Російський терор не досяг цілі: як енергетичний сектор витримав рік великої війни і встає на ноги
Зранку 23 лютого 2022 року українські енергетики почали готувати енергосистему України до роботи в ізольованому від Росії та Білорусі режимі.
Опівночі відбулося планове від’єднання, а вже о 5 ранку Путін оголосив Україні війну. Після цього в бік Києва полетіли перші ракети.
Згодом лише по об’єктах енергетики їх прилетять сотні, аби знеструмити та заморозити країну. Утім, планам окупантів не судилось збутися.
У першу чергу – завдяки професіоналізму українських енергетиків, яким вдалося утримати енергетичний фронт під постійними обстрілами росіян.
Зараз завдяки покращенню роботи української ППО та діям ремонтників ситуація в енергетиці з кожним днем покращується. Однак розслаблятися рано: другий рік війни може виявитися не менш складним.
Яких змін за останні 365 днів зазнала галузь і чому ні ворожі ракети, ні блекаути не зламали енергосистему?
Від'єднання від енергосистем Росії та Білорусі
До 24 лютого 2022 року, поки всі гадали, чи нападуть росіяни на Україну, вітчизняні енергетики працювали над приєднанням енергосистеми до Європейської мережі операторів системи передавання електроенергії (ENTSO-E).
Цей процес мав завершитися у 2023 році. До цього Україні необхідно було пройти два етапи роботи в ізольованому від Росії та Білорусі режимі: узимку та влітку.
23 лютого почався перший етап, який мав тривати три дні, після чого українську енергосистему планували знову під’єднати до Росії та Білорусі. Опівночі 24 лютого від’єдналися, а через кілька годин Путін оголосив Україні війну.
Тоді стало зрозуміло, що шляху назад нема. Міністр енергетики Герман Галущенко підписав наказ, за яким Україна офіційно відмовилася від приєднання до ворожих енергосистем.
Паралельно стартували перемовини з європейськими партнерами щодо термінової синхронізації з ENTSO-E.
Синхронізація з ENTSO-E
Протягом перших днів війни українська енергосистема успішно працювала в автономному режимі. Як в технічному, так і в технологічному планах.
Наступний крок був за урядами європейських країн. Вони його зробили, дозволивши синхронізацію.
Уже 16 березня Україна стала частиною єдиної енергосистеми Євросоюзу. Тобто українські енергетики за кілька тижнів упоралися з тим, що мали робити мінімум півтора роки.
Після цього почалася підготовка до наступного важливого етапу – синхронізації ринків, що відкривало можливості для комерційних перетоків електроенергії. Цей процес теж відбувся в рекордно стислі терміни.
Початок експорту
Довгоочікуваний експорт української електроенергії в ЄС почався 30 червня з поставок у Румунію. Згодом вироблена в Україні електроенергія почала надходити в Словаччину, Угорщину, Молдову та Польщу.
Державна компанія "Укренерго", яка отримала левову частку доходів від експорту, за короткий час встигла заробити майже 5 млрд грн від продажу доступу до міждержавних перетинів.
11 жовтня після масштабних обстрілів критичної інфраструктури Україна вимушено зупинила продаж електроенергії країнам Європейського Союзу.
Недавно з’явилися перші розмови про можливість відновлення комерційних перетоків, однак наразі мова може йти про мізерні обсяги і лише вдень.
"У неділю, 12 лютого, в енергосистемі виник суттєвий профіцит і вперше в цьому році була обмежена генерація сонячних електростанцій", – заявив народний депутат Андрій Герус.
Енергосистема країни зазнала втрат, але в планах – збільшення експорту в ЄС. Як це можливо?
"Уже найближчим часом може постати дилема: вдень профіцит електроенергії "зливати в землю" (обмежувати сонячні електростанції, але обсяг цієї електроенергії все одно оплачувати) або дозволити експорт у денні години із збереженням імпорту ввечері", – наголосив він.
Наразі експорт не здійснюється, але динаміка позитивна. Щоправда, усі плани можуть змінитися через нові атаки ворога.
Сотні ударів по енергосистемі
З жовтня 2022 року Росія завдала 255 ударів по 112 об'єктах енергетичної інфраструктури України.
"Це саме ті удари, які досягли цілей. Як кажуть, "прилетіли". Ми розглядаємо ці атаки як навмисне створення непридатних для життя умов, що відповідає одній з ознак геноциду, вказаній у Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього", – заявив генеральний прокурор Андрій Костін.
На жаль, від ворожих обстрілів "дісталося" майже всім областям.
Найбільше атак було зафіксовано на Донеччині, Дніпропетровщині, Київщині та Харківщині.
Перший в історії блекаут
Така кількість ударів по об’єктах енергетики не могла пройти безслідно. Перед атаками російські військові консультувалися зі своїми енергетиками щодо того, куди краще бити для знеструмлення всієї країни.
Результат – 23 листопада вперше в історії енергосистема України зазнала системної аварії – стався блекаут.
Система розділилася на "острівці". Через руйнування атомні станції одночасно втратили зовнішні джерела електроенергії. На АЕС спрацював захист і вони, висловлюючись мовою енергетиків, "сіли на нуль", тобто зупинилися.
Ідеться про Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську АЕС. Запорізька була зупинена раніше через її захоплення російськими терористами.
Україна пережила перший блекаут в історії: чому зупинялися атомні енергоблоки та чим це загрожує
Утім, уже о 4:00 ранку 24 листопада енергетикам вдалося об’єднати енергосистему і вона знову запрацювала як єдина мережа. Після цього першочергово заживили критичну інфраструктуру, а згодом – решту споживачів.
Більше масштабних аварій в енергосистемі не було.
Втрата понад 10 ГВт потужності
Крім масштабних руйнувань через постійні ракетні та дронові атаки, українська енергосистема втратила понад 10 ГВт основних встановлених потужностей, які тимчасово перебувають під контролем ворога.
Ключова втрата – найбільша в Україні та Європі Запорізька АЕС, яку окупанти багато разів безуспішно намагалися підключити до енергосистеми Росії.
Станція досі під контролем ворога, що впливає не тільки на енергопостачання України, а й на ядерну безпеку Європи.
Росіяни хочуть відключити Запорізьку АЕС від України. Чи можливо це та якими можуть бути наслідки?
Також під контролем загарбників Запорізька, Луганська та Вуглегірська теплові електростанції, Каховська гідроелектростанція і більшість вітрових та сонячних електростанцій на півдні.
Крім АЕС, решта електростанцій – це ключові регулюючі потужності, які мають забезпечувати покриття споживання в пікові ранкові та вечірні години.
Зважаючи на величезні проблеми через окупацію цих об’єктів, уряд нарешті зрозумів критичну необхідність розвитку розподіленої маневреної генерації і навіть зробив перші кроки в цьому напрямку.
Розвиток розподіленої генерації
Створення альтернативної мобільної генерації із застосуванням потужних генераторів, газотурбінних та газопоршневих електростанцій допоможе енергосистемі бути більш гнучкою і швидше долати наслідки терористичних атак росіян.
В Україні давно говорили про необхідність розвитку розподіленої генерації, однак до війни все лишалося на рівні балачок. Зараз цей процес зрушив з місця.
Залежно від потреб місцева влада, державні або приватні компанії можуть закупити станції різної потужності: від 1 МВт до 150 МВт.
Уряд ставить на альтернативну мобільну генерацію: як це працює і чи врятує енергосистему
Ці станції можуть працювати як елементи децентралізованої енергосистеми і забезпечувати електрикою безпосередньо споживачів, а залишки – відправляти в систему.
Другий напрямок використання – зробити станції мобільними. Їх можна розмістити на залізничних платформах або автомобільних шасі та у випадку обстрілів оперативно заживлювати об'єкти критичної інфраструктури.
Такі станції будуть затребувані і після війни. Вони можуть працювати як маневрена генерація, якої енергосистемі критично не вистачає.
Ринок пального: повна переорієнтація на ЄС
Якщо цілеспрямоване знищення електроенергетичної інфраструктури почалося через пів року після початку великої війни, то атаки на нафтопереробні заводи та нафтобази – з першого дня вторгнення.
Український ринок нафтопродуктів миттєво втратив понад 90% поставок дизпального та близько 50% бензину.
Чому на залитому ринку державна "Укртранснафта" переплачує за угорський "дизель"
У травні Україну охопила масштабна криза з кілометровими чергами на заправках. Утім, за рекордно короткий термін країна повністю переорієнтувалася на поставки з Євросоюзу.
Спочатку пальне везли за будь-яку ціну, а коли кризу вдалося подолати, мережі почали знижувати вартість пального. Ця тенденція триває досі.
Збереження видобутку газу
У 2022 році Україна видобула близько 18,5 млрд куб м газу, свідчать розрахунки ExPro. Порівняно з 2021 роком показник упав, однак в умовах великої війни зниження видобутку лише на 6% можна вважати досягненням.
Особливо враховуючи окупацію частини Харківської області, яка є одним з лідерів за покладами газу в країні.
"Укргазвидобування" залишається лідером з газовидобутку в Україні. У 2022 році компанія видобула 13,2 млрд куб м газу – на 3% менше, ніж у 2021 році. "Укрнафта" скоротила видобуток на 7% до 1 млрд куб м.
Найбільше падіння, 15%, показали приватні компанії. Їх результат – 4,3 млрд куб м.
Низькі тарифи
Це одне з найбільш спірних "досягнень" року великої війни.
Влада пишається збереженням тарифів на довоєнному рівні. З точки зору незахищених верств населення це виглядає логічно, оскільки в нинішніх реаліях люди не можуть платити більше за електрику та газ.
Утім, чинні тарифи мають мало спільного із соціальною справедливістю, оскільки низькі тарифи платять і незахищені громадяни, і цілком заможні.
Так, чинний тариф на електрику приблизно вчетверо нижчий за ринковий, а різниця і для пенсіонера, і для умовного олігарха зі списку Forbes компенсується коштами держкомпаній, тобто платників податків.
Зараз на підтримку неринкових тарифів витрачаються понад 140 млрд грн на рік. Напевно, тарифи варто переглянути, паралельно захистивши малозабезпечених громадян адресними субсидіями.
Наразі розмови про це уряд уже веде. Швидше за все, навесні відповідне рішення буде ухвалене.