Брак грошей, людей і розуміння, що "відбудова – це не розкіш". Про що говорили на заході "Відбудова України"
22 квітня "Економічна правда" спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури провела конференцію "Відбудова України. Чому не слід відкладати до перемоги".
Головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва поговорила з віцепремʼєром з відновлення Олександром Кубраковим про фокус відбудови. Кубраков висловив сподівання, що до початку нового опалювального сезону Україна встигне частково відремонтувати пошкоджену росіянами енергетичну інфраструктуру.
"У 2022 році росіяни також нищили теплову генерацію. Вона була частково відремонтована перед сезоном 2023-2024 років і в тому числі завдяки цьому нам вдалося пройти цю зиму", – заявив міністр.
Він також наголосив: щоб робота енергетиків не була марною, об’єкти мають бути захищені системами протиповітряної оборони і в цьому уряд сподівається на допомогу країн-партнерів. Будівництво захисних саркофагів навколо таких великих об'єктів як теплові електростанції – невиправдано дорогий і тривалий захід.
На час великої війни держава скоротила до мінімуму витрати на будівництво доріг та мостів. Проте коштів не вистачає навіть на базову експлуатацію доріг. Кубраков повідомив, що його міністерство звертатиметься за додатковим фінансуванням, щоб забезпечити безпеку руху на основних шляхах, у тому числі евакуаційних.
Севгіль Мусаєва навела приклад допомоги у відбудові і шефства Данії над Миколаївською областю як найуспішніший. За словами Кубракова, Франція і країни Балтії реалізують аналогічні проєкти в інших областях.
Відбудова житла
На першій панелі, присвяченій відбудові житла, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк нагадала, як держава з перших днів великої війни почала вирішувати проблему забезпечення житлом українців і наголосила, що перші рішення були швидкими.
У 2023 році почалися виплати за програмами "єВідновлення", у 2024 році – видача житлових сертифікатів. За її словами, потреба в житлі суттєво перевищує спроможності держави – Росія знищила понад 50 млн кв м квартир і будинків. Наприклад, тільки від мешканців Маріуполя влада отримала 50 тис заявок на компенсацію. Стратегічне рішення – розробка нового підходу до формування житлової політики і пілотні проєкти з будівництва соціального житла.
Посилаючись на дослідження, вона додала, що 90% будматеріалів, які будуть необхідні для відбудови, можна виробляти в Україні. Нові виробничі потужності принесуть 100 тис робочих місць, 16 млрд дол доданої вартості і до 5 млрд дол податків.
Керівниця програм Світового банку в сфері інфраструктури та сталого розвитку для країн Східної Європи Севара Мелібаєва анонсувала виділення Україні 60 млн євро в рамках програми Housing Repair for People's Empowerment на ремонт будинків та квартир. Очікується, що програмою скористаються 100 тис українців.
Джерела для відбудови
Друга панель була присвячена пошуку джерел фінансування робіт з відновлення. Фокус дискусії зосередився на енергетичній інфраструктурі, відбудова якої є пріоритетом в контексті підготовки до наступного опалювального сезону.
Віцепрезидент Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне розповів, як банк працює з українськими компаніями над розбудовою децентралізованих генеруючих потужностей, зокрема невеликих газових турбін.
Крім того, триває робота щодо захисту розподільчої мережі. "Ми продовжуємо співпрацю з "Укренерго", ЄІБ та Світовим банком і частково перенаправляємо виділені кошти на будівництво другого рівня захисту трансформаторів та підстанцій", – розповів він.
Патроне зазначив важливість активного залучення приватного сектору, який отримав половину всього фінансування з боку ЄБРР для України за час великої війни, і без активності якого банк не зміг би реалізувати за цей час 73 проєкти.
Голова представництва Європейського інвестиційного банку в Україні Жан Ерік де Загон наголосив, що ресурси обмежені, тому в процесі відбудови необхідно визначитися з пріоритетами. Разом з урядом пріоритетами визначили муніципальну, транспортну та енергетичну інфраструктуру. Передусім, вважає він, потрібно відбудовувати інфраструктуру, без якої "не буде відновлення, адже приватний сектор не зможе працювати, а без шпиталів, шкіл та будинків люди не будуть залишатися".
Де Загон заявив, що банк готовий реалізувати проєкти в прифронтових містах, Херсоні та Харкові і спілкується з місцевою владою цих міст, проте організувати там роботу дуже складно через обстріли.
Тимчасом потреби в енергетичних обʼєктах дійсно великі. Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що для відновлення потужностей ТЕС, втрачених через російські обстріли, необхідно 350 млн дол. З них 250 млн дол – завдані збитки і ще 100 млн дол потрібно на відновлення обʼєктів. Роботи планують почати незабаром, аби встигнути до зими.
Якщо торішні збитки компанія покрила власним коштом, то зараз ДТЕК розглядає різні джерела фінансування. Наприклад, отримання деталей з енергетичних об’єктів країн ЄС, грошей від Фонду енергетичної підтримки України, USAID та JICA. Серед проблем він виокремив регулювання з боку Нацбанку, які не дозволяють компанії залучати приватні кошти за кордоном.
Бізнес залишався в центрі уваги заступника голови місії Посольства Королівства Данії в Україні Єнса Альсбірка, чия країна взяла шефство над відновленням Миколаєва. Данський уряд та компанії з цієї країни постачають обладнання, залучають інвестиції, допомагають з гуманітарним розмінуванням, втілюють довгострокові проєкти з водопостачання та енергетики.
За словами Альсбірка, складність полягає в залученні данських компаній до співпраці з миколаївськими, адже перші не мають досвіду роботи в регіоні і переконувати їх працювати в Миколаєві часом буває непросто.
Відбудова інфраструктури
Учасники наступної панелі зосередилися на тому, які об’єкти потрібно відбудовувати вже зараз. Чимало розмов стосувалося інфраструктури. Заступник міністра розвитку регіонів, територій та інфраструктури Юрій Васьков повідомив, що понад 210 об'єктів портової інфраструктур були повністю або частково зруйновані. Більшість з них, зазначив він, уже відновили.
Запуск цивільного судноплавства в Чорному морі був одним з ключових досягнень 2023 року, проте, як розповів директор із взаємодії з органами влади компанії "Нібулон" Михайло Різак, велика кількість флоту заблокована в порту Миколаєва і компанії частково вдається його евакуювати.
Голова Агентства відновлення Мустафа Найєм розповів про організацію захисту енергетичних об’єктів протягом останніх півтора року. Спершу це робив Генштаб, який розробляв методологію захисту від ворожих обстрілів. Згодом будівництво фортифікацій децентралізували і частину об’єктів доручили Агентству відновлення, частину – приватним операторам.
"На жаль, із самого початку не всі вірили, що це можна робити. Хоча перший рівень захисту дозволив нам після блекауту 2022 року буквально за три-чотири місяці зменшити кількість уражень на 60%", – розповів він.
Найєм наголосив, що до відбудови важливо залучати бізнес. Він має брати участь у державних тендерах, адже наразі левова частка будівельних компаній цього не робить. "У часи відбудови, коли немає грошей та ресурсів, приватний сектор не йде на державні тендери", – додав очільник Агентства відновлення.
Говорячи про відновлення інфраструктури, він зазначив, що "відбудова – це не розкіш". На думку чиновника, у суспільстві переважають настрої, що роботи з відбудови зараз не на часі. Через це галузь втрачає фінансування і відчуває брак спеціалістів, хоча дороги і логістичні шляхи критично важливі для функціонування країни.
Генеральним партнером заходу стала група "Метінвест", партнерами – компанії ДТЕК, "Київстар", "Інтергал-буд", FAVBET Foundation, Coca-Cola HBC Ukraine та NEPOBORNA.