Море хвилюється і хвилює

Катерина Співакова, Директор з комунікацій та регуляторного забезпечення Kernel

За нашими найоптимістичнішими розрахунками, якщо війна закінчиться сьогодні, агросектору України знадобиться не менше чотирьох роки, щоб відновитися до довоєнних показників. З кожним наступним днем війни та проблемами з експортом морськими маршрутами ця криза поглиблюється та все більше впливає на життя українців та світової спільноти.

Коли 24 лютого росія заблокувала нам чорноморські шляхи, світ відчув нестачу української агропродукції високими цінами на ринку зернових та дефіцитом продовольства. Сюжети про порожні полиці з соняшниковою олією у супермаркетах Європи на певний час стали героями вечірніх новин.

Вони показали тим, хто був далекий від воєнних подій в Україні, наскільки наш світ глобалізований і як помах "крилець метелика війни" у мало відомій до цього країні може викликати цунамі у вигляді загрози світовій продовольчій безпеці. 

Щось схоже сьогодні відчуває світ і після обстрілів міжнародних вод Червоного моря з боку єменських хуситів. Минаючи небезпеку, судна пішли в обхід через мис Доброї Надії, ланцюги постачання сповільнилися, ціни на нафту і природний газ зросли, знову з’явилася загроза дефіциту продовольства та споживчих товарів. 

Блокада моря. Український досвід

Наявність спільного ворога творить дива. Ми в Україні це знаємо краще за всіх. Після блокування Чорного моря в хід пішли всі можливі інструменти впливу – від дипломатичних перемовин до прокладання нових логістичних маршрутів. Нам було і є за що боротися: до вторгнення український аграрний сектор давав до 20% ВВП та понад 40% експортних доходів.

Поява Зернової ініціативи була неминучою. Залишалося тільки питання в її умовах, а як згодом стало зрозуміло – і в дотриманні цих умов російською стороною. Нагадаю, що загалом за час існування "зернового коридору" з серпня 2022 до липня 2023 р. держава експортувала понад 33 млн тонн агропродукції.

Дякувати, що експорт морем хоч якимось чином відбувався у рамках ініціативи, але постійні проблеми з роботою угоди та затримки суден на Босфорі все-таки утворили наслідки, які залишаються досить відчутними для агроіндустрії.

Так, за відсутності збуту накопичувались залишки, а рентабельність рослинництва стрімко поповзла вниз. Через це фермери почали скорочувати посівні площі й об’єми виробництва: у новому сезоні на 15%, у наступних – цифра могла і ще може сягнути 30%.

Як результат – вже за кілька років Україна може збирати на 30 млн тонн зернових менше. А це тягне за собою зменшення надходжень податків до бюджетів усіх рівнів і валютної виручки, безробіття, проблеми з децентралізацією влади на місцях.

Нелегшими наслідки будуть і для світу: глобальні міграційні процеси, підвищення рівня безробіття, проблеми з продовольством, загроза голоду.

Один із терміналів компанії у порту Чорноморська після ракетної атаки

"Зерновий коридор" вмер. Нехай живе новий морський коридор!

Поява у серпні 2023 р. нового морського маршруту у Чорному морі змушує вірити, що до описаних вище наслідків справа не дійде. Цей шлях відкрив можливості для всього спектру українського експорту, включно з металургією. Час очікування для входу суден в чорноморські порти скоротився до 1-3 діб. Порівняйте з 30-40 днями простою у "зерновому коридорі".

Усе це дуже обнадіює, хоча питання до вирішення все-таки залишаються. Наприклад, у фокусі уваги – зависока вартість страхування суден, які прямують у чорноморські порти, від воєнних ризиків в Україні.

Зараз цю ціну, на жаль, продовжують  сплачувати  українські агровиробники. Зниження страхових ставок або перехід до більш гнучких умов підвищить конкурентоспроможність українського експорту на світовому ринку.      

Тим не менш, за перші 5 місяців Українським коридором експортовано понад 10 млн тонн агропродукції. І обсяги набирали обертів, як тут не було-не було і знову – загроза з Червоного моря сповільнила темпи. Море хвилюється і продовжує хвилювати.

Шлях зерна: від цифр до відчуттів

Окрім небезпек на воді, варто пам’ятати і про вразливість на суші. Атаки на українську портову інфраструктуру оголили беззахисність світової логістики перед терористичними групами. Виявилось, що кількох десятків ракет достатньо, щоб блокувати критично важливу ланку світової продовольчої безпеки. Ці "знання" вже за рік можуть взяти на озброєння хусити, щоб зупинити всю світову логістику через Червоне море.

Аби розказати історію про Зернову ініціативу, Український коридор і його важливість для світу і для нашого єднання всередині, не достатньо оперувати цифрами і графіками. Світ має це побачити і відчути.

З цією метою ми почали роботу над великим арт-проєктом "Шлях зерна", частинами якого будуть фотокнига, виставкова експозиція та інші тематичні ініціативи. Усе це дозволить відчути як беззахисність, так і спільний виклик протистояти російським чи хуситським терористам спільно.

Проєкт "Шлях зерна" – це перша в Україні спроба розказати історію не через сенси, а через образи за участі провідних фотографів, митців, ілюстраторів і дизайнерів виставкових просторів і книг. Kernel готує арт-проєкт до презентації на цьогорічному "Книжковому Арсеналі".