Олександр Кубраков: Польща визнає, що наша аграрна продукція їм не заважає
Польські протести на кордоні з Україною переходять все нові і нові "червоні лінії". Зупинялося все: і вантажівки, і пасажири, і залізниця. Градус напруги піднявся настільки високо, що для вирішення проблеми президент Володимир Зеленський запросив на україно-польський кордон для переговорів українських та польських урядовців.
"Були випадки, що наші вантажівки із зброєю розвертали. На щастя, це поодинокі випадки, але для мене це сигнал, що таке точно може повторюватися", – розповідає віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.
Польські фермери планують продовжувати протест до квітня. Попередні оцінки кажуть про близько 8 млрд грн збитків для України в разі продовження блокади навіть до кінця лютого. Це не єдині наслідки, каже Кубраков.
Протести шкодять і Польщі: крім фінансової складової, є етична сторона. Показово висипане українське зерно та пропутінські гасла навряд чи грають на користь позиції країни, яка прагне вважатися одним з основних партнерів України.
Попри це, уряд сусідньої країни не поспішає активно розв’язувати кризу на кордоні, тож Україна планує відновити рух контейнерів до своїх портів і закликає експортерів переходити на альтернативну логістику.
Які альтернативні маршрути пропонує українська влада перевізникам? Чи можливо розблокувати кордон без залучення третіх сторін? Які ще країни крім Польщі та України постраждають від дій протестувальників?
Ви можете послухати повну версію розмови в подкасті ЕП "Хроніки економіки".
— Яка ситуація зараз на кордоні? Скільки вантажів заблоковано? Чи відбувається блокування пасажирського транспорту та залізниці?
— З боку України в електронній черзі стоять близько 16 тисяч вантажівок, більшість з яких – у напрямку пунктів пропуску з Польщею. У Польщі немає системи електронної черги, тож там у живій черзі стоять близько 3 тисяч вантажівок на різних пунктах пропуску. Це багатокілометрові черги.
Залізниця працює в нормальному режимі, але з вихідних майже щодня фіксуємо спроби заблокувати рух залізничного транспорту: і вантажного, і пасажирського. Польські правоохоронці намагаються контролювати ситуацію. Це блокування було коротким, хоча вплинуло на роботу української та польської залізниць.
Учора (20 лютого – ЕП) ми бачили кадри, як із залізничних вагонів висипали наше зерно, яке прямувало в Німеччину транзитом через територію Польщі.
Пасажирські автобуси вчора блокували на трьох основних пунктах пропуску. Однак протягом кількох годин польська поліція втрутилася в ситуацію і рух розблокували. Все одно сотні людей запізнилися на рейси та потяги.
— Протестувальники блокують переважно комерційні вантажі чи й гуманітарні, оборонні та небезпечні, такі як пальне?
— Страйк проводять асоціації польських фермерів, які протестують проти нашої аграрної продукції на ринку ЄС, але блокують вони всі вантажі. Наша продукція з найбільшою доданою вартістю експортується вантажівками. Були випадки, що розвертали наші вантажівки із зброєю. На щастя, це поодинокі випадки, але це сигнал, що таке точно може повторюватися. Тоді це точно критична історія.
— Скільки товарів ми експортуємо через територію Польщі?
— У січні 6,7 мільйона тонн продукції були експортовані Чорним морем та Дунаєм і лише 370 тисяч тонн пройшли територією Польщі в їх порти, до Німеччини або інших країн. Ідеться про 5% – це ні про що. Ми як заручники їхніх інших вимог.
— Протести починалися з того, що української продукції нібито стало забагато і її потрібно обмежувати та переглядати "промисловий безвіз" (режим безмитної торгівлі, запроваджений між ЄС та Україною в червні 2022 року). Однак зараз вимоги протестувальників більше спрямовані до Брюсселя. До чого тут Україна і наш кордон?
— Ви абсолютно праві. Сьогодні заступник міністра аграрної політики Польщі фактично підтвердив, що вони обманювали своїх людей, коли казали, що протестують проти того, щоб українська продукція потрапляла на ринки Польщі.
Він сказав: "Ми розібралися. Українська продукція точно не потрапляє на ринок Польщі". Тепер він каже, що польські фермери протестують через те, що українська продукція потрапляє на ринок Німеччини і тепер Німеччина стала купувати менше польської аграрної продукції.
Якщо взяти глобальні цифри, то після підписання угоди про лібералізацію торгівлі з ЄС обсяг експорту агропродукції з України дійсно суттєво збільшився. Проте ми витісняємо обсяги, які в ЄС постачала Росія. Не бачу в цьому нічого поганого.
Тобто офіційна переговорна позиція польської сторони стала іншою. Щонайменше, вони визнають, що наша аграрна продукція їм не заважає.
— Бо тепер наша продукція конкурує з польською за ринок Німеччини.
— Виходячи з їхніх заяв, тепер це виглядає саме так.
— Цікаво, що протести на українсько-польському кордоні – це завжди щось нове: спочатку були фермери, потім перевізники, зараз знову фермери.
— Так, вони це роблять почергово. Гадаю, далі знову будуть вантажівки. Нам потрібно відверто сказати, що є внутрішня політика. Попередній уряд завжди намагався грати на цих настроях і розігрів у суспільстві тему нездорового протекціонізму. Новий уряд там у непростій ситуації, особливо напередодні місцевих виборів. Однак у всьому цьому має бути якась межа.
Думаю, що більшість поляків підтримують Україну. Суспільство повинне зрозуміти, що деякі питання повинні бути поза межею політичної адженди.
У цю гру можна грати удвох. Як Польща заробляє на експорті агропродукції в Україну
— Яких збитків це блокування завдає нашим підприємцям і державі?
— Я бачив цифри, які озвучували бізнес-асоціації, бачив цифри, які озвучував пан Данило Гетманцев (голова податкового комітету Верховної Ради – ЕП). Це близько 8 мільярдів гривень недоотриманих податків.
Ми говоримо про серйозні цифри недоотриманих прибутків компаній. Однак точну цифру назвати складно, бо ситуація ритмічна. Ринок намагається використовувати інші пункти пропуску. Там черги збільшуються, простій збільшується, а кожен день простою – це мільйони гривень для компаній.
Насправді ситуація набагато гірша. Через блокування ми втрачаємо статус надійного постачальника для глобальних компаній.
В Україні виробляється багато запчастин для німецького автопрому. Я не раз розмовляв з керівниками цих компаній. Вони кажуть, що їм доведеться або формувати більші запаси продукції, або шукати інших виробників, або закривати підприємства в Україні. Це суттєво б’є по нас у довгостроковій перспективі.
— Воно також б’є в короткостроковій перспективі по поляках.
— По польських та європейських виробниках.
— Чи буде Україна запроваджувати дзеркальні заходи? Такі дії начебто обговорювалися ще у 2023 році.
— У цій ситуації важливо зрозуміти, що це не польський уряд перекриває кордон, а протестувальники, фермери. Тут важливо побачити адекватну реакцію польських колег. Сподіваюся, що вони якимсь чином владнають цю ситуацію і знайдуть компроміс або з протестувальниками, або з Єврокомісією.
І я все ж сподіваюсь, що це точно не наш шлях. Дві великі країни, два братерські народи, що мають спільного ворога, точно не можуть посваритися через такі провокації.
— Ситуація стала критичною, але ми не бачимо реакції з боку влади Польщі, хоча це питання національної безпеки, це ж державний кордон.
— Учора була реакція міністра внутрішніх справ Польщі, який засудив пропутінські гасла деяких протестувальників. Сьогодні зранку заступник міністра аграрної політики Польщі підтвердив, що наше зерно не потрапляє на їх ринок. Зараз вийшла заява міністра закордонних справ. Думаю, вони починають розуміти, що тут, на жаль, просто побути десь збоку і відмовчатися не вийде.
У 2022 році ми експортували в рази більше аграрної продукції через Польщу. Тоді це не було проблемою. Що змінилося? Просто додалася їх місцева політика.
— Чи змінилася комунікація після зміни польського уряду?
— Новий уряд намагається бути конструктивним, намагається бути в діалозі, шукати рішення. Сподіваюся, що попри складну ситуацію, яку їм залишили попередники, вони все ж зможуть нам допомогти.
Міністр інфраструктури Польщі в ситуації з блокуванням кордону польськими перевізниками зайняв конструктивну позицію. Ми також пішли на певні компроміси, тимчасово припинили електронну чергу на одному з пунктів пропуску.
— Як розв'язати цю проблему? Її можна вирішити шляхом переговорів між Україною та Польщею чи для цього треба залучати Єврокомісію?
— Ми готові до будь-яких форматів. В ідеалі – двосторонній формат. Не вирішиться у двосторонньому – готові до тристороннього формату.
У нас є позитивний досвід з Румунією. Ми працюємо в чотиристоронньому форматі: є представники Єврокомісії, є представники урядів України та Румунії, є представники Держдепу США. У такому форматі ми обговорюємо багато питань, ухвалюємо багато рішень про фінансування інфраструктурних проєктів.
— Ви не раз повторили, що блокування можуть повторюватися. Недавно ви розповіли про новий шлях для експорту через Дунай і запуск контейнерних перевезень. Що це за шлях і наскільки він може замінити суходіл, адже польський кордон важливий для виробників на заході України.
— Найближчими днями підуть перші два судна з контейнерами до Констанци (Румунія). Це перший крок. Наша мета – запустити контейнери з нашою аграрною продукцією вгору по течії Дунаю, з України до Австрії та Німеччини.
Дунай не може замістити всі маршрути і це не потрібно. Це як альтернатива для виробників, які можуть використовувати ці порти для доставки в ЄС своєї продукції, зокрема аграрної. Думаю, цей канал буде користуватися попитом.
Ми вже приймаємо заявки. Уже сформувалися два виходи на Констанцу, тож незабаром ми побачимо і перші контейнери, які поїдуть вгору по Дунаю.
— Наскільки можуть зрости обсяги експорту завдяки контейнерам?
— Ми робили моделювання, але почекаймо на перші проходи і тоді побачимо, яка з цього буде "економіка". Головне, щоб це було економічно доцільно. Через Польщу транзитом ішли 370 тисяч тонн аграрної продукції, причому більшість залізницею, і цей обсяг точно можна замістити контейнерами.
Ви згадали області біля кордону з Польщею, але до 2022 року, поки ми не мали доступу на ринок ЄС, вони експортували продукцію через порти Великої Одеси.
Відкрите небо, Чорне море, водогін за пів року: як змінились транспортні шляхи України на другий рік війни
— Яка продукція може йти в контейнерах?
— У контейнерах може бути різна продукція: якщо аграрна, то це напівфабрикати, курка, цукор. Також це можуть бути автозапчастини, продукція інших галузей.
— Коли, за вашими прогнозами, ситуація на кордоні може змінитися і до чого варто готуватися нашим перевізникам та виробникам-експортерам?
— Прогнози давати важко, особливо зважаючи на місцеві вибори в Польщі, які будуть на початку квітня, і вибори до Європарламенту. Період буде непростий, хоча до цієї проблеми прикута увага всіх наших партнерів у Євросоюзі і не тільки.
Думаю, уряд Польщі розуміє всю серйозність ситуації і знайде компроміси з протестувальниками самостійно або з Єврокомісією.
Учасникам ринку я пропонував би розглядати будь-які альтернативні маршрути, навіть якщо це негативно позначиться на прибутках. Порти Великої Одеси відкриті і ми сподіваємося незабаром запустити звідти перші контейнеровози.
Також ми попередили румунських та молдовських партнерів, що будемо збільшувати обсяги експорту через їхні території. Ці заходи та контейнеровози на Дунаї трохи розвантажать польський напрямок і збалансують ситуацію.