводів від Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Республіки Корея та Ісландії, які допоможуть відновити пошкоджені російськими військами об'єкти енергетики. Високовольтні вводи є життєво важливим компонентом систем передачі та розподілу електроенергії. Якщо вони пошкоджені, електроенергія не може дійти до споживачів, навіть якщо трансформатор знаходиться в хорошому стані, пояснили в компанії.

[Починаючи з 22 березня 2024 року, Україна зазнала шість масованих атак ракетами і дронами по енергооб’єктах. Докладніше про попередні атаки читайте у наших попередніх дайджестах.  – SOE Weekly.]

Оборона

УОП та Rheinmetall 10 червня 2024 року відкрили перший спільний цех в Україні з ремонту та виробництва бронетехніки. Цех ремонтуватиме та виготовлятиме німецьку військову техніку, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України. Роботи виконуватимуть українські фахівці, а представники Rheinmetall здійснюватимуть нагляд.

[Раніше ми повідомляли, що у травні 2023 року Rheinmetall підписав угоду з "Українською оборонною промисловістю" (УОП) про створення спільного підприємства з ремонту танків в Україні.

Згідно з угодою, німецька сторона володітиме 51% акцій і правами на управління. Співпраця буде зосереджена на технічному обслуговуванні та ремонті бронетехніки в Україні, а також на підготовці до будівництва танків.

Як ми писали згодом, 18 жовтня 2023 року було зареєстровано німецько-українське ТОВ "Rheinmetall UDI" (Rheinmetall Ukrainian Defence Industry LLC).

[Rheinmetall AG зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі є одним з найбільших виробників військової техніки, озброєння та автомобільних компонентів в Європі.

Група складається з п'яти підрозділів: Транспортні системи; Зброя та боєприпаси; Електронні рішення; Датчики та приводи; Матеріали та торгівля. У компанії працюють близько 28 тис. співробітників у 132 локаціях по всьому світу. У 2022 році обсяг продажів Rheinmetall становив 6,4 млрд євро.

Географічно продажі групи розподілялися наступним чином: Німеччина (34,1%), решта Європи (30,8%), Азія (18,4%), Америка (8,2%) та інші регіони (8,5%).

Rheinmetall має велику базу інституційних інвесторів (280 інституційних інвесторів та акціонерів). Станом на 31 грудня 2022 року 69% акцій компанії належали інституційним інвесторам, а 21% – приватним акціонерам. Найбільшими акціонерами на той час були Harris Associates LP (11,6%), Wellington Management Co. LLP (5,08%), Capital Research & Management Co. (4,99%) та BlackRock Fund Advisors (2,35%). – SOE Weekly.]

12 червня 2024 року УОП також підписала меморандум про наміри щодо створення спільного підприємства з американською компанією Amentum Services, однією з провідних світових компаній у галузі дизайну, управління проєктами та інтеграції рішень. Меморандум передбачає потенційну співпрацю у відновленні та обслуговуванні бронетехніки американського виробництва, пояснили в УОП.

Приватизація

ФДМУ отримав переможну пропозицію у 103,1 млн грн за конфіскований "ПентоПак". 10 червня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив, що на повторному аукціоні завод "ПентоПак" було продано за 103,1 млн грн (2,4 млн євро).

[Раніше завод було конфісковано у підсанкційного російсько-грецького бізнесмена Івана Саввіді, який перебуває під санкціями. – SOE Weekly.]

За даними Prozorro.Продажі, єдиним учасником торгів було київське ТОВ "Лонікос", яке запропонувало 103,1 млн грн. За даними YouControl, власницею компанії вказана Лариса Ашкіназі з Дніпра. Жінка з таким самим ім'ям є дружиною Владислава Жирка, колишнього судового експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Його декларації за останні роки свідчать, що сім'я жила виключно на його доходи, а дружина не займалася бізнесом, повідомило liga.net.

ТОВ "Лонікос" зареєстроване у Києві за адресою: вул. Лариси Руденко, 6а. За даними liga.net, це – місце масової реєстрації, де розташовано близько 80 компаній.

Покупець має 20 днів, щоб сплатити 20,3 млн грн або втратити завдаток.

Згідно з вимогами ФДМУ, покупець повинен погасити всю заборгованість по заробітній платі протягом шести місяців з моменту придбання об'єкта і дотримуватися піврічного мораторію на звільнення працівників.

[ФДМУ оголосив про свої плани щодо приватизації "ПентоПаку" на початку березня 2024 року, а на початку травня затвердив стартову ціну на рівні 203 млн грн (4,6 млн євро).

Перша спроба продати "ПентоПак" провалилася, оскільки для участі в аукціоні не зареєструвався жоден учасник. Стартову ціну повторного аукціону було знижено вдвічі – до 102 млн грн (2,3 млн євро). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

За словами ФДМУ, "ПентоПак" є одним із провідних виробників упаковки для м'яса та ковбасних виробів. Компанія виробляє багатошарову синтетичну термозбіжну плівку за сучасними технологіями, включаючи друк ультрафіолетовими, водними та спиртовими чорнилами.

Продукція "ПентоПак" використовується у більш ніж тридцяти країнах світу. В Україні компанія співпрацює з компаніями "Рудь", "Глобино" та "М'ясна гільдія".

"ПентоПак" зберіг 193 робочі місця і не має заборгованості по заробітній платі та перед держбюджетом. Компанія планує вийти на нові ринки пакувальних матеріалів для молочної промисловості, рибопереробки та упаковки кормів для тварин, додали у ФДМУ. – SOE Weekly.]

Кабмін передав ФДМУ земельний банк площею понад 100 тис. га. 13 червня 2024 року Кабінет Міністрів забрав у держпідприємств 2 764 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 104 тис. га та передав їх до Аграрного інвестиційного фонду, яким керує ФДМУ.

ФДМУ після цього оголосив, що підготовку до створення Земельного банку завершено. Наступним кроком має стати корпоратизація Аграрного інвестиційного фонду, щоб він міг виступати оператором земельних аукціонів.

Земельний банк відкриє можливість для фермерів орендувати державну землю на прозорих та конкурентних засадах через онлайн-аукціони на платформі Prozorro.Продажі. Аукціони розпочнуться на початку липня 2024 року, повідомили у ФДМУ. У першому пулі Фонд планує передати в оренду 82,8 тис. га, додала "Економічна правда" ("ЕП").

За даними ФДМУ, переможці аукціонів зможуть орендувати державні землі терміном до 14 років для вирощування однорічних культур або до 25 років для багаторічних культур. Стартова ціна лотів становитиме 12% від нормативної грошової оцінки землі.

ФДМУ очікує, що відкриття ринку оренди державної землі через Земельний банк принесе до бюджету додатково 1 млрд грн (23 млн євро) на першому етапі, і ця сума може зрости до 8+ млрд грн (184 млн євро), якщо буде задіяна вся земля.

[За даними "ЕП", у державній власності залишається близько 800 тис. га землі, і майже половина з них наразі перебуває у розпорядженні ФДМУ.

У розпорядженні ФДМУ – 386 тис. га землі, з яких 98 тис. га перебувають під російською окупацією, писала "ЕП" наприкінці травня 2024 року.

Національна академія аграрних наук (НААН) наразі контролює 277 тис. га. З 2023 року 80 підприємств та 11 наукових установ були передані від НААН до ФДМУ – загальний земельний банк становить 210 тис. га. Переважно це проблемні підприємства (із судовими спорами, боргами) та ті, що перебувають під російською окупацією. Процес передачі триває.

Академія часто була втягнута в корупційні скандали. Журналісти-розслідувачі виявили, що керівники НААН та їхні родичі стали власниками земельних ділянок на територіях, які раніше використовувалися науково-дослідними установами, підпорядкованими Академії.

Ще 99,2 тис. га використовує Міністерство освіти, переважно за рахунок земель Національного університету біоресурсів і природокористування.

Ще 41,7 тис. га належить Міністерству юстиції, переважно під пенітенціарною системою, і близько 1,6 тис. га – Міністерству аграрної політики, також писала "ЕП".

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани централізації управління державною власністю, які включають створення земельного банку.

Також ми писали, що 11 серпня 2023 року Кабмін передав ФДМУ 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні НААН.

Починаючи з 1 липня 2021 року, громадяни України можуть легально купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Однак купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]