Реформи за мільярди. Що Україна пообіцяла МВФ зробити у 2024 році?

Реформи за мільярди. Що Україна пообіцяла МВФ зробити у 2024 році?

Які завдання планує виконувати Україна для підтримки економіки в рамках оновлених домовленостей з МВФ і чому це важливо.
Середа, 20 грудня 2023, 08:00 -
Директорка Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва з Володимиром Зеленським / getty images

14 грудня Україна отримала чергову позику від МВФ. Цього разу країна відбулася "легким переляком": затримки влади у виконанні деяких зобов’язань не завадили позитивному висновку Ради МВФ, а невиконаний "структурний маяк" з перегляду програми "Доступні кредити "5-7-9%" перенесли на березень 2024 року.

Наступний рік буде складнішим, ніж теперішній, з точки зору отримання фінансування. Україні потрібно залучити 41 млрд дол і дві третини цієї суми наразі під питанням. Тож як ніколи важливо своєчасно виконувати програму МВФ, що дозволить отримати фінансування і від інших міжнародних партнерів.

Які завдання повинна виконати Україна?

Збільшення надходжень до держбюджету

Є високий ризик, що Україна не отримає все заплановане на 2024 рік міжнародне фінансування. Звісно, є шанс, що кошти таки надійдуть, але потрібно думати про "план Б". Уряд уже ухвалив складні рішення: військовий ПДФО залишається на центральному рівні, фінансування необоронного капітального будівництва майже зупинене, а банки сплатять майже втричі вищий податок на прибуток.

Реклама:

Однак цих кроків мало, тому уряд узяв на себе нове зобов’язання: розробити до кінця лютого 2024 року заходи, які дозволять отримати додаткові податкові та неподаткові надходження. У 2024 році вони мають становити 0,5% ВВП (близько 38 млрд грн). Це нетривіальне завдання потребує колосальної роботи.

Кроком до розширення бази внутрішніх доходів без підвищення ставок податків має стати перегляд податкових пільг. До кінця липня 2024 року уряд має оцінити втрати від усіх податкових пільг та запропонувати варіанти заходів, які допоможуть зменшити бюджетні втрати через пільгове оподаткування.

Ще один структурний маяк стосується перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Відповідний законопроєкт треба ухвалити до кінця червня. Нове законодавство відкриє шлях до оновлення керівництва та детективів БЕБ на прозорих конкурсах. Це дасть шанс перетворити бюро на ефективний орган, що запобігатиме економічним злочинам та схемам, які завдають збитків бюджету.

Тут уже є певні напрацювання. У парламенті лежить відповідний законопроєкт, який профільний комітет рекомендував ухвалити в першому читанні.

Стратегічний підхід при бюджетуванні

Як показав досвід, середньострокове бюджетування в Україні вимірюється одним роком. Бюджетну декларацію на три роки ухвалили лише один раз, у 2021 році, та не поверталися до цього через велику війну.

Традиційно в Україні стратегії живуть одним життям, а ухвалені бюджети – іншим. Тож у найближчі місяці уряду треба буде розробити підходи, як забезпечити зв’язок між стратегічними документами та бюджетними цифрами.

Це неабияк важливо при розробці та впровадженні середньорічної стратегії відновлення держави. Тому одним з наступних кроків має бути оновлення підходу до управління публічними інвестиціями до кінця 2023 року.

Ефективне управління державною власністю

Зараз державні підприємства – це джерела фіскального ризику. На жаль, цьому сприяє політика уряду. Наприклад, встановлення тарифів нижче собівартості послуг, через що державні енергетичні компанії отримають збитки. У результаті владі доводиться вигадувати креативні підходи для підтримки таких підприємств.

До цього додається потреба шукати ресурси для повернення в майбутньому значних боргів, накопичених за період великої війни. Цю проблему важко вирішити продажем державних компаній, оскільки в розпал бойових дій майже неможливо отримати прийнятну ціну, а подекуди і взагалі знайти покупця.

Уряд пообіцяв до кінця серпня 2024 року ухвалити "Стратегію приватизації" та підхід до визначення політики власності, які мають розв'язати ці проблеми.

З іншого цікавого у сфері – тепер усі націоналізовані під час великої війни банки мають бути передані Фонду гарантування вкладів. Для цього уряд зобов’язався подати до кінця березня 2024 року новий законопроєкт про приватизацію банків.

Судячи з тексту меморандуму, буде оновлений законопроєкт, напрацьований у 2012 році. Що він передбачає, експерти Консорціуму RRR4U проаналізують у рамках наступного моніторингу. Отже, імовірно, у найближчі роки почнеться приватизація держбанків включно з націоналізованими під час великої війни.

Протидія корупції

Попри значні успіхи в розбудові антикорупційної інфраструктури, посилення ефективності антикорупційних інституцій залишається пріоритетним завданням влади. На необхідності продовжувати рух у цьому напрямку наголошує МВФ.

Українська сторона пообіцяла до кінця вересня 2024 року провести зовнішній аудит Національного антикорупційного бюро (НАБУ) за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та опублікувати його звіт.

Це забезпечить неупереджену оцінку діяльності НАБУ, допоможе визначити сфери для вдосконалення та сприятиме посиленню підзвітності інституції.

Судова реформа

Реформа правосуддя є однією із складових успішної післявоєнної відбудови.

Незалежний, справедливий та кваліфікований суд не лише притягує винних до відповідальності, а й створює умови для збільшення внутрішніх надходжень та залучення інвестицій. Тому до оновленого меморандуму додали завдання створити новий суд для розгляду адміністративних справ проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК).

До кінця липня 2024 року цей суд має замінити сумнозвісний Окружний адмінсуд Києва (ОАСК), який ліквідували через численні корупційні скандали. Судді нового суду повинні будуть пройти належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність. Передбачається, що цей крок допоможе зміцнити незалежність судової влади та підвищити передбачуваність вирішення спорів для бізнесу.

Крім того, українська сторона пообіцяла до кінця березня 2024 року оптимізувати та підвищити ефективність роботи Вищого антикорупційного суду. Цей крок продиктований надмірно тривалим розглядом кримінальних проваджень через велике навантаження на суддів.

Діагностика проблем у теплопостачанні

Підприємства ТКЕ перебувають у фінансовій кризі, що поглиблюється. Після початку великої війни парламент ухвалив закон, який заборонив підвищувати тарифи під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення.

Тарифи заморозили восени 2021 року. Різницю в тарифах у 2022-2023 роках бюджет не покривав, хоча закон передбачав таку компенсацію. Як наслідок, теплопостачальні компанії не можуть вирішувати технічні та організаційні проблеми (застарілі мережі, зношене обладнання, відплив кадрів). ТКЕ можуть перестати постачати тепло споживачам під час опалювального періоду.

У рамках виконання цього маяка за наступні пів року Україна має провести зовнішній аудит фінансового стану ТКЕ і відокремити борги, накопичені до і після початку великої війни. Це допоможе спланувати потреби для ремонту систем централізованого теплопостачання до наступного опалювального сезону.

Для підтримки економічної стійкості важливо виконати всі зобов’язання. Реалізація перелічених пунктів збільшить спроможність уряду генерувати внутрішні доходи, дозволить ефективніше управляти держпідприємствами та банками, планувати бюджет та забезпечувати енергетичну стійкість.

Складним завданням стануть перемовини про реструктуризацію боргу перед приватними кредиторами. Важливо вчасно виконати погоджені умови програми, щоб не ризикувати затримкою фінансування і довірою міжнародних партнерів.

Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – об’єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки Open Society Foundations і Міжнародного фонду відродження. Члени консорціуму – Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.

Реклама: