Панамський канал пересихає і це коштує світу мільярди доларів. Що відбувається?
Рух Суецьким каналом у березні 2021 року майже на тиждень перекрив контейнеровоз Ever Given – тайванське судно, яке тоді сіло на мілину. Через це щодня блокувався трафік товарів між Азією та Європою на 9,6 млрд дол, а власник каналу Єгипет за шість днів простою зазнав збитків на 900 млн дол.
Нескладно уявити, що б сталося, якби такий важливий торговельний шлях блокувався протягом кількох місяців. Саме така ситуація склалася в Панамському каналі – другому найважливішому штучному водному шляху у світі після Суецького. В останні дні черга на вхід у канал подекуди сягала 200 суден, а час очікування заходу судна – 20 днів.
Річ у тім, що в серпні рівень води в озері, яке забезпечує Панамський канал, упав до рекордно низької позначки. Як наслідок, кількість суден, які можуть проходити каналом, довелося зменшувати, як і тоннажність кожного з них. А це – тисячі тонн затриманого в дорозі товару.
Залежний від тропічних дощів
Північну та Південну Америки з 1920 року розрізає штучно створений Панамський канал. Ці 65 км гідротехнічних споруд об'єднують Атлантичний і Тихий океани і є одним з найскладніших будівельних проєктів, здійснених людством.
Перші спроби прокласти короткий шлях між двома океанами робилися задовго до початку будівництва каналу, але всі вони зазнавали невдачі. Виявилося, що просто прорити канал переважно гірською територією Панами неможливо – гірські породи постійно обсипалася і блокували прохід.
У 1904 році інженери вирішили зробити канал над рівнем моря, заповнивши частину суходолу водою. Для цього з боку кожного океану побудували дамби, завдяки чому в середині Панами утворилися два озера: Ґатун та Алахуела. Перше відграє роль коридора, яким рухаються судна, а друге забезпечує половину живлення каналу водою.
Озеро Ґатун розташоване на 26 метрів вище рівня Тихого та Атлантичного океанів, тому підйом на цю висоту та опускання суден відбувається з використанням трьох шлюзів у кожному напрямку. Перший набір шлюзів на вхід і вихід кораблів неминуче випускає частину води в океан, а відтак – знижує рівень води в озері.
Проходження одного судна вимагає 200 тис куб м води. Зазвичай це не проблема, оскільки ці обсяги компенсуються щільними тропічними дощами в регіоні. Особливо в так званий мокрий сезон, який щороку триває з травня по грудень.
Однак у 2023 році Панама переживає посуху, яка змусила країну в травні оголосити надзвичайний екологічний стан. За даними Смітсонівського інституту тропічних досліджень, кількість опадів у Панамі на 30-50% нижча за норму, а територія навколо каналу переживає один з двох найпосушливіших років за 143 роки ведення спостережень у країні.
Такі наслідки глобального потепління погіршуються впливом кліматичного феномену Ель Ніньо, який викликає підвищення температури на 5-9 градусів у тропічній частині Тихого океану. Тож зараз дощі не можуть поповнити витрачену при проходженні суден воду. Це означає, що Панамський канал почав пересихати.
Реагуючи на природний виклик, адміністрація каналу на початку серпня запровадила обмеження на добове проходження суден. Встановлений пропускний показник становить 32 кораблі проти 36-ти, які щодня рухалися каналом до цього, і 40-ка – рік тому.
Обмежена й максимальна осадка суден, які можуть проходити каналом. Зазвичай вона становить 15,2 м, а із серпня пропуск отримують лише кораблі з осадкою до 13,41 м.
Очікувалося, що обмеження діятимуть до 21 серпня. Однак адміністрація оголосила, що правила будуть чинними до кінця 2023 року і частково – у 2024-му, якщо суттєво не зміняться погодні умови.
У серпні перебої в роботі каналу призвели до того, що судна проводили в очікуванні на вхід до трьох тижнів, зазначає видання S&P Global, а черги сягали 200 суден. Зараз, як свідчать дані адміністрації каналу, очікування скоротилося до 12 днів, а в черзі стоять 120 суден. У липні черга не перевищувала 30 суден, а очікування – двох днів.
Ці обмеження спричинять зменшення обсягів перевезення вантажів, збільшення терміну транспортування товарів, зростання вартості логістики. У підсумку зростуть ціни для кінцевих споживачів.
Чим важливий канал
Панамський канал з'єднує 2 тис портів у 170 країнах. Найбільш важливий він для США: у 2022 році 73,7% перевезених каналом товарів ішли в цю країну або з неї. На Китай припадав 21%, на Японію – 13%.
Для цих країн канал критично важливий, адже дозволяє скоротити маршрут транспортування вантажів на тисячі кілометрів. За даними адміністрації Панамського каналу, найчастіше ним користуються судна, які рухаються із Сполучених Штатів до Азії та у зворотному напрямку.
Через канал здійснюються 6% світової торгівлі, а серед основних вантажів, що ним проходять, – пальне, скраплений газ, вугілля, зерно та метали. У 2022 році ним скористалися 14 тис суден, які перевезли 300 млн тонн вантажів.
Левову частку всіх вантажів становлять контейнери, проте вони найменш уражені обмеженнями. Контейнеровози проходять майже без черг, адже часто мають бронювання на транзит на рік уперед і рухаються за фіксованим графіком.
Під більшим ударом опинилися балкери й танкери. У судноплавній компанії Howe Robinson Partners вважають, що з огляду на перевантаженість каналу дедалі менше фірм готові фрахтувати судна на маршруті із США до Східної Азії.
Логістичні компанії змушені шукати інші маршрути. Наприклад, американський експортер скрапленого газу Cheniere Energy в липні заявив, що через затримки уникатиме використання Панамського каналу для доставки СПГ.
Норвезька компанія Avance Gas, яка управляє 17 суднами, змінила маршрути 75% своїх кораблів, які перевозять американський бутан і пропан. Тепер ті з них, що прямують із США до Японії, Кореї та Китаю, проходять через Суецький канал або навколо мису Доброї Надії, що в Південній Африці.
Таких змін наразі небагато, але якщо посуха збережеться, то восени слід очікувати більших проблем. Виникнуть перебої в поставках енергетичних товарів напередодні зими та аграрної продукції після жнив у США.
Наразі складно оцінити масштаб наслідків для світової торгівлі. Усе залежатиме від того, як довго триватиме посуха. Проте проблеми є вже зараз: простої, ризик скасованих контрактів через зрив термінів поставок, вищі комісії за прохід каналом та додаткові комісії з боку логістичних компаній.
За оцінками адміністрації Панамського каналу, до кінця 2023 року виручка компанії може зменшитися на 200 млн дол.
Крім того, посуха загрожує мешканцям Панами, адже озера довкола каналу забезпечують питною водою половину країни з населенням 4,2 млн осіб.
Що буде далі
Посуха відбувається не вперше і не лише в Панамі. У 2019 році цей канал також страждав від відсутності дощів і запроваджував обмеження на транзит суден та їх тоннажність.
Відтоді його адміністрація працювала над підвищенням ефективності використання води під час підйому та спуску суден. У 2020 році вона запровадила додаткову комісію за використання води, а у 2021 році найняла інженерний корпус армії США, аби за десять років спрямувати в канал води додаткових чотирьох річок. На це витратили 2 млрд дол.
Проблема вимагає довгострокового рішення, адже глобальне потепління нікуди не зникне. До того ж феномен Ель Ніньо, який посилює посуху в Панамі, виникає раз на кілька років і має дедалі потужніші наслідки. Це означає, що обмеження на транзит через канал виникатимуть частіше.
За словами заступниці голови адміністрації каналу Іллі Еспіно де Маротта, останніми тижнями активізувалися дискусії про створення водосховища в регіоні Ріо-Індіо, що має розв'язати цю проблему до 2075 року.
Глобальне потепління загрожує світовій торгівлі не лише в Панамському каналі. У 2022 році посухи зазнала головна німецька річка Рейн та китайська Янцзи, а обміління відчувають і на американській Міссісіпі. Тож морські перевезення можуть зазнати не одного шоку, якщо до них не готуватися.
"Ми повинні знайти інші рішення, щоб залишатися важливим маршрутом для міжнародної торгівлі. Якщо ми не пристосуємося, ми помремо", – заявив голова адміністрації Панамського каналу Рікарте Васкес.