Токсичний актив з ідеальним розташуванням. Що відбувається із заводом АТЕК у Києві
Після того, як у жовтні 2021 року Фонд держмайна продав столичний завод "Більшовик", а точніше – ділянку з його залишками, під забудову, погляди киян спрямувалися на його "брата-близнюка" – колишній радянський завод АТЕК.
28 гектарів землі на Берестейському проспекті біля станції метро "Святошин" – мрія будь-якого столичного забудовника. У 2000-х роках цю мрію методично втілювали в життя, у результаті чого підприємство довели до банкрутства, а більшість корпусів демонтували.
Паралельно на території АТЕКу хотіли виробляти українську бойову машину піхоти (БМП) "Вавілон" і створити там повноцінний військовий кластер. Не вийшло – завадили скандали з Міноборони та забудовниками.
Зараз підприємство контролює один з найбільших і найвпливовіших українських забудовників Вадим Столар, БМП не виробляють, а територію розчищають від залишків інфраструктури.
Від чеських капіталістів до "Червоного екскаватора"
У 1898 році чеські промисловці Вацлав Фільверт і Франтішек Дедіна заснували в Києві підприємство, яке виробляло сільськогосподарське устаткування. Виробничі потужності розташували на Шулявці, поруч із заводом інших чехів – Гретера і Криванека, який пізніше отримав назву "Більшовик".
У 1910 році Фільверт і Дедіна отримали дозвіл на будівництво другого заводу на Святошині. Вироблені на їхніх київських підприємствах сівалки експортувалися в Німеччину, Австро-Угорщину та балканські країни.
На початку Першої світової війни експорт техніки припинився. У 1919 році більшовики конфіскували підприємства та об'єднали їх із столичним заводом чавунного лиття, який належав чеським бізнесменам Унгерманну і Нєєдли. У 1935 році потужності відібраних підприємств на Святошині об'єднали і назвали заводом "Червоний екскаватор".
У часи радянської окупації він випускав екскаватори, бетонозмішувачі, навантажувачі, трейлери та іншу техніку. Після 1991 року завод продовжив випускати машини під брендом АТЕК ("Акціонерне товариство екскаватор").
Після реорганізації заводу у 1990-х роках більшість акцій підприємства отримав його колишній "червоний директор" Михайло Щербаков. Сам завод з горем пополам отримував доходи, але його борги зростали швидше. Через заборгованість перед податковою службою та "Київенерго" в грудні 2011 року почався процес банкрутства АТЕКу.
Борги, позики, суддя Ємельянов
Однак збанкрутувати йому не дали. У рамках санації заводу у 2013 році його акціонером став бізнесмен Андрій Нагребельний, зять ексдиректора "Мистецького арсеналу" та співвласника "Родовід банку" Ігоря Дідковського. Зараз Нагребельний працює депутатом Бучанської районної ради від "Батьківщини".
На той момент він не мав коштів на придбання акцій, тому вирішив залучити інвестора – компанію "КВВ груп" бізнесменів Валерія Кришталя та Євгена Казьміна, пообіцявши їм 50% заводу. У розпорядженні ЕП є копії договорів купівлі-продажу цінних паперів між представницею Нагребельного Мариною Шейгас та Казьміним.
"КВВ груп" спеціалізувалася на торгівлі металобрухтом і, за даними ЗМІ, брала участь у корупційних схемах в часи президента Віктора Януковича. Казьмін також був співвласником банку ComInBank і навіть сидів у СІЗО за будівництво житла на території анексованого росіянами Криму.
Імовірно, підприємці мали намір розібрати виробничі потужності на металобрухт, а землю продати. Озвучувані ними плани були нечіткі: на території АТЕКу вони хотіли звести чи то житловий комплекс і торговельний центр, чи то IT-хаб. Цим планам не судилось збутися. Натомість серед акціонерів з'явилася третя сторона.
У 2014 році 34% акцій АТЕКу отримав Олексій Дмитрієнко. За словами Марини Шейгас, цю частку на Дмитрієнка оформив одіозний суддя Артур Ємельянов. Нібито передавання акцій було розрахунком Казьміна з Ємельяновим за виведення АТЕКу з-під процедури банкрутства.
Підприємство все ж вивели з-під банкрутства. Нагребельний не зміг повернути позичені кошти Казьміну в обумовлені терміни, а заставою за кредитом були його акції заводу. Так Казьмін сконцентрував контрольний пакет акцій АТЕКу.
У 2016 році 85,5% акцій ПрАТ "АТЕК" перейшли від Казьміна до "Благодійного фонду освітніх інновацій" бізнесвумен Світлани Зварич, дружини ексміністра юстиції Романа Зварича. Цей фонд орендував окремі цехи заводу з 2014 року.
У коментарі ЕП Зварич пояснила, що придбала права вимоги на акції заводу АТЕК для налагодження розробки, модернізації та серійного виробництва бронетехніки "Інженерної групи "Арей" у цехах, які раніше орендувала.
Утім, вона не змогла отримати контроль над підприємством. Через заборону на проведення операцій з цінними паперами, накладену в рамках кримінального провадження проти Нагребельного, внесення змін до реєстру акціонерів АТЕКу не відбулося.
На сцені з'являється Столар
Хоча у Зварич були права вимоги на акції АТЕКу, у наглядовій раді ПрАТ залишалися представники колишніх акціонерів. У січні 2017 року вони ухвалили незаконне, на думку Зварич, рішення про продаж нерухомого майна заводу ПАТ "Інвестмент лімітед Україна".
У судовому реєстрі в матеріалах однієї із справ щодо АТЕКу йдеться, що ця компанія не переказала кошти за набуте майно на рахунок ПрАТ "АТЕК", хоча державну реєстрацію права власності на нього оформила. Ще через місяць "Інвестмент лімітед Україна" продала це майно ТОВ "Діосестейт". Слідчі вважають цю угоду незаконною, оскільки її уклали в той же день, коли слідчий суддя Печерського районного суду арештував це майно.
У той же день, згідно з документами, які є в розпорядженні ЕП, "Діосестейт" передало нерухомість заводу в іпотеку ТОВ "ФК "Юг капітал". Ще через три роки останнє уклало договір відступлення прав за договором іпотеки з ТОВ "Ларі фінанс". За даними Youcontrol, усі три згадані компанії пов’язані між собою і контролювалися народним депутатом від проросійської "Опозиційної платформи – за життя" Вадимом Столаром.
Зварич каже, що цехи не могли бути заставою за кредитом, бо на момент укладання угод були знесені. У вересні 2016 року на території АТЕКу знесли сім корпусів, де розміщувалися виробничі потужності "Інженерної групи "Арей". Під знесення пішли й інші будівлі. Наразі більшість з 63-х будівель демонтовані або перебувають в аварійному стані.
Компанія "Діосестейт" перейшла у власність ЗНВКІФ "Фенікс", бенефіціарним власником якої є бізнес-партнер Столара Сергій Турчінов. У 2023 році частка "Феніксу" в "Діосестейті" скоротилася до 11%. 89% акцій переуступили ЗНВКІФ "Стрім інвест" за 9 тис грн. Кінцевим бенефіціарним власником "Діосестейту" є резидент Німеччини Дмитро Хелемський. На думку Зварич, Хелемський є підставною особою.
Усі події навколо заводу після 2016 року Зварич називає рейдерським захопленням в інтересах Столара. Шейгас переконана, що відчуження майна було законним. "АТЕК ще у 2018 році відчужив майно. Кримінальні справи закриті за рішеннями суду. Власник підприємства – інша компанія", – заявила вона.
Шейгас відмовилася відповідати на інші запитання ЕП, пояснивши це відсутністю підстав "вірити в незалежну журналістику". "З 2014 року журналісти відробляли замовлення для потенційних рейдерів. Кожного разу це було приводом для вимагання з підприємства грошей і порушення кримінальних справ", – написала вона у відповідь.
У 2019 році Київська міська рада передала в оренду "Діосестейту" чотири земельні ділянки під заводом загальною площею 30 га для реконструкції та обслуговування логістично-адміністративного центру, а також для будівництва громадських будівель. "Діосестейт" не платила за оренду, тому у 2021 році Київрада ці договори розірвала.
У 2017 році Київрада затвердила детальний план території столиці, відповідно до якого частину території АТЕКу збиралися забудувати житлом. Утім, на громадських слуханнях інвестор і місцеві жителі домовилися не віддавати зону заводу під забудову.
Що далі
У підсумку картина має такий вигляд: акціонерами ПрАТ "АТЕК" у реєстрах значаться Марина Шейгас (35,7%) та Андрій Нагребельний (14,3%). До першого кварталу 2023 року в переліку акціонерів був Олексій Дмитрієнко (34%). Права вимоги на 85,5% акцій підприємства належать Світлані Зварич, а нерухоме майно (переважно знесені цехи) – структурам Вадима Столара.
Останній живе на Лазуровому березі й зберігає статус народного депутата. За даними співрозмовників ЕП на будівельному ринку, політик більше не планує займатися бізнесом в Україні і придивляється до ринків Близького Сходу. Крім того, Столар хоче диверсифікувати бізнес і додати до активів автомобільний напрямок.
Після початку великої війни девелоперські компанії Столара bUd development та ENSO тривалий час не відновлювали роботи. Останнім часом на окремих його будмайданчиках почали з’являтися лічені робітники. Що насправді робитиме бізнесмен далі? На дзвінки ЕП Столар не відповів.
29 березня 2023 року Зварич звернулася до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та президента Володимира Зеленського з пропозицією створити на території АТЕКу бронетанкове виробництво за кластерами, у тому числі концерном Rheinmetall.
Мінстратегпром відповів, що готовий розглядати АТЕК як складову оборонно-промислового комплексу України. Наразі ж на території колишнього заводу працює лише спорткомплекс, що складається з льодової арени та стадіону. На арені тренуються хокеїсти клубу "Сокіл".