Волонтери проти уряду. Як з 1 грудня треба ввозити гуманітарну допомогу
З 1 грудня для благодійних організацій, які працюють з гуманітарною допомогою, змінюються правила роботи. Мінсоцполітики заявляє, що це необхідно, аби боротися із "схемами" та убезпечити самі фонди від проблем.
Проте відповідна постанова, ухвалена 5 вересня, викликала хвилю обурення з боку волонтерів, які роками допомагають забезпечувати українське військо зв’язком, оптикою, медициною, автівками та захистом. Вони переконують, що нові порядки значно ускладнюють та уповільнюють ввезення допомоги. Усього за два дні петиція, якою уряд закликали відтермінувати дію нових правил, набрала необхідні 25 тис голосів.
Проблема полягає у двох полярних потребах: держава хоче розуміти, скільки гуманітарної допомоги ввозиться і роздається, аби уникнути "гуманітарних" авто на кшталт Porsche Cayenne та продажу "гуманітарних" дронів, а благодійні фонди – якнайшвидше задовольняти термінові потреби захисників.
Як нові правила вплинуть на допомогу фронту та чому благодійні організації б’ють на сполох?
Як ввозити гуманітарну допомогу з 1 грудня
Як закон визначає гуманітарну допомогу? Це не лише допомога військовим, тобто рації, дрони, автівки, тактична медицина, а й продукти харчування, одяг та медичне обладнання для цивільних.
Таку допомогу в Україну безоплатно надсилає донор – юридична чи фізична особа, яка добровільно надає її отримувачам в Україні – юридичним особам, тобто благодійним фондам (БФ). Далі отримувач передає гуманітарну допомогу набувачам (військовим підрозділам, внутрішньо переселеним особам).
Зараз для ввезення гуманітарної допомоги в Україну БФ повинен отримати лист-звернення від військової частини або іншого набувача, який свідчить про потребу в тій чи іншій продукції. Цей лист надається працівникам Державної митної служби (ДМС) на кордоні.
Далі БФ створює декларацію для ДМС, аби цю допомогу законно ввезти з нульовим митом. Декларація – це паперовий або відсканований документ, де зазначається інформація про те, хто, що, від кого і кому везе.
З 1 грудня листи-звернення скасовуються. Натомість фондам-отримувачам гуманітарної допомоги потрібно авторизуватися в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги за допомогою електронного підпису.
Для цього вказується ЄДРПОУ організації, за яким з реєстру далі підтягується інформація про місце її реєстрації та керівництво. Так БФ присвоюється індивідуальний номер у Єдиному реєстрі.
Далі, аби ввезти вантаж, його потрібно задекларувати. Хоча реєстр працював і раніше, тепер без електронної реєстрації буде неможливо створити декларацію для ввезення вантажу. Зміст декларації не зміниться, але вони подаватимуться в електронному форматі і матимуть унікальний номер. З моменту реєстрації вантажу до моменту перетину ним кордону даються 30 днів.
На кордоні митники повинні звірити фактичний вантаж з вказаним у декларації. Так гумдопомога проходить кордон. Коли вантаж перебуває на території України, БФ зобов’язані прозвітувати про її використання до 15 числа наступного місяця з моменту ввезення, але не більше ніж через 90 днів.
Цей звіт формується в електронній системі автоматично, адже підтягує інформацію про ввезені вантажі. Натомість потрібно вказати, яка кількість була передана набувачам, яка – залишилася на складах, скільки зіпсувалося чи не було прийнято фондом через неналежну якість.
У разі порушення цієї вимоги фонд втрачає статус отримувача допомоги на шість місяців.
Чим обурені волонтери
Благодійні фонди скаржаться, що нове регулювання уповільнить процес ввезення та розподілу гуманітарної допомоги. Крім того, воно найбільше вдарить по невеликих організаціях, у яких часто немає штатних бухгалтерів, які могли б опікуватися документацією.
"Кінцева мета позитивна: уникнути нецільового використання допомоги. Однак механізми не пропрацьовані прозоро, детально і реалістично в умовах воєнного часу", – каже юрист фонду Kolo Сергій Шох.
Багато БФ не розуміють, за якими правилами вони тепер працюватимуть. Інше питання – вимога завезти допомогу протягом 30 днів з моменту формування декларації. Часто складно спрогнозувати, скільки часу той чи інший вантаж прямуватиме в Україну. У Мінсоцполітики кажуть, що таку декларацію можна створити, коли водій з вантажем перебуває неподалік пункту пропуску, наприклад, в одній із сусідніх країн.
Ще одна проблема – фонди не завжди знають обсяги вантажів. Якщо лікарня в Німеччині вирішить передати Україні бинти, отримувач може не знати, про яку кількість ідеться. Дорогою фонду можуть передати додаткові дрони. Якщо декларація вже подана, то невідомо, чи її можна буде змінити до моменту перетину кордону.
Окрема історія стосується благодійних фондів, які мають свої офіси в інших країнах. Як пояснює Галина Андрушків, співзасновниця розташованого у Варшаві фонду Uniters, вони працюють і напряму з набувачами допомоги, і з українськими фондами, через які розподіляють допомогу. Тепер у них забирають право вибору: вони зможуть працювати лише через українські фонди. Разом з тим, вони звітують у Польщі.
Схожі проблеми озвучує віцепрезидентка зареєстрованого у США невеликого фонду Ukrainian Daughters Foundation Катерина Жихарева. У фонді чотири робітники і вони працюють напряму з підрозділами. При цьому фонд не має юрособи в Україні, а також можливості наймати бухгалтера чи юриста.
Таких невеликих фондів – сотні, разом вони можуть задовольняти значні потреби. До того ж, отримувачем допомоги може бути лише юридична особа, що відсікає змогу окремих волонтерів працювати законно.
"Треба почути волонтерів: великі фонди, як наш, і маленькі, які допомагають п’ятьом людям зі свого села, які пішли служити. Волонтерство різне. Сьогодні збирати кошти в Україні стало дуже-дуже складно", – каже комунікаційний директор американсько-українського фонду Razom For Ukraine Олексій Захарченко.
Мінсоцполітики не розголошує перелік БФ, з якими проводилися консультації перед ухваленням нових правил. Проте такі непорозуміння свідчать, що комунікація між відомством та фондами не була ґрунтовною. Нерозуміння новацій фондами можуть призвести до зменшення поставок критичних вантажів на фронт.
БФ пропонують, аби уряд запровадив перехідний період на пів року. За цей час фонди могли б отримати тестовий доступ до електронної системи, маючи змогу працювати за старими правилами.
Як пояснює нові правила Мінсоцполітики
Мінсоцполітики збентежене тим, що в Україні є сотні кримінальних проваджень щодо нецільового використання гуманітарної допомоги. Обов’язкова реєстрація БФ та допомоги, яку вони везуть, покликана запровадити облік вантажів та їх розподіл.
Заступник міністерки соцполітики Назар Танасишин пояснює, що правила ввезення за декларацією діяли з березня 2022 року і регулювалися постановою уряду №174. "Ті, хто працювали за правилами, зазвичай питань не мають", – каже він.
Крім того, правила стосуються отримувачів допомоги, тобто зареєстрованих фондів, які, за законом, отримують допомогу від донорів безоплатно. Тож правила не стосуватимуться фізосіб-волонтерів.
З березня 2022 року завозити допомогу могли лише фонди, які є в реєстрі отримувачів. Раніше для такої реєстрації збиралася робоча група при міністерстві, що не може бути ефективним в умовах війни. З 1 грудня організація зможе зробити це самостійно онлайн.
Проте якщо нова постанова регулює пропуск гуманітарної допомоги на кордоні (і прийшла на заміну постанові №174), то існує ще постанова №927, яка регулює електронний обіг допомоги.
За словами Танасишина, остання стосується старої автоматизованої системи, яку модернізують, та старого порядку, який під час воєнного стану не діє. Нова постанова перебуває на громадському обговоренні і має бути схвалена до 1 грудня.
Тобто через те, що новий порядок електронного обігу не ухвалений, чимало волонтерів посилаються на старий. Так виникають непорозуміння. Після ухвалення нової постанови основним нововведенням буде переведення в онлайн реєстрації та декларування вантажів, а також звітування про розподілену допомогу.
Танасишин каже, що подання цієї інформації до нової системи не створить для фондів більшого навантаження, бо система цифровізує декларації, які і так були, а звіти формуватимуться автоматично.
Водночас ситуація для великих та малих фондів дещо відрізняється. У великих часто і так були внутрішні системи звітування. Наприклад, у Razom For Ukraine є власна електронна система "Озеро", де обліковується все, що надходить до фонду, та інформація про те, куди ці вантажі їдуть. У малих БФ часто немає єдиного обліку, а звітують вони, отримуючи акти отримання-передавання та шляхом фотофіксації.
Питання без відповідей
Опитані ЕП фонди сходяться в одному: контроль за нецільовим використанням гуманітарної допомоги потрібен, але нові регулювання мають бути прозорими та узгоджені з тими, хто завозить допомогу.
Якщо велика війна – це надовго, то неконтрольоване ввезення тисяч тонн гуманітарної допомоги створює широке поле для зловживань. Адже недоотримане мито – це недоотримані армією кошти.
Крім того, у будь-який момент до благодійного фонду можуть прийти правоохоронці в пошуку незаконної допомоги. Навіть якщо фонд працює сумлінно, без звітності він опиняється під загрозою.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) рекомендувало чиновникам запровадити облік та звітування благодійних фондів. Проте в рекомендаціях НАЗК є й інша складова: ті самі правоохоронці, чия робота і полягає в тому, аби упереджувати розкрадання гуманітарної допомоги.
Натомість несподівано запроваджене обов’язкове звітування може різко зупинити значний потік критично необхідної на фронті допомоги, яку завозять малі та іноземні фонди.
Ба більше, закон досі не визначив, як фізична особа може бути отримувачем допомоги. Тобто волонтери, які завозять автівки на фронт як гуманітарну допомогу, досі оперують у "сірій" правовій зоні. У Мінсоцполітики кажуть, що працюють над механізмом, який виправить цю проблему.
Наразі ж на одній шальці терезів – дрони, турнікети та рації, потрібні незалежно від того, хто, як і звідки їх везе, а з іншого – довга війна вимагає своїх правил і регуляцій, аби ця система була стійкою.