"Укргідроенерго" судитиметься з РФ через руйнування Каховської ГЕС, три енергокомпанії отримають 300 млн євро від ЄБРР

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін 4 червня 2024 року затвердив Матрицю реформ на основі рекомендацій міжнародних партнерів. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, на 2024 рік заплановано понад 200 реформ. Для моніторингу виконання рішенням Кабміну також визначено 400 індикаторів та запущено спеціальний веб-сайт для відстеження прогресу.

Матриця реформ складається з чотирьох структурних документів: рекомендацій Єврокомісії щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, умов програми МВФ, Плану дій для України в рамках програми ЄС Ukraine Facility та умов позики Світового банку (DPL).

Ми відібрали ключові реформи у сфері держпідприємств та держбанків з кінцевим терміном реалізації до кінця 2024 року:

• Набрання чинності законом про корпоративне управління держпідприємств (законопроєкт № 5593-д): 2 квартал 2024 року (виконано).

[22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт № 5593-д, який приводить систему корпоративного управління держкомпаній у відповідність до Керівних принципів ОЕСР для держпідприємств. Закон набрав чинності 8 березня 2024 року. Докладніше про цей закон читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

• Набрання чинності законодавством щодо вдосконалення режиму банкрутства та неплатоспроможності: 4 квартал 2024 року (у процесі виконання).
• Забезпечення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП): 4 квартал 2024 року (у процесі виконання).
• Розробка політики державної власності для держпідприємств, дивідендної політики держпідприємств та стратегії приватизації (3 квартал 2024 року), після чого – прийняття, публікація та впровадження політики державної власності та проведення "сортування" держпідприємств (4 квартал 2024 року) – у процесі виконання.

[Як ми повідомляли раніше, ключові зобов'язання України за оновленим Меморандумом з МВФ (від 11 грудня 2023 року) включають комплексну політику державної власності, дивідендну політику та стратегію приватизації – структурний маяк, кінець серпня 2024 року].

• Підготовка механізму оздоровлення банків у консультаціях з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та МВФ: 4 квартал 2024 року (не виконано).

Кабмін призначив Перелигіна виконуючим обов'язки голови правління "ОГХК". До призначення 4 червня 2024 року Єгор Перелигін обіймав посаду першого заступника голови правління "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК").

[Більше двох років тому ми повідомляли, що на 31 серпня 2021 року було заплановано аукціон з приватизації "ОГХК". Пізніше ми писали, що Фонд державно майна України (ФДМУ) скасував цей приватизаційний аукціон, на який подався лише один кваліфікований учасник.

Після цього ЗМІ опублікували список учасників, які нібито зацікавлені у покупці "ОГХК". Деякі з них заявили, що актив не було добре підготовлено до приватизації, і вони не вважають умови аукціону справедливими. Інші стверджували, що стартова ціна була неадекватною. Повідомлялося, що неможливо було оцінити запаси сировини компанії.

Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року. Проте, як ми повідомляли тоді, ФДМУ скасував і той аукціон, а згодом – і аукціон, призначений на 20 грудня 2021 року (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).

У жовтні 2023 року ми повідомляли, що ФДМУ змінив склад правління "ОГХК", звільнивши першого заступника голови правління Ярославу Максименко і призначивши замість неї Єгора Перелигіна.

Згодом ми повідомляли, що ФДМУ планував виставити "ОГХК" на продаж однією з перших у рамках великої приватизації. Стартову ціну планувалося визначити разом із компанією BDO Corporate Finance, радником ФДМУ з питань приватизації "ОГХК".

Проте, як ми писали згодом, наприкінці жовтня 2023 року тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що ФДМУ має намір запропонувати інвесторам купити "ОГХК" в єдиному пакеті з Демуринським гірничо-збагачувальним комбінатом (ГЗК).

Віталій Коваль, новопризначений голова ФДМУ, підтвердив це пізніше в одному з інтерв'ю (читайте один із наших попередніх дайджестів).

По суті, це означало би, що раніше оголошені плани ФДМУ щодо приватизації "ОГХК" як одного з перших об'єктів будуть серйозно відтерміновані, якщо не відкладені на невизначений термін.

Проте, із повідомлення ФДМУ 23 травня 2024 року випливає, що Фонд, схоже, відмовився від ідеї продавати "ОГХК" та Демуринський ГЗК одним лотом.

Докладніше про попередні спроби продажу "ОГХК" читайте в наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, аукціонна комісія ФДМУ визначила умови приватизації "ОГХК". Стартова ціна становить 3,9 млрд грн (90 млн євро). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Держава станом на 1 січня 2024 року володіла 3 134 держпідприємствами, встановила команда SOE Weekly після аналізу оновленого Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Рік тому, станом на 1 січня 2023 року, кількість підприємств, що перебувала у державній власності, становила 3 256. Це означає, що протягом 2023 року їхня кількість зменшилася на 122 держпідприємства, або на 3,7% від загального портфелю.

[Ця кількість не включає щонайменше 14 тис. підприємств, що належать місцевим органам влади, щодо кількості яких немає достовірної статистики.

Крім того, до списку, схоже, не включено дочірні підприємства інших держпідприємств. Для прикладу, нам не вдалося знайти такі держпідприємства, як "Укрнафта" або "Укргазвидобування", які належать до групи "Нафтогаз".

Нам невідомо, чи існують інші державні реєстри, які містять повну інформацію про всі держпідприємства. Створення такого реєстру було би необхідним для сортування держпідприємств, яке держава планує провести до четвертого кварталу 2024 року в рамках плану реформ Ukraine Facility на 2024-2027 роки. – SOE Weekly.]

Команда SOE Weekly також проаналізувала перелік держпідприємств за їх організаційно-правовою формою, а також суб'єктом управління. 2 884 (92%) з 3 134 держпідприємств зареєстровано як "державні унітарні підприємства". Всього зареєстровано 84 суб'єкти управління держпідприємствами.

До суб'єктів, що здійснюють управління найбільшою кількістю держпідприємств, належать:

• Фонд державного майна України (ФДМУ): 1,784 підприємств;
• Державне агентство лісових ресурсів: 157;
• Міністерство юстиції: 130;
• Міністерство енергетики: 107;
• Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури: 99;
• Міністерство оборони: 96;
• Національна академія наук: 94;
• Національна академія аграрних наук: 93;
• АТ "Українська оборонна промисловість": 82.

ФДМУ, який веде Єдиний реєстр, опублікував за 2023 рік лише назви держпідприємств, їхні організаційно-правові форми та суб'єктів управління. До повномасштабного російського вторгнення оприлюднювані дані також включали таку інформацію, як код ЄДРПОУ, місцезнаходження, основний вид діяльності та фінансові показники.

Обмеження можуть бути пов'язані із заходами безпеки у воєнний час. Проте показники, які не включають чутливі дані (наприклад, місцезнаходження компаній), також заслуговують на оприлюднення, аби уможливити громадський нагляд за держпідприємствами.

Організаційно-правові форми, які не є типовими для приватних компаній, такі як "державне унітарне підприємство", не відповідають Принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами.

Зазначимо, що 12 січня 2023 року було прийнято у першому читанні законопроєкт №6013. Зокрема, законопроєкт має на меті сприяти перетворенню держпідприємств у стандартні організаційно-правові форми, такі як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Пропоноване законодавство встановлює семирічний термін для корпоратизації всіх держпідприємств.

У звіті "Економічні пріоритети в післявоєнній Україні", опублікованому CASE Польща та CASE Україна в лютому 2023 року, члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський наголосили на необхідності затвердження оновленої політики держвласності в Україні на рівні парламенту, в якій необхідно зазначити обґрунтування перебування підприємств у держвласності.

Вони також підкреслили, що вкрай важливо завершити сортування держпідприємств, розділивши їх на ті, що підлягають приватизації, ліквідації або збереженню у держвласності, на основі оновленої політики держвласності.

Також відповідні вимоги щодо державної власності були передбаченні в Законі 3587 (раніше відомий як законопроект 5593-д).

Наразі впровадження цих реформ включено до урядових планів реформ (див. вище).

Енергосектор

"Укренерго", "Укргідроенерго" та "Укрнафта" отримають 300 млн євро від ЄБРР на посилення енергетичної безпеки України. 5 червня 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль та президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо підписали меморандум про взаєморозуміння щодо програми реагування на надзвичайні ситуації у сфері енергетичної безпеки.

Відповідно до угоди, ЄБРР має намір залучити для українських енергетичних компаній додаткове фінансування у розмірі понад 300 млн євро з метою підтримати відновлення об'єктів генерації та інфраструктури, будівництво нових розподілених гнучких генеруючих потужностей, а також стабільне та безперебійне постачання електроенергії по всій країні.

За словами Кабміну, кошти отримають "Укренерго", "Укргідроенерго" та "Укрнафта".

Пізніше "Укрнафта" оголосила, що використає підтримку ЄБРР для будівництва потужностей маневрової генерації електроенергії: газопоршневих та газотурбінних теплоелектростанцій. За словами директора "Укрнафти" Сергія Корецького, вони допоможуть частково покрити потужності, які постраждали або були втрачені внаслідок російських атак.

В "Укренерго" додали, що за час повномасштабної війни компанія отримала від ЄБРР майже 670 млн євро у вигляді кредитів та грантів на відновлення та захист високовольтної мережі від російських ударів, підтримку ліквідності на ринку електроенергії, а також модернізацію та реконструкцію підстанцій.

[Починаючи з 22 березня 2024 року, Україна зазнала шість масованих атак ракетами і дронами по енергооб’єктах. Докладніше про попередні атаки читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

"Укргідроенерго" вимагатиме від Росії 2,5 млрд дол. за руйнування Каховської ГЕС. 6 червня 2024 року, через рік після того, як російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію (ГЕС) на Дніпрі, "Укргідроенерго" повідомило, що ініціювало процедуру інвестиційного арбітражу з Росією для компенсації збитків, завданих руйнуванням ГЕС.

Компанія вважає, що звернення до міжнародного арбітражу є найбільш перспективним способом компенсації збитків від руйнування Каховської ГЕС. "Укргідроенерго" покладається на успішний досвід українських компаній у вирішенні інвестиційних спорів після анексії Криму та міжнародне визнання рішень інвестиційних арбітражів.

Україна посилається на Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій між урядами України та Росії від 1998 року, яка діє до 27 січня 2025 року. Згідно з правилами, "Укргідроенерго" має чекати на добровільне відшкодування з боку Росії протягом шести місяців, перш ніж звернутися до арбітражу.

За словами гендиректора "Укргідроенерго" Ігоря Сироти, восени 2022 року компанія подала позов до Європейського суду з прав людини проти Росії щодо відшкодування збитків, завданих неспровокованою військовою агресією Росії проти України. За його словами, згідно з незалежною експертною оцінкою, загальна сума заявлених збитків, завданих активам компанії, Каховській ГЕС та недобудованій вітровій електростанції на острові Зміїний, сягнула майже 17 млрд грн.

"Ми також нещодавно повідомили Росію про те, що звертаємося арбітражного міжнародного суду і будемо подавати позов щодо втраченої вигоди і вартості будівництва й відновлення станції. Ми вимагатимемо від агресора компенсації збитків. Попередньо це близько 2,5 млрд доларів. Це тривала юридична процедура, згідно з якою, протягом півроку, якщо рф не відшкодовує збитки – ми подаємо позов", додав Сирота.

За попередніми оцінками, Каховську ГЕС можна відновити за 6-7 років. Але перед цим територію потрібно деокупувати, і тоді "Укргідроенерго" зможе осушити місце вибуху, провести обстеження, демонтувати зруйновані будівлі та споруди і почати відбудовувати станцію, також пояснив Сирота. На відновлення Каховської ГЕС необхідно понад 1,2 млрд євро, повідомив він DW.

[6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська ГЕС зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Російські ракети атакували найбільшу ГЕС України, ДніпроГЕС у Запоріжжі, 22 березня 2024 року. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Під час іншої ракетної атаки, 29 березня 2024 року, ціллю російських військ стали Канівська та Дністровська ГЕС. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

"Нафтогаз" постачатиме газ виробникам електроенергії та тепла для підтримки енергосистеми України, повідомила пресслужба компанії 6 червня 2024 року.

За словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, компанія має для цього ресурси. Він також зазначив, що значною проблемою залишаються борги великих виробників тепла та електроенергії за газ.

"Ми вже постачаємо газ цим компаніям за ціною, встановленою державою. Ці кошти необхідні для стабільності газопостачання, тому вирішення проблеми боргів також є нагальним для стабільності системи", – сказав він.

Чернишов також додав, що "Нафтогаз" продовжить стабільно постачати газ київським енергетичним компаніям. За його словами, наразі Київ на 100% розрахувався за паливо, спожите в опалювальному сезоні 2023/2024 років.

"Нафтогаз" також повідомив, що передасть Харкову газопоршневу електростанцію Deutz, яка вироблятиме електроенергію та тепло для потреб міста. Ця станція була побудована у 2007 році, але не працювала, додали в компанії.

[Як ми повідомляли раніше, уряд зобов'язав "Нафтогаз" продавати газ зі знижкою різним категоріям споживачів, включаючи домогосподарства, теплокомуненерго, деякі теплоелектростанції, непобутових споживачів з оборонного сектору та регіональні газорозподільні компанії. Більшість таких покладених спеціальних обов'язків (ПСО) прив'язані до тривалості воєнного стану.

Також ми писали, що "Нафтогаз" оцінив свої чисті збитки у 2022 році у 40 млрд грн. Тоді причиною збитків Чернишов назвав значну дебіторську заборгованість, яка виникла через використання державою обігових коштів "Нафтогазу" для задоволення потреб споживачів енергоносіїв.

За його словами, в основі дебіторської заборгованості компанії лежало три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), борг облгазів та газорозподільних компаній (76 млрд грн) та зобов'язання за виконання спеціальних обов'язків (ПСО) на 2022-2023 роки (158 млрд грн). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми повідомляли в грудні 2023 року, "Економічна правда" (ЕП) писала, що, за даними USAID, загальний рівень неврегульованих боргів на ринку газу на початок вересня 2023 року перевищив 190 млрд грн.

За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), якими були у розпорядженні ЕП, станом на 1 жовтня 2023 року загальний борг перевищив 200 млрд грн.

"Наша мета – до четвертого кварталу 2025 року поступово перейти до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПСО. Це має робитися в комплексі з планомірним врегулюванням боргів на ринку газу і ТКЕ", – заявив тоді заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Однак нещодавно "Нафтогаз" залишив поточний тариф на газ для населення незмінним щонайменше ще на рік. Як і раніше, клієнти можуть купувати кубометр газу за 7,96 грн (з ПДВ). Тариф діятиме до 30 квітня 2025 року. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Подальше постачання газу за пільговим тарифом, ймовірно, призведе до відповідних збитків для "Нафтогазу", навіть якщо виробники тепла та електроенергії й розраховуватимуться за газ. – SOE Weekly.]

Інфраструктура

"Укрзалізниця" зменшує споживання електроенергії шляхом перегляду графіку руху приміських електропоїздів та планує проєкти з генерації електроенергії, повідомила 7 червня 2024 року пресслужба компанії.

Протягом червня 2024 року "Укрзалізниця" тимчасово скоригує графік руху 74 приміських електропоїздів по всій Україні. Зміни не повинні торкнутися критично важливих поїздів, які перевозять людей на роботу та з роботи, пояснили в компанії.

За словами "Укрзалізниці", деякі поїзди тимчасово припинять курсувати, інші змінять частоту руху або призупинять обслуговування деяких маршрутів. Перші коригування розкладу відбулися 7 червня 2024 року на ділянках Львівської та Придніпровської залізниць. Подальші зміни торкнуться Південно-Західної та Південної залізниць, додали в компанії.

"Укрзалізниця" – один із найбільших операторів системи розподілу електроенергії для власних потреб, домогосподарств та промисловості. Компанія є одним з найбільших споживачів електроенергії в країні.

Компанія також планує генерувати 250 МВт електроенергії з проєктів по всій Україні і шукає джерела фінансування.

[Як ми повідомляли раніше, "Укренерго" відновило планові відключення електроенергії для населення та промисловості в усіх регіонах. – SOE Weekly.]