Без реклами, лайків та хейту. Стартап Maven створив первозданну соцмережу. Як вона працює?

Без реклами, лайків та хейту. Стартап Maven створив первозданну соцмережу. Як вона працює?

Замість гортання сторіс чужих, не завжди реальних, людей у Facebook та Istagram насправді в соцмережі можна спілкуватись з однодумцями на цікаві для конкретної особи теми. Таку можливість дає стартап Maven.
Субота, 1 червня 2024, 10:00 -
Колаж: Андрій Калістратенко

Людство втомилося від соціальних мереж. Усе те, для чого їх створювали, – місце розваг, обміну досвідом та комунікацій, – уже в минулому. Зараз це засилля реклами, незрозуміла модерація контенту, токсичність та нескінченна гризня.

Попри це 4,8 мільярда осіб не спішать видаляти свої акаунти. Мільярди людей витрачають по кілька годин на день на гортання сторінок соцмереж.

Тісний зв’язок з віртуальною спільнотою позначається на ментальному здоров'ї користувачів. Тривале занурення в соціальні мережі посилює почуття тривоги та депресії, особливо в підлітків та молодих людей. Лайки, репости і соціальне схвалення в мережі роблять людей залежними від дофаміну.

Життя в соцмережах стало нагадувати велетенський конкурс популярності, у якому схвалення більшості приносить швидке задоволення. Тепер мало хто пам’ятає, що колись лайки та підписки нічого не означали, а мережу використовували лише для отримання інформації про те, що дійсно цікавить.

Реклама:

Кен Стенлі, Джимі Секретан і Блас Морос вирішили повернути "золотий час" інтернету і створили соціальну мережу Maven. Там немає механізмів змагання чи здобуття визнання, а є лиш цікаві теми та їх обговорення.

У Maven повірили співзасновник Twitter (тепер Х) Еван Вільямс та гендиректор OpenAI Сем Альтман. Чи витіснить молода мережа гігантів ринку?

Як працює Maven

Maven важко назвати традиційною соцмережею. У ній користувачі стежать за власними інтересами замість відстеження популярних акаунтів. Зацікавлення користувачів є головним критерієм того, як формується їх стрічка в Maven.

За словами Стенлі, більшість соціальних мереж привертають увагу користувачів до акаунтів, популярність яких визначається кількістю підписок та лайків. Це перетворює людей на бренди для підписників мереж, а вподобання більшості є маркером цікавості та важливості тієї чи іншої теми.

Тобто люди часто публікують те, що може зацікавити їхніх підписників. Натомість вони уникають тем, які можуть бути сприйняті аудиторією неоднозначно.

У Maven наголошують, що популярні соцмережі крадуть людський час. Вони змушують переглядати контент, який вибрала більшість. Крім того, алгоритми Facebook чи Istagram перетворили їх на середовище конфліктів, суперечок та хейту, які є чи не найголовнішим фактором збільшення охоплення публікацій.

Світ сучасних соцмереж творці Maven порівнюють зі школою.

"Ми замкнули весь світ у шкільній їдальні на все наше життя і викинули ключ. Тепер усі думають, що це нормально. Ніхто не пам'ятає, що колись соціалізація полягала в спілкуванні з людьми, які поділяють їхні інтереси, без необхідності виступати для схвалення натовпу", – наводять аналогію засновники стартапу.

Профіль людини в новій мережі відіграє другорядне значення, він показує тільки теми, які її зацікавили. Користувачі не можуть підписуватися одне на одного, поширювати публікації до себе на сторінку і лайкати їх. Просувати себе чи бренд у Maven немає сенсу, адже функціонал платформи для цього не призначений.

Під час першого відвідування Maven людина бачить початкову стрічку, наповнену довільним вмістом. Щоб налаштувати її, користувач має вибрати теми, які його цікавлять: від квантової фізики до виховання дітей. У Maven немає алгоритмів, які визначають інтереси користувачів. Згодом людина може змінити перелік тем.

Aканут користувача Maven з вибраними інтересами (скрімшот)
Aканут користувача Maven з вибраними інтересами

Крім споживання контенту, користувачі можуть брати участь в обговореннях і створювати публікації. Їх аналізує штучний інтелект (ШІ) і відносить до певних категорій. Це робить публікацію доступною на сторінках цих же тем.

ШІ може позначати контент як "потенційно проблемний", який не відповідає заданій темі чи поширює дезінформацію. На модерацію контенту можуть впливати й користувачі, надсилаючи скарги на конкретні дописи чи акаунти.

Maven як зміна сприйняття важливого

Нова мережа побудована на концепції відкритості, яку протягом більшої частини наукової кар'єри вивчав один з трьох співзасновників стартапу Кеннет Стенлі.

У 2015 році він та його колега Джоел Леман опублікували книгу "Чому велич не можна спланувати". Робота відображала тезу про те, що вагомих відкриттів можна досягнути не через формування конкретних завдань, а шляхом постійного пошуку нових відкриттів, не обмежуючись конкретними цілями.

Кен Стенлі
Кен Стенлі

Ці підходи Стенлі реалізовував у нейроеволюції – галузі ШІ, яка використовує принципи біологічної еволюції для розробки розумніших алгоритмів. В Uber він розробляв моделі ШІ, які розвивалися не для досягнення конкретних цілей, таких як генерування тексту, а просто шукаючи новизну заради новизни.

Саме тому для творців Maven було важливо відійти від принципу, коли самі користувачі, підписки на акаунти й активності з публікаціями визначають їх важливість. Ця соцмережа не намагається оцінити чи оптимізувати цікавість. Мета Maven – стати місцем, де вільно поширюються цікаві ідеї і де кожен користувач можете випадково відкрити для себе нові можливості та знання.

Монетизація

Очевидно, що однією з проблем Maven може стати побудова стабільної бізнес-моделі. Стартап залучив близько 2 млн дол від співзасновника Twitter Евана Вільямса, який очолив раунд, та гендиректора OpenAI Сема Альтмана. Як зазначає Стенлі, Вільямс та Альтман побачили в Maven актуальну ідею.

Закладена в нову соцмережу ідея ніби повертає користувачів у час, коли гіганти індустрії робили перші кроки. Це був період, коли попри кордони та часові пояси люди могли постійно бути на зв’язку, обмінюватися думками та ідеями.

Як виглядають обговорення в Maven
Так виглядають обговорення в Maven

Приблизно такими є відгуки перших користувачів Maven, частина з яких давно видалила свої акаунти в Facebook чи X. Однак чи достатньо цього для залучення користувачів? Адже саме динаміка росту Maven буде визначати її привабливість серед інвесторів, які в останні роки стали витрачати кошти більш обережно.

Ключовим джерелом монетизації платформ є реклама, але Стенлі визначає цей шлях найменш привабливим. Він визнає, що стартапу в майбутньому ставатиме дедалі важче залучати кошти. Уже зараз Стенлі розмірковує про те, як перетворити поки утопічний світ своєї соцмережі на реальний бізнес.

Однією з опцій у випадку розростання аудиторії може стати співпраця з OpenAI. У травні 2024 року творець ChatGPT домовився з Reddit, на який чимось подібна Maven, щодо використання контент-платформи для навчання нових моделей ШІ.

Чи є майбутнє в Maven

Створити соціальну мережу, яка швидко стане популярною, складно, а утримувати аудиторію протягом тривалого часу ще складніше. Цю тезу підтверджують історії колись популярних платформ, які зараз мало хто згадає.

Однією з них є Vine – мобільний застосунок, у якому можна було створювати шестисекундні ролики. Він був заснований у січні 2013 року і лише за чотири місяці став найбільш завантажуваним безкоштовним застосунком в App Store. Його аудиторія сягала 200 млн осіб, проте вже за кілька років мережа почала втрачати аудиторію і в жовтні 2016 року було оголошено про закриття сервісу.

 

Ще більш карколомну історію пережив Clubhouse, який у часи пандемії здобув шалену популярність. Тепер же соціальна мережа, в основі якої лежить голосове спілкування, повністю втратила свою аудиторію.

У ніші соціальних мереж є чимало новачків, які намагаються протиставляти себе класичним платформам. Серед них – альтернатива "Твіттеру" Bluesky. Мережа, запущена у 2021 році, досягла 5,6 млн реєстрацій. Досвід Bluesky показує, що конкурувати з великими платформами попри всі їхні недоліки непросто.

Чи вдасться Maven посунути гегемонів соцмереж, спрогнозувати неможливо. Проте ідея Стенлі приваблює наміром повернути людство від споглядання за життям інших та обговорення новин до чогось більш важливого і цінного.

Реклама: