Обшуки в MacPaw. Як типова для України земельна схема принесла проблеми айтівцям
15 лютого засновник однієї з найбільших IT-компаній України MacPaw Олександр Косован у Facebook написав, що до нього додому та в офіс компанії прийшли з обшуками правоохоронні органи.
На це обурено відреагували десятки бізнесменів, політиків та навіть віцепрем'єр Михайло Федоров. Косован входить до списку 50-ти найбагатших українців за версією Forbes. А програмами розробки MacPaw користуються 30 мільйонів власників техніки Apple у світі.
Однак чим більше подробиць справи ставало відомо, тим більше запитань виникало у громадськості.
Виявилось, що обшуки стосувалися діяльності не IT-компанії, а іншої юридичної особи. Справа стосується земельних ділянок, навколо яких відбувались сумнівні дії. На цих земельних ділянках було збудовано нерухомість з можливими порушеннями законодавства.
Інформаційні технології видобутку піску
В будинок Олександра Косована та офіс компанії MacPaw 15 лютого прийшли представники Спеціалізованої екологічної прокуратури, Головного слідчого управління національної поліції та оперативні працівники.
В Офісі Генерального прокурора потім пояснили, що вони були змушені провести обшуки, оскільки до цього не отримали документи на свій запит. Їх цікавили документи на землю.
ОНОВЛЕНО. Пізніше в коментарі ЕП Косован спростував твердження правоохоронців і заявив, що запит надходив до контрагентів, але не в саму компанію.
"До нас запит не надходив взагалі. Вони або забули це зробити, або запит десь загубився. Ми це декілька разів перевіряли всередині компанії і потім підтвердили в Офісі Генпрокурора. Запит надходив до наших контрагентів", - заявив він.
Впродовж 2016-2021 років ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент", що належить Олександру Косовану, отримала у власність і взяла в суборенду шість земельних ділянок у мальовничій місцевості на Дніпрі – біля села Циблі на березі Канівського водосховища. Загальна площа ділянок – 22,5 га.
Косован планував побудувати тут базу відпочинку MacPaw Village для команди й вже почав зводити перші об'єкти. На березі Дніпра з'явилися стаціонарна будівля, басейн просто неба та пляж.
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. У відповіді на запит ЕП в PR-службі MacPaw повідомили, що "Макпау Проперті Менеджмент" є невід’ємною частиною групи компаній MacPaw. "Єдина ціль цієї компанії — управління та обслуговування нерухомості, яка використовується нашим бізнесом. Компанія не є системним забудовником чи масовим експлуататором земельних ділянок в Україні", - йдеться у відповіді.
Слідчі стверджують, що пляж з'явився шляхом "незаконного видобутку корисних копалин для створення штучного намиву". Тим більше, що на території бази знаходиться землесосний снаряд для видобутку піску.
"Слідчі Нацполіції спільно з екоінспекцією провели огляд і з’ясували, що у такий спосіб без спеціального дозволу було збільшено берегову лінію на ділянці, де будується комплекс відпочинку", – йдеться у повідомленні.
Експертиза встановила, що такими діями державі завдано збитків на 12,5 млн грн. Наразі незаконний видобуток піску – це єдине звинувачення, висунуте на адресу бізнесу Косована.
Проте правоохоронці продовжують досліджувати й інший аспект справи – незаконне заволодіння землями водного фонду, створення штучних гідроспоруд, будівництво в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища капітальних об’єктів.
Річ у тому, що згідно з Водним та Земельним кодексами, будувати на прибережній захисній смузі за межами міст можна тільки водні об'єкти (дамби, причали), спортивні та оздоровчі комплекси. Все інше – не ближче ніж за 100 метрів від берега. Крім того, на берегах водойм не можна розорювати землі та вести садівництво.
Ділянки, що знаходяться у власності ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" перебувають у водоохоронній зоні Дніпра та мають наступні цільові призначення: "для ведення особистого селянського господарства", "для ведення підсобного сільського господарства", "для індивідуального садівництва" та "для сінокосіння і випасання худоби".
На висунуті звинувачення Косован відповідав, що намив піску відбувається для зміцнення берега, а прохід до берегової природоохоронної зони забезпечується.
"Щороку вода в цьому місці розмиває берег і забирає до двох метрів ґрунту. Ми укріпили берег ділянки для запобігання ерозії, і слідкуємо за тим, щоб слід людської діяльності був мінімальним для природи", – заявив він.
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. В коментарі ЕП PR-служба MacPaw заявила, що "жодного рішення суду, яке б визнавало незаконність виділення цих земель, не існує, попри усі намагання правоохоронних органів довести це протягом багатьох років".
"Ми купували землю з усіма документами, які підтверджували правомірність володіння землею попередніми власниками. Перед початком будівництва такої споруди нами був отриманий дозвіл на початок будівництва, а тому компетентний орган державної влади перевіряв, чи можливо здійснити таке будівництво у вказаному місці. Після чого вказаний орган державної влади перевірив, чи було побудовано таку споруду з дотримання усіх вимог законодавства та норм і лише після цього вказаний обʼєкт нерухомості введено в експлуатацію та зареєстровано право власності за MacPaw", - йдеться у відповіді.
Як ліс став сільськогосподарською землею, а потім будівельним майданчиком
Перипетії в судах навколо земельних ділянок MacPaw на Київщині тривають з 2018 року. Мова йде не тільки про будівництво з можливими порушеннями, а й про використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.
За матеріалами слідства, ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" отримало у власність землі, які раніше належали державному підприємству "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп". І обліковувались вони як "землі лісового фонду".
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. У відповіді на запит ЕП в компанії MacPaw заявили, що "дане твердження не відповідає дійсності". "Земельні ділянки придбали у фізичних осіб. Під час придбання таких земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі цільове призначення вказаних земель було "для ведення особистого селянського господарства", "для ведення підсобного сільського господарства", "для індивідуального садівництва" та "для сінокосіння і випасання худоби" та будь-яких обтяжень чи обмежень щодо їх відчуження не було", - повідомили в PR-службі компанії.
Київське обласне управління лісового та мисливського господарства не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення цих земельних ділянок. Також управління не надавало погодження на виділення у довгострокове тимчасове користування згаданих ділянок.
Як ліси стали сільськогосподарськими угіддями і приватною власністю? За версією слідства, у 2013 році керівники Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, "Переяслав-Хмельницького агролісгоспу", Київського обласного управління лісового та мисливського господарства змовились з посадовцями Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації та ТОВ "Переяслав Фіш Клаб".
Переяслав-Хмельницька РДА видала розпорядження про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення однієї із земельних ділянок на умовах оренди ТОВ "Переяслав Фіш Клаб" для рибогосподарських потреб.
Держгеокадастр погодив проєкт землеустрою, змінив цільове призначення земельної ділянки та передав її в оренду на 49 років. Згідно із Земельним кодексом, на такі дії Держгеокадастр мав отримати дозвіл Кабінету міністрів.
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. В першій версії тексту повідомлялося, що ТОВ "Переяслав Фіш Клаб" продало землю ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент". В ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" повідомили, що не укладали договорів купівлі-продажу земель із ТОВ "Переяслав Фіш Клаб".
Насправді, в тексті судової ухвали вказана вище схема отримання ділянок ТОВ "Переяслав Фіш Клаб" була продемонстрована як приклад, аналогічно якому свої земельні ділянки отримала ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент".
Договори купівлі-продажу земельних ділянок ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" укладались з фізичними особами. Втім, в компанії не назвали прізвища осіб, в яких купували земельні ділянки.
За даними системи Youcontrol, "Переяслав Фіш Клаб" входить до девелоперської групи DEOL Partners, яка управляє готельним бізнесом братів Віталія та Володимира Кличків. У 2019 році Верховний Суд визнав, що інша земельна ділянка DEOL Partners розміром 3 га на березі Дніпра у Циблях незаконно вибула з державної власності.
У 2018 році ДП "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп" нібито проводив планове лісовпорядкування лісових масивів і виявив "невідомі забудови та паркани". Оскільки у ДП не було інформації про зміну цільового призначення, вилучення, надання в оренду земель лісового фонду та відповідних звернень, ті звернулися до Національної поліції.
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. В PR-службі MacPaw повідомили, що "така інформація до нас не має жодного відношення та про зазначені події нам нічого не відомо".
Чому "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп" звернувся до Нацполіції із заявою, якщо у 2013 році сам погодив відчуження землі? З 2001 по 2015 рік ДП очолював Ігор Гайовий. Після цього керівниками агролісгоспу були четверо інших осіб, що змінювалися в середньому кожні два роки.
Цікаво, що в оборудках із земельними ділянками не брали участі чиновники Циблівської ОТГ, до якої формально належить територія бази відпочинку MacPaw. Вони зацікавилися, яким чином переданий нею 30 років тому ліс став сільськогосподарською землею і чому на такій землі ведеться будівництво.
У 2021 році працівники Циблівської ОТГ оглянули земельну ділянку загальною площею 11 га і встановили, що та використовується не за цільовим призначенням, а на березі Канівського водосховища знаходиться земснаряд для видобутку піску.
В судових матеріалах зазначається, що спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин у ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" відсутній.
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. В пресслужбі компанії заявили, що "вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" не здійснює видобуток корисних копалин".
Як працює "схема"
Виведення лісів з власності лісгоспів, необґрунтована зміна цільового призначення земельних ділянок та приватизація прибережно-захисних смуг – розповсюджені в Україні схеми із "ласими" шматками землі на березі водойм чи поруч з великими містами.
Наприклад, за допомогою таких схем забудовані значні частини Конча-Заспи, Козина, Ірпеня, Биківні та інших селищ під Києвом.
В чому суть схеми? Після 1991 року лісами України стали опікуватися новостворені державні або комунальні лісгоспи. Не на всі ділянки лісу розроблялися акти на землю, тому Міністерство екології не володіло повною інформацією про обсяги та межі лісів.
В якийсь момент на місцях розпорядники земель замовляли проведення землеустрою, щоб "ефективно використовувати ресурси громади". Під час землеустрою землевпорядні організації "не помічали" ліс й інвентаризували окремі його ділянки як сільськогосподарські землі, ділянки для садівництва або будівництва.
Далі місцеві ради ухвалювали нові детальні плани території своїх населених пунктів, легалізуючи "перетворення" лісів на угіддя, ділянки під садівництво або забудову. Такі ділянки здавали в оренду або продавали приватним підприємцям, щоб поповнити місцевий бюджет. Нові власники могли забудувати землю або перепродати її іншим особам.
Учасниками таких корупційних оборудок були великі бізнесмени та відомі політики. Але далеко не кожен такий випадок став об'єктом розслідування правоохоронних органів.
За інформацією джерел ЕП серед забудовників котеджних містечок під Києвом, вирішення питання щодо виведення земель з сільськогосподарського обігу коштує від 1 тис дол за сотку.
У 2014-2015 роках шведська компанія IKEA вела перемовини із Київською міською державною адміністрацією про купівлю ділянки лісу розміром 50 га вздовж Бориспільського шосе, щоб вирубати дерева і побудувати магазин. Міська влада тоді не пішла на такий крок.
Чому слідчі прийшли до айтівців, які стали покупцями вже "переоформленої" землі?
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. За словами Косована, обшуки пов'язані з бажанням чиновників заволодіти земельними ділянками для власних потреб.
"Після набуття у власність земельних ділянок починаючи з 2016 року ніхто нам претензій не висловлював. Лише після того, як територію було приведено до нормального стану, такими землями почали цікавитися органи державної влади. Після цього, за весь час з боку державних органів так і не було сформульовано чіткої претензії. Усі кримінальні провадження, які розслідувалися роками, так і не були передані до суду, а всі слідчі дії спрямовані лише на здійснення тиску на бізнес, а не на збирання доказів", - заявив бізнесмен.
В якій із компаній Косована проводили обшуки правоохоронці – в ТОВ "Макпау" (основний вид діяльності "комп'ютерне програмування") чи в ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" ("надання в оренду чи експлуатація нерухомого майна")?
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. У відповіді на запит ЕП в компанії повідомили, що обшук проводився за місцем реєстрації компанії "Макпау Проперті Менеджмент", яка є афілійованою компанією групи MacPaw. "При цьому, безпосередній пошук документів та речей відбувався за робочими місцями ІТ-спеціалістів MacPaw", - йдеться у відповіді.
Чи варто було правоохоронцям навідуватися з обшуками до Косована і його компанії? Можливо, вони перевищили повноваження.
Цільове призначення земельної ділянки змінював продавець. За законом, ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" є добросовісним набувачем майна, а з питанням надання документів правоохоронці мали б звернутися в першу чергу до продавця.
В повідомленні Нацполіції та Офісу Генпрокурора не вказується про проведення обшуків у інших фізичних осіб або Переяслав-Хмельницькій РДА.
ОНОВЛЕНО 22 ЛЮТОГО. В компанії вважають, що "попри всі претензії з боку правоохоронців, контролюючих органів та місцевої влади немає жодного судового рішення, яким встановлено будь-які порушення в діях MacPaw або ж якісь негативні наслідки в результаті наших дій". "Усі розпочаті судові процеси закінчилися на користь MacPaw", - повідомили в PR-службі.
***
Скандал навколо MacPaw актуалізував дискусію щодо застарілості українського законодавства в частині Водного та Земельного кодексів. Економічні реалії та розвиток суспільства на роки випередили документи, написані на базі радянських нормативних актів.
Забудовник Ігор Ніконов в інтерв'ю ЕП скаржився, що в СРСР захисна 100-метрова смуга, відрахована від берега водойми, використовувалася для збереження річок, озер та морів від нітратних та фосфатних добрив, якими живили поля.
Народний депутат Дмитро Гурін на своїй сторінці в Facebook назвав заборону забудови берегів водойм "безглуздою совковою маячнею, на якій роками кормляться корупціонери всіх рівнів". На його думку, заборону варто скасувати зі збереженням обов’язкового вільного доступу до узбережжя.