Ще один структурний маяк МВФ для "Оператора ГТС", Rheinmetall розпочинає виробництво бронетехніки в Україні

Корпоративне управління держпідприємств

МВФ оновив умови щодо корпоративного управління в держпідприємствах; для "ОГТСУ" встановлено ще один структурний маяк. 7 липня 2023 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум за результатами першого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) для України, в якому, серед іншого, буде оцінюватись стан реформування корпоративного управління держпідприємств.

• Україна має завершити реформу корпоративного управління "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року. Згідно з програмою МВФ, влада взяла на себе зобов'язання передати корпоративні права (частки) "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") від "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") до Міністерства енергетики та прийняти нову редакцію статуту "ОГТСУ", який повинен бути розроблений та погоджений із НКРЕКП за результатами консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства до кінця липня 2023 року [структурний маяк, перенесений з початкової версії Меморандуму, про яку ми писали в одному з попередніх дайджестів. – SOE Weekly].

[Як ми повідомляли раніше, для забезпечення виконання цього структурного маяка Верховна Рада планує прийняти законопроєкт, яким "МГУ" буде приєднано до "ОГТСУ". Наразі законопроєкт було прийнято у першому читанні на засіданні Верховної Ради 13 липня. Для набарння чинності законопроєкт ще має бути проголосований у другому читанні, після чого підписаний президентом. – SOE Weekly.]

Після того, як закон набуде чинності, до статуту "ОГТСУ" має бути внесено зміни, необхідні для створення в компанії нової наглядової ради через конкурентну та прозору процедури призначення, а саму наглядову раду має бути призначено до кінця жовтня 2023 року [новий структурний маяк, який було додано після першого перегляду програми МВФ – SOE Weekly], зазначили в МВФ.

[Раніше ми писали, що "ОГТСУ" оголосив тендер у системі Prozorro на закупівлю послуг компанії з добору керівного персоналу для пошуку кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради "ОГТСУ" з очікуваною вартістю у 2 млн грн (близько 50 тис. євро) без урахування ПДВ. За даними Prozorro, торги відбулися 30 червня, і станом на зараз очікується рішення. – SOE Weekly.]

• НБУ має опублікувати оцінку стійкості банків під час воєнного стану до кінця березня 2024 року. За даними МВФ, Національний банк України (НБУ) розпочав оцінку у квітні 2023 року і готується до подальшого незалежного огляду якості активів.

Він охопить 20 найбільших банків [у тому числі чотири держбанки – SOE Weekly], на які припадає понад 90% активів банківської системи. Результати оцінки мають бути опубліковані в березні 2024 року.

[Як ми писали раніше, попередня версія Меморандуму передбачала, що НБУ має завершити оцінку активів та платоспроможності банків до кінця грудня 2023 року.

Зазначимо, що на чотири дербанки – "ПриватБанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк" та "Укргазбанк" – припадає близько 51% активів банківської системи. З цієї точки зору, цей захід значною мірою стосується держбанків. – SOE Weekly.]

• Стратегія держбанків має бути оновлена. Загальна стратегія держбанків до 2020 року буде переглянута та оновлена з урахуванням потреб воєнного часу та збереження фінансової стабільності у випадках, якщо інші банки перейдуть під контроль держави.

[Останнє стосується ймовірної націоналізації "Сенс Банку", про яку читайте детальніше у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Крім того, зміни будуть спрямовані на збереження вартості банку, запобігання потенційним збиткам, запровадження ефективного операційного менеджменту, оцінку життєздатності та визначення майбутнього нових націоналізованих банків. Також буде оновлено дорожню карту приватизації кожного держбанку.

[Читайте один з наших попередніх дайджестів про інші умови МВФ, які були перенесені до оновленого Меморандуму після першого перегляду. Серед них – зобов'язання влади відновити регулярну звітність держпідприємств та ухвалити законопроєкт, який приведе систему корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств (законопроєкт № 5593-д). – SOE Weekly.]

"Укрнафта" змінила голову правління "Укрнафтобуріння". За даними державних реєстрів, 11 липня 2023 року "Укрнафта" призначила Олега Мальчика новим головою правління "Укрнафтобуріння" замість Михайла Бакуненка.

Раніше Мальчик очолював департамент видобутку та сервісу "Укрнафти". За інформацією ЗМІ, замість Мальчика цю посаду обійняв Богдан Кукура. Протягом останніх семи років Кукура обіймав керівні посади в трьох найбільших приватних нафтовидобувних компаніях України: "ДТЕК Нафтогаз", "Укрнафтобуріння" та Smart Energy, де він працював до свого призначення в "Укрнафту".

За даними liga.net, 10 липня в трьох інших компаніях, що займаються видобутком нафти і газу на Сахалінському родовищі вуглеводнів, також відбулися зміни керівників. 

Геннадій Чехович очолив ТОВ "Іст Юроуп Петролеум" (замість Віталія Лупето); Ігор Рубан замінив Валентину Хачатурову в ТОВ "Сахалінське"; а Олег Незямов замінив Антона Лісничого в ТОВ "Сіріус-1". Активи цих компаній було заарештовано в рамках нещодавньої кримінальної справи, порушеної проти "Укрнафтобуріння".

Раніше ми повідомляли, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив "Укрнафті" взяти в управління корпоративні права чотирьох компаній: ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Сіріус-1".

[Згідно з реєстром, власниками "Укрнафтобуріння" були Ares Systems Ltd (22,49%), Deripon Commercial Ltd (22,49%), JKX Ukraine B.V. (10%) та Ariana Business Limited (22,49%). За даними ЗМІ, компанію пов'язують з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком.

"Укрнафтобуріння" – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка у 2021 році видобула 725,4 млн кубометрів газу. За даними ЕП, її чистий прибуток у 2021 році становив 5,65 млрд грн. У 2022 році він знизився до 3,77 млрд грн. – SOE Weekly.]

Детальніше про справу "Укрнафтобуріння" читайте у наших попередніх дайджестах.

Банки

Половина всіх банківських відділень належить держбанкам; найбільшу мережу має "Ощадбанк". За останніми даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 липня 2023 року держбанки мали 2 581 відділення, що становить 50% від загальної кількості банківських відділень в Україні. "Ощадбанк" мав найбільшу кількість відділень серед усіх українських банків: 1 183.

Нижче наводимо огляд кількості відділень держбанків, їхньої частки в загальній кількості банківських відділень в Україні та їхнього скорочення з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Станом на 1 січня 2022 року, за останніми доступними даними до російського вторгнення, українські банки мали загалом 6 685 відділень. Станом на 1 липня 2023 року – 5 153 відділення (зменшення на 23%). З початку ж 2023 року українські банки закрили загалом 183 відділення.

[У кожному з чотирьох держбанках кількість відділень зменшилася з початку повномасштабної війни, коли вона становила 3 420 (сумарно по держбанках).

Відсоток держбанків у загальній кількості банківських відділень в Україні залишився приблизно таким самим, як і до початку повномасштабної війни, коли він становив 51%, що свідчить про те, що скорочення кількості відділень серед інших українських банків було приблизно таким самим. – SOE Weekly.]

Оборона

Rheinmetall налагодить виробництво бронетехніки в Україні протягом наступних 12 тижнів. Про це в інтерв'ю CNN повідомив Армін Паппергер, генеральний директор німецької компанії Rheinmetall, одного зі світових лідерів оборонної промисловості.

Паппергер заявив, що завод буде розташовано на Західній Україні і захищено від російських атак. "На даний момент є багато заводів, які виробляють військову продукцію [в Україні]. Це просто ще один – і ми можемо захистити і його", –  сказав він.

Rheinmetall також навчатиме українців обслуговувати танки та іншу бронетехніку, вироблену на заводі, сказав Паппергер в інтерв'ю.

Rheinmetall буде експлуатувати завод у партнерстві з "Укроборонпромом", який також буде власником заводу, пояснив Паппергер.

Раніше ми повідомляли, що у травні 2023 року Rheinmetall підписала угоду з "Укроборонпромом" про створення спільного підприємства з ремонту танків в Україні.

Згідно з угодою, німецька сторона володітиме 51% акцій і матиме права на управління. Співпрацю буде зосереджено на технічному обслуговуванні та ремонті бронетехніки в Україні, а також на підготовці до будівництва танків. Читайте детальніше в одному з наших попереденіх дайджестів.

Інфраструктура

"Укрзалізниця" зареєструвала залізничного вантажного оператора в Польщі – перевізник працюватиме в Європі. Згідно з даними польського реєстру компаній, 30 червня 2023 року "Укрзалізниця" зареєструвала в країні транспортну компанію Ukrainian Railways Cargo Poland.

Компанія належить "Укрзалізниці", а її юридична адреса знаходиться у Варшаві.

У пресрелізі "Укрзалізниці" зазначається, що компанія оперуватиме рухомим складом колії 1 435 та 1 520 мм, координуючи свою роботу з європейськими операторами, вантажовласниками та прикордонними переходами.

Раніше, у червні 2023 року, заступник директора департаменту комерційної діяльності "Укрзалізниці" Валерій Ткачов повідомив, що до кінця року компанія зареєструє транспортно-експедиторську компанію для виходу на ринки ЄС. Першим ринком для нової дочірньої компанії стане Польща. Компанія також розглядає можливість запуску подібних послуг у Словаччині та Угорщині, додав Ткачов.

Як ми писали раніше, у лютому 2023 року тодішній голова правління "Укрзалізниці" Олександр Камишін повідомляв, що залізничний оператор може створити компанію для перевезення вантажів у Європі до кінця 2023 року.

За словами Камишіна, потреба в такій компанії за межами України зумовлена труднощами українських вантажоперевізників у роботі з європейськими перевізниками.

Раніше ми повідомляли, що за словами тодішнього директора вантажного напрямку "Укрзалізниці" Іраклі Езугбая, під час реформування компанії залізничний оператор створить окрему структуру для вантажних перевезень під назвою UZ Cargo. Тоді Езугбая говорив, що вантажні перевезення залишаються єдиним прибутковим сегментом для "Укрзалізниці". Першочерговим завданням було забезпечити прозору, ефективну структуру для UZ Cargo.

[Виходячи з публічно доступної інформації, плани щодо відокремлення вантажного бізнесу в нову структуру не було реалізовано. При створенні окремого суб'єкта вантажних перевезень за межами України буде корисним повернутися до ідеї відокремлення всіх вантажних операцій "Укрзалізниці" в окремий суб'єкт господарювання. – SOE Weekly.]

ЄС опублікував стратегію переходу залізничної системи України на євроколію. 11 липня 2023 року Європейська комісія опублікувала Стратегію інтеграції української залізничної системи до ЄС. Згідно з документом, основним викликом є необхідність побудови в Україні нової магістральної мережі з шириною колії 1 435 міліметрів, яка працюватиме паралельно з нинішньою мережею з шириною колії 1 520 міліметрів.

Євроколія шириною 1 435 міліметрів буде використовуватися для високошвидкісного транспорту. Це міжнародні пасажирські поїзди, поїзди "Інтерсіті", а також перевезення вантажів у контейнерах і на платформах.

Існуюча колія шириною 1520 міліметрів обслуговуватиме повільніший транспорт. Це місцеві та регіональні пасажирські потяги, великовагові вантажі.

Магістральну мережу шириною 1 435 міліметрів буде розбудовано у три етапи із заходу на схід:

• Спочатку буде побудовано мережу від станції Мостиська до Львова та від Кишинева (Молдова) до кордону України з Румунією.
• Потім лінія з'єднає Львів з Києвом, а другий коридор на півночі України з'єднає Київ з Дорогуськом (Польща) і Львів з Чопом.
• Далі мережу буде продовжено від Києва до Харкова та Дніпра і розширено на півдні. Колії євроколії пролягатимуть від Рави-Руської до Львова, від Львова до кордону з Румунією (через Івано-Франківськ та Чернівці) та від Одеси до Кишинева.

У майбутньому мережу залізниць шириною 1 435 міліметрів може бути розширено до таких міст, як Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Донецьк, Луганськ та Севастополь.

Загальна вартість трьох етапів прогнозується на рівні близько 11,5 млрд євро (700 млн євро для першого; 5,9 млрд євро для другого і 4,9 млрд євро для третього етапу).

Приватизація

ФДМУ розпочинає приватизацію майна, вилученого у російських олігархів; перший аукціон відбудеться у серпні. 11 липня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив про початок приватизації активів, вилучених у російських олігархів.

10 серпня 2023 року ФДМУ планує провести аукціон в системі Prozorro з продажу аграрної компанії "Інвестагро", яка раніше належала підсанкційному російському олігарху та акціонеру титанової корпорації "ВСМПО-Авісма" Михаїлу  Шелкову.

Стартова ціна становить 55 млн грн, а розмір гарантійного внеску для участі в аукціоні – 11 млн грн [20% від стартової ціни, як того вимагає законодавство – SOE Weekly].

За даними ФДМУ, у 2022 році "Інвестагро" отримала чистий прибуток у розмірі 3,7 млн грн. У першому півріччі 2023 року її збиток становив 7 млн грн. Поточна кредиторська заборгованість "Інвестагро" становить 17,2 млн грн.

Компанія володіє 25 об'єктами нерухомості та 12 транспортними засобами, а також орендує 204 земельні ділянки загальною площею майже 1 326 га, додали у ФДМУ.

Раніше ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив апеляцію Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, який раніше належав Шелкову.

Згодом ми писали, що 15 лютого 2023 року Служба безпеки України (СБУ) викрила спроби підсанкційних російських олігархів Сергєя Чемезова та Михаїла Шелкова запобігти націоналізації активів, якими вони раніше володіли в Україні.

Пізніше ми повідомляли, що Кабінет Міністрів передав ФДМУ активи Шелкова, зокрема "Інвестагро" та Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат.

ФДМУ залучив 381 млн грн від оренди держмайна у першому півріччі 2023 року. 7 липня 2023 року ФДМУ повідомив, що у першому півріччі 2023 року підписав 760 нових договорів оренди активів.

Разом із раніше укладеними договорами оренди ФДМУ наразі оперує понад 14 тис. таких договорів. За перші шість місяців 2023 року вони принесли загалом 381 млн грн [близько 9 млн євро за поточним курсом – SOE Weekly].

Загалом у першому півріччі 2023 року в аукціонах на право оренди взяли участь 776 учасників. Сума переможних цін за всіма аукціонами більш ніж утричі перевищила суму стартових цін, повідомили у ФДМУ.

[Сума стартових цін, сума переможних цін та вартість підписаних договорів не повідомляється. – SOE Weekly.]

Найактивніше аукціони з оренди проходили у Львівській, Закарпатській та Волинській областях – з початку року в цих регіонах відбулося 119 аукціонів, додали у ФДМУ.

Раніше ми повідомляли, що від приватизаційних аукціонів у першому півріччі 2023 року ФДМУ залучив 1,82 млрд грн [близько 43 млн євро – SOE Weekly].

[Надходження від приватизації до державного бюджету у 2023 році прогнозуються на рівні 6 млрд грн, або близько 143 млн євро. – SOE Weekly.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Мін'юст хоче стягнути активи російського олігарха Молчанова. 7 липня 2023 року Міністерство юстиції повідомило, що подало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про стягнення активів підсанкційного російського олігарха Андрія Молчанова. Серед цих активів – російська компанія "Група ЛСР".

У справі (у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог) також фігурують AEROC Investment Deutschland GmbH, українська фірма ТОВ "АЕРОК" та сам Молчанов.

За даними міністерства, "Група ЛСР" сприяє веденню Росією війни шляхом сплати податків і зборів до державного бюджету РФ у значних розмірах; бере активну участь в іпотечних програмах із забезпечення житлом учасників так званої "СВО"; інвестує у будівництво житла для військовослужбовців РФ.

"Група ЛСР" володіє двома заводами з виробництва газобетону в Україні і є одним з лідерів на цьому ринку, зазначила керівниця департаменту санкційної політики Мін’юсту Інна Богатих.

Суд повернув українську частину нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" у держвласність. 11 липня 2023 року Фонд держмайна (ФДМУ) повідомив, що Господарський суд Житомирської області задовольнив позов ФДМУ, визнавши право власності держави на українську частину нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" (так звану "трубу Медведчука").

Як додали в ФДМУ, суд задовольнив позов 26 червня 2023 року.

На початку 2021 року ми повідомляли, що "Укртранснафта", дочірня компанія "Нафтогазу", за рішенням ВАКС має забезпечити охорону та обслуговування нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок".

У квітні 2021 року ми писали, що Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) обрало "Укртранснафту" для управління нафтопродуктопроводом.

Згодом ми повідомляли, що у червні 2021 року Господарський суд Житомирської області відкрив провадження за позовом ФДМУ про повернення у держвласність нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" – арештованого активу компанії "ПрикарпатЗахідтранс", пов'язаної з Медведчуком.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.