Негласні закономірності та незрозумілі результати відбору членів наглядових рад держбанків

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін призначив новий склад наглядової ради "Укрексімбанку". 30 травня 2023 року Кабінет Міністрів призначив шістьох незалежних членів наглядової ради "Укрексімбанку", п’ятеро з яких є новими. Новими незалежними членами наглядової ради є:

• Сільвія Юмі Ганссер-Поттс – член правління та комітету з аудиту та ризиків Європейського фонду для Південно-Східної Європи (EFSE), також член правління латвійського Citadele Banka та радниця BlackPick Capital, колишня керуючий директор ЄБРР;
• Разван Мунтяну – екс член правління "ПриватБанку", колишній головний виконавчий директор австрійського Addiko Bank та колишній керуючий директор споживчого кредитування австрійського Raiffeisen Bank International;
• Роберт Коссманн – незалежний директор мікрофінансової організації "Кристал" та екс член правління українського "Райффайзен Банку Аваль" (з 2006 по 2020 рік);
• Енгін Акчакоча – радник ЄБРР в Україні, радник МВФ та Світового банку в Європі та Азії, член правління турецької холдингової компанії Anadolu Grubu та член правління турецької мережі супермаркетів Migros Ticaret A.Ş;
• Ростислав Футало – консультант з питань діджиталізації у словацькому банку ČSOB Finančná skupina, колишній експерт Європейської Комісії та екс керуючий директор "Райффайзен Лізинг" у Raiffeisen Bank International.

П’ятеро нових членів замінять на відповідних посадах Дімітрі Чічло, Ласло Урбана, Оляну Гордієнко, Сергія Коновця та Владислава Винярського.

Домінік Меню, який був незалежним членом попереднього складу наглядової ради, продовжить працювати на своїй посаді.

[Згідно з інформацією на сайті "Укрексімбанку", Вікторія Страхова, Юрій Буца та Юрій Терентьєв продовжують виконувати обов'язки представників держави в наглядовій раді банку. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що Кабмін затвердив новий склад наглядової ради "Ощадбанку".

Перед цим ми також писали, що, за інформацією "Економічної правди" (ЕП), Україна має завершити формування наглядових рад у держбанках, щоб виконати умови нової програми МВФ.

Раніше уряд призначив нові наглядові ради в "ПриватБанку" та "Укргазбанку".

[Конкурсні відбори до наглядових рад "ПриватБанку", "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" розпочалися одночасно 11 жовтня 2022 року.

Відбір до "ПриватБанку" тривав близько двох з половиною місяців (завершився 27 грудня 2022 року); до "Ощадбанку" – понад шість місяців (завершився 21 квітня 2023 року); до "Укрексімбанку" – понад сім місяців (завершився 30 травня 2023 року). Причини такої різниці у тривалості конкурсів публічно не повідомлялися.

Крім того, SOE Weekly виявив певні закономірності, які прослідковуються за результатами формування нових наглядових рад "ПриватБанку", "Ощадбанку" та "Укрексімбанку", а саме:

• Майже всіх незалежних членів було замінено. Так, у "ПриватБанку" та "Укрексімбанку" на новий термін було перепризначено лише одного [з шести] незалежного члена з попереднього складу наглядової ради; в "Укрексімбанку" – одного [з шести]; в "Ощадбанку" – двох [із шести].
• До складу наглядових рад кожного з трьох держбанків обрано по одному українцеві у якості незалежного члена; всі інші незалежні члени – іноземці. Повноваження всіх українців, які входили до складу наглядових рад цих трьох держбанків у якості незалежних членів, було припинено.
• Не було припинено повноваження жодного представника держави в наглядових радах цих держбанків.
• Було припинено повноваження всіх голів наглядових рад всіх трьох держбанків.

Також, з наявної інформації, акціонер не проводив оцінку результатів роботи жодної із попередніх наглядових рад. Кабмін або Мінфін ніколи публічно не висловлювали претензій до їхньої роботи, в тому числі до фінансових результатів діяльності відповідних банків, хоча вони суттєво відрізнялися між трьома банками. Якщо ж Кабмін як акціонер таки був незадоволений роботою наглядових рад, то незрозуміло, чому не було замінено жодного представника держави, тоді як замінено майже всіх незалежних членів.

Крім того, поки незрозуміло, як по суті нові склади наглядових рад будуть забезпечувати злагодженість у командній роботі цього органу в контексті безпекових питань, пов'язаних з російськими ракетними обстрілами, які можуть вплинути на бажання іноземних членів наглядових рад приїздити для участі в засіданнях до України, і призвести до того, що вони надаватимуть перевагу зустрічам лише в режимі онлайн. – SOE Weekly.]

Фонд державного майна замінив 142 керівників та членів наглядових рад на держпідприємствах. 29 травня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що з вересня 2022 року замінив 89 керівників та 53 членів наглядових рад на підприємствах, що перебувають в управлінні ФДМУ. Фонд очікує затвердження призначень ще на 26 підприємствах.

ФДМУ ініціював ці зміни після того, як компанії не змогли досягти заплановані фінансові показники та зазнали збитків.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив, що планує замінити керівників на 65 держпідприємствах. Таке рішення було прийнято на основі аналізу фінансових показників цих підприємств.

Також ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про початок звільнення недоброчесних керівників держпідприємств.

Як ми також писали в одному з попередніх дайджестів, ФДМУ оголосив про звільнення т.в.о. голови правління "ОГХК" Владислава Іткіна. 100% акцій "ОГХК" належать ФДМУ, і компанія запланована до приватизації. Згідно з повідомленням ФДМУ, рішення про звільнення було прийнято за результатами ретельного внутрішнього фінансово-економічного аудиту компанії.

Енергосектор

"Нафтогаз" домовився про реструктуризацію дефолтних єврооблігацій. 31 травня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що досяг домовленостей з інвесторами про реструктуризацію єврооблігацій з погашенням у липні 2022 року та листопаді 2026 року. 

За повідомленням "Нафтогазу", детальні пропозиції щодо реструктуризації було схвалено правлінням та наглядовою радою компанії. Очікується, що реструктуризацію випусків єврооблігацій із погашенням як у 2022, так і 2026 роках, буде завершено до кінця липня 2023 року.

Рішення підлягає остаточному затвердженню Кабінетом Міністрів як акціонером "Нафтогазу", пояснили в компанії.

Згідно з повідомленням "Нафтогазу", пропозиція на отримання згоди щодо єврооблігацій на суму 500 млн дол. з терміном погашення у 2026 році включає наступні положення:

• плата за отримання згоди в розмірі 0,5% від основної суми облігацій для власників, які проголосують за отримання згоди;
• внесення на спеціальний відокремлений резервний рахунок "Нафтогазу" (i) еквіваленту одного відсоткового платежу за облігаціями 2026 року до початку процедури отримання згоди; та (ii) еквіваленту одного відсоткового платежу за облігаціями 2026 року трьома платежами, починаючи з 15 січня 2024 року і закінчуючи 31 березня 2024 року. Кошти на резервному рахунку мають бути використані виключно для виплати відсотків за облігаціями 2026 року, яка відновиться в листопаді 2024 року;
• продовження терміну погашення облігацій 2026 року таким чином, щоб 50% основної суми було погашено в листопаді 2027 року, а решта 50% – у листопаді 2028 року.

Що стосується облігацій на суму 335 млн дол. з терміном погашення у 2022 році, то пропозиція має включати виплату 5% основної суми, виплату нарахованих прострочених відсотків, виплату купона у липні 2023 року та додаткових відсотків.

Термін погашення залишку основної суми буде подовжено, з амортизацією 50% основної суми в липні 2024 року та 50% в липні 2025 року. Відсотки, що підлягають сплаті у січні 2024 року, будуть перенесені на липень 2024 року з можливістю їх капіталізації. Надалі купон за облігаціями 2022 року зросте до 7,65% [з 7,375% – SOE Weekly], пояснили в компанії.

Раніше ми повідомляли, що "Нафтогаз" намагається реструктуризувати свої зобов'язання за єврооблігаціями 2022 та 2026 років з фінансовим консультантом Lazard та юридичним консультантом Freshfields Bruckhaus Deringer.

Також ми повідомляли, що 26 липня 2022 року "Нафтогаз" оголосив дефолт за єврооблігаціями через відмову Кабміну затвердити виплати за ними.

Раніше, 21 липня 2022 року, діючи від імені загальних зборів "Нафтогазу", Кабмін видав розпорядження, яким офіційно зобов'язав "Нафтогаз" отримувати схвалення Кабміну перед здійсненням будь-яких транзакцій, пов'язаних з єврооблігаціями компанії.

За попереднього голови правління Юрія Вітренка "Нафтогаз" досягнув домовленості з власниками єврооблігацій про реструктуризацію випуску єврооблігацій з погашенням у 2024 році (600 млн євро), тоді як реструктуризація випусків єврооблігацій з погашенням у 2022 році (350 млн дол. США) та у 2026 році (500 млн дол. США) все ще перебувала на стадії переговорів.

Новий голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов, якого було призначено 3 листопада 2022 року, висловлював очікування, що компанія досягне угоди про реструктуризацію з власниками цих єврооблігацій на початку 2023 року.

Кабмін затвердив фінплан "Укрнафти" на 2023 рік. 26 травня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив фінансовий план ПАТ "Укрнафта" на 2023 рік.

За словами голови правління "Укрнафти" Сергія Корецького, фінплан включає:

• 74 млрд грн чистого доходу від операційної діяльності;
• 12 млрд грн чистого прибутку;
• 25 млрд грн податкових платежів на користь держави (рента, податок на прибуток, ПДВ, податок на фонд оплати праці тощо);
• 9 млрд грн інвестицій, з яких рекордні 5,5 млрд грн – інвестиції у виробництво.

Корецький також повідомив, що за січень-квітень 2023 року "Укрнафта" заробила близько 7 млрд грн чистого прибутку.

[Цей показник, скоріш за все, є неаудійованим. Нам не вдалося знайти офіційної звітності щодо прибутку "Укрнафти". Нам також не відомо про публікацію фінансової звітності "Укрнафти" за 2022 рік. – SOE Weekly.]

За словами Корецького, загальний річний прибуток компанії у 2020 та 2021 роках становив 4,3 млрд грн та 2,1 млрд грн відповідно. Прибуток за 2022 рік Корецький не повідомив.

Раніше ми повідомляли, що акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було вилучено "для потреб держави" та передані Міністерству оборони в неділю, 6 листопада 2022 року.

Вилучення було здійснено відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу з часом повернути вилучені активи власникам або виплатити їм справедливу компенсацію.

["Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти". Ці акції не було вилучено. Група компаній, неформально відома як група "Приват", пов'язана з бізнесменами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, володіла близько 42% акцій "Укрнафти".

Решта акцій належала близько 11 тис. дрібних акціонерів, серед яких були колишні або нинішні працівники компанії, інвестиційні та пенсійні фонди. Всі ці акції були вилучені державою разом із акціями групи "Приват". – SOE Weekly.]

Після відчуження держава замінила наглядові ради та виконавче керівництво більшості цих компаній. 7 листопада 2022 року Міноборони як новий акціонер "Укрнафти" призначило нову наглядову раду компанії.

Колишній генеральний директор мережі АЗС "WOG" Сергій Корецький став головою правління як "Укрнафти", так і "Укртатнафти", 8 та 10 листопада відповідно.

Інфраструктура

"Укрзалізниця" отримає грант від Світового банку на суму 25 млн дол., повідомила компанія 26 травня 2023 року. Для отримання цього гранту "Укрзалізниця" розпочне співпрацю з Управлінням ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС).

ЮНОПС допоможе "Укрзалізниці" закупити обладнання для відновлення критично важливої залізничної інфраструктури, яка зазнала пошкоджень, а також придбати більше спеціальних платформ, які можуть перевозити контейнери з гуманітарною допомогою та експортною продукцією сільського господарства.

Раніше ми повідомляли, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть 200 млн євро [очевидно, у вигляді кредиту – SOE Weekly] на відновлення української залізниці.

Перед цим ми писали, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень склав 13,3 млрд грн [що означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, вочевидь, отримали прибуток у 2,5 млрд грн – SOE Weekly].

Також "Укрзалізниця" очікує у 2023 році збиток у 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажні перевезення.

Крім цього, ми писали, що після повномасштабного вторгнення Росії український уряд поклав на "Укрзалізницю" нові обов'язки. Ми також детально розповідали про фінансову підтримку, яку уряд, "Укргазбанк" та міжнародні партнери надали "Укрзалізниці" протягом 2022 року.

Приватизація

Верховна Рада розблокувала велику приватизацію та змінила структуру ФДМУ. 30 травня 2023 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №8250.

Як пояснили у ФДМУ, законопроєкт має удосконалити структуру управління ФДМУ, дозволити уряду відновити велику приватизацію та підвищити ефективність роботи з майном, що перебуває під санкціями.

[Раніше ми повідомляли, що Кабмін затвердив порядок проведення електронних аукціонів для приватизації великих об'єктів вартістю понад 250 млн грн.

Раніше об'єкти великої приватизації продавалися лише на офлайн-аукціонах, на відміну від об'єктів малої приватизації. – SOE Weekly.]

Згідно з новим законом, голова ФДМУ матиме право самостійно призначати та звільняти своїх заступників. 12 регіональних відділень-окремих юросіб стануть структурними підрозділами ФДМУ. Це має призвести до більш чіткої та зрозумілої відповідальності за роботу ФДМУ та встановлення КРІ для для підрозділів і ринкових зарплат для працівників.

Новий закон також змінює порядок роботи з майном, на яке накладено санкції:

• за рішенням Вищого антикорупційного суду підсанкційне майно буде передаватися ФДМУ;
• ФДМУ самостійно вирішуватиме, що робити з підсанкційним майном (тобто, приватизувати, передавати в оренду чи залишати в управлінні);
• всі отримані кошти будуть направлятися на фінансування потреб України у відновленні через спеціальний фонд.

Крім того, новий закон:

• забороняє особам, які перебувають під санкціями, та громадянам країн-агресорів обіймати посади керівників та членів наглядових рад державних підприємств;
• скасовує необхідність погодження кандидатур керівників держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМУ, з місцевими органами влади;
• на період воєнного стану, знімає обмеження на термін дії договорів оренди державного майна.

Верховна Рада також підтримала ініціативу ФДМУ щодо продовження терміну оренди державного майна до п'яти років. До 1 квітня 2022 року Верховна Рада обмежувала можливий строк оренди часом дії воєнного стану + 12 місяців, але, як пояснили у ФДМУ, такі умови не стимулюють підприємців брати участь в орендних аукціонах.

ФДМУ продав "Електронмаш" за 120 млн грн. 29 травня 2023 року ФДМУ повідомив, що провів успішний онлайн-аукціон з продажу київського комп'ютерного заводу "Електронмаш". Це вже третя спроба ФДМУ приватизувати цей актив.

[Зауважимо, що ця ціна у 120 млн грн становить лише 12% від переможної ціни у 970 млн грн під час першої спроби продажу "Електронмашу", і лише 28% від переможної ціни у 430 млн грн під час другої спроби – див. нижче. – SOE Weekly.]

В аукціоні взяли участь шість учасників. За даними Prozorro.Продажі, переможцем стало ТОВ "Інком Рент" – компанія з управління нерухомістю. Її кінцевими бенефіціарними власниками є Людмила Яковлєва та Олег Магаляс.

За даними liga.net, Магаляс є давнім бізнес-партнером Ігоря Баленка, депутата Київської міської ради від партії "Європейська солідарність" та колишнього власника мережі продуктових магазинів "Фуршет". Серед іншого, вони пов'язані через ТОВ "Груп Центр", яке Магаляс і Баленко заснували у 1999 році, додає видання.

Переможець аукціону має 20 робочих днів, щоби сплатити вартість лоту.

За даними ФДМУ, крім заявленої ціни, переможець повинен сплатити 20% ПДВ (24,2 млн грн), а також взяти на себе кредиторську заборгованість "Електронмашу" в розмірі 23,1 млн грн.

За інформацією liga.net, справжню цінність лоту становить не сам завод електроприладів, а 13,76 га землі, на якій він розташований.

Ця земля, розташована у Святошинському районі Києва та Петропавлівській Борщагівці, наразі має цільове призначення лише для промислового використання, але Київрада може змінити його.

За даними видання, Баленко є членом постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, і саме ця комісія формує пропозиції до сесійної зали для голосування щодо земельних питань у Києві.

Також, за даними liga.net, Баленко та його партнери володіють ділянкою поруч з "Електронмашем", в тому числі торговим центром "Променада Парк" Баленка.

Нова власність розширить площу прилеглої землі, якою володіють Баленко та його партнери, що дозволить їм побудувати низку торгових центрів, повідомляє liga.net.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про третю спробу продажу "Електронмашу" на аукціоні.

За даними ФДМУ, "Електронмаш" був одним із найпотужніших підприємств з виробництва комп'ютерної техніки в колишньому Радянському Союзі, на якому працювало близько 10 тис. осіб. Під час переходу України до ринкової економіки завод не зміг пристосуватися до конкуренції і повільно занепадав.

Cтаном на початок травня підприємство мало прострочену кредиторську заборгованість у розмірі 21,4 млн грн. У 2022 році "Електронмаш" зазнав збитків у розмірі 8,2 млн грн. У 2021 році – 24 млн грн, а у 2020 році – 10,9 млн грн.

Підприємство також скорочує персонал: у 2020 році на "Електронмаші" працювало 175 осіб, у 2021 році – 149, а у 2022 році – лише 127.

За даними ФДМУ, попередні два аукціони з продажу "Електронмашу" могли принести до бюджету 970 млн грн та 430 млн грн, відповідно, але недобросовісні інвестори не змогли завершити придбання вчасно.

[Більше про "Електронмаш" читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт майна

"Укрнафтобуріння" передали "Укрнафті". 23 травня 2023 року Кабінет Міністрів схвалив пропозицію Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та Міністерства оборони про передачу корпоративних прав "Укрнафтобуріння" до "Укрнафти". Раніше держава вилучила ці корпоративні права у власників компанії.

[Згідно з реєстром, власниками "Укрнафтобуріння" є Ares Systems Ltd (22,49%), Deripon Commercial Ltd (22,49%), JKX Ukraine B.V. (10%) та Ariana Business Limited (22,49%). За даними ЗМІ, компанію пов'язують з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком.

"Укрнафтобуріння" – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка у 2021 році видобула 725,4 млн кубометрів газу. За даними ЕП, її чистий прибуток у 2021 році становив 5,65 млрд грн. У 2022 році він знизився до 3,77 млрд грн. – SOE Weekly.]

22 травня 2023 року, ще до схвалення Кабміном, "Укрнафтобуріння" заявило на своєму сайті, що "Укрнафта" "дестабілізує роботу та бере участь у рейдерському захопленні ["Укрнафтобуріння"]". 23 травня 2023 року "Укрнафтобуріння" подало заяву про кримінальне правопорушення до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

"Укрнафтобуріння" просить НАБУ "захистити приватну компанію, одного з найбільших платників податків, від зухвалої рейдерської атаки, інспірованої посадовими особами з найвищих ешелонів влади".

29 травня 2023 року "Укрнафтобуріння" повідомила, що її власник, компанія JKX Ukraine B.V., надіслала офіційне звернення до в.о. голови АРМА "щодо незаконного відчуження її активів в Україні". Компанія стверджує, що нещодавнє рішення про передачу корпоративних прав "Укрнафтобуріння" в управління "Укрнафти" не відповідає законодавству.

Станом на 26 травня 2023 року ані акціонери, ані саме "Укрнафтобуріння" не мали можливості ознайомитися з обґрунтуванням необхідності застосування особливостей передачі активів, яке АРМА мало навести у своїх листах до Кабміну, заявили в JKX Ukraine.

У своїй заяві компанія закликала АРМА "офіційно визнати відсутність підстав для застосування особливого порядку управління арештованими активами та повернути майно законним акціонерам", а "Укрнафту" – "відмовитися від прийняття арештованих активів та вчинення будь-яких дій щодо управління ними".

Раніше ми повідомляли, що АРМА отримало всі акції "Укрнафтобуріння" після того, як 7 квітня 2023 року на актив було накладено арешт.

Акції було вилучено у зв'язку з кримінальним розслідуванням щодо розробки найбільшого в Україні розвіданого газового родовища – Сахалінського у Харківській області. (Детальніше про цю справу читайте у попередньому дайджесті).

Також ми повідомляли, що голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький звернувся до Міністерства економіки з проханням передати "Укрнафті" корпоративні права "Укрнафтобуріння".

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.