Фонд держмайна хоче централізувати управління держмайном, три компанії готують до великої приватизації

ФДМУ планує централізувати управління держмайном

13 червня 2023 року голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Рустем Умєров в ефірі телеканалу "1+1" заявив, що Фонд розробляє плани щодо централізації управління державною власністю, які передбачають створення:

• cуверенного фонду;
• земельного банку;
• інвестиційного фонду нерухомості.

Суверенний фонд. За словами Умєрова, після створення cуверенного фонду всі стратегічні держпідприємства, які не підлягають приватизації, буде передано від Кабінету Міністрів до цього фонду. Він слугуватиме єдиним інструментом для ефективного довгострокового управління державними компаніями, включатиме стратегічні активи, які розвиватимуться з метою отримання прибутку та збільшення добробуту для майбутніх поколінь.

[Інших подробиць оприлюднено не було.

Суверенні фонди (sovereign wealth funds – SWFs) зазвичай створюються для управління резервною ліквідністю країни, що є результатом або наявності запасів ресурсів (наприклад, великих запасів нафти), або доходу, що генерується валютними резервами країни (як у випадку з сінгапурською GIC).

SWF зазвичай інвестує в цінні папери, що торгуються на основних розвинених ринках, і займається оптимізацією портфелю через постійну торгівлю цінними паперами для досягнення балансу між ризиком і прибутковістю (тобто є насамперед управлінцем фонду).

Умєров, можливо, має на увазі ідею фонду національного добробуту (national wealth fund – NWF), такого як сінгапурський Temasek, а не SWF. NWF займається активним управлінням операційними активами як портфелем (тобто є насамперед управлінцем активами). Його метою є максимізація вартості портфеля шляхом активного управління, включаючи розвиток, реструктуризацію та монетизацію окремих активів.

Досвід роботи як суверенних фондів (SWFs), так і фондів національного добробуту (NWFs), суттєво різниться в різних країнах світу – від дуже негативного до дуже позитивного, і успіх фонду, як правило, пов'язаний з якістю його корпоративного управління. Наприклад, як Норвегія, так і Венесуела мають величезні запаси нафти.

Проте норвезький фонд GPFG продемонстрував надзвичайний успіх (уже в 2017 році його вартість досягла 1 трильйона доларів). Натомість, венесуельський фонд FIEM/FEM зазнав невдачі через політичне втручання та погане управління і скоротився з 7 млрд дол. у 2001 році майже до нуля. – SOE Weekly.]

11 червня 2023 року ФДМУ повідомив, що підписав меморандум про співпрацю з Contango, консалтинговою компанією суверенного фонду Об'єднаних Арабських Еміратів ADQ. Це стратегічне партнерство дозволить отримати професійну експертизу, підтримку та допомогу у створенні суверенного фонду та розробці його стратегії, додали у ФДМУ.

Як ми повідомляли раніше, "Економічна правда" (ЕП) писала, що ФДМУ має намір перетворитися на суверенний фонд для управління найбільшими держпідприємствами та конфіскованими російськими активами.

[Зазначимо, що Програма діяльності Кабінету Міністрів, схвалена парламентом у 2020 році, включала план створення Фонду національного добробуту (ФНД) для управління стратегічними держпідприємствами. Члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський відіграли ключову роль у розробці концепції ФНД.

У держбюджеті на 2020 рік також було передбачено окрему статтю для створення ФНД. Проте план так і не було реалізовано, а бюджетну статтю було скасовано після зміни Кабміну у березні 2020 року.

Огляд ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами в Україні у 2021 році містив рекомендації щодо централізації функції власності для держпідприємств. ОЕСР та український уряд домовилися про реалізацію цих рекомендацій в рамках спільної чотирирічної програми, яка стартувала два тижні тому.

Зазначимо також, що українські держпідприємства зазнали значних фізичних та фінансових збитків через російське вторгнення, а також отримали нові завдання або покладені спецобов’язки (ПСО). Як наслідок, є малоймовірним те, що ці держпідприємства найближчим часом зможуть генерувати значні прибутки. Однак багато з них зберігають своє стратегічне значення для української економіки.

У звіті CASE "Економічні пріоритети в післявоєнній Україні" Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський рекомендували Україні прийняти на парламентському рівні політику державної власності. Ця політика повинна встановити чітке обґрунтування для володіння державою підприємствами, яке має бути використане для визначення стратегічно важливих держкомпаній.

Важливо зазначити, що чітка законодавча база, включаючи вимоги до політики державної власності, була передбачена законопроєктом № 5593-д. Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні ще 15 липня 2021 року. Він має бути ухвалений до кінця жовтня 2023 року в рамках зобов'язань України за поточною програмою МВФ на суму 15,6 млрд доларів. – SOE Weekly.]

Земельний банк. Щодо земельного банку Умєров повідомив, що ФДМУ та Кабмін планують централізувати всі державні землі сільськогосподарського призначення в єдиному суб'єкті для передачі в довгострокову оренду.

[Станом на 2020 рік в Україні налічувалося 750 тис. га сільськогосподарських земель держвласності. Для порівняння, за даними ЗМІ, у 2023 році найбільша аграрна компанія "Кернел" обробляла 363 тис. га землі, а 10 найбільших агрохолдингів сукупно управляли 2,3 млн га землі.

Одним із найбільших державних землевласників є Національна академія аграрних наук (НААН). Станом на 2020 рік вона управляла 465 тис. га землі, але лише 320 тис. га з них (69%) було зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Дані про 145 тис. га землі були відсутні.

Академія часто фігурує в корупційних скандалах. Розслідувачі виявили, що керівники НААН та їхні родичі стали власниками земельних ділянок на територіях, які раніше використовувалися науково-дослідними установами, підпорядкованими Академії.

З 1 липня 2021 року громадяни України можуть легально купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте, купівля-продаж земель сільгосппризначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]

Інвестиційний фонд нерухомості. За словами Умєрова, цей фонд створюється для того, щоб здавати в оренду нерухомість, наприклад, портові або інфраструктурні об'єкти.

[Незрозуміло, чи цільова модель передбачає, що фонд буде власником нерухомості, агентом з управління нерухомістю чи працюватиме за договорами оперативного управління. Також незрозуміло, чи фонд отримуватиме доходи від експлуатації державної нерухомості, чи лише плату за послуги, а сам дохід від нерухомості сплачуватиметься безпосередньо до держбюджету.

Наразі немає публічного обґрунтування того, навіщо та у яких ситуаціях держава повинна володіти нерухомістю, або публічно озвучених планів щодо розробки такого обґрунтування. Нам також не відомо про плани щодо сортування об'єктів нерухомості на ті, що підлягають приватизації, та ті, які мають залишитися у держвласності.

Згідно з оновленим Єдиним реєстром об'єктів державної власності, станом на 1 січня 2023 року у власності держави перебувало понад 1 мільйон об'єктів нерухомості, які знаходилися в управлінні 8 722 суб'єктів господарювання, включаючи держпідприємства, державні установи та приватні компанії. У відкритому доступі відсутня інформація про вартість цих активів, умови їх використання (оренда чи оперативне управління) та вартість оренди.

До п'ятірки найбільших балансоутримувачів державної нерухомості входять:

• "Укрзалізниця" – державна залізнична компанія; управляє 124 752 об'єктами нерухомості.
• "Донецькоблгаз" – за даними SMIDA, 38% його акцій належить "Нафтогазу", тоді як 50% було вилучено урядом у двох офшорних компаній Trading Field Limited (25%) та Endless Moonlight Limited (25%). "Донецькоблгаз" управляє 27 508 об'єктами, переважно (якщо не повністю) за контрактом на управління з Міністерством енергетики.
• "Луганськгаз" – за даними SMIDA, 25% належить "Нафтогазу"; управляє 25 326 об'єктами. Згідно з реєстрами, 49,91% належить компанії "Газтек", пов'язаній з Group DF Дмитра Фірташа.
• "Львівгаз" – за даними SMIDA, 25% належить "Нафтогазу"; за інформацією ЗМІ, частки попередніх приватних власників було вилучено державою; управляє 24 498 об'єктами.
• "Ліси України" – держпідприємство, що здійснює управління лісами; управляє 22 311 об'єктами.

Звертаємо увагу, що 12 січня 2023 року у першому читанні було прийнято законопроєкт № 6013. Цей законопроєкт має на меті замінити квазі-права "господарського відання" та "оперативного управління" на прозорі та послідовні приватноправові структури користування (оренди) та управління майном. – SOE Weekly.]

Приватизація

Третій аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського порту не відбувся. За даними Prozzoro.Sale, третій аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту, запланований на 14 червня, не відбувся через відсутність покупців.

До цього такий самий аукціон, запланований на 6 червня, також не відбувся через відсутність учасників. Тоді стартову ціну було встановлено на рівні 184,92 млн грн (без ПДВ).

На аукціоні 14 червня стартова ціна була знижена вдвічі до 92,45 млн грн, але врешті-решт його було скасовано.

[На момент написання дайджесту публічних коментарів ФДМУ не було. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ призначив третій аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту на 6 червня 2023 року. Стартову ціну було встановлено на рівні 184,92 млн грн (без ПДВ).

[Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався. Стартова ціна на ньому становила 187,6 млн грн.

На другому аукціоні стартову ціну було знижено удвічі до 93,8 млн грн, і порт було продано за 220 млн грн ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак "Укрдонінвест" не сплатив кошти, не пояснивши причин.

Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях. "Укрдонінвест" не надав додаткових подробиць.

Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє. – SOE Weekly.]

Детальніше читайте у наших попередніх дайджестах.

"ОГХК", "ОПЗ" та "Центренерго" заплановано до великої приватизації. 12 червня 2023 року голова ФДМУ Рустем Умєров в ефірі телеканалу "1+1" повідомив, що до планів великої приватизації ФДМУ увійшли три державні компанії: "Об'єднана гірничо-хімічна компанія ("ОГХК"), "Одеський припортовий завод" ("ОПЗ") та "Центренерго".

Раніше ми повідомляли, що відновлення великої приватизації є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік.

["ОПЗ", розташований у місті Южне Одеської області, є великим виробником аміаку та карбаміду. В останні роки підприємство працювало за давальницькою схемою, за якою приватна компанія постачає на "ОПЗ" газ, який держкомпанія переробляє на добрива і повертає їх постачальнику газу. За цією схемою постачальник є власником як газу, так і добрив. "ОПЗ" не платить за газ, а лише отримує плату за переробку.

"ОПЗ" відправлявся на приватизацію щонайменше з 2009 року. Після Революції Гідності його визначили флагманом великої приватизації, проте три спроби продати "ОПЗ" не увінчалися успіхом.

У своєму аналізі за 2018 рік члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський стверджували, що "ОПЗ" є взірцем того, як затягування приватизації призводить до падіння вартості держпідприємств через корупцію. (Читайте статтю: "Тринадцять років брехні та імітації: Чи має Україна шанс на справжню приватизацію?").

"ОГХК" раніше реалізовувала продукцію більше ніж до 30 країн світу та була одним із найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку за обсягами видобутку титанової руди. У 2021 році ФДМУ, який на той момент очолював Дмитро Сенниченко, тричі відкладав його приватизацію. (Детальніше про спроби приватизації ОГХК читайте в одному із наших попередніх дайджестів).

Раніше ми повідомляли, що 23 березня 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом Сенниченка, яка протягом 2019-2021 років привласнила понад 500 млн грн з "ОПЗ" та "ОГХК". За даними НАБУ, члени злочинного угруповання, контролюючи "ОПЗ", отримали вигоду на суму 2 млрд грн.

"Центренерго" також заплановано до приватизації. У 2018 році ФДМУ планував провести приватизаційний аукціон з продажу державного пакету акцій "Центренерго" (78,2%) за стартовою ціною 5,9 млрд грн, але згодом скасував аукціон через невідповідність поданої учасниками документації вимогам законодавства.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.