Андрій Яворський, GlobalLogic, про український ІТ-ринок, ChatGPT і про те, як штучний інтелект замінить митницю
Попри війну, у 2022 році українська ІТ-індустрія експортувала послуг на рекордні для галузі 7,35 млрд дол. Фактично цей сектор економіки покрив половину всього експорту послуг.
2023 рік обіцяє бути менш успішним. За перший місяць року обсяг ІТ-експорту впав на 30%. Дедалі більше замовників не бажають вибирати Україну для нових проєктів через постійні безпекові ризики.
Із зменшенням замовлень ситуація на ринку праці для українських ІТ-спеціалістів теж погіршилася, а прогнози на 2023 рік залишаються невтішними.
ChatGPT, який представили наприкінці 2022 року, дав старт початку змагань між світовими техногігантами у сфері розвитку штучного інтелекту.
Що чекає український ІТ-ринок у 2023 році? Як ChatGPT та розвиток штучного інтелекту загалом змінять життя людей? Про це і не тільки розповів старший віцепрезидент компанії GlobalLogic Андрій Яворський.
Про проблеми ІТ-компаній, завершення "золотого часу" для галузі та бронювання працівників
— Все частіше звучать побоювання, що український ІТ-ринок чекають важкі часи. Війна, ракетні обстріли та як наслідок проблеми з електроенергією викликають в іноземних замовників потребу шукати заміну українським компаніям. Чи поділяєте ви ці побоювання та яким бачите український ІТ-ринок у 2023-2024 роках?
— Ми з березня-квітня, говорили про те, що вплив (війни) на український ІТ-ринок буде негативним, він буде скорочуватися. Ми виокремлювали, якщо не помиляюся три чи чотири основні елементи, які необхідно зробити для того, щоб ситуація стабілізувалася.
Перше – ІТ-компанії залежать від інфраструктури. Відповідно, потрібен зв'язок і електрика для того, щоб працювати.
Друге – необхідна стабільність для співробітників. Для того, щоб була можливість їх бронювати від мобілізації, щоб люди могли працювати і не зникали раптово.
Третє – це, власне, необхідність або нашим замовникам приїжджати в Україну, що, з очевидних причин, складно, або нашим людям виїжджати за кордон.
Жодне з цих питань не було вирішене. Першу частину року з інфраструктурою особливих проблем не було. Але, на жаль, із початком обстрілів інфраструктури найгірші сценарії реалізувалися.
Якщо візьмем специфіку ІТ-бізнесу, то люди можуть працювати вдома, але, як правило, в довоєнні часи, щонайменше, ключові співробітники проєкту їздили до замовників або замовники приїжджали сюди. Зараз це теж фактично неможливо.
Ба більше, через те, що є ризик потрапляння ракети, люди постійно йдуть у бомбосховища. Через це виникає ситуація, коли сидиш на дзвінках, а люди просто виходять із дзвінка, тому що повітряна тривога, одна, друга, третя.
Ще одним фактором є те, що в західних медіа ми бачимо консенсус думок, що швидко війна не закінчиться. Навіть якщо активна фаза піде, то все одно це "історія надовго".
Питання з бронюванням співробітників нормально не вирішене. Є низка постанов, які ввели додаткову регуляцію. Однак, наскільки ми бачимо зараз на ринку, є величезна кількість запитань до того, як це буде на практиці реалізовуватися.
Ми не спостерігаємо втечі або активного відходу замовників. Відбувається наступне: якісь проєкти закінчуються, а нові не починаються.
— Вам вдалося когось забронювати?
— Ми забронювали невелику кількість людей, буквально 15, ще у квітні, коли подавали списки через Міністерство цифрової трансформації, Мінекономіки. Це єдиний раз, коли ця процедура пройшла.
— Але 15 людей це менше відсотка від усіх ваших спеціалістів.
— Це дуже маленька кількість людей. У нас більшість працює за моделлю ФОПа. Податися можуть тільки люди, що є штатними співробітниками.
Плюс у багатьох, як виявилось, просто немає або загублені документи, або вони в якомусь незрозумілому стані. А Міністерство економіки вимагало, щоб були надані всі документи.
— Спад ІТ-ринку, про який ви говорите. Як його можна характеризувати у відсотках порівняно з 2021 роком або навіть з 2022-м?
— За моїми відчуттями, якщо взяти весь бізнес, це 10-15%.
Якщо подивитеся на цінову ситуацію, то є попит і пропозиція. Відповідно, якщо на ринку з'являтиметься більше людей, і, власне, менше вакансій, то у якийсь момент це спричинить зміни в зарплатах.
Вони або зупиняться, або почнуть падати в деяких сегментах. Це, ймовірно, приверне до нас бізнес, який до цього йшов, наприклад, в азійські країни або в Індію, яка дешевша ніж Європа. Але цього поки що не сталося.
— На DOU вийшов матеріал де сказано, що за минуле півріччя в 50 найбільших ІТ-компаніях стало менше на 5% фахівців, і більшість з них – технічні. Головна причина – релокація за кордон і легалізація там. Тобто українські IT-компанії продовжують зростати, але здебільшого не в Україні.
Щодо GlobalLogic DOU наводить цифру у мінус 444 працівники за друге півріччя. Чи коректна ця цифра?
— Цифра коректна. І коли ми подавали цю інформацію DOU, то зазначали, що ситуація пов’язана з тим, що люди, які на законних підставах виїхали за кордон, долучаються до офісів GlobalLogic у відповідній країні. Наразі це 20 країн у світі.
— Тобто це одне з рішень, яке ви прийняли для вирішення проблем роботи з клієнтами?
— Фактично, так. Ми даємо можливість працевлаштуватися в країні, в якій вона є, якщо там є наша юридична особа.
— Юридично це вже не працівник української компанії GlobalLogic?
— Так, він просто буде працівником GlobalLogic Польща, Словаччина, Хорватія, Румунія. Ми всі є частиною однієї структури. GlobalLogic Україна є дочірньою компанією GlobalLogic США.
Не скажу зараз точно, яка в нас структура, але з точки зору наших внутрішніх IT-систем, для людини нічого не змінюється, ні імейл, нічого. Вона просто отримує зарплату в іншій країні.
— Яка сьогодні ситуація з наймом працівників в українську компанію?
— Кількість людей, які відгукуються на вакансії, збільшилася, напевно, рази в три. Зараз ринок став значно простішим з погляду найму, ніж він був до війни. Тут нічого сказати. Проблема в тому, що в Україні й кількість вакансій упала, напевно, разів у три.
У нас в Україні від початку війни з'явилось, десь 11 чи 12 нових замовників. Але цього недостатньо, щоб компенсувати скорочення проєктів.
— Це переважно короткострокові проєкти?
— Різні. Є і короткострокові, і довгострокові.
Все стало складніше з жовтня, коли почалися обстріли. Багато замовників були плюс-мінус окей, з тим, що країна велика, є західні області де в принципі все спокійно було. Це їх влаштовувало.
Тобто основна нервозність, яка у нас сталася, була пов'язана з інфраструктурою, з тим, що фізично багато хто не може працювати.
— Якщо підсумувати: "золотий час" українського ІТ закінчився? Чи ви ще вірите в те, що ситуація зміниться?
— Ключовим буде наша перемога. Це ключова точка, від якої буде, на мій погляд, іти відлік. Дефіцит на ринку є і він великий. Українці з погляду якості інженерних талантів перебувають в провідному списку націй.
Якщо ви порівняєте спроможність українців із тією ж Європою, то багато замовників вам відзначать, що українці готові працювати більше, пропонувати кращі рішення, вони більш гнучкі в плані графіка, десь треба ввечері – можна ввечері, вранці – вранці і так далі.
Про ChatGPT, заміну штучним інтелектом ІТ-спеціалістів та української митниці
— Перейдемо до ChatGPT. Які, на вашу думку, перспективи його розвитку і використання?
— Я вже спілкувався з низкою компаній, частина заробітку яких була пов'язана з рекламою і створенням контенту. Для них дуже важкі часи.
Виглядає так, що у кого сиділо 100 людей, писали статті, займались редагуванням, і на текст витрачали 3-4 години, то тепер ChatGPT генерує щось схоже за 10 секунд і тобі не потрібно ці 100 людей.
Є знайомі, які роблять великі ігри, і вони відмовилися повністю від художників-людей, тому що DALL-Eгенерує картинки, які треба, і в них все дуже красиво виходить, вони це собі вбудовують. Тобто створення контенту переживатиме сильний струс.
Я дивлюся на ChatGPT як на інструмент. Колись люди їздили на конях, їздили з такою-то швидкістю, з такими-то обсягами перевезень. Потім з'явилася машина. ChatGPT змінить характер роботи людей, характер професій.
— Чи часто ви використовуєте ChatGPT?
— Користуюся щодня.
— Як саме?
— Він допомагає писати листи. Коли пишу повідомлення, то прошу ChatGPT обрамити його текстом, щоб людина, яка отримає це повідомлення, зрозуміла його точно. Відповідно, я зазвичай пишу текст, кажу – доповни, додай ось цього, додай ось цього. Це перше.
Друге – періодично я став користуватися ним як заміною пошуковика. Тобто ти не намагаєшся з якогось питання відкрити 15 вкладок, знайти на сторінці Вікіпедії потрібний абзац, щось таке. Я просто пишу – підсумуй мені ось це, ось щось інше.
Наприклад, мене періодично цікавлять якісь економічні дані. Ось можна сказати – підсумуй мені ВВП у такій-то країні, порівняй його з ВВП такої-то країни. І він часто навіть нормально відповідає.
— Ви вірите, що він точно відповідає?
— Є така ще річ, називається "промтінг". Це вміння складати питання для ChatGPT. Як правило тобі треба специфічно формулювати їх і він може помилятися, але ти можеш написати – дай мені дані з трьох джерел, яке там ВВП. І в принципі він плюс-мінус це знаходить.
— Які перспективи розвитку та застосування штучного інтелекту найцікавіші, і як ви бачите розвиток цих технологій у найближчі 2-5 років?
— Це набір технологій, де останні років 20, триває створення так званої Artificial General Intelligence (штучний інтелект, який здатний виконати будь-яке завдання від людини). І це якийсь, скажімо так, алгоритм або набір алгоритмів, який підлаштовується під будь-яке завдання. Мені здається, що в горизонті наступних 5-10 років компанії прийдуть до створення чогось, що дуже сильно це нагадує.
Головна революція відбуватиметься в цей момент, оскільки ти зможеш задавати цьому алгоритму абсолютно різні завдання, на відміну від того, що відбувається зараз. Плюс до цього буде додаватися те, що обчислювальна потужність комп'ютерів збільшується.
Друге – це роботизація.
Якщо ми з вами з'єднаємо разом можливості локалізації в просторі, розуміння місцезнаходження і, власне, переміщення, з тим, що в нас стають автономні машини, роботи, вони електричні, самі себе можуть заряджати, і до цього додається, що для них буде ChatGPT, подібний до голосового інтерфейсу – ось ми з вами отримуємо робота, що розмовляє, ходить, бігає, усе, що треба, робить, та ще й комунікує з твоєю мовою.
Наприклад, роботизовані таксі, тобто все більш розумні роботи, які можуть робити роботу на складах, щось доставляти, десь носити. Це буде розвиватися. І ключовим у цьому є саме здатність машин орієнтуватися в просторі.
Також, якщо ми врахуємо демографічні проблеми розвинених країн, то тренди роботизації для нашої цивілізації стають екзистенційними.
— Тобто ми рухаємося до інтеграції технологій штучного інтелекту?
— Так. Воно до цього точно йде.
Найкращий приклад – Tesla. Я довго чекав, коли вони представлять Optimus (робот-гуманоїд від Tesla). Очевидно, що кожні 1000 кілометрів, які Tesla проїжджає збирає дані і це має бути використано ще десь, не тільки в автомобілях. У Ілона Маска немає свого ChatGPT, але вони якось скооперуються, додадуть це і така штука вийде.
— Повертаючись до чату. ChatGPT непогано знає мови програмування і навіть аргументовано пояснює свої рішення. Чи бачать в GlobalLogic загрозу з боку ChatGPT для власного бізнесу?
— Ні, це стане ще одним інструментом.
У принципі, ChatGPT писатиме за тебе більше. Я дивлюся на це як на ще один інженерний інструмент, який тобі все одно буде потрібен для того, щоб продумати архітектуру правильно, як би сказати, подумати про майбутнє, сказати, як це імплементувати.
Досі не до кінця закрите питання інтелектуальної власності потенційної з тим кодом, який він пише. Але неформально, я знаю безліч людей, які користуються ним постійно.
— Яких фахівців в ІТ-сфері потенційно може замінити штучний інтелект?
— Штучний інтелект зараз, це не про заміну професій, а про пришвидшення та полегшення процесу виконання задач.
На мою думку, питання виникнуть у всіх, хто зайнятий задачами пов'язаними з "корпусом енциклопедичних знань", у тих, хто працює на ризикованій, фізично-важкій роботі, а також у тих, хто створює сучасний контент. Тобто: програмісти, копірайтери, контент-менеджери, сценаристи, дизайнери, гейм-девелопери.
За прогнозами топменеджерів компаній, що входять в "Технічну раду Forbes", у майбутньому, людського ресурсу не будуть потребувати 15 сфер діяльності: координація даних, рекрутинг, бухгалтерський облік, сфера обслуговування, транспортні перевезення, страхування та інші.
Для повної автоматизації цих сфер, потрібен буде не один десяток років, але ми вже можемо спостерігати за певними тенденціями та робити свої висновки.
— Якщо говорити про внутрішні процеси, чи розглядає компанія ризики, які можуть виникнути в ситуаціях масового (несанкціонованого) використання штучного інтелекту вашими програмістами для написання коду?
— У нас є внутрішні політики на різних акаунтах, тому наразі цей ризик є і зараз у тому, що ти можеш просто скопіювати шматок чужого коду і засунути собі. Тут ChatGPT не створює нових проблем, бо ця ситуація в принципі існує.
Але наші вимоги, щоб такого не було. За руку ми не бігаємо нікого не смикаємо. Люди повинні брати на себе відповідальність за те, що вони роблять. З точки зору деяких замовників, деякі корпорації використовують програмне забезпечення, яке перевіряє на плагіат код, щоб уникнути в майбутньому таких речей.
— Розвиток штучного інтелекту пов’язаний з приватними компаніями. У більшості випадків держава навіть уявлення немає про те, що відбувається всередині цієї індустрії. Однак вплив ШІ на суспільство ми бачимо вже сьогодні. Яку роль мають відігравати уряди, промисловість та наукові кола у відповідальному розвитку та використанні ШІ?
— Наразі, може, це й не дуже видно публіці, але є і стандарти країн, є стандарти інженерних організацій, наприклад ІЕЕЕ (світова організація, що займається розвитком технологій на благо людства).
Я читав 20 різних стандартів і порівнював, що саме вони всередині регулюють. Зазвичай, якщо коротко розбити, деякі з них більш високорівневі, деякі більш детальні. Але, як правило, у них у всіх є перша частина – те, що моделі, на яких тренуються, мають уникати схильності до чогось за якоюсь ознакою, наприклад, расовою, гендерною. Вони мають бути всебічними.
Друге, що вони мають бути надійними в плані того, щоб алгоритм з певною ймовірністю, точністю видавав бажані результати.
Третє – те, що, власне, використання особистих даних людей обмежувалося, щоб вони були анонімізовані.
І четверте – базові стандарти з безпеки, щоб його не можна було просто так поламати. І наразі більшість стандартів крутиться навколо цього.
— Як ці зацікавлені сторони можуть співпрацювати для вирішення етичних питань, які однозначно будуть виникати?
— З точки зору конкретних корпорацій, якщо ви подивитесь на них, то вони саморегулюються. Грубо кажучи, що більша компанія, то більше вона боїться скандалів.
Ви, напевно, чули про цю історію, про Microsoft. Там чат-бот не дуже адекватно відповідав, вони його швиденько загасили. Ось, власне, OpenAI як власник ChatGPT теж не захочуть бути в якомусь скандалі.
— Створення потужного штучного інтелекту це завжди історія про великі технологічні компанії. Навіть OpeanAI, яка створила ChatGPT не змогла обійтись без допомоги Microsoft. Які фактори впливають на ефективність конкуренції українських компаній на світовому ринку штучного інтелекту?
— Ним займаються великі компанії. Тому що потрібен великий обчислювальний ресурс. Сама по собі OpenAI на гроші Microsoft не найняла 10 тисяч інженерів, які щось придумують. Тобто кількість людей, які роблять моделі та опікуються, непропорційна розміру продукту, якраз потрібна обчислювальна потужність і дані.
Власне, людей, які так чи інакше працюють у всьому цьому потоці, на кожній стадії в Україні величезна кількість. У принципі, як такі інструменти доступні скрізь.
Я вам можу розповісти як один із прикладів – ми нещодавно робили невеликий проєкт для парку розваг Disney. Це аналіз камери, яка дивиться на атракціонах на людей, щоб з точки зору безпеки все було. Так, береться величезна кількість відео, анотується, а алгоритм пішов це робити.
— На вашу думку, чи зробить GPT-4 у гонці штучного інтелекту Microsoft недосяжним для Google та Meta?
— Не думаю, що так станеться. Це б мало місце, якби GPT-4 сам почав писати GPT-5. Власне, той, хто перший почне це робити, напевно, може швидко полетіти в космос і стати технологічно недосяжним. Але це вже трошки про езотеричні теми на кшталт "свідомості комп'ютерів".
Наразі те, що зробили одні інженери, інші інженери зроблять, але трішки по-іншому. Microsoft із цією інвестицією в OpenAI на крок пішли далі за Google саме тим, що фактично вони замінили пошуковик чатом GPT. Однак, ресурси, які є у Google і Meta – величезні.
— Чи зможе нова модель штучного інтелекту від OpenAI дійсного змінити правила гри для всього суспільства?
— З появою соцмереж і реклами в них, з’явилась проблема ізоляції людей і того, що платформи дають людям картинку, яка підтверджує їхні погляди, їхні вподобання. Ця проблема може посилитися чат-ботом. Тому що ти отримуєш ще більш костомізовану версію світу, в яку ти віриш.
Подивимося на державну структуру. Давайте візьмемо митну службу для прикладу. У принципі, діяльність митної служби регулюється документами, якимись інструкціями, які виконують люди. Тобто, за великим рахунком, митна служба – це такий людино-комп'ютер.
Тобто комп'ютер, всередині якого одиниці це люди, і вони там інтерпретують якісь знання. Теоретично ви можете замінити митну службу комп'ютерним алгоритмом. Він же існує, просто люди його роблять.
Замість людей поставити комп'ютери і кожен комп'ютер буде робити, що ця людина робить весь день. Теоретично потенціал змінити суспільство є. Але ось він поки що не реалізований.
— Тобто ви вірите, що українську митницю може виправити тільки штучний інтелект?
— Судячи з усього, так.