Військові технології у 2030 році: тренди і прогнози світових експертів
Глобальні конфлікти завжди стимулювали розвиток технологій. У часи Першої світової війни виникли або еволюціонували танки, броньовані автомобілі, підводні човни, аероплани, зенітні гармати, снаряди з отруйними газами.
Разом з модернізацією артилерії та автоматичної стрілецької зброї солдатів почали переодягати з яскравих уніформ у польові однострої кольору хакі, замість суконних кашкетів бійці отримали сталеві шоломи й протигази, а командири підрозділів одержали новітні засоби зв’язку – польові телефони.
Під час Другої світової війни з’явилися реактивні установки залпового вогню, авіаносці, реактивні літаки, стратегічні бомбардувальники, касетні авіабомби, радари далекого спостереження, гідролокатори для виявлення підводних човнів, танки-амфібії та десантні кораблі. Крапку в тій війні поставили ядерні бомби.
Як трансформуються військові технології протягом наступного десятиліття?
США та ЄС планують розвиток оборонних технологій до 2030 року
Російсько-українська війна привернула увагу всіх глобальних стратегів.
Оцінивши нові виклики, США схвалили план трансформації збройних сил Army 2030, який відповідає пріоритетам відкоригованої у 2022 році "Стратегії національної безпеки і оборони". У ній Росія визначена як "гостра загроза", Китай – як "зростаючий виклик", а Північна Корея та Іран – як "постійні загрози".
У березні 2024 року Єврокомісія представила першу в історії блоку стратегічну програму розвитку військової промисловості країн ЄС на найближче десятиліття.
Програма передбачає вихід до 2030 року на закупівлю принаймні 40% вироблених промисловістю Євросоюзу сучасної зброї та військового обладнання. Окремим рядком прописане стимулювання тісної співпраці між оборонними підприємствами держав Європейського Союзу та Україною.
Трансформуються і війська НАТО. Через пʼять-шість років військові патрулі, диверсійні та штурмові групи в складі пʼяти-десяти солдатів матимуть кілька повітряних дронів для розвідки поля бою, оборони та наступу, а також кілька бойових роботів, оснащених стрілецькою та ракетною зброєю. Ці мобільні команди мають стати цеглинами у фундаменті армій провідних країн світу.
Системи моніторингу ядерних загроз та симуляції бою
Практика свідчить, що при належному фінансуванні процес створення нових зразків високотехнологічної зброї від ідей і концептуальних завдань до реальних випробувань і серійного виробництва триває два-три десятиліття.
На початку 1990-х років футурологи передбачали, що у війнах 2020-х років зграї безпілотних дронів, оснащених бомбами або ракетами, нищитимуть наземні та морські цілі, а гарматні снаряди керуватимуться лазером. Зараз це реальність.
На світову мілітарну сцену виходить штучний інтелект. Завдяки хмарним комп’ютерним обчисленням він успішно використовується у всіх типах платформ.
Ринок оборонних технологій до 2030 року досягне 1 388 млрд дол, а ринок ШІ в сегменті military tech, зростаючи щороку в середньому на 12,7%, до того часу сягне 17,6 млрд дол. Він охопить цифрові військові платформи, системи кібербезпеки, фіксації сценаріїв загроз від ядерної, хімічної та біологічної зброї, передові системи тренінгів на симуляторах, тестування спорядження.
Гонка озброєнь. Чому західним країнам вигідно постачати зброю Україні
Наразі на ринку ШІ домінує Північна Америка. Військово-промисловий комплекс США інвестує величезні кошти в системи штучного інтелекту, отримуючи конкурентну перевагу над іншими країнами. Однак у цьому напрямку швидко просуваються й Китай, Індія, Японія, Південна Корея та Ізраїль.
У найближчі роки має статися визначна подія: на полях боїв з'являться автономні роботи з ШІ. Це значно знизить ризики для військового персоналу.
Стрімка еволюція безпілотників
Війна проти українців навчила росіян нервово вдивлятися в небо. Неймовірно швидко еволюціонували безпілотні системи: від БПЛА-розвідників і дронів-камікадзе до дистанційних морських катерів, що полюють на кораблі.
Глобальний ринок військових дронів, який у 2023 році оцінювався 20,2 млрд дол, до 2030 року зросте на 12,2%. Це обережний прогноз. Лише в Україні, за даними Forbes Ukraine, щомісяця виготовляють близько 100 тис різних FPV-дронів.
Завдяки ЗСУ світ побачив, як квадрокоптер вартістю 500 дол нищить танк, що коштує кілька мільйонів доларів. Дрони майбутнього оснащуватимуться кількома бойовими зарядами, які вражатимуть БПЛА, гвинтокрили і навіть літаки.
Українська стелс-субмарина "Кронос"
За даними видання Daily Express US, українські інженери із стартапу Highlands Systems у вересні 2024 року завершать випробування підводного ударного човна Kronos, який нищитиме залишки російського флоту в Чорному морі.
Kronos створений на основі технології stealth, що робить човен непомітним у радіолокаційному та інфрачервоному спектрах через низьку потужність сигналу.
Футуристична субмарина, побудована з композитних матеріалів, оснащена італійською системою Black Scorpion з торпедами, здатними вражати цілі на відстані до 3 км. На борту є БПЛА для повітряної розвідки та автономний підводний дрон. Потужний електродвигун дозволяє човну мчати з швидкістю 80 км за год, під водою – до 50 км за год. Максимальна глибина занурення – 250 м.
Kronos може перевозити десять людей, а управляє човном один оператор. Субмарина може працювати в безпілотному режимі з дистанційним керуванням.
Зброя спрямованої енергії
Зовсім скоро стрілецьку зброю потіснить зброя спрямованої енергії – лазери, мікрохвильове випромінювання, руйнівні для електроніки потужні магнітні поля.
Британські інженери вже створили лазер DragonFire потужністю 50 кВт, що має всі шанси стати дешевою альтернативою дорогим ракетам ППО. На тестуванні невидимий людським оком промінь влучив у дрон, який летів на висоті 1 км, і знешкодив його. Доступна дальність ураження не розкривається.
За словами розробників, лазерний промінь DragonFire здатний збивати будь-яку повітряну ціль у зоні прямого спостереження радара: квадрокоптери, артилерійські міни, авіабомби, балістичні та гіперзвукові крилаті ракети.
Потужному променю достатньо кілька секунд, щоб наскрізь пропалити корпус цілі і пошкодити електроніку. Якщо він сфокусується на паливному відділенні чи боєголовці ракети, то вона вибухне. Вражає, що вартість електроенергії, витраченої на десятисекундний постріл цього лазера, становить 500 грн.
Через п’ять років ця зброя надійде до британських армії і флоту. У квітні міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс припустив, що восени 2024 року прототип цього лазера продовжить тестування на реальному полі бою в Україні.
Ще один крок у майбутнє зробили інженери американської корпорації Lockheed Martin. Створена ними система ешелонованої лазерної оборони Layered Laser Defense, встановлена на полігоні Уайт-Сендс, успішно збила дві крилаті ракети.
Зброя спрямованої енергії надсилає випромінювання з швидкістю світла, тож вона здатна впоратися навіть з гіперзвуковими ракетами на великій відстані, вивести з ладу групи безпілотників і знешкодити техніку з електронним начинням.
На відміну від традиційних комплексів ПРО та ППО, у лазера ніколи не закінчується боєкомплект, адже єдиним витратним ресурсом є електроенергія.
Таку зброю також монтуватимуть на космічних платформах: з орбіти лазер зможе нищити цілі в будь-якому куточку планети. Однак на зенітних ракетах ПРО ставити хрест зарано: туман і густі хмари виводять лазери з гри.
Роботи-кіборги
Видання TrendyDigests прогнозує, що після 2030 року до армій провідних країн приєднаються легіони бойових андроїдів різних конструкцій. Штучний інтелект зможе миттєво оцінювати ситуацію на полі бою і реагувати на загрози.
Уже зараз існують чотирилапі роботи-собаки, озброєні протитанковими ракетами M72, кулемети на гусеничних платформах, кулясті роботи-розвідники, що безперешкодно котяться по землі та воді, людиноподібні машини, оснащені різними типами стрілецької зброї на рівні снайпера.
Бійці стануть операторами невеликих підрозділів кібервійськ, тож роль армійців полягатиме в дистанційному керуванні бойовими машинами з відносно безпечного місця. Людина вирішуватиме, куди скерувати роботів, коли відкривати вогонь, а розумна зброя сама обиратиме цілі і вражатиме їх без подальших вказівок. За бійцем залишиться можливість наказати машинам припинити вогонь.
Україна збирає армію роботів. Коли вони вступлять у бій?
Армія США вже уклала контракти на виробництво бойових роботів з провідними компаніями країни, серед яких – Textron Systems, General Dynamics Land Systems та Oshkosh Defense. Американські генерали впевнені, що інтегровані команди "людина-машина" – це майбутнє успішного наземного бою.
Тренінг військових у віртуальній реальності
Вишкіл війська в найближчі роки переміститься з полігонів у цифрове середовище. Це економічно ефективний спосіб організації масштабної підготовки тисяч бійців або невеликих підрозділів спеціального призначення.
Загони, які братимуть участь у вишколі, не потрібно буде везти на полігон, вони залишатимуться на місцях дислокації в будь-якій точці планети. Технологія відкриває перед командуванням можливість контролювати не лише загальну картину, а й оцінювати дії окремих бійців та командирів у складних ситуаціях.
Тренінг за технологією virtual reality (VR) пропонуватиме безмежний вибір сценаріїв розвитку подій на віртуальному полі бою: у снайперській засаді, за важелями танка, у надзвуковому винищувачі або субмарині.
VR-симулятор детально імітує реальний рельєф, місцеву погоду, споруди, взаємодію з іншими бійцями, навколишні звуки і тактильні відчуття. Обладнання для тренінгу нової генерації солдатів включатиме вмонтовані в шолом з дисплеєм аудіовізуальні пристрої, екзоскелети і рукавички, що імітують дотик, потужні графічні процесори. Такі технології вже впроваджуються.
Під час недавніх навчань бронетанкової дивізій армії США у форті Ірвін (Каліфорнія) за допомогою планшетів з штучним інтелектом та додатків змішаної реальності для управління військами командирові вистачило вісім фахівців замість 326 штатних офіцерів, повідомляє видання Foreign Policy.
Рішення про удари ухвалювалися не за хвилини, а за секунди. Умовний противник був знищений, навіть не помітивши місце розташування штабу.
Нині оператори локаторних станцій подовгу вдивляються в мерехтіння роїв міток на екранах, намагаючись розпізнати реальні цілі, замасковані радіоперешкодами. Тимчасом ворог може зафіксувати станцію спостереження і знищити її ракетою.
Новітні локатори з ШІ дозволять за одне проходження радара миттєво визначити кількість бронетехніки, типи гармат й одразу вимкнути локатор. На згаданих навчаннях бійці виявили непомітний для радарів ППО ударний гелікоптер Apache за сигналом від мобільного телефона пілота, який не вимкнув свій гаджет.
Проблеми етики та моралі
Експерти вважають, що для роботів майбутнього знадобляться два взаємовиключні протоколи: для мирного часу і для війни. У 2023 році ООН ухвалила проєкт резолюції щодо летальної автономної роботизованої зброї, де наголошується, що людина повсякчас має бути в курсі подій.
"Алгоритм не має повністю контролювати рішення, пов’язані з убивством або завданням шкоди людям", – сказано в акті. До речі, Росія, Індія, Білорусь, Нігер та Малі проголосували проти цього рішення, а Китай утримався від голосування.
Хай там як, а вчені досі перебувають на початковій стадії створення галузі військової робототехніки з ШІ. Вони нагадують молодих професорів Стенфордського університету, які у 1970-х роках розробили перші мережеві програми – прообраз інтернету. Вони навіть не уявляли, як віртуозно люди XXI століття навчаться зловживати можливостями всесвітньої мережі.
Тож поки гуманісти переймаються вирішенням морально-етичних проблем робототехніки, у секретних військових лабораторіях світу створюються реальні термінатори-вбивці. Ті, хто закликають заборонити розробку автономної зброї, керованої штучним інтелектом, ігнорують очевидний факт: вона вже існує.