Без черг на кордоні та з єдиним порталом квитків. Як в уряді реформують автобусні перевезення
У 2019 році близько 20 мільйонів пасажирів подорожували через українські аеропорти. Після початку великої війни та закриття авіапростору мільйони людей пересіли на залізницю та автотранспорт.
Залізницею, яка у допандемійному 2019-му загалом перевезла не більше мільйона пасажирів, наразі користуються два мільйони українців, і навряд чи "Укрзалізниця" спроможна перевозити суттєво більше. Решта громадян пересіла на автівки та автобуси.
За даними Міністерства інфраструктури торік 7,5 мільйона людей виїжджало за кордон автобусами – майже втричі більше, ніж у допандемічному 2019 році. Шалений попит спонукає перевізників нарощувати автопарк та збільшувати кількість маршрутів.
Приплив мільйонів нових клієнтів породив годинні черги на пунктах пропуску та сформував окремий тіньовий ринок перевезень. За оцінками Мінвідновлення, щонайменше, 25% гравців цього ринку не сплачують податки.
Аби розв'язати ці проблеми, Міністерство відновлення 22 березня розпочало реформу пасажирських автомобільних перевезень. Однак учасники ринку ставлять під сумнів те, чи вдасться нововведенням вирішити багатогодинні черги на кордоні.
Що змінюється для пасажирів
В рамках реформи від Міністерства відновлення, перше, що змінюється для пасажирів – можливість придбати квиток на автобус від легальних перевізників на єдиному порталі.
Всі перевізники, що працюють на міжнародних маршрутах, в обов'язковому порядку повинні мати низку документів: ліцензію на міжнародні перевезення, документи водія та транспортного засобу, а також дозвіл на здійснення регулярних чи нерегулярних перевезень.
Наразі на ринку працюють й недоброчесні перевізники, які нехтують частиною документів. Наприклад, здійснюють регулярні рейси під виглядом нерегулярних, завищують ціни на квитки та спотворюють конкуренцію.
Пасажири ж можуть не знати про це, і несвідомо наражати себе на ризик того, що рейс в останній момент скасують, місць для них – не вистачити, або ж автобус просто не дістанеться до пункту призначення.
Ідея відомства полягає у тому, аби в одному місці зібрати квитки від перевірених легальних перевізників. Такий портал лише перенаправлятиме пасажирів на сайти перевізників для купівлі квитків. Також через цей портал пасажир зможе подати скаргу до Державної служби безпеки транспорту (ДСБТ) у разі, якщо він стикнувся з порушеннями з боку перевізника.
Важливою зміною стане розширення сервісу "єЧерга" для автобусів. Уряд пропонує запровадити слотування на кордоні, аби автобуси змогли перетинати межі країни лише у заброньований заздалегідь проміжок часу. Пріоритет у виборі слотів надаватиметься регулярним автобусним перевезенням.
Зараз всі автобуси в порядку живої черги прибувають до пункту перетину кордону у зручний для них час. Міжнародні рейси, як правило, передбачають проходження кордону вночі, тому в цей період утворюються черги на митну перевірку транспорту і пасажирів. А є години, коли автобуси взагалі не курсують, пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
За даними КМІС, на перетин кордону пасажири витрачають в середньому по 7 годин. При цьому середній час подорожі загалом становить 30 годин, тобто проходження кордону – чверть усієї подорожі.
Слотування передбачає, що потік пасажирських автобусів "розтягуватиметься" протягом доби, аби не створювати затори та багатогодинні черги на кордоні. З 22 березня слотування у тестовому режимі запускається на трьох пунктах пропуску з Польщею і Молдовою: "Ягодин-Дорогуськ", "Мамалига-Крива" та "Могилів-Подільський-Отач".
Такий підхід розв'яже проблеми з чергами на кордоні, а також перекриє потік дрібних нелегальних перевізників, вважає Деркач. Бо забронювати слот в електронному кабінеті можливо лише за наявності всіх дозвільних документів.
Відкрите небо, Чорне море, водогін за пів року: як змінились транспортні шляхи України на другий рік війни
Якщо перевізник не встигає забронювати зручний слот, він має два варіанти. Перший – бронювати інший часовий проміжок, і відповідно підлаштовувати свій маршрут. Або їхати на альтернативний пункт пропуску з живою чергою (наприклад, для "Ягодин-Дорогуськ" таким є розташований в 74 кілометрах пункт "Устилуг-Зосин").
За задумом міністерства, для пасажирів це означатиме, передусім, зменшення їхнього перебування в дорозі, і те що вони зможуть чітко планувати подорожі, а не бронювати подальші квитки з "запасним" днем.
З іншого боку, не всі автобуси зможуть одночасно стояти на кордоні в нічний час. І це може бути проблемою для пасажирів, для яких графік поїздки – другий найбільш важливий фактор вибору квитків після ціни.
До того ж, інфраструктура "по той бік" кордону поки що не пропонує аналогічних рішень, тож певні затримки все одно можуть виникати з боку сусідніх країн. У перспективі, коли нову систему протестують, слотування поширять на решту пунктів пропуску, адже потреба в альтернативних поступово зникне.
Чому незадоволені перевізники
Перехід на систему слотування викликав обурення з боку перевізників. Що не дивно, адже їм доведеться підлаштовувати напрацьовані маршрути під слоти, які вони можуть не встигнути забронювати. В такому разі їм доведеться збільшувати час подорожі та їхати на менш вигідний альтернативний пункт пропуску.
Ускладнює процес і комендантська година, протягом якої пасажири не зможуть дістатися до пункту відправлення в Україні, каже віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) Володимир Балін.
Він вважає, що слотування в запропонованому вигляді не зменшить кількість простоїв, а навпаки – може їх збільшити, але на інших пунктах. "Я не проти слотування. Я за те, щоб воно було. Але перед тим, як робити слоти, ми маємо чітко розуміти, що їх вистачить на всіх. Ті пасажири, чиї автобуси не потрапили в слот, не мають страждати на кордоні вдвічі довше", – каже Балін.
Випробуванням для перевізників може стати літо, коли пасажиропотік зростає через сезонність. "Майже всі автобуси, які їздять за кордон, їздять у другій половині дня – після 15:00 до 20:00. Коли буде високий сезон і кожний перевізник матиме по 5-8 автобусів, вони в ці слоти не попадуть", – каже директорка перевізника EuroClub Наталія Вовк.
Україна – не Ізраїль. Чи можливо відкрити українське небо до кінця війни?
Черги на кордоні так чи інакше спричинені нерозвиненою інфраструктурою та недостатньою кількістю прикордонників і митників для перевірок автобусів. І це проблема, адже вся інфраструктура має бути дзеркальна: як з боку України, так і з боку країни-сусіда, повинна бути однакова кількість терміналів та працівників для перевірок, автобусних смуг.
За словами Деркача, Україна наразі працює над тим, аби створити на пункті "Ягодин-Дорогуськ" додаткову автобусну смугу та термінал. Але спершу це потребує узгодження з Державною митною службою та Державною прикордонною службою, а потім – з польськими колегами.
Ще однією проблемою, яку називають опитані ЕП учасники ринку, є надання ДСБТ права закривати маршрут перевізнику у випадку отримання ним двох штрафів, наприклад, за перевищення швидкості. Деркач пояснює, що тут мова йде про два неоскаржених або непогашених штрафи. Проте перевізники побоюються, що ще дозволить забрати маршрут за незначні порушення, адже ніде чітко не прописано, що враховуються лише "неоскаржені чи непогашені заборгованості".
Разом з тим, реформа містить речі, які спрощують життя для перевізників. Наприклад, скасовуються комісії за отримання дозволів на міжнародні маршрути. Крім того, що людський фактор створює корупційні ризики, процес отримання дозволів займав кілька місяців лише з українського боку, після чого аналогічний документ необхідно ще отримати у країні-партнері. Зрештою, відкриття маршрутів могло займати до року.
Тепер замість комісій отримати дозвіл можна буде онлайн, і у Мінвідновлення кажуть, що працюють з партнерами, аби також скоротити час отримання дозволу з їхнього боку. Якщо все вдасться, за словами Деркача, вся процедура займатиме до 3 місяців.
Наступні – внутрішні перевезення
Реформування міжнародного пасажирського транспорту – лише частина загальних змін для українських пасажирів. Наступним на черзі – внутрішній ринок.
В цьому напрямку, вже цьогоріч слід очікувати трьох змін. По-перше, на платформу з легальними міжнародними перевізниками додадуть й внутрішніх.
По-друге, квитки на подорожі автобусами в межах України планують перевести в електронну форму. Третя зміна стосується вимог власне до автобусів, а саме – сервісів, які гарантовано отримують пасажири.
Для перевізників найбільш помітною зміною, ймовірно, буде запровадження обов’язкової наявності реєстратора розрахункових операцій (РРО).
Аеропорти біля кордонів України: як дістатися міст Європи за невеликі гроші
Не менш важлива складова загальної реформи пасажирського транспорту стосується автостанцій.
"Зараз немає правил, які регулюють рівний доступ до автобусних станцій. Багатьма ними володіють самі перевізники. Відповідно, іноді такі автостанції для зменшення конкуренції можуть не допускати інших перевізників користуватися своїми послугами. Або збільшать тарифи без видимих причин", – зазначає директор FlixBus в Україні, Польщі, Литві, Латвії та Естонії Міхал Леман.
Про цю проблему ЕП розповідали й інші перевізники.
Наостанок, доступ до ринку перевезень спростять. Щоб отримати ліцензію на міжнародні перевезення, необхідно протягом 3 років працювати на внутрішньому ринку. За словами Лемана під час дії воєнного стану це правило призупинили, але незрозуміло, що станеться з такими ліцензіями після війни.
Проте у Мінвідновлення пропонують скасувати цю вимогу на законодавчому рівні.