Не Чорнобиль і не Фукусіма. Чи готова Росія до теракту на Запорізькій АЕС і що про це треба знати
Ситуація навколо окупованої росіянами Запорізької АЕС загострюється щодня. Українська розвідка повідомляє, що план підриву станції розроблений та затверджений і ядерна загроза ніколи не була такою великою, як зараз.
Кризовий штаб моделює можливі сценарії розвитку подій, проводяться навчання екстрених служб, населення отримує інструкції на випадок теракту.
Разом з тим, думки профільних експертів та представників галузі розділися. Одні вважають, що аварія майже неминуча і варто готуватися до найгіршого. Інші кажуть, що навіть для відверто терористичного режиму Росії підрив ядерного об’єкта – це занадто.
Усіх трохи заспокоїла заява представника Білого дому про те, що США не бачать ознак готовності росіян підірвати Запорізьку АЕС і не вважають загрозу "неминучою". Попри це напруга в суспільстві зростає.
Чого добиваються окупанти
Ситуація на Запорізькій АЕС була і залишається стабільно напруженою з 4 березня 2022 року – дати початку її окупації росіянами. Ще в серпні 2022 року російські військові відкрито заявляли про мінування всіх важливих об’єктів найбільшої атомної станції Європи та погрожували їх підірвати.
"Тут буде або російська земля, або випалена пустеля. Як ви знаєте, ми замінували всі важливі об'єкти. Якщо буде найжорсткіший наказ – ми маємо його виконати", – говорив своїм підлеглим російський генерал Валерій Васильєв, який командував розташованим на ЗАЕС гарнізоном.
Попри відверто терористичні погрози, на щастя, досі росіяни не наважувалися на реалізацію заявлених генералом кроків. Однак загроза підриву існувала і зберігається досі.
Масла у вогонь підлили останні заяви президента Володимира Зеленського та керівника ГУР Кирила Буданова про підготовку теракту та затвердження плану підриву Запорізької АЕС. Однак, за словами співрозмовників ЕП у владі, це не означає, що найгірший сценарій обов’язково реалізується.
"Насправді влада все комунікує доволі коректно, просто у нас всі люблять додумувати. Якщо вчитатися, то вони кажуть про мінування об’єктів. Так, цілком можливо, але ніхто не каже про можливе повторення Чорнобиля чи Фукусіми, як про це пишуть окремі медіа", – пояснює один з депутатів з фракції "Слуга народу".
Є багато аргументів проти такого розвитку подій. Один з них – заява представника Ради нацбезпеки Білого дому Джона Кірбі. За його словами, "США не бачать ознак, що Росія готова підірвати ЗАЕС". Про решту аргументів – нижче.
Для чого росіянам піднімати тему можливого підриву ЗАЕС? "Вони підвищують ставки, намагаючись зупинити контрнаступ ЗСУ. Таким відвертим терористичним шантажем вони хочуть посадити Україну за стіл переговорів та примусити до миру на умовах Кремля", – пояснює співрозмовник ЕП в Міненерго.
Те саме вони робили під час опалювального сезону, обстрілюючи цивільні об’єкти енергетичної інфраструктури. Однак своєї мети не досягли.
Ідеологом та координатором знищення української енергосистеми та ядерного шантажу, за даними джерел ЕП, є заступник голови адміністрації президента Росії та колишній керівник "Росатома" Сергій Кірієнко.
Як на ядерний тероризм росіян може вплинути світ
Єдиним дієвим способом тиску на Росію в питанні деокупації та демілітаризації Запорізької АЕС лишаються жорсткі економічні санкції. Україна давно заявляє, що обмеження для російського цивільного ядерного сектору повинні стати частиною глобального санкційного пакета.
Однак зробити це виявилося набагато складніше, ніж здавалося. Деякі західні країни не готові йти на радикальні кроки. Причина – їхня залежність від "Росатома", що дозволяє йому зривати постачання та шантажувати світ.
Поки Захід боїться вводити санкції проти "Росатома", російська корпорація продовжує реалізацію десятків міжнародних проєктів.
Ця компанія надає всі види послуг у ядерній енергетиці: від будівництва АЕС та постачання палива до навчання персоналу та вивезення відходів. "Росатом" має 73 чинні проєкти у 29 країнах загальною вартістю майже 140 млрд дол та контролює 46% світових потужностей із збагачення урану.
Реактори, які працюють на ядерному паливі цієї корпорації, виробляють 37% електрики в Болгарії та 42% – в Угорщині. Від російської корпорації залежні Болгарія, Чехія, Фінляндія, Іспанія та Швеція.
Рівень цинічності в ставленні світу до подій в Україні і зокрема на Запорізькій АЕС добре демонструє рішення Євросоюзу дозволити "Росатому" продовжити добудову угорської АЕС "Пакш".
Поки це ставлення не зміниться, а передумов для запровадження жорстких санкцій проти ядерного сектору Росії немає, розраховувати Україна повинна лише на себе. І готуватися треба до найгіршого.
Можливі сценарії та наслідки
Коли обговорюється можлива аварія на атомній станції, то зазвичай згадують про дві трагедії, які відбулися в Україні та Японії: катастрофи на Чорнобильській АЕС та у Фукусімі.
За словами представників атомної галузі, з якими поспілкувалася ЕП, на Запорізькій АЕС малоймовірне повторення і чорнобильського сценарію 1986 року, і аварії на Фукусімі 2012 року.
Головна відмінність у тому, що всі шість енергоблоків на ЗАЕС не виробляють електроенергію. П’ять з них перебувають у стані холодної зупинки і лише один – у гарячому стані. Останній і несе найбільшу загрозу.
Розуміючи це, український регулятор ще 2,5 тижні тому розпорядився перевести останній блок у стан холодної зупинки, але окупанти цю команду не виконали. Вочевидь, щоб далі шантажувати світ ядерною катастрофою.
"П’ятий блок можна швидко вивести на мінімально контрольовану потужність, потенційна небезпека зростає в рази. Можливі наслідки треба моделювати. Якщо усі шість блоків перебувають в холодній зупинці, то зона евакуації в разі аварії – 20 кілометрів навколо ЗАЕС", – пояснює експертка з ядерної безпеки Ольга Кошарна.
При цьому вона не вірить у сценарій, за яким росіяни спробують підірвати ядерний реактор.
"Можуть здійснити інші технічні заходи, щоб спровокувати важку аварію з розплавленням активної зони. Зокрема, щось зробити з водопостачанням: пошкодити ставок-охолоджувач, бризкальні басейни, трубопроводи чи паропроводи. Варіантів багато", – додає експертка.
Експерт з енергетики Геннадій Рябцев пояснює, що сценарій з розплавленням активної зони реактора можливий лише за умови, що не спрацює система аварійного захисту. Такий розвиток подій він називає малоймовірним.
За його словами, після трагедії в Японії на всіх АЕС був застосований "фукусімський" пакет покращень. На станціях запроваджені технологічні рішення, які виключають можливість вибуху реактора навіть за умови втрати електропостачання, охолоджувачів, землетрусу чи падіння на станцію літака.
Як наголошує колишній головний інженер ЧАЕС Микола Штейнберг, у випадку аварії наслідки можуть бути різні, але повторення Чорнобиля точно не буде.
"Підірвати реактор не так просто. Для цього треба сотні тонн вибухівки. Це теоретично може статися не тільки в реакторному відділенні, а й на спецустановці з очищення ядерних відходів. Але якщо хтось захоче щось підірвати, вони спочатку задумаються про своє життя, тому навряд чи вони будуть це робити", – каже Штейнберг.
Такої ж думки дотримується Рябцев. "По-перше, ми чули заяву представника США і я схильний йому довіряти. По-друге, на станції досі лишається місія МАГАТЕ. Це якнайкраще свідчить про те, що, принаймні, поки загроза не є настільки серйозною. Якби ситуація дійсно була небезпечною, то вони б перші звідти побігли, як будь-які інші представники міжнародних організацій. Згадайте, що відбувалося перед вторгненням", – вважає експерт.
"Ризики є, але прошу українців з холодною головою розуміти, що зараз вони не дуже великі з точки зору наслідків. Можлива евакуація найближчих міст, у першу чергу Енергодара та Нікополя. І дуже низька вірогідність, що буде щось більш тяжке", – каже професор інституту радіоекології Університету Фукусіма Марк Железняк, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Однак Кошарна радить готуватися до найгіршого сценарію, навіть якщо він не станеться. "Населення і державні органи повинні готуватися до можливої ліквідації радіаційних наслідків після техногенної аварії, яку влаштує Росія на ЗАЕС. Підрив Каховської ГЕС показав, що ми до цього не були готові", – каже вона.
За словами Штейнберга, є десятки сценаріїв можливого розвитку подій, тому коли нема прив’язки до конкретної загрози, об’єкта і кількості вибухівки, моделювати наслідки – це "ворожіння на кавовій гущі".
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ Олена Паренюк наголошує, що в разі теракту на ЗАЕС залежно від ситуації алгоритм дій може бути різним. Цим і пояснюється велика кількість порад на випадок катастрофи.
Її порада – читати офіційні джерела та виконувати розпорядження влади. Напередодні МОЗ розповіло, що робити в разі радіаційної аварії. Свою інструкцію опублікувала Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Які наслідки для енергетики
Якщо стосовно можливості теракту з викидом радіоактивних речовин ще тривають дискусії, то щодо енергетичної частини питання в експертів немає жодних сумнівів. Перед росіянами стоїть чітке завдання: після втечі із Запоріжжя зробити станцію непридатною для використання.
"Немає сумнівів, що коли вони будуть звідти тікати, а ймовірність цього дуже велика, то підірвуть усе енергетичне обладнання, необхідне для передавання генерованої на ЗАЕС електроенергії", – вважає співрозмовник ЕП в уряді.
Ціль росіян – непрацююча Запорізька АЕС на багато місяців або років, а в ідеальному для них сценарії – повністю непридатна для використання.
"Багато залежить від того, як швидко ЗСУ туди зайдуть і не дозволять окупантам планомірно та системно підривати один за одним кожен трансформатор та інше допоміжне обладнання", – підсумував представник Кабміну.