"Міжнародні оборонні компанії розуміють, що вони або в Україні, або "за бортом". Голова Brave1 Наталія Кушнерська
Останні дані Генерального штабу ЗСУ свідчать, що за майже 20 місяців великої війни росіяни втратили понад 288 тис своїх солдатів. Вистояти в боротьбі з "другою армією світу", завдати агресору величезних втрат та організовувати контрнаступальні операції Україні допомагають сучасні технології.
У публічному просторі з'являється дедалі більше інформації про результати роботи українського defence tech – оборонних технологій. Це і знамениті морські дрони, і плащі-невидимки, і дрони-камікадзе. Винахідливість і технологічність стали перевагою української армії, яку держава вирішила активно розвивати.
Brave1 – не традиційний бізнес-акселератор. "Це екосистема українського defence tech. Це єдиний державний проєкт, створений для того, щоб розвивати українські оборонні технології", – пояснює його керівниця Наталя Кушнерська.
Хоча проєкт запустили тільки у квітні, він уже видав грантів для розвитку оборонних розробок на 1 млн дол. Brave1 допомагає не лише грошима. Кластер дозволяє розробникам мати зв'язок з військовими та пришвидшує бюрократичні процедури, необхідні для прийняття розробок на озброєння.
Як працює Brave1? Які розробки там поставили на озброєння армії? Про це ЕП говорила з Наталею Кушнерською в межах подкасту "Хроніки економіки".
Про Brave1, відбір проєктів та гранти на розробки
— Що таке Brave1? Як цей кластер допомагає компаніям і які напрямки об’єднує?
— Це весь український defence tech в одному місці. Єдиний державний проєкт для того, щоб розвивати українські оборонні технології. Усі розуміють, що в Україні дуже багато defence tech-рішень. Усі розуміють, що технології – це те, що допомагає зберігати життя людей на фронті і наближати перемогу. Ми як держава маємо зосередитися на тому, щоб оборонних технологій, зроблених в Україні, ставало більше.
З одного боку, проєкт має шість державних засновників: Мінцифри, Міноборони, Мінстратегпром, Мінекономіки, Генштаб, РНБО. З іншого – усі розробники, які роблять технологічні оборонні рішення незалежно від стадії готовності продукту.
Одне з наших завдань – допомагати маленьким та великим компаніям швидко проходити процедури допуску до експлуатації, військову експертизу. Тобто це така уніфікована структура і процедура, щоби всі ці розробки були в одному місці і військові могли про них знати та оцінити, чи їм це потрібно.
Brave1 – це також точка входу для всіх міжнародних партнерів, які займаються обороною і хочуть співпрацювати з українським defence tech. Це вхід для інвесторів, грантова допомога для вітчизняних розробок, а також медіа, аналітика, розуміння ринку та рішень, які в нас є.
— Які напрямки оборонних технологій підтримує Brave1?
— Збройні сили визначили 12 пріоритетних вертикалей. Передусім, це БПЛА, де Україна вважається одним із світових лідерів. Пріоритетними є системи розвідки – РЕБ/РЕР (радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки), системи зв'язку, які дозволяють керувати нашими комплексами під дією ворожого РЕБу.
Також у пріоритеті бойове та гуманітарне розмінування, системи наведення та логістики. Ми бачимо, що міжнародні компанії активно застосовують у своїх продуктах штучний інтелект. Чим швидше будуть такі рішення в Україні, чим ефективнішими вони будуть, тим більшою буде наша перевага над ворогом.
— На платформі є проєкти, які ще не мають дозволу на використання Збройними силами, і великі корпорації, зокрема державні, техніка яких уже на лінії фронту. Що Brave1 може їм дати?
— Одна історія – допуск до експлуатації. Для перших трьох розробок, наземних роботизованих комплексів, від моменту реєстрації на платформі до наказу про допуск до експлуатації пройшло дещо більше трьох місяців. Це дуже швидко, адже до великої війни цей займало до п'яти років. Стало швидше: спершу було шість-вісім місяців, зараз – три. Сподіваємося, що займатиме два місяці.
Якщо говорити про наземні роботизовані комплекси, то це новітні технології. Потрібно створити комісію, процедуру, вимоги. З першими проєктами було не так швидко, як би нам хотілося, але для інших уже є напрацьовані рішення.
Наше завдання – створити такі шляхи для всіх розробок у різних напрямках: і щодо наземних роботів, і РЕБ/РЕР, і розвідки. Якщо ми перейдемо до штучного інтелекту, то знадобиться велика юридична робота і вона вже почалася.
Друга історія – це проєкти на низькій стадії готовності. Вони можуть подаватися на гранти й отримувати 5 або 25 тис дол. Таким чином уже профінансовано 57 проєктів на понад мільйон доларів. Це за три місяці роботи програми.
Попередньо на 2024 рік погоджена велика сума на фінансування таких розробок. Усі розуміють необхідність таких інновацій, розуміють нашу експертизу і можливості швидко створювати, тестувати і відправляти на фронт такі інновації.
— Ми багато говоримо про бюрократію. Як ви спростили процес, який раніше тривав роками, до трьох місяців, аби розробку могло закуповувати Міноборони?
— Такі швидкі темпи допуску до експлуатації дивують весь світ – різних представників корпорацій та асоціацій. Коли ми їм розповідаємо, що в Україні є така структура, вони кажуть: "О, ми у вас будемо вчитися, як ви це зробили". Тут варто відзначити роботу всіх державних органів з дерегулювання процесів.
Одна з ключових історій успіху – цифрова платформа Brave1. Там можна за електронним підписом заповнити поля для реєстрації, опитувальник про розробку, долучити документи і заявка йде в Генштаб. Він дає оцінку. Якщо розробка готова – вона прямує в Міноборони. Ми так само це відстежуємо.
Тобто багато процесів відбувається "під капотом". Розробник просто знає, на якому етапі перебуває його розробка, чи потрібні якісь документи.
— У ці три місяці від реєстрації до допуску входять тестування, випробування та оцінка військовими фахівцями?
— Так, але якщо там є інноваційна ідея і немає тестувань та випробувань, то ця розробка отримає середній бал. Для отримання високої оцінки рішення повинне мати документи, які будуть підтверджувати проведені тестування.
— Який шлях проходить розробник від моменту подання заявки до моменту, коли ця розробка береться на озброєння? Щоб потрапити в Brave1, потрібно відповідати певним умовам?
— Щоб потрапити в Brave1, треба мати бажання і трошки часу. Думаю, якщо сісти годин на дві максимум, можна все зробити.
Перший етап – сама платформа Brave1. Будь-хто, юридична чи фізична особа, реєструється: заповнює свої дані і підписується електронним підписом. Після цього відкривається кабінет, де можна додати до 20 розробок. На кожну розробку є опитувальник. Люда його заповнює, підписує та відправляє. Заявка в системі.
Перший крок – це внутрішні комплаєнси, де перевіряються зв'язки з Росією та Білоруссю. Після цього розробка направляється на експертизу відповідності, аби підтвердити, що це дійсно оборонна технологія. Це триває близько тижня.
Далі розробка потрапляє на військову експертизу, яка триває ще тиждень. На цьому етапі понад 500 військових, які розуміють усі потреби та вимоги, оцінюють розробку. Результатом оцінки є висновки та пропозиції щодо покращення.
Якщо оцінка висока, заявка йде в Міноборони, яке перевіряє, чи це зразок озброєння та військової техніки (ОВТ). Якщо так – розробка потрапляє на комісію на трек з допуску до експлуатації. Середня оцінка означає, що розробку треба допрацювати. Тут усе залежить від виробника і від нас, як швидко ми це зробимо.
Якщо оцінка низька, розробку відправляємо на бізнес-експертизу – перевірити, що ми нічого цікавого не втрачаємо. Висока або середня оцінки означають, що рішення отримує статус Brave1. З ним розробники можуть подаватися на гранти.
"Україна – це Кремнієва долина в defence tech"
— Хто фінансує проєкти defence tech в Україні?
— Гранти, які ми видаємо, фінансує держава. Хоча більшість донорів не готова фінансувати оборонний сектор, насправді є велика зацікавленість і готовність міжнародних оборонних фондів та компаній інвестувати в Україну.
Є кілька прикладів, коли великі оборонні компанії, які передавали нам техніку, приїжджали на фронт, отримували зворотний зв'язок про її використання і могли швидко вдосконалити свої проєкти. На це є великий запит з боку компаній.
У світі дедалі більше будуть купувати українського або локалізованого в Україні. Якщо раніше для багатьох компаній ми були зоною ризику, то зараз усі розуміють, що вони або тут, або "за бортом". Дедалі частіше ми чуємо, що Україна – це Кремнієва долина, тільки в defence tech. У нас є всі шанси стати таким місцем.
Так само про інвестиції. Коли ми запускали проєкт, у нас були розмови, що міжнародні інвестори не готові вкладати в українські компанії. Мовляв, ми ризиковані, незрозумілі, у нас війна. Зараз ми чуємо, що вони хочуть інвестувати саме в українські компанії, які зареєстровані і працюють тут.
— До кого більше прикутий інтерес: до великих компаній чи до розробок, які потребують фінансування, аби розширитися і стати на конвеєр?
— Корпораціям, у яких є команди та досвід, отримувати державні оборонні замовлення та допуск до експлуатації простіше. Їм потрібні гроші або для масштабування, або для R&D (науково-дослідні роботи) інших проєктів, або для виробництва спільних продуктів з іншими міжнародними компаніями.
Стартапи теж цікаві. Там є багато інноваційних рішень, які можуть стати "єдинорогами". Ми не знаємо, хто буде наступним "єдинорогом", але вони будуть.
— Які проєкти вже втілені за допомогою Brave1? Ви говорили про роботизовані системи. Які ще досягнення перших п’яти місяців?
— У першу чергу, ми відкрили шлях для роботів. Для світу це велике здивування, коли вони бачать наших автономних роботів, які працюють, їздять, стріляють. Це бойові роботи, логістичні, роботи-розміновувачі. Навіть не всі військові вірили, що такі роботи можуть стріляти, до того ж стріляти влучно.
Ми пишаємося морськими дронами. Не можемо розкривати деталі, ця тема "під замком", але бачимо, як країна, у якої нема флоту, воює з країною, у якої є флот.
Недавно проходила львівська IT-арена, де вперше був напрямок змагань для оборонних проєктів. У півфінал вийшли 15 команд, три команди виграли. Переміг проєкт Himera – рації із захищеним зв'язком для військових.
На другому місці – компанія Zvook. Вона робить сенсори, які "чують" ворожі ракети та шахеди і можуть їх розпізнати. Третє місце – у компанії Falcons, яка робить пеленгатори ворожої радіоактивності, їх дронів та систем РЕБ.